про відмову у видачі судового наказу
29.05.2020 Справа № 920/488/20
м. Суми
Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А., розглянувши заяву Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код 14360570, email:zapros.v.sud@privatbank.ua) до Сумського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Сумський агролісгосп» (42356, Сумська область, с. Нижня Сироватка, вул. Сумська, буд. 7, ідентифікаційний код 14013667) про видачу судового наказу за вимогами щодо стягнення 62 840,75 грн, з них: 60 142,85 грн - заборгованість за кредитом; 1 249,63 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом; 522,29 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 925,98 грн - заборгованість по комісії за користування кредитом,
без виклику представників учасників справи.
Суть питання, що вирішується ухвалою суду.
22.05.2020 до Господарського суду Сумської області Акціонерним товариством Комерційним банком «ПРИВАТБАНК» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код 14360570, email: zapros.v.sud@privatbank.ua) подано заяву про видачу судового наказу за вимогами щодо стягнення 62 840,75 грн (60 142,85 грн - заборгованість за кредитом; 1 249,63 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом; 522,29 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 925,98 грн - заборгованість по комісії за користування кредитом) на підставі договору банківського обслуговування від 18.12.2015 б/н (далі - договір), укладеного між ним та суб'єктом господарювання - Сумським дочірнім агролісогосподарським підприємством «Сумський агролісгосп» (42356, Сумська область, с. Нижня Сироватка, вул. Сумська, буд. 7, ідентифікаційний код 14013667).
Після дослідження матеріалів вищезазначеної заяви, суд дійшов висновку, що заявнику необхідно відмовити у видачі судового наказу в частині стягнення з боржника 1 249,63 грн - заборгованості по процентам за користування кредитом; 522,29 грн - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 925,98 грн - заборгованості по комісії за користування кредитом, виходячи з наступного.
Мотиви, з яких суд дійшов вищезазначеного висновку. Законодавство, що підлягає застосуванню.
Порядок та форма звернення до суду з заявою про видачу судового наказу до господарського суду визначені Господарським процесуальним кодексом України (надалі - ГПК України), зокрема, розділом II «Наказне провадження».
Положеннями частини першої статті 147 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
Відповідно до частин другої - третьої статті 147 ГПК України із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.
Згідно з частиною першою статті 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частина друга статті 12 ГПК України визначає, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
В обґрунтування вказаної заяви заявник зазначає, що боржник приєднався до «Умов та правил надання банківських послуг», Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті банку, підписавши заяву про відкриття поточного рахунку, які разом складають договір банківського обслуговування від 18.12.2015 б/н.
Однак боржник взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, на вимоги про погашення заборгованості не реагував, унаслідок чого станом на 02.04.2020 року утворилась заборгованість за кредитом в сумі 60 142,85 грн.
Посилаючись на вищевикладене, стягувач просить суд стягнути з боржника заборгованість за договором від 18.12.2015 б/н в сумі 62 840,75 грн (60 142,85 грн - заборгованість за кредитом; 1 249,63 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом; 522,29 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 925,98 грн - заборгованість по комісії за користування кредитом).
На підтвердження зазначених вище обставин, до матеріалів заяви стягувачем надано заяву від 18.12.2015, підписану боржником, Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», що розміщено в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, заявку на гарантований платіж, розрахунок заборгованості за договором б/н від 18.12.2015 станом на 02.04.2020 та довідку про розміри встановлених кредитних лімітів від 15.04.2020 № 51221SUR4S06Н, складену та підписану представником банку, а також виписки по рахункам.
Згідно з наданим розрахунком, заборгованість боржника за вказаним кредитним договором станом на 02.04.2020 становить 62 840,75 грн (60 142,85 грн - заборгованість за кредитом; 1 249,63 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом; 522,29 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 925,98 грн - заборгованість по комісії за користування кредитом).
Згідно з довідкою стягувача про розміри встановлених кредитних лімітів від 15.04.2020 № 51221SUR4S06Н боржнику встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок № НОМЕР_1 , а саме: 22.12.2015 - 0,00 грн, 26.07.2016 - 35 000,00 грн, 20.12.2016 - 0,00 грн, 23.12.2016 - 35 000,00 грн, 12.09.2019 - 200 000,00 грн, 02.12.2019 - 0,00 грн.
28.05.2020 судом видано судовий наказ про стягнення з Сумського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Сумський агролісгосп» (42356, Сумська область, с. Нижня Сироватка, вул. Сумська, буд. 7, ідентифікаційний код 14013667) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код 14360570) 60 142,85 грн заборгованості за кредитним договором від 18.12.2015 б/н, а також 210,20 грн судового збору, тобто частково задоволено заяву Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» про видачу судового наказу.
Стосовно вимог про стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом, заборгованості по комісії за користування кредитом та пені, суд зазначає наступне.
З матеріалів заяви вбачається, що Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на підтвердження укладення договору надав копію заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг від 18.12.2015, яку підписано боржником. У цій заяві зазначено, що підписавши її, клієнт згодний з Умовами та правилами надання банківських послуг, в тому числі з Тарифами банку, які разом з цією заявою складають договір банківського обслуговування.
Водночас, заявником належним чином не обґрунтовано, що Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, який доданий до заяви про видачу судового наказу, відповідає саме тій редакції документу, який був чинним при підписанні боржником заяви про приєднання від 18.12.2015, як не обґрунтовано й підстави необхідності застосування на даний час саме тієї редакції Умов та правил, що подана заявником.
Відповідно до Умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті АТ КБ «ПРИВАТБАНК», останній пропонує необмеженому колу юридичних та фізичних осіб надання послуг на підставі Умов та Правил надання банківських послуг.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПРИВАТБАНК»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
У разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Строк кредитування у заяві про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 18.12.2015 не вказаний, процентна ставка не визначена.
Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Також суд зауважує, що безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір від 18.12.2015 у вигляді заяви, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним).
Без наданих підтверджень про конкретні запропоновані боржнику Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із боржником кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Суд вказує, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 принципу справедливості судового розгляду.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (рішення від 28 жовтня 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії», заява № 28342/95, § 61). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (рішення від 29 листопада 2016 року у справі «Парафія греко-католицької церкви в м. Люпені та інші проти Румунії», заява № 76943/11, § 123).
Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з'ясування змісту кредитного договору.
Згідно правових висновків, наданих Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 у справі № 342/180/17, Умови та правила надання банківських послуг не є складовою кредитного договору, що необхідно для належного повідомлення позичальника про умови кредитування та узгодження з ним саме тих умов, які вважав узгодженими банк, тому в даному випадку неможливо однозначно стверджувати про відсутність спору у правовідносинах між стягувачем та боржником (про безспірність вимог стягувача), а також, що заявлені вимоги про стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом, по комісії та пені є вимогами за договором, укладеним у письмовій формі, за якими може бути видано судовий наказ.
Згідно пункту 3 частини першої статті 152 ГПК України суд відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогами статті 148 ГПК України.
Відповідно до частини другої статті 152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше 10 днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
За приписами частини третьої статті 152 ГПК України у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу в частині стягнення з боржника 1 249,63 грн - заборгованості по процентам за користування кредитом; 522,29 грн - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 925,98 грн - заборгованості по комісії за користування кредитом.
Суд звертає увагу, що відповідно до частини другої статті 153 Господарського процесуального кодексу України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 Господарського процесуального кодексу України, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись статтею 148, частиною третьою статті 152 та статтями 153, 154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Відмовити Акціонерному товариству Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код 14360570) у видачі судового наказу в частині вимог про стягнення з Сумського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Сумський агролісгосп» (42356, Сумська область, с. Нижня Сироватка, вул. Сумська, буд. 7, ідентифікаційний код 14013667) 1249,63 грн - заборгованості по процентам за користування кредитом; 522,29 грн - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 925,98 грн - заборгованості по комісії за користування кредитом.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
3. Ухвала може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строки та в порядку, встановлені статтями 253-259 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до п.4 Розділу X ГПК України (доповнено згідно із Законом № 540-IX від 30.03.2020) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
4. Копію ухвали надіслати учасникам справи, втому числі електронною поштою.
Повну ухвалу складено та підписано суддею 29 травня 2020 року
Суддя Ю.А. Джепа