Справа № 640/14356/19 Суддя першої інстанції: Клочкова Н.В.
28 травня 2020 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача - Горяйнова А.М.,
суддів - Файдюка В.В. та Чаку Є.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2019 року, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем'єр Буланжер» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
У липні 2019 року ТОВ «Прем'єр Буланжер» звернулося до суду з позовом, у якому просило:
- визнати протиправними дії Головного управління ДФС у м. Києві (процесуальним правонаступником якого є Головне управління ДПС у м. Києві) щодо відмови відкоригувати показники в інтегрованій картці платника шляхом виключення даних про податковий борг підприємства в сумі 710308 грн 18 коп. та звільнення майна, вказаного в Акті опису майна від 19 вересня 2018 року № 209/26-15-17-02-17 з-під податкової застави;
- зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві відкоригувати показники в інтегрованій картці платника шляхом виключення даних про податковий борг підприємства в сумі 710308 грн 18 коп.;
- зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві звільнити майно, вказане в акті від 19 вересня 2018 року № 209/26-15-17-02-17, з-під податкової застави.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2019 року вказаний адміністративний позов було задоволено у повному обсязі.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права. Скаржник вказує на те, що скасування податкової вимоги не призводить до коригування показників у інтегрованій картці платника шляхом виключення даних про податковий борг. Також відповідач зазначив, що поки за ТОВ «Прем'єр Буланжер» рахується податковий борг, законні підстави для припинення податкової застави відсутні.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що відсутність податкового боргу в сумі 710308 грн 18 коп. підтверджується судовими рішеннями, які набрали законної сили. У свою чергу інформація з рішення суду, прийнятого по суті спору, є підставою для внесення змін до інтегрованої картки платника податків.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглядається у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2019 року - без змін, виходячи із наступного.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено та сторонами справи не заперечується, що 18 березня 2015 року ТОВ «Прем'єр Буланжер» подало до ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2015 року з такими показниками:
- у рядку 18 відображено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 61120 грн 00 коп..;
- у рядку 20 відображено від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 1060347 грн 00 коп.;
- у рядку 21 відображено від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, за вирахуванням позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 999227 грн 00 коп.;
- у рядку 24 відображено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 22.1+рядок 23.3) у розмірі 999227 грн 00 коп. (переноситься до рядка 20.1 наступного звітного (податкового) періоду.
У додатку 2 до податкової декларації за лютий 2015 року просив на суму залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів у розмірі 999227 грн 00 коп. збільшити розмір суми податку, на яку матиме право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Проте 22 та 23 квітня 2015 року позивач подав до ДПІ у Печерському районі у м. Києві Головного управління ДФС у м. Києві уточнюючі розрахунки № 9076106394 та № 9077173484 податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправлення самостійно виявлених помилок до податкової декларації за лютий 2015 року.
ТОВ «Прем'єр Буланжер» 16 квітня 2015 року подало до ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві податкову декларацію № 9070483266 з податку на додану вартість за березень 2015 року з такими показниками:
- у рядку 18 відображено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 63226 грн 00 коп.;
- у рядку 20 відображено від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 999227 грн 00 коп.;
- в рядку 21 відображено від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, за вирахуванням позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 936001 грн 00 коп.;
- у рядку 20.1 відображено значення попереднього звітного (податкового) періоду в розмірі 999227 грн 00 коп.;
- у рядку 24 відображено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 22.1+рядок 23.3) у розмірі 936001 грн 00 коп. (переноситься до рядка 20.1 наступного звітного (податкового) періоду.
Позивач звернувся до контролюючого органу з лист від 24 квітня 2015 року № 24/04-15ПБ, у якому просив не визнавати уточнюючі розрахунки від 22 квітня 2015 року під реєстраційним номером 9076106394 та від 23 квітня 2015 року під реєстраційним номером 9077173484, що були помилково подані до податкової декларації за лютий 2015 року, як податкову звітність.
Головне управління ДФС у м. Києві виставило ТОВ «Прем'єр Буланжер» податкову вимогу від 08 червня 2017 року № 35409-17, відповідно до якої станом на 07 червня 2017 року сума податкового боргу становить 710308 грн 13 коп., з яких: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 199848 грн 00 коп., пеня у розмірі 510429 грн 95 коп., адміністративні штрафи та інші санкції в розмірі 30 грн 18 коп.
Також Головне управління ДФС у м. Києві звернулося до суду із адміністративним позовом про стягнення з ТОВ «Прем'єр Буланжер» заборгованості у розмірі 710609 грн 60 коп.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 листопада 2017 року у справі № 826/13210/17 зазначений адміністративний позов було задоволено. Проте постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 січня 2018 року вказане судове рішення скасовано та відмовлено у задоволенні позовних вимог Головного управління ДФС у м. Києві з тих підстав, що позивач не надав доказів наявності у ТОВ «Прем'єр Буланжер» податкових зобов'язань. Ухвалою Верховного Суду від 18 жовтня 2018 року було відмовлено у відкритті провадження у справі № 826/13210/17 за касаційною скаргою відповідача.
Також ТОВ «Прем'єр Буланжер» оскаржувало в судовому порядку податкову вимогу від 08 червня 2017 року № 35409-17.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2018 року у справі № 826/9532/17, що залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2019 року, адміністративний позов було задоволено, а податкову вимогу від 08 червня 2017 року № 35409-17 - визнано протиправною і скасовано. Ухвалою Верховного Суду від 25 березня 2019 року було відмовлено у відкритті провадження за касаційною скаргою відповідача.
Судові рішення обґрунтовані тим, що подання декларації з податку на додану вартість за березень 2015 року № 9070483266, в якій ТОВ «Прем'єр Буланжер» виправлено самостійно виявлені помилки, автоматично спричиняє необхідність виправлення тих показників, які були помилково зазначені в уточнюючих розрахунках.
Позивач звертався до Державної фіскальної служби України зі скаргами від 06 грудня 2018 року № 06/12, від 01 лютого 2019 року № 01/02 та без вихідних номера і дати (вхідний № 8401/6 від 06 березня 2019 року), у яких просив привести інтегровану картку платника у відповідність до рішень суду та акту перевірки від 24 листопада 2017 року № 438/1-26-15-14-03-05/38237816 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Прем'єр Буланжер» (код 38237816) податкового законодавства за період з 01 квітня 2014 року по 31 грудня 2016 року, валютного - за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року».
Листами від 14 лютого 2019 року № 7246/6/99-99-12-03-01-15 та від 22 березня 2019 року № 137800/6/99-99-12-03-01-15 Державна фіскальна служба України повідомила про відсутність підстав для коригування показників у інтегрованій картці платника та для припинення податкової застави, адже судом було лише визнано протиправною та скасовано податкову вимогу. Також Державна фіскальна служба України повідомила, що сума податкових зобов'язань була самостійно визначена ТОВ «Прем'єр Буланжер» в уточнюючому розрахунку від 22 квітня 2015 року, що був поданий до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року.
Не погоджуючись із такими діями Головного управління ДФС у м. Києві, ТОВ «Прем'єр Буланжер» звернулося до суду із адміністративним позовом.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Прем'єр Буланжер», суд першої інстанції виходив з того, що у платників податків наявний такий спосіб захисту порушеного права як зобов'язання податкового органу, в якому платник податків перебуває на податковому обліку, внести зміни до картки особового рахунку платника податків. Також суд зазначив, що судовими рішеннями (рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/9532/17 та постанова Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 826/13210/17), що набрали законної сили, встановлено той факт, що податкова вимога від 08 червня 2017 року № 35409-17 є протиправною, а заборгованість в розмірі 710308 грн 13 коп., що виникла на підставі податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року - відсутня. У зв'язку з цим суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що відповідна заборгованість підлягає виключенню з інтегрованої картки платника, а майно - звільненню з-під податкової застави.
Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Фактична відсутність у ТОВ «Прем'єр Буланжер» податкового боргу в розмірі 710308 грн 13 коп. підтверджується судовими рішеннями, які набрали законної сили.
Як раніше зазначалося, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 січня 2018 року у справі № 826/13210/17 було відмовлено у задоволенні позовних вимог Головного управління ДФС у м. Києві про стягнення з ТОВ «Прем'єр Буланжер» податкового боргу в розмірі 710308 грн 13 коп., а рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2018 року у справі № 826/9532/17 - визнано протиправною і скасовано податкову вимогу від 08 червня 2017 року № 35409-17.
У відповідності до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Зі змісту доводів апеляційної скарги вбачається, що відповідач фактично не заперечує того, що податковий борг у ТОВ «Прем'єр Буланжер» в розмірі 710308 грн 13 коп. фактично відсутній.
Заперечення контролюючого органу фактично полягають у тому, що оскільки податкова вимога не є підставою для нарахування грошового зобов'язання та відображення його в інтегрованій картці платника, то її скасування в судовому порядку також не призводить до коригування показників у відповідній картці.
Надаючи оцінку зазначеному доводу Головного управління ДФС у м. Києві, суд першої інстанції вірно зазначив, що первинними документами, на підставі яких в інтегрованій картці платника здійснюється погашення (зменшення) суми податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску, є серед іншого рішення суду про вирішення питання по суті (скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов'язання та пені суми єдиного внеску за результатами судового оскарження).
Організацію діяльності з ведення оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що затверджений наказ Міністерства фінансів України від 07 квітня 2016 року № 422 (далі - Порядок № 422).
Відповідно до п. 2 розділу І вказаного Порядку інтегрована картка платника (далі - ІКП) є формою оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами. Оперативний облік - процес відображення, систематизації та узагальнення первинних показників через їх перетворення в облікові показники в ІКП.
У свою чергу первинні показники - це показники, що містяться у первинних документах та є визначальними для характеристики процесів адміністрування податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів та єдиного внеску.
До первинних документів належать, серед інших, податкові декларації, уточнюючі розрахунки, судові рішення.
Згідно з п. 4 розділу І Порядку № 422 відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи.
З матеріалів справи вбачається та сторонами справи не заперечується, що підставою для внесення інтегрованої картки платника - ТОВ «Прем'єр Буланжер» відомостей про податкові зобов'язання стали уточнюючі розрахунки до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 січня 2018 року у справі № 826/13210/17 та рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2018 року у справі № 826/9532/17 було установлено, що показники цих уточнюючих розрахунків були виправлені шляхом подачі податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2015 року.
Разом з тим, після подачі такої декларації відповідні зміни не були внесені до інтегрованої картки платника, адже контролюючий орган не визнав, що податковою декларацією з податку на додану вартість за березень 2015 року позивач здійснив виправлення показників уточнюючих розрахунків до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року.
Після ухвалення судових рішень у справах № 826/13210/17 та № 826/9532/17 відповідач також не вніс до інтегрованої картки платника інформацію про зменшення податкового боргу на 710308 грн 13 коп. В той час як судове рішення належить до первинних документів, на підставі яких здійснюється оперативний облік.
Відповідно до п. 5 розділу І Порядку № 422 контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи.
При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов'язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою.
У разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи.
Отже, після отримання судових рішень у справах № 826/13210/17 та № 826/9532/17 контролюючий орган повинен був здійснити коригування показників у ІПК ТОВ «Прем'єр Буланжер» шляхом виключення даних про податковий борг підприємства в сумі 710308 грн 18 коп.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Прем'єр Буланжер» про визнання протиправними дій Головного управління ДФС у м. Києві щодо відмови відкоригувати показники в інтегрованій картці платника та про зобов'язання здійснити відповідні коригування шляхом виключення даних про податковий борг підприємства в сумі 710308 грн 18 коп. з ІПК.
Також суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про наявність підстав для звільнення майна, вказаного в акті від 19 вересня 2018 року № 209/26-15-17-02-17, з-під податкової застави.
У відповідності до пп. 89.1.1 п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.
Зазначена норма права передбачає, що передумовою виникнення права податкової застави є несплата грошового зобов'язання у встановлений строк.
З письмових пояснень, викладених в адміністративному позові, відзиві на позовну заяву, апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу, вбачається, що передумовою для складення акту від 19 вересня 2018 року № 209/26-15-17-02-17 про опис майна у податкову заставу стала наявність у ТОВ «Прем'єр Буланжер» податкового боргу, у тому числі відображеного у податковій вимозі від 08 червня 2017 року № 35409-17.
Враховуючи, що під час розгляду цієї справи, а також адміністративних справ № 826/13210/17 та № 826/9532/17, було зроблено висновок про відсутність у позивача податкового боргу в зазначеному розмірі, колегія суддів погоджується рішенням суду від 04 грудня 2019 року в частині зобов'язання Головного управління ДПС у м. Києві звільнити майно, вказане в акті від 19 вересня 2018 року № 209/26-15-17-02-17, з-під податкової застави.
Отже, суд першої інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення про задоволення адміністративного позову ТОВ «Прем'єр Буланжер».
Доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні від 04 грудня 2019 року та не можуть бути підставою для його скасування.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2019 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2019 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач А.М. Горяйнов
Судді В.В. Файдюк
Є.В. Чаку