ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
про закриття провадження
26 травня 2020 року Справа № 923/500/18
Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В., при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у підготовчому засіданні справу
за позовом: Національного банку України, м. Київ,
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТОФИС", м. Дніпро,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк", м. Київ,
про звернення стягнення на предмет іпотеки.
За участю представників сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - адвокат Трушев О.П., довіреність від 27.12.2019р.;
від 3-ї особи - не з'явився.
У відповідності до ч.1 п.1 статті 222 Господарського процесуального кодексу України здійснюється повне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
05 червня 2018 року Національний банк України звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" з вимогами про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, укладеним між Національним банком України та ПАТ «КБ «Приватбанк», шляхом його продажу на прилюдних торгах.
Ухвалою від 11.06.2018 року судом відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання. Цією ж ухвалою до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача залучено Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк».
Справа 923/500/18 перебувала у проваджені судді Остапенко Т.А.
Розпорядженням керівника апарату суду № 313 від 25 липня 2019 року у справі призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи 923/500/18.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.07.2019 визначено суддю по справі - Нікітенко С.В.
Ухвалою від 29 липня 2019 року, справу № 923/500/18 прийнято до провадження та визначено справу розглядати у порядку загального позовного провадження.
Ухвалою від 04 жовтня 2019 року у зв'язку з відсутністю обставини, які зумовили зупинення провадження у справі та які перешкоджали судовому розгляду судом поновлено провадження у справі № 923/500/18 та призначено підготовче засідання у справі на 21 жовтня 2019 року о 14:30 год.
18 жовтня 2019 року до Господарського суду Херсонської області надійшла апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Зернопоставка-М» на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 02 січня 2019 року у справі № 923/500/18, щодо повернення без розгляду зустрічної позовної заяви ТОВ «Приватофіс».
Ухвалою суду від 21 жовтня 2019 року суд запинив провадження у справі № 923/500/18 до перегляду ухвали Господарського суду Херсонської області від 02.01.2019 Південно-західним апеляційним господарським судом.
Матеріали справи № 923/500/18 скеровано до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06 лютого 2020 року апеляційну скаргу ТОВ «Зернопоставка-М» повернуто скаржнику без розгляду, матеріали справи №923/500/18 повернуто до Господарського суду Херсонської області .
Ухвалою від 20 лютого 2020 поновлено провадження у справі № 923/500/18 та призначено підготовче засідання у справі на 11 березня 2020 року об 11:00 год.
У зв'язку з направленням на запит Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2020 справи № 923/500/18 для розгляду касаційна скарга на ухвалу Південно-західного апеляційного суду від 06.02.2020 року, ухвалою від 25.02.2020 провадження у справі зупинено.
Ухвалою від 14 квітня 2020 року поновлено провадження у справі № 923/500/18 та призначено підготовче засідання у справі на 14 травня 2020 року о 14:30 год.
08 травня 2020 року на електронну адресу суду від третьої особи у справі надійшли заперечення на додаткові пояснення відповідача у справі, які суд долучив до матеріалів справи.
12 травня 2020 року до Господарського суду Херсонської області від позивача у справі надійшло клопотання про закриття провадження у справі, повернення судового збору та відкладення розгляду справи у зв'язку із встановленням на усій території України карантину відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.202 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19".
14 травня 2020 року від третьої особи у справі надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із встановленням на усій території України карантину відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.202 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19".
У підготовчому засіданні 14 травня 2020 року представником відповідача подано клопотання про закриття провадження у справі.
У зв'язку з необхідністю забезпечення реалізації всіма учасниками процесу своїх процесуальних прав і обов'язків, з метою повного, об'єктивного, всебічного розгляду справи, судом задоволено клопотання позивача і третьої особи та відкладено підготовче засідання у справі на 26.05.2020.
За приписами ч.3.ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Так, ухвала суду від 14.05.2020 направлена на адресу учасників провадження рекомендованою поштою з повідомленням про вручення.
25 травня 2020 року на електрону адресу господарського суду Херсонської області від позивача у справі надійшло клопотання про відкладення розгляду справи № 923/500/18 на іншу дату. Вказане клопотання обґрунтовано посилання на постанову Кабінету Міністрів України №395 від 20.05.2020 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" відповідно до якою продовжено карантин до 22 червня 2020 року. Позивач зазначає про неможливість прибуття у судове засідання у зв'язку та забороною здійснення перевезень пасажирів залізничним транспортом та автомобільним транспортом.
У призначене підготовче засідання 26.05.2020 прибув повноважний представник відповідача, надав усні пояснення, в яких заперечив проти відкладення підготовчого судового засідання та наполягає на розгляді клопотання щодо закриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, з дотриманням завдань, принципів господарського судочинства (стаття 2 Господарського процесуального кодексу України) та розумності строків для вчинення процесуальної дії (стаття 114 Господарського процесуального кодексу України), основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Отже, за змістовним аналізом норм Господарського процесуального кодексу України вбачається, що підставою для відкладення розгляду справи в межах підготовчого провадження є наявність для цього обґрунтованих причин.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», із урахуванням внесених змін, установлено на усій території України карантин до 22 червня 2020 року.
Відповідно до статті 124, пунктів 2, 3, 4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Положеннями Господарського процесуального кодексу України, зокрема статтями 7, 13, визначено, що кожна сторона має рівні права, а суд має сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Господарським процесуальним кодексом України.
Разом з тим, само по собі посилання на встановлення карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби COVID-19, без дійсної наявності перешкод, які виникли, у зв'язку з веденням такого карантину, у реалізації процесуальних прав учасниками процесу, що може вплинути на розгляд справи, не має безумовним наслідком відкладення розгляду справи.
Крім цього, суд звертає увагу на те, що на своєму засіданні 17 березня 2020 року Рада суддів України рекомендувала судам продовжувати здійснювати правосуддя незважаючи на епідемію коронавірусу й карантин, по можливості, здійснювати судовий розгляд справи в порядку письмового провадження без участі сторін. Згідно Звернення Комітету з питань правової політики до громадян України щодо функціонування органів правосуддя на період карантину від 20 березня 2020 року Комітет Верховної Ради України з питань правової політики зазначив, що запропоновані Радою суддів України рекомендації не мають на меті обмеження громадян доступу до правосуддя, а покликані забезпечити епідеміологічну безпеку в судах.
Запровадженні карантинні заходи, на які посилається позивач у клопотанні, не передбачають обмеження гарантованої статті 33 Конституції України свободи пересування, зокрема - в межах м. Києва і м. Херсона та і взагалі по території України (місцезнаходження позивача та Господарського суду Херсонської області), зважаючи на, що не вбачається будь-якого обґрунтування існування об'єктивних перешкод в участі у підготовчому засіданні, явку в яке не було визнано обов'язковою.
Більш того, факт скерування до суду клопотання про відкладення розгляду справи через мережу Інтернет (по електронній пошті), вказує на наявність технічної можливості у останнього в електронному форматі висловлювати свою позицію, шляхом реалізації права на подання заяв по суті справи, перелік та черговість яких обумовлена у розділі 1 Глави 1 Розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, учасники провадження не позбавлені права приймати участь у судових засідання в режимі відеоконференції або в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Також судом враховано, що провадження у справі відкрито ухвалою суду від 14 червня 2018 року та триває майже два роки. Ухвалою суду від 14.05.2020 було задоволено клопотання позивача та третьої особи про відкладення розгляду справи. Разом з тим, участь представників сторін у підготовчому засіданні не визнавалась обов'язковою, будь-яких додаткових пояснень чи заперечень стосовного поданого клопотання про закриття провадження у справі чи подальшого руху справи від учасників справи станом на 26.05.2020 не надходило. Сторонам у справі судом було надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України.
Судом, враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).
Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
За таких обставин, з метою недопущення судової тяганини, дотримання основних принципів здіснення правосуддя, суд відмовляє позивачу та третій особі у задоволенні клопотання про відкладення підготовчого засідання.
Крім того, 11 липня 2019 року до суду від позивача у справі надійшла заява (№18-0015/906, 08.01.019), в якій позивач просить суд на підставі ст. ст. 42, 46 ГПК України, пункт 4 прохальної частини позовної заяви №18-0016/28575 від 23.05.2018 про звернення стягнення на предмет іпотеки вважати викладеним в наступній редакції:
"4. В рахунок часткового погашення заборгованості АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ "ПРИВАТБАНК" (код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1д) за Кредитним договором № 19 від 03 березня 2009 року (з усіма змінами та доповненнями до нього) перед НАЦІОНАЛЬНИМ БАНКОМ УКРАЇНИ (код ЄДРПОУ 00032106, юридична адреса: вул. Інститутська, 9, м. Київ, 01601) в загальній сумі 2 674 478 038,00 гривень (два мільярди шістсот сімдесят чотири мільйони чотириста сімдесят вісім тисяч тридцять вісім гривень 00 копійок), звернути стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним Двором № 31 від 06 03 2009, укладений між НАЦІОНАЛЬНИМ БАНКОМ УКРАЇНИ та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТСТТЙТАЛЬЯНС», повним правонаступником всіх прав та обов'язків якого є ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПРИВАТОФИС» (код ЄДРПОУ 33546549, місцезнаходження: узвіз Крутогірний, буд. 14, м. Дніпро, 49044), що посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вербою В.М. та зареєстрованим в реєстрі за № 363, а саме на наступне нерухоме майно:
- нежитлові приміщення літ. «А», загальною площею 2065,2 кв. м, господарча будівля, Б, загальною площею 182,6 кв. м., господарчі будівлі, Д З, Е , И, навіс, Ж, що розташовані за адресою: Херсонська область, м. Херсон, проспект Ушакова будинок 43 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 88200465101, що належать ТОВ «ПРИВАТОФИС» на праві приватної власності згідно передавального акту, серія та номер: б/н виданий 13.07.2015, видавник ТОВ «ІСТЕИТАЛЬЯНС», ТОВ «ПРИВАТОФИС». Встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», за початковою ціною встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
- офісне приміщення, загальною площею 88,10 кв. м, розташоване за адресою: Херсонська область, смт. Каланчак, вул. Херсонська (колишня Леніна), будинок 15 / 1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1503348655232, що належить ТОВ «ПРИВАТОФИС» на праві приватної власності згідно передавального акту, серія та номер: б/н, виданий 13.07.2015, видавник ТОВ «ІСТЕЙТАЛЬЯНС», ТОВ «ПРИВАТОФИС». Встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», за початковою ціною встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
- приміщення 1-го (першого) поверху, загальною площею 69,6 кв. м, розташоване за адресою: Херсонська область, вул. Миру, 18, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 90409165101, номер об'єкта в РПВН9781399, що належить ТОВ «ПРИВАТОФИС» на праві приватної власності згідно передавального акту, виданий 13.07.2015, видавник ТОВ «ІСТЕИТАЛЬЯНС», «ПРИВАТОФИС». Встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», за початковою ціною встановленою на риті, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експерте на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
- будівля відділення банку, а саме: будівля відділення банку літера А, загальною площею 92,1 кв. м, котельня, В, загальною площею і,6 к«. м що розташована за адресою: Херсонська область, м. Гола Пристань, вул . 1 Травня, будинок 3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 96063865223, що належить ТОВ «ПРИВАТОФИС» на праві приватної власності згідно передавального акту, серія та номер: б/н, виданий 13.07.2015, видавник ТОВ «ІСТЕИТАЛЬЯНС», «ПРИВАТОФИС». Встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження», за початковою ціною встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експерте на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій."
Дослідивши вказану заяву, суд вважає, що за своєю правовою природою, це заява є завою про зменшення розміру позовних вимог.
Згідно з приписами п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві
Станом на 26.05.2020 справа перебуває на стадії підготовчого провадження, а заява про зменшення позовних вимог надійшла у межах встановленого строку.
Розглянувши заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, судом встановлено, що вона відповідає вимогам чинного законодавства, не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, подана до закінчення підготовчого провадження, а тому приймається судом до розгляду.
За таких обставин, суд здійснює подальший розгляд справи з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог.
Розглянувши клопотання позивача та третьої особи про закриття провадження у справі, суд дійшов наступних висновків.
Обґрунтовуючи заяву про закриття провадження у справі, позивач зазначає, що 22.04.2020 Акціонерним товариством «Комерційний банк «Приватбанк» сплачено на користь Національного банку України заборгованість за Кредитним договором №19 від 03.03.2009, яка складалась з тіла кредиту, на підтвердження вказаного до заяви додано копії оборотно-сальдових відомостей.
Враховуючи положення ст.ст. 559, 599ЦК України, ст.ст. 17, 28 Закону України "Про іпотеку", у зв'язку з погашенням АТ «Комерційний банк «Приватбанк» заборгованості та припиненням забезпечувальних зобов'язань, Національний банк України дійшов висновку про відсутність предмета спору, і як наслідок наявності підстав для закриття провадження у справі №923/500/18 на підставі ч.1 ст. 231 ГПК України.
Одночасно позивачем заявлено клопотання про повернення судового збору на підставі п.5 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", який був сплачений Національним банком України при звернення з даною позовною заявою, що підтверджується меморіальним ордером №1539005104 (#1864500101) від 22.05.2018 у розмірі 340327,95 грн.
Також 14.05.2020р. від відповідача у справі надійшла заява про закриття провадження у справі на підставі ч.1 п.2 ст. 231 ГПК України, яка мотивована тим, що відповідно до загальновідомої інформації, опублікованої в мережі Інтернет з посиланням на сайт, АТ "КБ "Приватбанк" здійснило оплату на користь НБУ заборгованості за кредитами рефінансування у розмірі 2,34 млрд. грн., внаслідок чого обсяг його боргових зобов'язань перед регулятором по відповідним позикам скоротився до нуля.
Отже, відповідачу стало відомо, що у третьої особи відсутня заборгованість перед позивачем у справі за Кредитним договором №19 від 03.03.2009, укладеним між Національним банком України і ЗАТ КБ "Приватбанк". Таким чином, з моменту погашення АТ КБ "Приватбанк" заборгованості за Кредитним договором № 19 від 03.03.2009, іпотека за Іпотечним договором щодо якого здійснюється звернення стягнення у даній справі є припиненою, а тому і відсутній предмет спору.
За таких обставин відповідач просить суд закрити провадження у справі на підставі п.2.ч.1.ст.231 ГПК України.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Отже, право заявляти клопотання (заяви) є важливим процесуальним правом осіб, які беруть участь у справі. Клопотання можуть стосуватися різних питань щодо розгляду справи і повинні бути обґрунтованими.
За приписами ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ч. 1 статті 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Позивачем надано докази повного погашення АК КБ "Приватбанк" заборгованості за кредитним договором №19 від 24.10.2008, зобов'язання за ним є припиненим.
Згідно ст.1 Закону України," Про іпотеку" від 05.06.2003 р. № 898-ІV (із змінами) визначено, що основне зобов'язання - зобов'язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов'язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою.
Відповідно до ч. 5 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Згідно ст. 17 вказаного Закону іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.
З доданих позивачем до клопотання про закриття провадження у справі оборотно-сальдових відомостей вбачається та учасниками справи не заперечується, що Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" оплатило заборгованість за кредитним договором від № 19 від 03.03.2009, наявність якої спричинила спір у рамках провадження у даній справі.
Враховуючи викладене, та те, що Національний банк України досягнув кінцевої мети звернення до суду та стягнув увесь борг, в результаті чого не вирішених (спірних) питань між сторонами не залишилось, що ними письмово підтверджено, у зв'язку з чим і відсутній предмет спору.
За приписами п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття рішення у зв'язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.
Судом встановлено, що клопотання позивача та відповідача у справі про закриття провадження у справі не суперечать нормам діючого законодавства України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що провадження у справі № 923/500/18 підлягає закриттю.
Разом з цим, суд вважає за необхідне роз'яснити сторонам, що у відповідності до ч. 3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір"
Статтею 1 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір це - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.
Частиною першою статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:
1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;
2) повернення заяви або скарги;
3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;
4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);
5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Оскільки, провадження у справі закрито у зв'язку з відсутністю предмета спору, то суд вважає, що сплачений позивачем судовий збір підлягає поверненню.
Згідно статті 7 Закону України "Про судовий збір" повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
Судом встановлено, що при зверненні з даним позовом до суду позивачем меморіальним ордером №1539005104(#1864500101) від 22.05.2018 сплачено судовий збір у розмірі 340327,95 грн.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що клопотання позивача про повернення судового збору підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 232 ГПК України, процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи та оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвали.
Керуючись ст.ст. 42, 231, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Задовольнити заяву Національного банку України №18.0015/906 від 08.01.2019р. (Вх. №6281/19 від 11.07.2019р.).
2. Задовольнити клопотання Національного банку України та Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТОФИС" про закриття провадження у справі.
3. Закрити провадження у справі № 923/500/18.
4. Повернути Національному банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9, код ЄДРПОУ 00032106) з Державного бюджету України суму судового збору у розмірі 340327,95 грн., сплачений згідно меморіального ордеру № 1539005104 (#1864500101) від 22.05.2018р.. Оригінал меморіального ордеру № 1539005104 (#1864500101) від 22.05.2018р. знаходиться в матеріалах справи № 923/500/18.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ч.1 ст.256 ГПК України, який згідно п.4 розділу Х ,,Прикінцеві положення" ГПК України продовжено на період дії карантину.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за наступною адресою: http://ks.arbitr.gov.ua.
Ухвалу підписано 29.05.2020р.
Суддя С.В. Нікітенко