Справа № 560/3586/19
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Блонський В.К.
Суддя-доповідач - Охрімчук І.Г.
28 травня 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Охрімчук І.Г.
суддів: Смілянця Е. С. Капустинського М.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 січня 2020 року (повний текст ухвали складено 03.01.2020 року, м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
Позивач - Харківський національний університет повітряних сил ім. Івана Кожедуба звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 в якій просить суд:
- поновити строк звернення до адміністративного суду Харківському національному університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба через поважність пропуску.
- стягнути з громадянина ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба суму у розмірі 75 328 грн 11 коп. на відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням під час навчання.
- стягнути з громадянина ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету повітряних сил ім. Івана Кожедуба, як відшкодування витрат на сплату судового збору, суму у розмірі - 1921 грн.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.01.2020 року позовну заяву Харківського національного університету Повітряних сил ім. Івана Кожедуба до ОСОБА_1 про стягнення коштів - повернуто.
Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матерального та процесуального права просить суд скасувати ухвалу суду першої інстанції від 03.01.2020 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що зважаючи на трирічний строк позовної давності, Університет спланував звернення до суду з позовом до ОСОБА_2 на 2019 року. На початку 2019 року на адресу різних судів України Університетом були подані позовні заяви в порядку цивільного судочинства. Проте, з квітня 2019 року провадження у справах почали закривати на підставі рішень Великої Палати Верховного Суду, яка у своїх постановах, зокрема, від 12.12.2018 року у справі 804/285/16 визначились щодо предметної юрисдикції даної категорії спорів та фактично вплинула на розгляд справ, що до теперішнього часу перебували в провадженнях судів за правилами цивільного судочинства. Позивач наголошує, що саме невизначеність предметної юрисдикції даної категорії спорів слугувало підставою пропуску строку.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2020 року відкрито апеляційне провадження, а ухвалою суду від 14.05.2020 року призначено до апеляційного розгляду.
З урахуванням приписів ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Харківський національний університет Повітряних сил ім. Івана Кожедуба звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення коштів.
Позивач подав заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду , в якій вказує, що контракт про проходження військової служби з ОСОБА_1 достроково розірваний 06.03.2018 року, і у відповідача виникло зобов'язання щодо відшкодування витрат. При цьому, з позовом звертається до суду лише 08.11.2019 року, тобто з пропуском строку звернення до суду (пропущено більше 1-го року).
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.11.2019 року позовну заяву Харківського національного університету Повітряних сил ім. Івана Кожедуба до ОСОБА_1 про стягнення коштів, було залишено без руху, а позивача повідомлено про необхідність у десятиденний строк з дня отримання ухвали від 14.11.2019 року усунути недоліки у позовній заяві та роз'яснено, що в разі не усунення недоліків позовна заява буде йому повернута.
Підставою для залишення позовної заяви без руху був пропуск позивачем строку звернення до суду, та ненадання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з зазначенням підстав для поновлення строку та доказів на їх підтвердження. Позивач копію ухвали суду від 14.11.2019 року отримав 19.11.2019 року.
Станом на 02.01.2020 року, тобто у наданий судом десятиденний строк, позивач не виконав вимог ухвали суду від 14.11.2019 року, оскільки будь-якої належним чином оформленої заяви про усунення недоліків позовної заяви з відповідними додатками (документами) для суду та відповідно до кількості учасників справи до суду не надходило.
Суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву дійшов висновку, що оскільки позивач, у наданий судом десятиденний строк, не виконав вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, її слід повернути особі, яка її подала.
Судова колегія погоджується з позицією суду першої інстанції, виходячи з наступного.
За приписами ч. 1 ст. 2 КАС України (в цьому випадку й далі - у редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень цих норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону. Вимоги, що пред'являються до змісту позовної заяви, чітко визначені у ст.160 КАС України.
Суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
При цьому, позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло та у відповідності до ч. 1 ст. 5 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Таким чином, якщо позивач не дотримав якоїсь із вимог до позовної заяви і відсутність певної інформації не дає можливості суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі та виконати обов'язок з повідомлення про це осіб, які беруть участь у справі, суд залишає позовну заяву без руху і пропонує позивачеві виправити виявлені недоліки.
Стаття 160 КАС України стандартизує структуру позовної заяви - містить перелік загальних для всіх позовних заяв елементів (реквізитів), які дають необхідну інформацію для вирішення судом питання про відкриття провадження в адміністративній справі.
Крім того, суд не повинен тлумачити положення статті у такий спосіб, щоб створювати штучні перешкоди для доступу до правосуддя в адміністративній справі, а також, застосовуючи положення ст.160,161 КАС України, формально підходити до цих норм, у зв'язку з чим позовні заяви безпідставно залишати без руху та повертати.
За змістом ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною 2 ст.123 КАС України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Таким чином, повернення позовної заяви є видом юридичної відповідальності особи за порушення строків на звернення з позовною заявою.
Відповідно до ч. ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
З матеріалів справи слідує, що 06.03.2018 року ОСОБА_1 було виключено зі списків особового складу Університету наказом начальника Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба від 05.03.2018 року №52. Відповідач зобов'язався відшкодувати витрати на утримання в університеті під час навчання частинами, про що свідчить його особистий підпис. Позивач зауважив, що до тепер вказані кошти університету не відшкодовано, а тому звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам пропуску строку звернення до суду, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що позивач звернувся до суду з позовом лише 08.11.2019 року, тобто з пропуском строку звернення до суду (пройшло більше 1-го року). При цьому, судом вірно зазначено, що твердження позивача про те, що раніше дана категорія справ розглядалася за правилами цивільного судочинства не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду, адже позивачем не надано доказів того, що він звертався до загального суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат. Отже, оскільки позивач мав можливість своєчасно звернутися до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів, а тому, у даному випадку, відсутні підстави для визнання поважними причини пропуску такого строку.
Також, суд попередньої інстанції правильно підмітив про безпідставність тверджень позивача, що Велика Палата Верховного Суду визначилася щодо предметної юрисдикції даної категорії справ лише 13.03.2019 в постанові по справі №723/18/17, адже в тексті цієї постанови зазначено, що аналогічний висновок зроблено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 804/285/16. Отже, належних та допустимих доказів поважності причин пропуску звернення до суду позивач не вказав і не надав суду таких доказів.
За таких обставин, судова колегія погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що наведені позивачем причини пропущення строку на звернення до суду не дають підстав для визнання їх поважними та поновлення строку звернення до суду, оскільки позивач мав можливість своєчасно звернутися до суду за захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частин першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Зважаючи на вищевикладені правові норми, беручи до уваги те, що позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про існування обставин, що перешкоджали звернутись з даним позовом до суду вчасно, з позовної заяви та доданих до неї матеріалів не встановлено підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що адміністративний позов підлягає поверненню.
Колегія суддів вважає, що зазначені позивачем підстави для поновлення строку не можна визнати поважними, оскільки останні не є такими, що не залежать від волі особи, яка подає позовну заяву, і не надають їй права у будь-який необмежений після спливу цього строку час реалізовувати право на звернення до суду.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п'ятої цієї статті).
Наведеною правовою нормою КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до суду.
Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, у пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998 року, зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).
При цьому, легітимна мета обмеження прав дотримана, права заявника не порушені, оскільки він звернувся з заявою про поновлення процесуального строку на звернення до суду з позовом, не навівши поважних причин, які створювали реально непереборні обставини для вчасного звернення.
У рішеннях Європейського суду з прав людини від 28.10.1998 по справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19.06.2001 по справі «Круз проти Польщі» зазначено, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Відповідно до вимог ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що судове рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги позивача колегією суддів не встановлено.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, ухвалу постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права та підстав для її скасування не вбачається, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 січня 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 28 травня 2020 року.
Головуючий Охрімчук І.Г.
Судді Смілянець Е. С. Капустинський М.М.