вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
26.05.2020м. ДніпроСправа № 904/5520/19
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г. за участю секретаря судового засідання Вязовська К.В., розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "К.А.С.ЛТД", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТ ГЛАС", м. Дніпро
Третя особа-1 яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "БІПОС-БУДСЕРВІС", м. Дніпро
Третя особа - 2 яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Шмідта,15", м. Дніпро
про стягнення 560 000,00 грн. за договором поставки
Представники:
Від позивача Анкудінов А.О. - адвокат
Від відповідача Лисенко П.П. - адвокат
Від третьої особи-1 не з'явився
Від третьої особи-2 не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "К.А.С.ЛТД" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТ ГЛАС" про стягнення 560 000,00 грн. за договором поставки.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору поставки №01-07/16 від 01.07.2016 в частині поставки якісного товару.
Ухвалою від 27.11.2019 позовну заяву залишено без руху та зобов'язано Позивача протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви.
10.12.2019 Позивач надав до суду клопотання про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 16.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 14.01.2020.
Ухвалою від 14.01.2020 відкладено підготовче засідання на 10.02.2020.
27.01.2020 позивач надав до суду уточнену позовну заяву, в якій просить стягнути з відповідача 560 000,00 грн. збитків за договором поставки, 10 321,00 грн. витрат на оплату судового збору та 4 500,00 грн. витрат на правову допомогу.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 16.03.2020, підготовче судове засідання відкладено до 02.03.2020.
Ухвалою суду від 02.03.2020 відкладено розгляд справи на 05.03.2020.
04.03.2020 Відповідач надав до суду відзив на позов, в якому заперечив проти задоволення позову, посилаючись на те, що представника Відповідача не було запрошено для участі у огляді товару та фіксації (за наявності) недоліків товару (докази такого запрошення/повідомлення відсутні). Відповідач зазначає, що в матеріалах справи відсутній будь-який документ про відмову відповідача від виконання гарантійних зобов'язань. Також відповідач вказує про відсутність доказів пред'явлення претензій щодо якості товару ні у момент його прийняття ні згодом (до або після встановлення). Таким чином, відповідач вважає, що позивачем було порушено порядок дії сторін при виявленні та фіксації гарантійного випадку. Просив суд відмовити у задоволенні позову.
Також відповідач зазначив про витребування у позивача оригіналів листів 13.06/19 від 13.06.2019, № 13-06/19 та докази направлення листа № 13.06/19 від 13.06.2019 на адресу Відповідача. Ухвалою суду від 05.03.2020 відкладено розгляд справи на 16.03.2020.
Ухвалою суду від 16.03.2020 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 30.03.2020.
Ухвалою суду від 16.03.2020 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 30.03.2020.
30.03.2020 розгляд справи по суті не відбувся, в зв'язку із запровадженням на території України карантину.
Ухвалою суду від 30.03.2020 відкладено судове засідання на невизначений термін.
Ухвалою суду від 29.04.2020 призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 18.05.2020.
Ухвалою від 18.05.2020 відкладено розгляд справи на 26.05.2020.
26.05.2020 представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, з підстав викладених у відзиві на позов та надав для доручення до матеріалів справи докази повідомлення позивача та третіх осіб про час та дату проведення судового засідання.
Судовий процес фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
В судовому засіданні 26.05.2020 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 240 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд встановив.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ:
Предметом доказування у даній справі є обставини укладання договору, відповідність якості поставленого товару, дії сторін щодо виявлення та фіксації факту поставки неякісного товару, та наявність підстав для покладення на відповідача відповідальності за поставку неякісного товару.
01.07.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "К.А.С.ЛТД" (покупець - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТ ГЛАС" (постачальник - відповідач) укладено договір поставки №01-07/16.
Відповідно до п. 1.1. договору, постачальник зобов'язується за замовленням (завданням) покупця виготовити склопакети, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах даного договору склопакети (товар).
Згідно з п. 1.2. договору, асортимент (вид, колір, розмір, т.і.), кількість, загальна вартість та строк поставки кожної окремої партії товару за договором визначається специфікацією, підписаною сторонами, яка є від'ємною частиною даного договору.
Відповідно до п. 1.3. договору, якість товару, що постачається за даним договором, повинна відповідати вимогам ДСТУ Б В.2.7-107-2001 (ГОСТ 24866-99).
Згідно з п.2.1. договору, виготовлення та поставка товару здійснюється на підставі специфікації, яка підписується обома сторона на кожну партію товару.
Постачальник зобов'язується здійснити поставку товару за адресою: м. Дніпро, вул. Шмідта, 15.
Загальна договірна вартість (ціна договору) визначається за кількістю фактично виготовленого та поставленого товару (п. 3.1. договору).
Згідно з п. 4.2. договору, у разі невідповідності якості товару, що поставляється за цим договором вимогам ДСТУ Б В.2.7-10-2001 (ГОСТ 24866-99), Продавець зобов'язується замінити товар на якісний і за свій рахунок за умови оформлення двостороннього акта
невідповідності товару за якістю складеного в присутності уповноваженого представника постачальника. Після прийняття товару покупцем і підписання накладної, претензії щодо якості та кількості товару постачальником не приймаються.
Згідно з п. 7.1. договору, даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2017, але в будь-якому випадку до моменту виконання зобов'язань сторонами.
Позивач зазначає, що на виконання умов договору, відповідач передав, а позивач прийняв товар, що підтверджується наступними актами:
- акт № 255 від 23.02.2019 року, однокамерні склопакети в кількості 981,191 м. кв. на суму 594 601,75 грн.
- акт № 256 від 23.02.2019 року, однокамерні склопакети в кількості 981,191 м. кв. на суму 594 601,75 грн.
- акт № 257 від 23.02.2019 року, однокамерні склопакети в кількості 981,191 м. кв. на суму 594 601,75 грн.
- акт №258 від 15.01.2018 року, двокамерні склопакети в кількості 1169834,00 м. кв. на суму 1 356 394,55 грн.
Вищезазначені склопакети встановлено на об'єкті позивача ТОВ «БІПОС-БУДСЕРВІС», на підставі договору підряду № 08.04/16-п від 08.04.2016.
Позивач стверджує, що поставлені на об'єкт позивача склопакети, не відповідають належній якості, при цьому даний недолік не міг бути встановлений при звичайному способі прийняття склопакетів, встановлених в багатоквартирному житловому будинку за адресою: м. Дніпро, вул. Шмідта, буд. 15.
13.06.2019 позивач, листом за вих. № 13.06/19 повідомив відповідача про вищевказані обставини та запропонував прийняти участь в двосторонньому, комісійному обстеженні яке планувалося 18.06.2019 року, з метою складання відповідного акту (а.с.51 т.1).
У відповідь на лист позивача, відповідач листом за вих. №13-06/19, посилаючись на висновок експертизи, повідомив, що порушення шару герметизації виникло у зв'язку з невірним зберігання продукції на будівельному майданчику замовника після поставки товару.
17.06.2019 представниками позивача та ТОВ «БІПОС-БУДСЕРВІС» було складено акт браку (розгерметизації) склопакетів на об'єкті «Багатоквартирний житловий будинок по вул. Шмідта, 15 у м. Дніпро», згідно з яким станом на 17.06.2019 брак склопакетів, поставлених відповідачем складає 316,34 кв.м. (241 склопакет) (а.с.53-59 т.1).
Позивач зазначив, що враховуючи невиконання умов договору відповідачем, а також заперечення відповідача, щодо зобов'язання замінити товар неналежної якості, позивач був змушений усувати недоліки склопакетів, шляхом їх заміни на склопакети відповідної якості, за власний рахунок, на виконання чого, між позивачем та ТОВ «Завод Стеко», було укладено договір підряду № 0608/1 від 06 серпня 2019 року, на загальну суму 560 000,00 грн., що були сплачені позивачем, що в свою чергу спричинили значні матеріальні збитки для позивача.
Для фіксації технічного стану товару, позивач звернувся до експерта Крючкова Олександра Васильовича , зареєстрований у реєстрі атестованих осіб 19.04.2013 року за №2155.
Висновком експерта від 03.09.2019 «Про інженерно-технічний стан склопакетів в багатоквартирному житловому будинку, що споруджений за адресою: м. Дніпро, вул . Шмідта,15 », від 03 вересня 2019 року, встановлено, що стан вказаних склопакетів класифікується як непридатний до нормальної експлуатації через їх розгерметизацію внаслідок застосування неякісного герметика, що виникла при звичайній експлуатації виробу.
Звертаючись до суду із цим позовом, позивач зазначає, що своїми неправомірними діями, зокрема поставкою неякісного товару, відповідач спричинив позивачу матеріальні збитки в розмірі 560 000,00 грн., які позивач просить суд стягнути з відповідача, що і є причиною виникнення цього спору.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України).
Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ч. 1 ст. 656 Цивільного кодексу України).
Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України).
Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу (ч. 1 ст. 673 Цивільного кодексу України).
У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети (ч. 2 ст. 673 Цивільного кодексу України).
Товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу (ч. 1 ст. 675 Цивільного кодексу України).
Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк) (ч. 2 ст. 675 Цивільного кодексу України).
Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором (ч. 3 ст. 675 Цивільного кодексу України).
Гарантійний строк починається з моменту передання товару покупцеві, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу (ч. 1 ст. 676 Цивільного кодексу України).
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Згідно з п. 4.2. договору, у разі невідповідності якості товару, що поставляється за цим договором вимогам ДСТУ Б В.2.7-10-2001 (ГОСТ 24866-99), Продавець зобов'язується замінити товар на якісний і за свій рахунок за умови оформлення двостороннього акта
невідповідності товару за якістю складеного в присутності уповноваженого представника постачальника. Після прийняття товару покупцем і підписання накладної, претензії щодо якості та кількості товару постачальником не приймаються.
Господарський суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні докази звернення позивача до відповідача із письмовим повідомленням про недоліки спірного товару.
Разом з тим, господарський суд критично оцінює твердження позивача про таке звернення шляхом направлення листа від 13.06.2019.
Так, з вказаного листування не вбачається можливим визначити:
- про недоліки якої саме партії товару веде мову представник позивача у листуванні;
- чи стосується таке звернення саме товару, поставленого за спірними накладними;
Крім того, господарський суд не приймає наданий позивачем акт браку (розгерметизації) склопакетів на об'єкті «Багатоквартирний житловий будинок по вул. Шмідта, 15 у м. Дніпро» від 17.06.2019, в якості належного доказу на підтвердження невідповідності поставленого відповідачем спірного товару умовам якості з огляду на наступне.
Частиною 4 статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.
Згідно із частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частин 1, 3 статті 268 Господарського кодексу України якість товарів, що поставляються повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. У разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів остання визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості.
Приписами ч. 1 ст. 269 Господарського кодексу України встановлено, що строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, і пред'явлення постачальникові претензій у зв'язку з недоліками поставлених товарів визначаються законодавством відповідно до цього Кодексу.
Отже, необхідною умовою для задоволення позовних вимог з питань поставки неясного товару є, в тому числі й виявлення цих недоліків у встановленому порядку.
Як зазначено вище, умовами п. 4.2 Договору сторони передбачили порядок приймання товару за якістю.
Крім того, постановою Верховної Ради України від 12.09.1991р. "Про порядок дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" (1545-12) передбачено, що до прийняття відповідних актів України на її території застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.
Таким чином, і, оскільки у ст. 271 Господарського кодексу України передбачено, що Кабінет Міністрів України відповідно до вимог цього кодексу та інших законів затверджує Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення та поставки виробів народного споживання, однак вказані документи ще не прийняті, при вирішенні спорів, пов'язаних з поставкою продукції і товарів господарським судам згідно Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 12.11.1993р. N 01-6/1205 (з наступними змінами) необхідно керуватися Положеннями про поставки продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання, стандартами, іншою обов'язковою для сторін нормативно-технічною документацією, Інструкціями про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю (П-6) та якістю (П-7), а також договором.
Пунктом 1 Інструкції П-7 визначено, що ця Інструкція застосовується у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, основними та особливими умовами поставки або іншими обов'язковими для сторін правилами не встановлений інший порядок приймання виробничо-технічного призначення, та товарів народного споживання по якості та комплектності.
Так, абзацом 6 пункту 9 Інструкції П-7 визначено поняття прихованих недоліків, а саме прихованими недоліками визнаються такі недоліки, які не могли бути виявлені при звичайній для даного виду продукції перевірці і виявлені тільки в процесі переробки, підготування до монтажу, в процесі монтажу, випробовування, використання і зберігання продукції.
Наведене свідчить, що положення Інструкції П-7 регулюють правовідносини щодо приймання продукції по кількості і якості як в момент поставки продукції, так і в період її монтажу, випробовування, використання.
При цьому, пунктом 33 Інструкції П-7 визначено, що акт про приховані недоліки, виявлені в продукції, складається в порядку, передбаченому цією Інструкцією, якщо інше не передбачено основними та особливими умовами поставки, іншими обов'язковими правилами чи договором. Абзацом 3 пункту 9 Інструкції П-7 визначено п'ятиденний строк для складання акта проприховані недоліки, виявлені у продукції з гарантійним строком служби, з моменту їх виявлення (втім, у межах встановленого гарантійного строку).
Зазначене ще раз підтверджує, що положення Інструкції П-7 розповсюджуються і на випадки складання акта про виявлені в процесі експлуатації недоліки продукції, на яку надана гарантія щодо якості (встановлено гарантійний строк експлуатації).
Висновок про те, що Інструкція П-7 застосовується разом із частиною 6 статті 269 Господарського кодексу України вже було викладено в постанові Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 910/2539/17, яка була прийнята у подібних правовідносинах. Висновок про необхіднісіть застосування до даних правовідноси вимог Інструкції П-7 підтверджується також постановами ВС від04 липня 2018 року у справі № 904/8494/17, 3 серпня 2019 року у справі № 904/4958/18, від 21 жовтня 2019 року у справі № 908/2258/18 та іншими.
Відповідно до приписів п. 9. Інструкції Акт про приховані недоліки продукції повинен бути складений протягом 5 днів після виявлення недоліків, однак не пізніше чотирьох місяців з дня надходження продукції на склад одержувача, який знайшов приховані недоліки, якщо інші терміни не встановлені обов'язковими для сторін правилами. Акт про приховані недоліки, виявлені в продукції з гарантійними термінами служби або зберігання, повинен бути складений протягом 5 днів після виявлення недоліків, але в межах встановленого гарантійного терміну (п. 9. Інструкції).
Акт про приховані недоліки, виявлені в продукції, складається в порядку, передбаченому цією Інструкцією якщо інше не передбачено Основними і Особливими умовами поставки, іншими обов'язковими правилами і договором (п. 33. Інструкції).
При виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, що надійшла, тари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам) договору або даним, зазначеним у маркуванні і супровідних документах, що засвідчують якість продукції (п. 14 цієї Інструкції), одержувач призупиняє подальшу прийомку продукції і складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів. Одержувач зобов'язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості або некомплектної продукції в умовах, що запобігають погіршення її якості і змішання з іншого однорідної продукцією. При одногородній поставці виклик представника виготовлювача (відправника) і його явка для участі в перевірці якості і комплектності продукції і складання акта є обов'язковими (п. 16. Інструкції).
Згідно з п. 17. Інструкції у повідомленні про виклик, направленому виробнику (відправнику), має бути зазначено: найменування продукції, дата і номер рахунку-фактури або номер транспортного документа, якщо до моменту виклику рахунок не отримано; основні недоліки, виявлені в продукції; час, на який призначено приймання продукції за якістю або комплектності (в межах встановленого для приймання терміну); кількість продукції неналежної якості або некомплектної продукції.
Повідомлення про виклик представника виготовлювача (відправника) повинно бути направлено (передано) йому по телеграфу (телефону) не пізніше 24 годин, а у відношенні продукції, що швидко псується, негайно після виявлення невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, тари або упаковки встановленим вимогам, якщо інші терміни не встановлені Основними і Особливими умовами поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами чи договором (п. 18. Інструкції).
Представник одногороднього виготовлювача (відправника) зобов'язаний з'явитися за викликом одержувача не пізніше ніж на наступний день, а у відношенні продукції, що швидко псується, - не пізніше 4 годин після отримання виклику, якщо в ньому не вказаний інший термін явки (п. 19. Інструкції).
Відповідно до п. 20. Інструкції при неявці представника виготовлювача (відправника) на виклик одержувача (покупця) в установлений термін і у випадках, коли виклик представника іногороднього виготовлювача (відправника) не є обов'язковим, перевірка якості продукції проводиться представником відповідної галузевої інспекції за якістю продукції, а перевірка якості товарів - експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції за якістю.
При відсутності відповідної інспекції за якістю або бюро товарних експертиз в місці знаходження одержувача (покупця), при відмові їх виділити представника або неявці його за викликом одержувача (покупця) перевірка проводиться:
а) за участю компетентного представника іншого підприємства (організації), виділеного керівником або заступником керівника цього підприємства (організації), або
б) за участю компетентного представника громадськості підприємства-одержувача, призначеного керівником або заступником керівника підприємства з числа осіб, затверджених рішенням фабричного, заводського або місцевого комітету профспілки цього підприємства, або
в) односторонньо підприємством-одержувачем, якщо виготовлювач (відправник) дав згоду на односторонню приймання продукції.
Відповідно до п. 29. Інструкції за результатами приймання продукції за якістю і комплектності з участю представників, зазначених в пп. 19 і 20 цієї Інструкції, складається акт про фактичну якість і комплектність отриманої продукції.
Акт повинен бути складений в день закінчення приймання продукції за якістю і комплектності та містити усі необхідні реквізити та відповідну інформацію, визначену цим пунктом та підпунктами.
Акт повинен бути підписаний всіма особами, які брали участь в перевірці якості і комплектності продукції. Особа, яка не згодна зі змістом акта, зобов'язана підписати його із застереженням про свою незгоду і викласти свою думку. В акті перед підписом осіб, які брали участь у прийманні, повинно бути зазначено, що ці особи попереджені про те, що вони несуть відповідальність за підписання акта, що містить дані, які не відповідають дійсності (п. 30. Інструкції).
Акт, який встановлює неналежну якість або некомплектність продукції, складений за участю представників, зазначених в п. 20, підп. "а", "б" і "в", затверджується керівником підприємства-одержувача або його заступником не пізніше триденного терміну після складання акта (п. 32. Інструкції).
Згідно роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення господарських спорів, пов'язаних з прийомкою продукції і товарів за кількістю та якістю" № 01-6/1106 від 12.10.1993, акт про неналежну якість продукції, складений за участю представників громадськості або іншого підприємства, вважається належним тільки у тих випадках, коли в місті знаходження одержувача така інспекція або бюро товарних експертиз відсутні або у разі їх відмови виділити експерта.
Проте, як встановлено судом, позивач здійснив перевірку якості товару без дотримання означених вимог Інструкції, без участі представників постачальника чи відповідної галузевої інспекції по якості продукції, або експерта бюро товарних експертиз та без надання доказів відсутності означених інспекцій або їх відмову від участі у прийманні продукції.
Господарський суд зазначає, що у місті Дніпро діє Дніпропетровська торгово-промислова палата.
Відповідно до п.1 ст.11 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислові палати мають право проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість.
Тобто, у даному випадку, саме за участю представників торгово-промислової палати й повинна проводитися перевірка якості продукції.
З огляду на вищезазначене, акт браку (розгерметизації) склопакетів на об'єкті «Багатоквартирний житловий будинок по вул. Шмідта, 15 у м. Дніпро» від 17.06.2019, складений позивачем в односторонньому порядку, не приймається судом як доказ невідповідності поставленого товару вимогам якості, передбаченим договором.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутній оформлений належним чином, за участю представника постачальника або відповідної галузевої інспекції по якості продукції, або експерта бюро товарних експертиз, акт про приховані недоліки продукції.
Суд не приймає до уваги, висновок експерта Крючкова Олександра Васильовича (зареєстрований у реєстрі атестованих осіб 19.04.2013 року за №2155) від 03.09.2019 «Про інженерно-технічний стан склопакетів в багатоквартирному житловому будинку, що споруджений за адресою: м. Дніпро, вул . Шмідта, 15», яким встановлено, що стан вказаних склопакетів класифікується як непридатний до нормальної експлуатації через їх розгерметизацію внаслідок застосування неякісного герметика, що виникла при звичайній експлуатації виробу, огляду на таке.
Відповідно до ст.104 ГПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Судом встановлено, що у висновку експерта не ідентифіковано місце розташування склопакетів, відсутні будь-які ідентифікуючі ознаки склопакетів які досліджувались.
Відповідно до ч.5 ст.101 ГПК України у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Наданий позивачем висновок не відповідає вказаним вимогам, оскільки не містить інформації про те, що він складений для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність, а тому судом до уваги не приймається.
Таким чином, висновок експерта не є належним та допустимим доказом, якщо у ньому не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок і що він підготовлений для подання до суду.
Проведення ж судової експертизи є неможливим, оскільки, як з'ясовано протягом розгляду справи, частина склопакетів, які були замінені, утилізовано.
За нормами ч. 2 ст. 678 Цивільного кодексу України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:
1) пропорційного зменшення ціни;
2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;
3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару (ч. 1 ст. 678 Цивільного кодексу України).
У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:
1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;
2) вимагати заміни товару.
За приписами ч. 1 ст. 680 Цивільного кодексу України покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені цією статтею, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару, які були виявлені протягом цього строку (ч. 3 ст. 680 Цивільного кодексу України).
Відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 674 Цивільного кодексу України).
Обов'язок доведення факту передання товару з недоліками, відповідно до ч. 1 ст. 679 Цивільного кодексу України покладено на покупця (позивача).
Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
Оскільки позивачем належними, достовірними та допустимими доказами не доведено факт поставки відповідачем неякісного товару, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача збитків за поставлений товар неналежної якості в розмірі 560 000,00 грн. задоволенню не підлягають.
Одночасно з цим слід зазначити, що згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
З зазначених норм чинного законодавства вбачається, що обов'язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, наявність порушення з боку цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.
Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Позивачем не було доведено суду, що укладення договору підряду №0608/1 від 06.08.2019 було спричинено саме тим, що відповідачем було поставлено неякісний товар, який неможливо було використовувати за своїм прямим призначенням, як і не надано доказів понесення таких збитків, зокрема, не надано доказів оплати робіт за договором підряду №0608/1 від 06.08.2019 на суму 560 000 грн.
Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.
Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.
Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.
Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.
Таким чином, суд відмовляє в задоволенні позову у повному обсязі.
Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на позивача.
Також позивач просив суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500,00 грн.
Зважаючи на те, що суд відмовив у задоволенні позову та закрив провадження у справі, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500,00 грн. також покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 232-242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "К.А.С.ЛТД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТ ГЛАС" про стягнення 560 000,00 грн. за договором поставки.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення з урахуванням частини четвертої розділу Х "Прикінцеві положення" цього Кодексу.
Повне рішення складено 29.05.2020
Суддя Н.Г. Назаренко