вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"21" травня 2020 р. Справа№ 920/122/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кравчука Г.А.
суддів: Коробенка Г.П.
Євсікова О.О.
при секретарі судового засідання: Вороніній О.С.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
від третьої особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача 1: не з'явився,
від третьої особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача 2: не з'явився,
від третьої особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача 3: не з'явився,
від третьої особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача 4: не з'явився,
від третьої особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача 5: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", м. Київ
на рішення Господарського суду Сумської області від 31.10.2019 (повний текст складено 11.11.2019)
у справі №920/122/19 (головуючий суддя Джепа Ю.А, судді Котельницька В.Л. та Соп'яненко О.Ю.)
за позовом Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", м. Київ
до Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання", м. Суми
треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача:
1. Приватний виконавець виконавчого округу Сумської області Мукорез Олександр Леонідович, м. Суми
2. Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Сумській області, м. Суми
3. Приватний виконавець Виконавчого округу м. Києва Корольов Михайло Андрійович, м. Київ
4. Приватний виконавець Закорко Вадим Вікторович, м. Суми
5. Приватний виконавець Пересадько Олександр Борисович, м. Суми
про зняття арешту з рахунків,
Короткий зміст позовних вимог.
У січні 2019 року Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" (змінено найменування на Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України") (далі - АТ "Укрексімбанк", позивач) звернулось до Господарського суду Сумської області з позовною заявою, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 17.09.2019 до Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" (змінено найменування на Акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" (далі - АТ "Сумське НВО", відповідач) про зняття арештів, що накладені постановами заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Сумській області від 27.08.2018 (ЗВП № 57084810), від 01.02.2019 (ЗВП № 57084810), від 15.04.2019 (ЗВП № 57084810), постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Корольова Михайла Андрійовича від 12.04.2019 (ВП № 58889595), постановою приватного виконавця Закорка Вадима Вікторовича від 13.05.2019 (ЗВП № 58517221), постановою приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Мукореза Олександра Леонідовича від 18.06.2019 (ЗВП № 57048148), постановою приватного виконавця Пересадька Олександра Борисовича від 06.08.2019 (ВП № 59698304) з грошових коштів, які належать АТ "Сумське НВО" та права вимоги яких перебувають в заставі АТ "Укрексімбанк" у відповідності до Договору застави від 14.12.2012 № 15112Z49, у сумі:
775006,86 євро, що розміщені на рахунку АТ "Сумське НВО" №26101012823609, відкритому в АТ "Укрексімбанк" (код банку 322313);
376875,00 євро, що розміщені на рахунку АТ "Сумське НВО" №26106000003890, відкритому в АТ "Укрексімбанк" (код банку 322313);
900000,00 євро, що розміщені на рахунку АТ "Сумське НВО" №26108000003887, відкритому в АТ "Укрексімбанк" (код банку 322313), з покладенням на відповідача судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на приписи ст. 589 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. ст. 51, 59 Закону України "Про виконавче провадження".
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 31.10.2019 у справі №920/122/19 у позові відмовлено.
Відмовляючи в задоволені позовних вимог місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивач не надав належних та достатніх доказів на підтвердження обставин, з наявністю яких положення ст.ст. 51 та 59 Закону України "Про виконавче провадження" пов'язують настання підстав для зняття судом арешту, накладеного на кошти постановами виконавців - третіх осіб у справі.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, АТ "Укрексімбанк" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Сумської області від 31.10.2019 скасувати та постановити нове, яким позов задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, з неповним і невсебічним з'ясуванням обставин справи, з невірним застосуванням висновків щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду.
Так, позивач посилаючись на приписи ч. 2 ст. 1, ч. 5 ст.18 Закону України "Про заставу", ст.ст. 572, 589 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 14, ч. 3 ст. 38 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" вважає доведеним його пріоритетне право як заставодержателя на переважне перед іншими кредиторами задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави, так як воно виникло і було зареєстровано у встановленому законодавством порядку раніше, ніж інші обтяження. Водночас наявні в матеріалах справи докази, зокрема, копія Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, постанови виконавців про накладення арештів на грошові кошти відповідача, що знаходяться на депозитних рахунках, право вимоги яких перебуває у заставі позивача, підтверджують наявність обставин, що порушують зазначене переважне право позивача, оскільки наявність спірних арештів фактично унеможливлює задоволення вимог заставодержателя за рахунок заставленого майна. Саме зняття арешту з грошових коштів, права вимоги яких перебувають у заставі, за твердженням позивача, дозволяє йому належним чином реалізувати права заставодержателя, а тому є ефективним засобом юридичного захисту порушених прав, що відповідає вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практиці ЄСПЛ, ст. 16 ЦК України, ст. 5 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Крім того, за наявності у позивача як заставодержателя пріоритетного права на задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами, обґрунтованим є посилання позивача на норми ч.1 ст.51, ч.5 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження", які судом першої інстанції при вирішенні даного спору не застосовані.
Суд першої інстанції, за твердженням позивача, безпідставно не взяв до уваги позицію Верховного Суду України, яка викладена в листі від 01.02.2015 "Аналіз судової практики застосування судами законодавства, яке регулює іпотеку як заставу нерухомого майна", посилаючись на те, що предметом у даній справі є інші правовідносини, а саме щодо застави майнових прав, а не застави нерухомого майна. При цьому, правові позиції, викладені в постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/4772/17, від 31.10.2018 у справі №923/1105/17 судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення взагалі не враховані.
Помилковим вважає позивач висновок суду першої інстанції щодо обґрунтування позовних вимог порушенням виконавцями порядку накладення арешту, тобто наявністю спірних правовідносин у публічно-правовій сфері, оскільки позивач звернувся за захистом своїх порушених прав як заставодержатель у відповідності до положень п. п. 2.3.1, 23.2., 2.1.11. Договору застави.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №920/122/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Кравчука Г.А.(доповідач у справі), суддів Євсікова О.О. та Чорногуза М.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2019 апеляційну скаргу АТ "Укрексімбанк" залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України та надано апелянту строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків протягом 10 (десяти) днів з моменту отримання даної ухвали, а також роз'яснено, що у випадку не усунення скаржником вказаних в ухвалі недоліків у встановлений судом строк, апеляційну скаргу буде повернуто.
На виконання вимог ухвали суду від 23.12.2019 заявником усунуто недоліки апеляційної скарги та подано докази сплати (доплати) судового збору у розмірі 238,50 грн. та докази направлення копії апеляційної скарги Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Сумській області.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "Укрексімбанк" на рішення Господарського суду Сумської області від 31.10.2019 у справі №920/122/19, справу призначено до розгляду на 16.03.2020.
16.03.2020 розгляд справи не відбувся у зв'язку з перебуванням головуючого судді Кравчука Г.А. у відпустці.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2020 у зв'язку з виходом судді Кравчука Г.А. з відпустки, справу призначено до розгляду на 06.04.2020.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку з перебуванням судді Чорногуза М.Г. у відпустці.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.04.2020, справу №920/122/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді доповідача) Кравчука Г.А., суддів Євсікова О.О. та Коробенка Г.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2020
прийнято до свого провадження апеляційну скаргу у вищезазначеному складі колегії суддів та призначено справу до розгляду на 07.05.2020.
У судовому засіданні 07.05.2020, керуючись ст. ст. 216, 234, 270 ГПК України з метою мінімізації ризиків розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, ухвалою від 07.05.2020 Північний апеляційний господарський суд відклав розгляд апеляційної скарги АТ "Укрексімбанк" на рішення Господарського суду Сумської області від 31.10.2019 у справі №920/122/19 на 21.05.2020.
Позиції учасників справи.
Від відповідача відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
07.04.2020 від представника АТ "Сумське НВО" до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача.
21.05.2020 через відділ документального забезпечення діяльності Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшла заява від 18.05.2020, якою останній доводить до відома суду апеляційної інстанції про те, що арешти, про зняття яких заявлено позовні вимоги, знято державними/приватними виконавцями згідно постанов, винесених ними після відкриття апеляційного провадження у даній справі, зокрема: постанови заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Суми) Тимофєєвої Т.І. про зняття арешту з коштів від 15.04.2020 (ВП №57084810); постанови приватного виконавця Корольова М.А. про зняття арешту з коштів від 15.02.2020 (ВП №58889595); постанови приватного виконавця Закорка В.В. про зняття арешту з коштів від 17.04.2020 (ВП № 58517221); постанови приватного виконавця Мукореза О.Л. про зняття арешту з коштів від 16.04.2020 (ЗВП № 57048148); постанови приватного виконавця Пересадька О.Б. про зняття арешту з коштів від 15.04.2020 (ВП №59698304), копії вказаних постанов позивачем додано до заяви.
При цьому, позивач підтримав вимоги апеляційної скарги стосовно скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції, зважаючи на його незаконність та необґрунтованість.
У зазначеній заяви позивач заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги у даній справі без участі його представника.
Явка представників учасників справи.
Представники позивача та відповідача у судове засідання 21.05.2020 не з'явились, про час та дату судового засідання повідомленні належним чином, подали заяви про розгляд апеляційної скарги за відсутності їх представників.
Враховуючи, що явка представників учасників справи в судове засідання апеляційним господарським судом обов'язковою не визнавалася, неявка представників учасників справи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників учасників справи.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
29.12.2009 між Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (банк) та Відкритим акціонерним товариством "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М. В. Фрунзе", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" укладено Договір про надання контргарантії № 151109G88 (далі - Договір про надання контргарантії).
В подальшому до Договору про надання контргарантії неодноразово вносились зміни шляхом укладення додаткових угод: № 1 від 07.04.2010, № 2 від 08.04.2010, № 3 від 31.08.2010, № 4 від 01.03.2011, № 5 від 24.06.2011, № 6 від 17.11.2011, № 7 від 10.04.2012, № 8 від 30.08.2012, № 9 від 14.12.2012, № 10 від 29.08.2014.
Згідно з п. 3.1.1 Договору про надання контргарантії, банк здійснює операцію з надання безвідкличної безумовної контргарантії на користь банку-гаранта (Bank Mellat, Тегеран, Іран - п. 2 розділу 1 Договору про надання контргарантії), та за заявою, від імені і за рахунок принципала звертається до Банку-гаранта, з метою надання останнім гарантії на користь бенефіціара.
Гарантія - безвідклична безумовна гарантія виконання зобов'язань, яку видає банк-гарант під контргарантію банку на користь бенефіціара (п. 15 розділу 1 Договору про надання контргарантії).
Контргарантія - безвідклична безумовна контргарантія, яку надає банк на користь банку-гаранта (п. 16 розділу 1 Договору про надання контргарантії).
Відповідно до п. 3.2.1 Договору про надання контргарантії, загальна сума контргарантії складає 5166712,40 євро плюс комісії, збори, проценти зазначені у формі контргарантії банку-гаранту.
Позивач у позовній заяві зазначає, що на виконання своїх зобов'язань за Договором про надання контргарантії він надав контргарантію № 20109G201 від 30.12.2009 на користь банку-гаранту.
У відповідності до умов Договору про надання контргарантії, строк дії гарантії - до 15.10.2010 та може бути продовжений на будь-який період за запитом бенефіціара; строк дії контргарантії - до 30.10.2010. Продовження строку дії контргарантії на будь-який додатковий строк здійснюється за інструкцією або згодою банку-гаранта (п. 3.3. Договору про надання контргарантії).
Умовами абз. 5 п. 3.3. Договору про надання контргарантії (з урахуванням положень додаткової угоди № 1 від 07.04.2010 до Договору про надання контргарантії) передбачено, що строк дії контргарантії автоматично продовжується у відповідності до продовження строку дії гарантії банку-гаранту, яке буде здійснюватися за вимогою бенефіціара на будь-який період, який він вимагає, без необхідності проведення будь-яких консультацій з банком, а у разі незгоди банка на продовження строку дії контргарантії, банк здійснить платіж на користь банка-гаранта без необхідності надання банком-гарантом будь-яких доказів або документації. Якщо до закінчення строку дії гарантії або по закінченню продовженого строку дії банком не буде отриманий запит на продовження строку дії, банк продовжить строк дії контргарантії на період в два місяці.
Згідно останнього, отриманого позивачем 11.10.2018 від банку-гаранта, повідомлення строк дії гарантії за Договором про надання контргарантії продовжено до 24.10.2019, у зв'язку з чим, строк дії контргарантії продовжено банком до 07.11.2019.
За здійснення гарантійної операції у відповідності до положень розділу 4 Договору про надання контргарантії принципал сплачує на користь банку комісії, в тому числі: комісію за надання контргарантії, комісію за управління контргарантією, комісію за внесення змін в умови контргарантії (комісію за збільшення суми, комісію за продовження терміну контргарантії), комісії, пені, проценти та інші платежі у розмірі та в терміни, що визначатимуться в повідомленнях банку-гаранта.
На виконання вимог розділу 7 Договору про надання контргарантії відповідачем прийнято на себе, в тому числі, наступні зобов'язання:
1) погасити заборгованість, яка виникла перед позивачем при настанні Гарантійного випадку (п. 14 розділу 1 Договору про надання контргарантії) та сплати банком коштів за контргарантією (виконання зобов'язань за контргарантією), у т.ч. сплатити проценти за користування сплаченими банком коштами за контргарантією, згідно з Договором про надання контргарантії та відповідно до його умов (п. 7.7 Договору про надання контргарантії);
2) відшкодувати банку всі витрати, пов'язані з наданням та управлінням гарантією, у порядку, передбаченому чинним законодавством України, (п. 7.8 Договору про надання контргарантії).
В забезпечення зобов'язань відповідача перед позивачем за Договором про надання контргарантії було укладено Договір застави майнових прав (право вимоги коштів) від 14.12.2012 №15112Z49, до якого сторонами в подальшому було укладено Договори про внесення змін від 16.04.2015 № 15112Z49-1, від 14.06.2017 № 15112Z49-2, від 28.12.2017 № 15112Z49-3 (далі - Договір застави).
У відповідності до Договору застави відповідачем передано в заставу банку майнові права, а саме право вимоги коштів у сумі:
1) 775006,86 євро з депозитного рахунку № НОМЕР_1 , відкритого відповідно до Договору банківського вкладу із сплатою процентів щомісяця № 11510W12 від 15.03.2010, укладеного між сторонами;
2) 376875,00 євро з депозитного рахунку № НОМЕР_2 , відкритого відповідно до Договору банківського вкладу із сплатою процентів щомісяця № 11510W26 від 02.07.2010, укладеного між сторонами;
3) 900000,00 євро з депозитного рахунку № НОМЕР_3 , відкритого відповідно до Договору довгострокового банківського вкладу із сплатою процентів щомісяця № 11510W40 від 01.11.2010, укладеного між сторонами.
Відповідно до п. 2.1.3 Договору застави заставодержатель (позивач) має право звернути стягнення на предмет застави або його частину згідно з чинним законодавством України та цим Договором у випадку:
- якщо в момент настання терміну виконання заставодавцем (відповідач у справі) зобов'язання (в тому числі і по сплаті будь-яких платежів, які повинні бути здійснені відповідно до Кредитного договору), забезпеченного заставою згідно з цим Договором, воно не буде виконане;
- виникнення у нього права вимагати дострокового погашення боргу та/або дострокового виконання заставодавцем зобов'язань за Кредитним договором;
- інших випадках, передбачених чинним законодавством України, цим договором та Кредитним договором.
Пунктом 2.1.4 Договору застави визначено право заставодержателя звернути стягнення на предмет застави достроково, а саме:
- якщо заставодавець порушив свої зобов'язання, передбачені п.п. 2.3.1, 2.3.3 та 2.3.6 цього Договору;
- якщо будь-яка інформація заставодавця, надані документи щодо цього договору чи Кредитного договору виявились недостовірними після того, як вони були надані чи підтверджені, і ці факти потягли невиконання заставодавцем зобов'язань, що витікають з Кредитного договору по виплаті будь-яких належних до сплати на користь заставодержателя платежів;
- якщо проти заставодавця порушено справу про банкрутство або прийнято рішення про його ліквідацію (для юридичної особи);
- у разі порушення заставодавцем питання про розірвання депозитного договору, зазначеного у п. 1.2 ст.1 цього Договору;
- за десять днів до закінчення строку дії депозитного договору не уклав з заставодержателем відповідного додаткового договору щодо пролонгації строку дії зазначеного депозитного договору.
Положеннями п.п. 2.1.5, 2.1.6 вищевказаного Договору застави визначено право заставодержателя (позивача) задовольнити вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, та у випадку права звернення стягнення на предмет застави - реалізувати його відповідно до цього Договору.
Обтяження заставою прав вимоги згідно Договору застави зареєстровано в Єдиному державному реєстрі обтяжень рухомого майна 17.12.2012 за номером запису 13395612.
21.08.2018 на адресу Філії АТ "Укрексімбанк" у м. Сумах надійшла постанова приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Мукореза Олександра Леонідовича від 14.08.2018 (ВП № 57002151) про арешт коштів боржника - ПАТ "Сумське НВО", що знаходяться на його рахунках, в тому числі, депозитних рахунках, права вимоги коштів з яких передано в заставу АТ "Укрексімбанк". У відповідності до вказаної постанови приватного виконавця від 14.08.2018 на грошові кошти, що містяться на рахунках відповідача накладено арешт.
28.08.2018 на адресу Філії АТ "Укрексімбанк" у м. Сумах надійшла постанова заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Сумській області від 27.08.2018 (ЗВП № 57084810) про арешти коштів відповідача, що знаходяться на його рахунках, в тому числі, депозитних рахунках, права вимоги коштів з яких передано в заставу позивачу. У відповідності до вказаної постанови заступника начальника Відділу примусового виконання рішень від 27.08.2018 на грошові кошти, що містяться на рахунках відповідача накладено арешт.
В подальшому позивачем отримано постанову приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Мукореза О.Л. від 28.01.2019 (ВП № 57002151) про зняття арешту з коштів. У відповідності до цієї постанови, приватним виконавцем знято арешт з усіх коштів на усіх рахунках відповідача, а тому числі, на рахунках відкритих у позивача.
Поряд з цим позивачем отримано постанову заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Сумській області від 01.02.2019 (ЗВП № 57084810), постанову приватного виконавця округу м. Києва Корольова М.А. від 12.04.2019 (ВП № 58889595), постанову заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Сумській області від 15.04.2019 (ЗВП № 57084810), постанову приватного виконавця Закорка В.В. від 13.05.2019 (ЗВП № 58517221), постанову приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Мукореза О.Л. від 18.06.2019 (ЗВП № 57048148) та постанову приватного виконавця Пересадька О.Б. від 06.08.2019 (ВП № 59698304) про арешт коштів відповідача, що знаходяться на його рахунках, в тому числі депозитних, права вимоги коштів з яких передано в заставу позивачу.
Посилаючись на норми ст.ст. 1, 18 Закону України "Про заставу", ст.ст. 14, 38 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", ст. 572 Цивільного кодексу України та ст. ст. 51,59 Закону України "Про виконавче провадження" позивач зазначає, що звернення стягнення на предмет застави в порядку примусового виконання приватними виконавцями та Відділом примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Сумській області за виконавчими документами для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, є порушенням передбаченого законодавством пріоритету права заставодержателя на задоволення забезпечених заставою вимог за рахунок предмета застави (право, що виникло, або виникне в майбутньому).
Зважаючи на ту обставину, як зазначає позивач, що накладення арешту на грошові кошти має своїм наслідком заборону на відчуження арештованого майна, ним порушується право заставодавця та заставодержателя щодо порядку виконання Договору про надання контргарантії та договору забезпечення. Позивач вважає, що накладенням арешту на предмет застави порушується право заставодержателя одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави в будь-який момент, в разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобов'язання.
Позивач звертає увагу суду на те, що на момент розгляду цієї справи зобов'язання відповідача перед позивачем за Договором про надання контргарантії не виконано, а надане за Договором застави забезпечення є чинним.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Спір у даній справі стосується звільнення з-під арешту коштів, право вимоги щодо яких перебуває у заставі.
Відповідно до ст. 51 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на час звернення позивача з позовом) спори, що виникають під час виконавчого провадження щодо звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються судом.
Статтею 59 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на час звернення позивача з позовом) наведені підстави для зняття арешту з майна, що був накладений виконавцем під час виконавчого провадження. Зокрема, частиною 1 цієї статті передбачено зняття арешту з майна за рішенням суду у випадку його накладення на майно, яке не належить боржникові, за позовом особи, яка є власником такого майна. Частинами 3, 4 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" визначено підстави, за наявності яких арешт з майна знімається самими органами виконавчої служби.
Наведені підстави зняття арешту з майна не є вичерпними, оскільки у частині 5 зазначеної статті передбачено, що в усіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду. Саме зазначеною нормою ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" позивач обґрунтовує звернення до господарського суду за захистом свого пріоритетного права заставодержателя.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1 Закону України "Про заставу", ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.
За приписами ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмету застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимог, якщо інше не встановлено договором.
Якщо предметом застави є рухоме майно, заставодержатель зареєстрованої застави має переважне право на задоволення вимог із заставленого майна перед заставодержателями незареєстрованих застав та заставодержателями застав, які зареєстровані пізніше. Переважне право заставодержателів одного і того ж майна, що зареєстровані в один і той же день, визначається моментом реєстрації застави. Переважне право у задоволенні вимог із заставленого рухомого майна визначається на підставі моменту реєстрації застави та моменту реєстрації змін щодо предмета застави в частині цих змін (ч. 5 ст. 18 Закону України "Про заставу").
Відповідно до умов п. п. 2.3.1., 2.3.2 Договору застави на відповідача як заставодавця покладено обов'язок вживати заходи, передбачені договором застави або необхідні для захисту предмета застави від посягань з боку третіх осіб, захищати права заставодержателя по відношенню до предмета застави від претензій та вимог третіх осіб.
Водночас за погодженими сторонами умовами Договору застави заставодержатель вправі самостійно вживати всіх заходів, необхідних для захисту заставленого права проти порушень з боку третіх осіб (п. 2.1.11 Договору застави).
Зазначені в Договорі застави обов'язки заставодавця та права заставодержателя відповідають вимогам чинного законодавства, зокрема ст. ст. 50, 51Закону України "Про заставу".
Крім того, колегія суддів апеляційного господарського суду відзначає, що згідно із п. 4.1 Договору застави встановлено, що звернення стягнення на предмет застави та порядок реалізації предмета застави здійснюється відповідно до чинного законодавства України. Приписами ч. 1 ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" передбачена можливість звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження як на підставі рішення суду чи виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, так і в позасудовому порядку. Одним із позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження згідно з цим Законом є переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші, майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, або цінні папери (п. 4 ч. 1 ст. 26, ст. ст. 32, 33 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень"). Право заставодержателя звернути стягнення на предмет застави, у тому числі достроково, передбачено умовами Договору застави, зокрема п. п. 2.1.3, 2.1.4, 2.1.5, 2.1.6.
Оскільки накладення арешту на майно має наслідком заборону відчуження арештованого майна, то ним порушується право заставодержателя в разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави.
Зі змісту наведених приписів Законів України "Про заставу", "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" та ЦК України можна зробити висновок, що в разі коли належним чином зареєстрована застава виникла раніше за накладення арешту для задоволення вимог стягувачів, відмінних від заставодержателя, суд має право зняти арешт із заставленого майна. При цьому відсутні підстави для відмови у знятті арешту із зазначеного майна у зв'язку з відсутністю реального порушення боржником забезпеченого заставою зобов'язання на момент пред'явлення відповідної вимоги; факт порушення основного зобов'язання, яке забезпечене заставою, виступає лише умовою реалізації гарантованих заставою прав заставодержателя і не пов'язується з його існуванням, а, отже, й порушенням шляхом арешту та заборони відчуження предмета застави.
Суд першої інстанції під час вирішення спору у цій справі наведеного не врахував, припустившись у зв'язку з цим неправильного застосування наведених норм матеріального права, що згідно з ст. 277 ГПК України є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення та ухвалення нового рішення про задоволення позову.
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту колегія суддів апеляційного господарського суду доходить висновку щодо його ефективності, оскільки заявлена позивачем вимога на захист цивільного права як заставодержателя відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення, а також забезпечує поновлення порушеного права. Отже зняття арешту з грошових коштів, права вимоги яких перебувають у заставі позивача, дозволяє належним чином реалізувати права заставодержателя, що відповідає вимогам ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практиці Європейського суду з прав людини (рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства", рішення від 05.04.2015 у справі "Афанасьєв проти України"), ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. 5 ГПК України.
Подані позивачем до заяви від 18.05.2020 копії постанов, якими виконавцями арешти, про зняття яких заявлено позовні вимоги у даній справі, знято впродовж 15.04.2020 - 17.04.2020, тобто після відкриття апеляційного провадження, колегією суддів апеляційного господарського суду до уваги не приймаються, оскільки позивачем останні надані суду лише до відома, позивач на ці докази та факти, які в них містяться, в своїй апеляційній скарзі не посилається, що виключає необхідність їх дослідження у відповідності до вимог ч. 2 ст. 269 ГПК України. Крім того на час подання позову та ухвалення оскаржуваного у даній справі рішення арешти, що були накладені постановами виконавців на грошові кошти, які належали відповідачу та права вимоги яких перебували у заставі позивача відповідно до Договору застави, не були зняті, і позивач в заяві від 18.05.2020 підтримав вимоги апеляційної скарги стосовно скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції, зважаючи на його незаконність та необґрунтованість.
Разом з тим, враховуючи, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент, а у рішенні від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України" зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід, та з огляду на встановлені апеляційним господарським судом фактичні обставини справи, інші доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно зі ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, зокрема, є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, а також неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи, та неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" та скасування рішення Господарського суду Сумської області від 31.10.2019 з прийняттям нового рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Судові витрати.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на рішення Господарського суду Сумської області від 31.10.2019 у справі 920/122/19 задовольнити.
2. Рішення Господарського суду Сумської області від 31.10.2019 у справі №920/122/19 скасувати, ухвалити нове рішення.
3. Позов Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" задовольнити повністю.
4. Зняти арешти, що накладені постановами заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Сумській області від 27.08.2018 (ЗВП № 57084810), від 01.02.2019 (ЗВП № 57084810), від 15.04.2019 (ЗВП № 57084810), постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Корольова Михайла Андрійовича від 12.04.2019 (ВП № 58889595), постановою приватного виконавця Закорка Вадима Вікторовича від 13.05.2019 (ЗВП № 58517221), постановою приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Мукореза Олександра Леонідовича від 18.06.2019 (ЗВП № 57048148), постановою приватного виконавця Пересадька Олександра Борисовича від 06.08.2019 (ВП № 59698304) з грошових коштів, які належать Акціонерному товариству "Сумське машинобудівне науково-виробниче обёєднання" (код 05747991) та права вимоги яких перебувають в заставі АТ "Укрексімбанк" у відповідності до Договору застави від 14.12.2012 № 15112Z49, у сумі:
775006,86 євро, що розміщені на рахунку АТ "Сумське НВО" №26101012823609, відкритому в АТ "Укрексімбанк" (код банку 322313);
376875,00 євро, що розміщені на рахунку АТ "Сумське НВО" №26106000003890, відкритому в АТ "Укрексімбанк" (код банку 322313);
900000,00 євро, що розміщені на рахунку АТ "Сумське НВО" №26108000003887, відкритому в АТ "Укрексімбанк" (код банку 322313).
5. Стягнути з Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" (40004, м. Суми, вул. Горького, 58; код: 05747991) на користь Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127; код: 00034022) 1921,00 грн. судового збору за подання позовної заяви.
6. Стягнути з Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" (40004, м. Суми, вул. Горького, 58; код: 05747991) на користь Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127; код: 00034022) 2881,50 грн. судового збору, понесеного у зв'язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції.
7. Доручити Господарському суду Сумської області видати накази на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду.
8. Матеріали справи №920/122/19 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст постанови складено 29.05.2020.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Судді Г.П. Коробенко
О.О. Євсіков