2/130/401/2020
130/545/20
"29" травня 2020 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Шепеля К.А.,
за участі секретаря судового засідання Бондар С.В.,
розглянувши без участі сторін в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики, -
приходить до такого.
Позиція позивача
Позивач ОСОБА_1 10 березня 2020 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики.
Позов обґрунтовано тим, що 15 травня 2014 року відповідач взяв у нього в борг 245000 грн, які зобов'язався повернути до 15 травня 2015 року. Сторони домовилися, що договір позики є безпроцентним, а виконання зобов'язання з повернення позики забезпечується заставою належного позичальникові майна з укладенням відповідного договору. Тому 15 травня 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки, згідно з яким іпотекодавець передає в заставу іпотекодержателю нерухоме майно, а саме житловий будинок, загальною площею 440,9 кв.м., житловою площею 128,5 кв.м. по АДРЕСА_1 та земельну ділянку, на якій він розташований, з цільовим призначеннм для будівництва і обслуговування житлового будинку. Це нерухоме майно передано в іпотеку в якості забезпечення виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором позики від 15 травня 2014 року. Узгоджена стронами вартість предмету іпотеки становить 1181987 грн. Відповідач свої зобов'язання щодо повернення боргу не виконав. 18 травня 2015 року позивач звернувся до нотаріуса із заявою про передання ОСОБА_2 заяви з вимогою про повернення взятих в борг коштів, попередив, що у разі неповернення боргу, він буде змушений звертати стягнення на предмет іпотеки або звертатись за виконавчим написом для примусового стягнення боргу. Цю заяву відповідач отримав 21 травня 2015 року. 15 червня 2015 року відповідач повідомив нотаріуса, що висуває свої заперечення проти вимог ОСОБА_1 щодо стягнення боргу за договором позики та просить не вчиняти будь-яких нотаріальних дій щодо предмету іпотеки. 29 вересня 2015 року ОСОБА_2 підписав довіреність, якою уповноважив ОСОБА_1 розпоряджатись належним йому на праві власності житловим будинком, що знаходиться по АДРЕСА_1 та земельною ділянкою, на якій він розташований, площею 0,1 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 0510300000:00:001:1667. В подальшому позивач продав вищевказане нерухоме майно третій особі. ОСОБА_3 звернувся до суду з приводу визнання недійсними договорів купівлі-продажу будинку та земельної ділянки. На підставі постанови Апеляційного суду Вінницької області від 21 березня 2018 року житловий будинок та земельну ділянку по АДРЕСА_1 повернуто у власність відповідача. Разом з тим на даний час відповідач не повернув позивачу взяті за договором позики грошові кошти. Тому позивач звернувся до суду за захистом своїх прав і просив стягнути з відповідача на його користь 245000 грн боргу за договором позики та 35361 грн - 3% річних від невиплаченої суми боргу (а.с.1-8).
На підтвердження своїх позовних вимог позивачем надано копію договору позики, копію договору іпотеки, копію заяви від 18 травня 2015 року, копію повідомлення, яке було направлене відповідачу нотаріусом 18 травня 2015 року, копію поштових повідомлень, копію довіреності від 29 вересня 2015 року, копії договорів купівлі-продажу від 7 жовтня 2015 року та витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
В поданій суду заяві позивач свої позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити, не заперечував щодо заочного розгляду справи.
Позиція відповідача
Відповідач свою позицію не виклав.
Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі
Ухвалою від 18 березня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі (а.с.39).
Ухвалою від 12 травня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду, постановлено викликати відповідача у судове засідання шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України в порядку частини одинадцятої статті 128 ЦПК України (а.с.81).
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце його проведення, відзиву на позов не подавав. Відповідно до частини першої статті 281 ЦПК України 29 травня 2020 року судом було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Встановлені судом обставини справи та зміст спірних правовідносин
Згідно з копією договору позики від 15 травня 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Жмеринського районного нотаріального округу Богутенко О.В., реєстровий №547, ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 у власність 245000 грн.. Сторони домовилися, що договір позики є безпроцентним; остаточний розрахунок щодо повернення суми позики має бути здійснено не пізніше 15 травня 2015 року, при цьому повернення позики може бути здійснено позичальником у будь-який спосіб та без обмежень поточними строками; виконання зобов'язання з повернення позики забезпечується заставою належного позичальникові майна з укладенням відповідного договору (а.с.15-16).
Відповідно до копії договору іпотеки від 15 травня 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Жмеринського районного нотаріального округу Богутенко О.В., реєстровий №550, ОСОБА_3 передав у заставу ОСОБА_1 належний йому на праві власності житловий будинок, що знаходиться по АДРЕСА_1 та земельну ділянку, на якій він розташований, площею 0,1 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 0510300000:00:001:1667 як забезпечення виконання зобов'язання щодо повернення грошей, переданих за договором позики від 15 травня 2014 року. Узгоджена сторонами вартість предмету іпотеки 1181987 грн. (а.с.17-20).
Згідно з копією заяви від 18 травня 2015 року, ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Жмеринського районного нотаріального округу Богутенко О.В., щоб вона передала ОСОБА_2 вимогу усунути порушення виконання зобов'язання про повернення йому 245000 грн (а.с.21).
Відповідно до листа приватного нотаріуса Жмеринського районного нотаріального округу Богутенко О.В. від 18 травня 2015 року вона надіслала на адресу відповідача повідомлення про необхідність виконання зобов'язання за договором позики від 15 травня 2014 року (а.с.22). Як видно з копії поштових повідомлень, листи нотаріуса відповідачем були отримані в травні 2015 року (а.с.23, 24).
Згідно з копією довіреності від 29 вересня 2015 року, ОСОБА_3 уповноважив ОСОБА_1 продати за ціну та на умовах на свій розсуд належний йому житловий будинок, що знаходиться по АДРЕСА_1 та земельну ділянку, на якій він розташований, площею 0,1 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 0510300000:00:001:1667, а також учиняти будь-які дозволені законодавством правочини щодо цього майна, в тому числі попередні договори, договори купівлі-продажу (а.с.32).
Відповідно до копій договорів купівлі-продажу від 7 жовтня 2015 року та копій витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_1 від імені ОСОБА_3 продав, а ОСОБА_4 купив житловий будинок та земельну ділянку що знаходиться по АДРЕСА_1 (а.с.25-31).
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про повернення боргу за договором позики та трьох відсотків річних відповідно до положень статті 625 ЦК України. Підставою позову є невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором позики, а також правові норми Цивільного кодексу України, на які посилається позивач в підтвердження своїх вимог.
Юридична кваліфікація встановлених обставин
Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до статті 509 ЦК України між сторонами виникло зобов'язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку.
Згідно з частиною першою статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України за договором позики позичальник зобов'язаний повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.
Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року у справі № 6-1967цс15, досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти їх справжню правову природу, незалежно від найменування документа, незважаючи на найменування документа, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки. У справах про стягнення боргу за договором позики позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов'язання, а суд повинен встановити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов (постанова Верховного Суду від 8 липня 2019 у справі №524/4946/16-ц).
У цій справі зі змісту договору позики вбачається отримання відповідачем 15 травня 2014 року (пункт 1 договору) від позивача грошових коштів у сумі 245000 грн у борг та встановлено обов'язок відповідача повернути грошові кошти позивачу не пізніше 15 травня 2015 року.
Висновки суду
Давши мотивовану оцінку кожному аргументу, наведеному позивачем в позовній заяві, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.
Розподіл судових витрат
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Згідно з частиною першою та другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Таким чином, з відповідача на користь позивача слід також стягнути 2803,62 грн витрат по сплаті судового збору (а.с.9).
Керуючись статтями 12, 13, 76-80, 89, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, статтями 16, 509, 525, 526, 625, 1046, 1047, 1049 ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок погашення боргу за договором позики від 15 травня 2014 року грошові кошти в сумі 245000 (двісті сорок п'ять тисяч) грн та три відсотки річних від невиплаченої суми боргу за період з 16 травня 2015 року по 2 лютого 2020 року в сумі 35361 (тридцять п'ять тисяч триста шістдесят одну) грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді судового збору в сумі 2803 (дві тисячі вісімсот три) грн 62 коп..
На рішення може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини перша та друга статті 273 ЦПК України).
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (пункт 1 частини другої статті 354 ЦПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин(частина третя статті 354 ЦПК України).
Ім'я (найменування) сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та мешканець АДРЕСА_2 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, паспорт серії НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований по АДРЕСА_3 .
Рішення складено і підписано головуючим суддею 29 травня 2020 року.
Головуючий суддя Костянтин Шепель