2/130/137/2020
130/2399/19
"29" травня 2020 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Заярного А.М.,
за участі секретаря Буга Р.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини,
В листопаді 2019 року позивач звернулась з позовом до суду, в якому просила стягнути з відповідача ОСОБА_2 аліменти на її користь на її утримання в розмірі 1000 (одна тисяча) грн. щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку.
Стислий виклад позицій позивача.
З 2017 року позивач та відповідач знаходяться у фактичних шлюбних відносинах. Відповідач являється батьком їх спільної дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач зазначила, що на даний час вона не працює у зв'язку з відпусткою по догляду за дитиною до досягнення ним трирічного віку, в зв'язку з чим на даний час перебуває у скрутному матеріальному становищі, в свою чергу відповідач, який є молодою працездатною особою, що займається самостійним заробітком, від якого має мінливий нерегулярний дохід матеріально її не підтримує, в зв'язку з чим вона змушена звернутись до суду з позовом.
Позивач вказала, що інших утриманців у відповідача не має, стан його здоров'я добрий.
Заперечення відповідача.
Відзив на позов відповідач не подавав.
Процесуальні дії, заяви та клопотання.
05.12.2019 ухвалою судді відкрито провадження у справі, справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
11.02.2020 з ініціативи суду вирішено розгляд справи проводити з повідомленням (викликом) сторін на 28.02.2020.
27.02.2020 на адресу суду від позивача надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала повністю, справу просила розглядати у її відсутність.
28.02.2020, 18.03.2020 розгляд справи відкладено у зв'язку з відсутністю відомостей про належне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.
В останнє розгляд справи відкладено на 29.05.2020 з аналогічних, що й 18.03.2020 підстав з одночасним повідомленням відповідача про час та місце розгляду справи через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Оскільки позивач подав заяву про розгляд справи у його відсутність, то його неявка в судове засідання, згідно з ч. 3 ст.211 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідачу ОСОБА_2 було надіслано ухвалу про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та копіями доданих документів за його зареєстрованим місцем проживання. На адресу суду повернувся конверт із відміткою «інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового повідомлення», що підтверджується поштовим повідомленням наявним в матеріалах справи (а.с.18,21,30,43).
Згідно з положеннями частини 7 та 8 статті 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до частини 11 ст. 128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Таким чином, суд, встановивши зареєстроване місце проживання відповідача, вжив усіх передбачених законом заходів для його повідомлення (виклику) в судове засідання. Відповідач в судове засідання не з'явилася. Оскільки судом чотири рази направлялись документи та виклик до суду на адресу відповідача, здійснено його повідомлення про час та місце розгляду справи через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Підстав для відкладення розгляду справи, передбачених частиною 2 ст. 223 ЦПК України, суд не вбачає.
Відповідно частини 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З огляду на вищевикладене, за умов існування усіх підставі, передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, за згодою позивача, суд виніс ухвалу про заочний розгляд справи.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, посилання на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Судом установлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 батьками ОСОБА_3 являються ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.4). Як вбачається з копії довідки виконавчого комітету Станіславчицької сільської ради Жмеринського району Вінницької області від 15.11.2019 № 2169 син ОСОБА_3 проживає разом з матір'ю та перебуває на її утриманні (а.с.5).
Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані в порядку встановленому законом.
З доказів наданих позивачем судом встановлено, що позивач на даний час не працює, адже перебуває у декретній відпустці по догляду за сином, який проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні, до досягнення сином трирічного віку та відповідно позивач потребує матеріальної допомоги з боку відповідача.
Мотив суду. Норми права, які застосував суд.
Згідно з ч. 1, ч. 4 ст. 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму встановленого законом.
Особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.
Згідно статті 84 СК України, дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності; дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років; якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років; право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу; аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду; право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
Частина 4 статті 84 СК України регламентує умову виникнення права дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини - чоловік може надавати матеріальну допомогу. Принципове положення законодавця полягає у тому, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, і в разі розірвання шлюбу. Не перешкоджатиме виникненню цього права і застування інституту недійсності шлюбу у випадках, коли дружина не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу.
Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 СК України - аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
У Сімейному кодексі України не встановлено максимального розміру аліментів, які можуть бути стягнені судом на утримання одного з подружжя. Суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у результаті їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. При цьому суд у першу чергу виходить з прожиткового мінімуму й життєвих потреб особи. Аліменти мають бути достатніми й співрозмірними з огляду на цілі зобов'язання по утриманню. Критерії, якими має керуватися суд при визначенні розміру аліментів, в законі значно розширені. Як і раніше, в першу чергу суд виходить з матеріального і сімейного стану платника та одержувача аліментів.
Відповідно до статей 12,13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх досліджені, приходить висновку, що відповідач ухиляється від свого обов'язку утримувати дружину, з якою проживає дитина - батьком якої він являється, до досягнення дитиною трьох років. Отже, суд вважає, що відповідач зобов'язаний та може надавати на утримання позивача аліменти в розмірі 1000 гривень, щомісячно, до досягнення сином ОСОБА_3 трирічного віку. Даний розмір є обґрунтованим, достатнім, законним, справедливим та таким, що відповідає потребам позивача на даний час.
Розподіл судових витрат між сторонами.
З урахуванням задоволення позову відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути в дохід держави судовий збір в розмірі 768,40 гривень.
На підставі викладеного та керуючись статтями 3-13, 141, 76-83, 89, 259, 263-265, 430 ЦПК України, Суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її користь на її утримання в розмірі 1000 (одна тисяча) грн. щомісячно, починаючи з 20.11.2019 і до досягнення сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць (з 20.11.2019 до 20.12.2019) допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 користь держави суму судового збору в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ).
Суддя: А.М. Заярний