Справа № 128/2917/19
Іменем України
26 травня 2020 року місто Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Ганкіної І.А.,
при секретарі - Жигаровій Д.О.,
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниця в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та процентів за борговою розпискою від 29.12.2007 року, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу та процентів за борговою розпискою від 29.12.2007 року, мотивуючи свої вимоги тим, що 29.12.2007 року він позичив ОСОБА_2 гроші в сумі 10 000 доларів США з виплатою 2-х процентів місячних виплат за користування ними. Даний факт отримання коштів підтверджується власноручною розпискою відповідача від 29.12.2007 року. На протязі всього часу позивач неодноразово звертався до ОСОБА_2 із пропозицією повернути борг та відсотки.
ОСОБА_2 відмовлялась повертати борг під різними причинами. Також пояснює, що на його звернення по телефону вона слухавку не бере і взагалі перестала відповідати на дзвінки, а три року тому змінила номер телефону, який йому не відомий.
На всі його відвідування по місцю проживання відповідачка реагує дзвінком у поліцію з приводу нібито його погроз фізичної розправи. 03.03.2016 року пред'явлена ним вимога щодо повернення коштів, була вручена відповідачці. Однак, незважаючи на це, відповіді він на свою претензію не отримав. 30.07.2019 ним знову була пред'явлена вимога до відповідачки про повернення коштів, та зазначено, що позивач збирається подати позов та пропонує вирішити їх спір в позасудовому порядку, на що відповідачка також не відреагувала. Оскільки письмова вимога позивача про повернення коштів була пред'явлена 30.07.2019, то ОСОБА_2 повинна була повернути йому його кошти до 30.08.2019. Вказує, також, що станом на 29.10.2019 р. відповідач, з урахуванням отриманої суми позики та процентів на неї повинна була сплатити йому загальну суму 38 400 доларів США - 966 528 грн..
Офіційний курс 1 долара США в НБУ України на 29.10.2019 складав 25,17 грн., тобто: 10 000 доларів США - 251 700, 00 грн, відповідно до розписки. 28 400 доларів США - 714 828, 2 % місячних тобто, щорічно 2 400 доларів США; за період з 29.12.2007 року по 29.10.2019 року - 28 400 доларів США, як сплату процентів.
Викладені обставини змусили ОСОБА_1 звернутися за захистом порушеного права до суду.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав повністю на підставах викладених в ньому, просив позовні вимоги задовільнити повністю. В разі неявки відповідачки не заперечував проти заочного розгляду справи. Суду показав, що тривалий час перебував у дружніх стосунках з відповідачкою. На її прохання він, довіряючи їй, надав у борг 10 000 доларів США, про що нею власноруч була виконана розписка від 29.12.20007року. Сторонами була обумовлена і процентна ставка у 2%. Однак, в подальшому відповідачка грошові кошти йому не повернула, спочатку обіцяючи повернути їх пізніше, а потом припинила спілкування та почала уникати їх зустрічей. За цей час вона побудувала власний будинок, купила квартиру, але кошти йому не повернула і на пропозиції вирішити справу миром ніяк не реагувала.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився повторно, будучи належним чином і в установленому законом порядку повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, згідно положень п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України, за адресою місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, що підтверджується матеріалами справи.
Заяв про розгляд справи без її участі або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Відзив на позовну заяву відповідачкою не подавався. Тому на підставі ст.ст. 223, 280, 281 ЦПК України судом винесено ухвалу про проведення заочного розгляду справи.
Заслухавши пояснення позивача, вивчивши надані суду докази, оглянувши їх оригінали, суд дійшов такого висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Судом встановлено, що 29.12.2007 року ОСОБА_1 позичив ОСОБА_2 гроші в сумі 10 000 доларів США з виплатою 2-х процентів щомісячно за користування ними, даний факт отримання коштів підтверджується власноручною розпискою відповідачки від 29.12.2007 року (а.с.24). Оригінал розписки оглянуто у судовому засіданні.
03.03.2016 року ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 з вимогою про повернення боргу (а.с.5), яка була залишена без реагування.
30.07.2019 року ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 з вимогою про повернення боргу (а.с.6), а також з пропозицією досудового врегулювання спору, яка також була залишена без реагування.
Визначаючись щодо правової оцінки спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходить з того, що вони регулюються, зокрема, нормативними положеннями ст.ст. 1046,1047,1048 ЦК України.
Так, згідно зі ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч.2 ст.1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, і може не співпадати з датою складання розписки, яка посвідчує цей факт, однак у будь-якому разі складанню розписки має передувати факт передачі коштів у борг.
Отже, за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики після отримання коштів, підтверджуючи як факт укладення договору та зміст умов договору, так і факт отримання боржником від кредитора певної грошової суми (постанови ВСУ від 18 вересня 2013 року у справі № 6-63цс13 та від 02 липня 2014 року у справі № 6-79цс14).
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст. 1049 ЦК України).
Згідно розписки від 29.12.20007р. предметом позики є валюта - долари США.
Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу (ч.1 ст.1050 ЦК України). За змістом ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Наявність між сторонами позикових відносин доведена позивачем, оскільки у нього наявний оригінал розписки виконаної ОСОБА_2 29.12.2007 (а.с.3,24) із змісту якої вбачається, що вона зобов'язується повернути ОСОБА_1 10 000 доларів США під 2 %.
Оскільки у визначений письмовими претензіями строк кошти ОСОБА_1 повернуті не були, у позивача наявні підстави для звернення до суду з даним позовом.
Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.
Відповідно до ч.1 ст.533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Отже, гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України.
Разом із тим ч.2 ст.533 ЦК України допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.
У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов'язанням, визначається в гривні за офіційним курсом Національного банку України. У національній валюті України підлягають стягненню і інші складові грошового зобов'язання, передбачені, зокрема, у ст.1048 ЦК України, та при застосуванні ст.625 ЦК України.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, а також ст. 16 ЦК України, згідно якої суд може захистити цивільне право або інтерес у спосіб, що встановлений договором або законом, впевнені, що в даному випадку існують підстави та необхідність для захисту прав позивача шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по тілу позики, відсотків та фіксованої одноразової виплати за користування грошовими коштами за договорами позики від 29.12.2007 року з процентами.
При цьому, суд виходить з наступного розрахунку: офіційний курс 1 долара США в НБУ України на 29.10.2019 складав 25,17 грн., тобто: 10 000 доларів США - 251 700, 00 грн, відповідно до розписки. 28 400 доларів США - 714 828, 2 % місячних тобто, щорічно 2 400 доларів США; за період з 29.12.2007 року по 29.10.2019 року - 28 400 доларів США, як сплату процентів. Всього заборгованість таким чином складає 38 400 доларів США, що еквівалентно 966 528,00 грн.
У відповідності до ч.1 ст. 141 ЦПК України на відповідачку слід покласти судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто у повному обсязі.
Враховуючи, що позивач є звільненим від сплати судового збору, суму судового збору в розмірі 1921,00 грн., слід стягнути з ОСОБА_2 на користь держави.
На підставі вищевикладеного та керуючись Конституцією України, ст. ст. 16, 526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 10, 76, 128, 141, 224, 264, 265, 268, 273 - 274, 280 ЦПК України, суд-
Позов задовільнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 борг з процентами в сумі 38 400 доларів США, що еквівалентно 966 528,00 грн. за борговою розпискою від 29.12.2007 року.
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір в сумі 1921,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом направлення апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його оголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії такого карантину.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.273 ЦПК України.
Повний текст судового рішення буде виготовлено 04.06.2020.
Суддя І.А. Ганкіна