"26" травня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/883/20
Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,
секретар судового засідання Цісельський К.О.,
за участю представників учасників справи:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: Новак Р.Г.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерного товариства ,,Національна акціонерна компанія ,,Нафтогаз України” до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ТЕПЛО ТА СЕРВІС” про стягнення 19625,99 грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.04.2020 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/883/20, задоволено письмове клопотання позивача в частині розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 05.05.2020 р.
Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.05.2020 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 26.05.2020 р.
Позивач повідомлений про час та місце проведення судового засідання, в якому ухвалено рішення, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення та письмовим клопотанням про відкладення розгляду справи, мотивованим впровадженням на території країни карантину. Протокольною ухвалою від 26.05.2020 р. відмовлено в задоволенні вказаного клопотання позивача, оскільки: не названо причини, які б унеможливлювали розгляд справи за відсутності його представника; явка останнього не визнавалась судом обов'язковою; позивач подав заяви по справі, в яких виклав свої міркування з приводу спірних правовідносин, не висловивши після цього бажання доповнити наведену раніше позицію.
Згідно із приписами ст.ст.233,240 ГПК України в судовому засіданні 26.05.2020 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Акціонерне товариство ,,Національна акціонерна компанія ,,Нафтогаз України” (далі - АТ ,,НАК ,,Нафтогаз України”) звернулось в Господарський суд Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ТЕПЛО ТА СЕРВІС” (далі - ТОВ ,,ТЕПЛО ТА СЕРВІС”) про стягнення заборгованості у розмірі 19625,99 грн, з яких: 50,69 грн основного боргу, 14674,01 грн пені, 2969,58 грн 3% річних, 1931,71 грн інфляційних нарахувань, вказуючи на невиконання відповідачем умов договору постачання природного газу від 26.10.2017 р. № 822302/1718-ТЕ-23 в частині своєчасної оплати вартості поставленого природного газу.
Обґрунтовуючи позов, АТ ,,НАК ,,Нафтогаз України” посилається на приписи ст.ст.8,9 Конституції України, ст.ст.20,173-175,193,216-218,230-232,264-265 ГК України, ст.ст.11-16,509,526,530,549,610-612,625,629,655,692,712 ЦК України, умови названого вище договору та додаткової угоди № 1 до нього, акти приймання-передачі природного газу, відомості щодо здійснених відповідачем оплат тощо.
ТОВ ,,ТЕПЛО ТА СЕРВІС” у відзиві на позовну заяву просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, оскільки: повністю розрахувалось за отриманий природний газ; у відповідача існує переплата перед АТ ,,НАК ,,Нафтогаз України” у розмірі 30000,00 грн; за розрахунками відповідача розмір пені складає 12532,99 грн, 3% - 2468,39 грн, інфляційних нарахувань - 1931,71 грн, проте вони покриваються за рахунок наявної переплати.
Крім того в письмовому клопотанні відповідач просить зменшити за правилами ст.233 ГК України та ст.551 ЦК України розмір заявленої до стягнення пені до 20% від розрахованої ним за договором, а саме до 2506,60 грн, зазначаючи про повне погашення основного боргу, залежність від здійснених населенням перерахувань, відсутність у позивача жодних збитків від несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язань.
АТ ,,НАК ,,Нафтогаз України” у відповіді на відзив, підтвердивши повне погашення відповідачем основного боргу, просить задовольнити решту вимог, не зменшуючи пеню.
ТОВ ,,ТЕПЛО ТА СЕРВІС” в запереченнях на відповідь на відзив додатково вказує, що відсутність у відповідача основного боргу в сумі 50,69 грн свідчить про помилковість розрахунків пені, 3% річних та інфляційних втрат, які проведені без урахування оплати на суму 50,69 грн.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши відповідність тверджень сторін фактичним обставинам справи та нормам українського законодавства, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
26.10.2017 р. між ПАТ ,,НАК ,,Нафтогаз України” (Постачальник) та ТОВ ,,ТЕПЛО ТА СЕРВІС” (Споживач) укладено договір № 822302/1718-ТЕ-23 постачання природного газу (Договір), згідно якого Постачальник зобов'язується поставити Споживачеві у 2017-2018 роках природний газ, а Споживач зобов'язується оплатити його на умовах цього Договору (п.1.1 Договору).
Природний газ, що постачається за цим Договором, використовується Споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню (п.1.2 Договору).
Постачальник передає Споживачу з 01 жовтня 2017 р. по 31 березня 2018 р. (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 510 тис. куб. м… (п.2.1 Договору).
Приймання-передача природного газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу Споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку природного газу (п.3.7 Договору).
Ціна за 1000 куб. м газу на дату укладання Договору становить 4942,00 грн, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 5930,40 грн… (п.5.2 Договору).
Загальна сума вартості природного газу за цим Договором складається із сум вартості місячних поставок природного газу (п.5.4 Договору).
Оплата за природний газ здійснюється Споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу… (п.6.1 Договору).
Строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим Договором (строк позовної давності), у т.ч. щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить п'ять років (п.10.3 Договору).
Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису Постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2017 р. до 31 березня 2018 р. (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п.12.1 Договору).
На виконання Договору Постачальником протягом листопада 2017 р. - березня 2018 р. поставлено Споживачу природний газ на загальну суму 2299245,74 грн з ПДВ, а саме: у листопаді 2017 р. - 58,902 тис. куб. м на суму 349312,42 грн; у грудні 2017 р. - 67,289 тис. куб. м на суму 399050,69 грн; у січні 2018 р. - 86,420 тис. куб. м на суму 512505,17 грн, у лютому 2018 р. - 83,886 тис. куб. м на суму 497477,53 грн, у березні 2018 р. - 91,208 тис. куб. м на суму 540899,93 грн, про що свідчать наявні в матеріалах справи акти приймання-передачі природного газу від 30.11.2017 р., від 31.12.2017 р., від 31.01.2018 р., від 28.02.2018 р., від 31.03.2018 р.
Договір та акти приймання-передачі природного газу підписано уповноваженими представниками, скріплено печатками контрагентів.
Вказуючи на те, що оплату вартості природного газу здійснено несвоєчасно та в сумі 2299195,05 грн, доказом чого є бухгалтерська виписка по рахунку відповідача, Постачальник подав до господарського суду позов у рамках провадження у даній справі.
Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно із приписами ч.ч.1 та 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
В ч.1 ст.692 ЦК України закріплено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами виникли господарські зобов'язання, підставою яких є письмовий Договір постачання природного газу.
При цьому АТ ,,НАК ,,Нафтогаз України” як Постачальником виконано належним чином взяті на себе обов'язки за Договором та поставлено в листопаді 2017 р. - березні 2018 р. природний газ на загальну суму 2299245,74 грн з ПДВ, що підтверджується дослідженими в описовій частині рішення актами приймання-передачі природного газу.
В свою чергу ТОВ ,,ТЕПЛО ТА СЕРВІС” в порушення приписів ст.ст.525,526,610,629,692,712 ЦК України, ст.193 ГК України та п.6.1 Договору несвоєчасно оплатило 2299245,74 грн вартості природного газу, а саме 65000,00 грн перераховано 22.12.2017 р., 183000,00 грн - 26.12.2017 р., 30000,00 грн - 27.12.2017 р., 47000,00 грн - 03.01.2018 р., 24312,42 грн - 05.01.2018 р., 100000,00 грн - 22.01.2018 р., 130000,00 грн - 07.02.2018 р., 70000,00 грн - 09.02.2018 р., 100000,00 грн - 20.02.2018 р., 50000,00 грн - 21.02.2018 р., 50000,00 грн - 22.02.2018 р., 100000,00 грн - 02.03.2018 р., 50000,00 грн - 06.03.2018 р., 30000,00 грн - 07.03.2018 р., 50000,00 грн - 14.03.2018 р., 279800,00 грн - 15.03.2018 р., 100000,00 грн - 21.03.2018 р., 60000,00 грн - 28.03.2018 р., 50000,00 грн - 29.03.2018 р., 50000,00 грн - 04.04.2018 р., 56000,00 грн - 06.04.2018 р., 74000,00 грн - 16.04.2018 р., 51082,63 грн - 18.04.2018 р., 60000,00 грн - 23.04.2018 р., 40000,00 грн - 24.04.2018 р., 150000,00 грн - 27.04.2018 р., 50000,00 грн - 04.05.2018 р., 26000,00 грн - 18.05.2018 р., 11000,00 грн - 22.05.2018 р., 10000,00 грн - 23.05.2018 р., 30000,00 грн - 29.05.2018 р., 23000,00 грн - 10.07.2018 р., 15000,00 грн - 27.09.2018 р., 5000,00 грн - 16.10.2018 р., 12000,00 грн - 22.10.2018 р., 13000,00 грн - 24.10.2018 р., 11000,00 грн - 05.11.2018 р., 6000,00 грн - 12.11.2018 р., 37000,00 грн - 20.11.2018 р., 50,69 грн - 03.02.2020 р., про що свідчать банківські та бухгалтерські виписки по рахунку відповідача.
Враховуючи те, що 50,69 грн основного боргу на теперішній час сплачено, суд у цій частині закриває провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України в зв'язку з відсутністю предмету спору.
Відповідно до ч.1 ст.548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
В силу ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).
В ст.549 ЦК України надано визначення неустойки (штрафу, пені), під якою слід розуміти грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За змістом п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
У разі прострочення Споживачем оплати згідно п.6.1 цього Договору він зобов'язується сплатити Постачальнику пеню в розмірі 16,4% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення… (п.8.2 Договору).
Додатковою угодою від 11.01.2018 р. № 1 до Договору, зокрема, викладено п.8.2 Договору в наступній редакції: ,,У разі прострочення Споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору він зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,3% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення…”.
Крім того згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З урахуванням наведеного та того, що матеріалами справи доведено факт несвоєчасного виконання відповідачем грошового зобов'язання по оплаті вартості поставленого природного газу за Договором, господарський суд дійшов висновку, що ТОВ ,,ТЕПЛО ТА СЕРВІС” має сплатити:
- 2969,56 грн 3% річних, з яких: 8,33 грн нараховано на суму 101312,42 грн (станом на 26.12.2017 р. відбулась оплата на суму 248000,00 грн) (листопад 2017 р.) за 26.12.2017 р. (27.12.2017 р. відбулась оплата на суму 30000,00 грн); 41,03 грн - на суму 71312,42 грн (листопад 2017 р.) за період з 27.12.2017 р. по 02.01.2018 р. (03.01.2018 р. відбулась оплата на суму 47000,00 грн); 4,00 грн - на суму 24312,42 грн (листопад 2017 р.) за період з 03.01.2018 р. по 04.01.2018 р. (05.01.2018 р. відбулась оплата на суму 24312,42 грн, 22.01.2018 р. - на суму 100000,00 грн); 294,95 грн - на суму 299050,69 грн (грудень 2017 р.) за період з 26.01.2018 р. по 06.02.2018 р. (07.02.2018 р. відбулась оплата на суму 130000,00 грн); 27,79 грн - на суму 169050,69 грн (листопад 2017 р.) за період з 07.02.2018 р. по 08.02.2018 р. (09.02.2018 р. відбулась оплата на суму 70000,00 грн); 89,55 грн - на суму 99050,69 грн (грудень 2017 р.) за період з 09.02.2018 р. по 19.02.2018 р. (20.02.2018 р. відбулась оплата на суму 100000,00 грн, 21.02.2018 р. - на суму 50000,00 грн, 22.02.2018 р. - на суму 50000,00 грн); 101,48 грн - на суму 411555,86 грн (січень 2018 р.) за період з 27.02.2018 р. по 01.03.2018 р. (02.03.2018 р. відбулась оплата на суму 100000,00 грн); 102,43 грн - на суму 311555,86 грн (січень 2018 р.) за період з 02.03.2018 р. по 05.03.2018 р. (06.03.2018 р. відбулась оплата на суму 50000,00 грн); 21,50 грн - на суму 261555,86 грн (січень 2018 р.) за 06.03.2018 р. (07.03.2018 р. відбулась оплата на суму 30000,00 грн); 133,22 грн - на суму 231555,86 грн (січень 2018 р.) за період з 07.03.2018 р. по 13.03.2018 р. (14.03.2018 р. відбулась оплата на суму 50000,00 грн); 14,92 грн - на суму 181555,86 грн (січень 2018 р.) за 14.03.2018 р. (15.03.2018 р. відбулась оплата на суму 279800,00 грн, 21.03.2018 р. - на суму 100000,00 грн); 24,59 грн - на суму 299233,39 грн (лютий 2018 р.) за 27.03.2018 р. (28.03.2018 р. відбулась оплата на суму 60000,00 грн); 19,66 грн - на суму 239233,39 грн (лютий 2018 р.) за 28.03.2018 р. (29.03.2018 р. відбулась оплата на суму 50000,00 грн); 93,32 грн - на суму 189233,39 грн (лютий 2018 р.) за період з 29.03.2018 р. по 03.04.2018 р. (04.04.2018 р. відбулась оплата на суму 50000,00 грн); 22,89 грн - на суму 139233,39 грн (лютий 2018 р.) за період з 04.04.2018 р. по 05.04.2018 р. (06.04.2018 р. відбулась оплата на суму 56000,00 грн); 68,41 грн - на суму 83233,39 грн (лютий 2018 р.) за період з 06.04.2018 р. по 15.04.2018 р. (16.04.2018 р. відбулась оплата на суму 74000,00 грн); 1,52 грн - на суму 9233,39 грн (лютий 2018 р.) за період з 16.04.2018 р. по 17.04.2018 р. (18.04.2018 р. відбулась оплата на суму 51082,63 грн, 23.04.2018 р. - на суму 60000,00 грн, 24.04.2018 р. - на суму 40000,00 грн); 32,80 грн - на суму 399050,69 грн (березень 2018 р.) за 26.04.2018 р. (27.04.2018 р. відбулась оплата на суму 150000,00 грн); 143,29 грн - на суму 249050,69 грн (березень 2018 р.) за період з 27.04.2018 р. по 03.05.2018 р. (04.05.2018 р. відбулась оплата на суму 50000,00 грн); 299,04 грн - на суму 199050,69 грн (березень 2018 р.) за період з 04.05.2018 р. по 17.05.2018 р. (18.05.2018 р. відбулась оплата на суму 26000,00 грн); 56,89 грн - на суму 173050,69 грн (березень 2018 р.) за період з 18.05.2018 р. по 21.05.2018 р. (22.05.2018 р. відбулась оплата на суму 11000,00 грн); 13,32 грн - на суму 162050,69 грн (березень 2018 р.) за 22.05.2018 р. (23.05.2018 р. відбулась оплата на суму 10000,00 грн); 74,98 грн - на суму 152050,69 грн (березень 2018 р.) за період з 23.05.2018 р. по 28.05.2018 р. (29.05.2018 р. відбулась оплата на суму 30000,00 грн); 421,33 грн - на суму 122050,69 грн (березень 2018 р.) за період з 29.05.2018 р. по 09.07.2018 р. (10.07.2018 р. відбулась оплата на суму 23000,00 грн); 643,15 грн - на суму 99050,69 грн (березень 2018 р.) за період з 10.07.2018 р. по 26.09.2018 р. (27.09.2018 р. відбулась оплата на суму 15000,00 грн); 131,26 грн - на суму 84050,69 грн (березень 2018 р.) за період з 27.09.2018 р. по 15.10.2018 р. (16.10.2018 р. відбулась оплата на суму 5000,00 грн); 38,98 грн - на суму 79050,69 грн (березень 2018 р.) за період з 16.10.2018 р. по 21.10.2018 р. (22.10.2018 р. відбулась оплата на суму 12000,00 грн); 11,02 грн - на суму 67050,69 грн (березень 2018 р.) за період з 22.10.2018 р. по 23.10.2018 р. (24.10.2018 р. відбулась оплата на суму 13000,00 грн); 53,32 грн - на суму 54050,69 грн (березень 2018 р.) за період з 24.10.2018 р. по 04.11.2018 р. (05.11.2018 р. відбулась оплата на суму 11000,00 грн); 24,77 грн - на суму 43050,69 грн (березень 2018 р.) за період з 15.11.2018 р. по 11.11.2018 р. (12.11.2018 р. відбулась оплата на суму 6000,00 грн); 24,36 грн - на суму 37050,69 грн (березень 2018 р.) за період з 12.11.2018 р. по 19.11.2018 р. (20.11.2018 р. відбулась оплата на суму 37000,00 грн); 1,47 грн - на суму 50,69 грн (березень 2018 р.) за період з 20.11.2018 р. по 08.11.2018 р. (03.02.2020 р. відбулась оплата на суму 50,69 грн);
- 1812,20 грн інфляційних втрат, з яких: -693,35 грн нараховано на суму 99050,69 грн за період з 01.07.2018 р. по 31.08.2018 р. (липень-серпень 2018 р., в яких мала місце дефляція); 1583,79 грн - на суму 84050,69 грн за період з 01.09.2018 р. по 30.09.2018 р. (вересень 2018 р.) (фактично розмір інфляційних втрат за вказаний період складає 1596,96 грн, проте позивач просить менше, що є його правом); 918,86 грн - на суму 54050,69 грн за період з 01.10.2018 р. по 31.10.2018 р. (жовтень 2018 р.); 2,90 грн - на суму 50,69 грн за період з 01.11.2018 р. по 30.09.2019 р. (листопад 2018 р. - вересень 2019 р.).
Відтак, позов про стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань слід задовольнити частково в зв'язку з допущеними арифметичними помилками в розрахунку.
Що стосується пені, нарахованої за період з 26.12.2017 р. по 25.10.2018 р, то її розмір становить 14674,01 грн, що вірно відображено в розрахунку ціни позову, проте стягнення цих коштів у повному обсязі унеможливлюється наступним.
Відповідно до ст.233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно з ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати в т.ч. ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не є кінцевим споживачем газу, а купує його для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням. Здійснення оплати поставленого позивачем газу залежить від розрахунків з відповідачем за спожиту теплову енергію.
Приймаючи до уваги наведене, те, що ТОВ ,,ТЕПЛО ТА СЕРВІС” оплачено всю вартість придбаного ним природного газу, те, що АТ ,,НАК ,,Нафтогаз України” не надано будь-яких доказів завдання йому збитків внаслідок порушення відповідачем строків виконання грошового зобов'язання, господарський суд з урахуванням інтересів всіх учасників справи зменшує належну до стягнення пеню на 50% від нарахованого її розміру, а саме до 7337,01 грн.
Доводи відповідача про те, що існування переплати в розмірі 30000,00 грн унеможливлює стягнення пені, 3% річних та інфляційних нарахувань, судом визнаються безпідставними, т.я. в наявному в матеріалах справи платіжному дорученні від 28.01.2019 р. № 234 на суму 30000,00 грн в графі ,,Призначення платежу” вказано: ,,Сплата за природний газ згідно Договору”, а не погашення пені, 3% річних та інфляційних втрат. У разі, якщо кошти в сумі 30000,00 грн є безпідставно набутим АТ ,,НАК ,,Нафтогаз України” майном, ТОВ ,,ТЕПЛО ТА СЕРВІС” має право вимагати їх повернення на підставі ст.1212 ЦК України або провести залік зустрічних однорідних вимог, подавши заяву згідно ст.601 ЦК України.
Щодо тверджень ТОВ ,,ТЕПЛО ТА СЕРВІС” про помилковість розрахунків пені, 3% річних та інфляційних втрат, які проведені без урахування оплати на суму 50,69 грн, господарський суд зауважує, що платіж у названому розмірі проведено 03.02.2020 р., у той час як розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат здійснено станом на 2019 р.
За правилами п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Часткове стягнення пені на розподіл судових витрат не впливає.
Керуючись ст.ст.129,231,232,233,238,240,241 ГПК України, вирішив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ТЕПЛО ТА СЕРВІС” (65009, м. Одеса, вул. Армійська, буд. 18 А, офіс 107, код 40695882) на користь Акціонерного товариства ,,Національна акціонерна компанія ,,Нафтогаз України” (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, код 20077720) 7337/сім тисяч триста тридцять сім/грн 01 коп. пені, 2969/дві тисячі дев'ятсот шістдесят дев'ять/грн 56 коп. 3% річних, 1812/одну тисячу вісімсот дванадцять/грн 20 коп. інфляційних нарахувань, 2083/дві тисячі вісімдесят три/грн 77 коп. судового збору.
Провадження у справі № 916/883/20 в частині стягнення 50,69 грн основного боргу закрити.
В решті позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного його тексту і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Згідно п.4 розділу Х ,,Прикінцеві положення” чинного ГПК України строки щодо апеляційного оскарження продовжуються на час дії карантину, введеного для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 29 травня 2020 р.
Суддя Л.В. Лічман