Справа № 802/1726/16-а
Головуючий у І інстанції: Дончик В.В.
Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.
28 травня 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Капустинського М.М. Охрімчук І.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області, Атестаційної комісії №13 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, третя особа: Апеляційна атестаційна комісія Північного регіону №6 Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
В жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року у задоволенні позову відмовлено.
Вінницький апеляційний адміністративний суд постановою від 19 січня 2017 року скасував постанову суду першої інстанції та прийняв нову, якою позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував рішення Атестаційної комісії №13 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області від 11.08.2016, оформлене протоколом ОП№ 15.00021181.0060637 від 11.08.2016 щодо звільнення зі служби з поліції ОСОБА_1 через службову невідповідність. Визнав протиправним та скасував наказ начальника ГУНП у Вінницькій області від 11 жовтня 2016 року № 181 о/с в частині звільнення капітана поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції за пунктом 5 (через службову невідповідність) частини 1 статті 77 Закону України "Про національну поліцію". Поновлено капітана поліції ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області. Зобов'язано Головне управління Національної поліції у Вінницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 11 жовтня 2016 року по 19 січня 2017 року включно. В решті позовних вимог відмовив.
Постановою Верховного Суду від 3 березня 2020 року касаційну скаргу Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області задоволено частково, постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2017 року скасовано в частині нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу і направлено справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Переглядаючи оскаржувану постанову суд касаційної інстанції виявив неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме статті 235 КЗпП України у взаємозв'язку з пунктом 6 Розділу ІІІ Порядку №260 та зауважив, що суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у Порядку №260.
Натомість суд апеляційної інстанції, задовольняючи позов в частині зобов'язання нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення за час вимушеного прогулу не дослідив у повній мірі питання обчислення середньої заробітної плати, не визначив її розмір та відповідно не навів у своєму судовому рішенні розрахунку належної до стягнення суми.
Також зазначив, що не дивлячись на те, що протокольною ухвалою від 15 грудня 2016 року суд витребував довідку та розрахунок грошового забезпечення позивача на день звільнення (а.с. 109) і витребувані документи були подані представником ГУНП у Вінницькій області 19 січня 2017 року в судовому засіданні (а.с. 127), вказана довідка у матеріалах справи відсутня.
Під час нового розгляду справи суд апеляційної інстанції взяв до уваги викладене в цій постанові та з метою визначення розміру належного позивачу грошового забезпечення за час його вимушеного прогулу за правилами, передбаченими Порядком №260, ухвалою від 14.04.2020 витребував необхідні докази, розгляд справи призначив на 28.05.2020.
На виконання вимог ухвали представником Головного управління Національної поліції у Вінницькій області надано відповідні довідки (т.2 а.с. 13-14) та повідомлено, що на виконання постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2017 року по справі №802/1726/16-а ОСОБА_1 нараховано та виплачено грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 11.10.2016 по 19.01.2017 у сумі 125550,71 грн. (платіжне доручення № 3068 від 28.07.2017 (т. 2 а.с. 16).
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Аналіз наведеної правової норми дає підстави для висновку, що у разі встановлення під час розгляду справи виправлення відповідачем оскаржуваних позивачем порушень, суд має вирішити питання щодо можливості закриття провадження у справі. При цьому, вирішуючи зазначене питання, суд має з'ясувати, чи не призведе закриття провадження у справі до того, що законні права та інтереси позивача не будуть відновлені навіть після виправлення відповідачем оскаржуваних порушень. Тобто, для застосування такої підстави для закриття провадження у справі необхідна сукупність певних фактів. Зокрема, оскаржувані порушення мають бути виправлені самостійно суб'єктом владних повноважень, а також мають бути відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання таких рішень протиправними.
Зважаючи, що на виконання постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2017 року відповідач погодився з допущеними ним порушеннями та такі порушення були виправлені ним самостійно за власною ініціативою шляхом нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 11.10.2016 по 19.01.2017 (платіжне доручення № 3068 від 28.07.2017). При цьому Вінницький апеляційний адміністративний суд постановою від 19 січня 2017 року скасував постанову суду першої інстанції та прийняв нову, якою позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував рішення Атестаційної комісії №13 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області від 11.08.2016, оформлене протоколом ОП№ 15.00021181.0060637 від 11.08.2016 щодо звільнення зі служби з поліції ОСОБА_1 через службову невідповідність. Визнав протиправним та скасував наказ начальника ГУНП у Вінницькій області від 11 жовтня 2016 року № 181 о/с в частині звільнення капітана поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції за пунктом 5 (через службову невідповідність) частини 1 статті 77 Закону України "Про національну поліцію". Поновлено капітана поліції ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.
Згідно ч. 1 ст. 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених статтею 238 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що провадження у справі в частині зобов'язання нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення за час вимушеного прогулу підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 319, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року скасувати, а провадження у справі закрити в частині зобов'язання нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 11 жовтня 2016 року по 19 січня 2017 року.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Капустинський М.М. Охрімчук І.Г.