Справа № 620/3613/19 Суддя (судді) першої інстанції: Ткаченко О.Є.
28 травня 2020 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Кузьменка В. В.,
суддів: Василенка Я. М., Ганечко О. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2020 року,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив: визнати протиправними дії в частині не включення щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні; зобов'язати здійснити донарахування та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні, включивши у розрахунок щомісячну додаткову грошову винагороду та індексацію грошового забезпечення.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2020 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині не включення ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні, та зобов'язано здійснити донарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні, включивши у розрахунок щомісячну додаткову грошову винагороду та індексацію грошового забезпечення.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ІНФОРМАЦІЯ_1 подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Апелянт мотивує свої вимоги тим, що в ОСОБА_1 відсутнє право на донарахування та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення, з огляду на одноразовість таких виплат.
У відзиві ОСОБА_1 на апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги, та вказано, що дії відповідача при звільненні та виплаті допомоги без урахування додаткової щомісячної грошової винагороди та індексації грошового забезпечення є протиправними.
Враховуючи, що безпосередня участь сторін у судовому засіданні, в даному випадку, не є обов'язковою, оскільки матеріали справи містять достатньо письмових доказів для з'ясування фактичних обставин, колегія суддів у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін в порядку письмового провадження.
Відповідно до положень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Відкладення розгляду справи спричинить невиправдане порушення процесуального строку її розгляду.
Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом в ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі наказу начальника 105 Прикордонного загону від 12.01.2018 № 14-ос звільнений у запас за пунктом “ї” (за закінченням контракту) та виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. Вислуга років у Збройних Силах України становить: календарна 17 років 03 місяці 7 днів, пільгова: 1 рік 07 місяців 26 днів. Позивачу виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 67335,28 грн.
Під час проходження військової служби позивачу нараховувалась та виплачувалась щомісячна додаткова грошова винагорода, яка мала постійний характер, що підтверджується довідкою про доходи від 14.11.2019 № 387, наданою Чернігівським прикордонним загоном. Однак, при розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні щомісячна додаткова грошова винагорода не була врахована. Також, в розрахунок одноразової грошової допомоги при звільненні не включено індексацію грошового забезпечення, яка була виплачена після звільнення на підставі рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.02.2018 у справі № 825/410/18.
12.11.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення, яку позивач отримував під час проходження військової служби, та здійснити виплату суми перерахунку.
15.11.2019 відповідач листом № 11/3619 повідомив, що нормативними актами не передбачено включення додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення до виплат, які враховуються при обчисленні одноразової грошової допомоги при звільненні. Одноразова грошова допомога при звільненні виплачена позивачу відповідно до вимог чинного законодавства, а тому відсутні підстави для проведення перерахунку.
Не погоджуючись із зазначеними діями та висновками відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач щомісячно отримував додаткову грошову винагороду, а тому така винагорода не може вважатись одноразовою, що узгоджується із висновками Верховного Суду. Крім того, врахував, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.02.2018 у справі № 825/410/18 зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.07.2015 по 14.01.2018 включно, що вказує про наявність підстав для врахування індексації при визначенні грошової допомоги при звільненні.
Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ, «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ, «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-ХІІ, постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій», Інструкцією про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02.02.2016 № 73 (далі - Інструкція № 73), Інструкцією про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженою наказом Міністра оборони України від 15.11.2010 № 595, Інструкцією про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженою наказом Міністра оборони України 24.10.2016 № 550, Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженою наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.05.2008 № 425, Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Держкомстату України від 13.01.2004 № 5.
У відповідності до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 40 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України “Про Збройні Сили України”, “Про Державну прикордонну службу України”, “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, “Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей” та іншими законами.
Оцінюючи доводи апелянта щодо відсутності підстав для врахування щомісячної додаткової грошової винагороди при нарахуванні одноразової допомоги при звільненні колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до п. 2 Постанови № 889 граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Службою зовнішньої розвідки за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.
Згідно з п.п. 3, 6, 8 Інструкції № 73 до місячного грошового забезпечення, з якого визначається винагорода, включаються посадовий оклад (з урахуванням підвищення), оклад за військовим званням та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою (посадою, до тимчасового виконання обов'язків за якою він допущений).
Винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби; начальникам (командирам) органів Держпрйкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників.
Згідно довідки Чернігівського прикордонного загону (військова частина 2253) Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 20.02.2018 за № 40 про доходи ОСОБА_1 за період з січня 2017 року по січень 2018 року, позивач отримував щомісячну додаткову грошову винагороду.
Таким чином, додаткова грошова винагорода не може вважатись одноразовою, а відтак підлягає включенню до розрахунку допомоги при звільненні.
В частині аргументів відповідача щодо відсутності обов'язку врахування індексації при нарахуванні одноразової допомоги при звільненні, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ установлено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України визначені в Інструкції № 425.
Індексація грошового забезпечення військовослужбовцям здійснюється в порядку та розмірах, установлених законодавством (п. 1.9 Інструкції № 425).
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон № 1282-ХІІ.
Статтею 2 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені Порядком № 1078.
Відповідно до п. 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
За змістом п. 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Пунктами 5, 6 Порядку № 1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
У разі, коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік (вказана норма застосовується з 01.12.2015).
Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що спеціальним законодавством, яке регламентує соціальні гарантії військовослужбовців, передбачено необхідність включення до складу грошового забезпечення особи, з якого здійснюється обчислення її одноразової грошової допомоги при звільненні, всіх видів додаткового забезпечення, які отримувалися нею на постійній основі (не одноразово та не періодично).
При цьому, суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати згідно з пп. 2.2.7 Інструкції № 5.
Тож, індексація є складовою частиною додаткового грошового забезпечення, яке особа отримує щомісячно, а тому також підлягає включенню до складу грошового забезпечення, з якого обраховується одноразова грошова допомога при звільненні.
Аналогічні правові висновки викладені постанові Верховного Суду від 19.03.2020 у справі № 820/5286/17 та, відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України, є обов'язковими для врахування судом при розгляді цієї справи.
Крім того, суд першої інстанції доречно зауважив, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.02.2018 у справі № 825/410/18, зокрема, зобов'язано Чернігівський прикордонний загін Північного регіонального управління Державної Прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.07.2015 по 14.01.2018 включно.
Верховний Суд в постановах від 24.10.2018 у справі № 820/3211/17 та від 10.05.2019 у справі № 820/5285/17 зазначив, що чинним законодавством України, яке регулює соціальне та пенсійне забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, передбачено єдине поняття грошового забезпечення військовослужбовців відповідно до якого вираховуються і пенсійні виплати, і розмір одноразової грошової допомоги при звільненні.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що під час проходження військової служби позивач щомісячно отримував додаткову грошову винагороду та індексацію, а тому такі виплати підлягали врахуванню відповідачем при обчисленні позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні.
Доводи апелянта про те, що додаткова грошова винагорода та індексація не входять до місячного грошового забезпечення позивача, з якої здійснюється обчислення одноразової грошової допомоги при звільненні, апеляційний суд вважає необґрунтованими з оглядну на вищевикладене.
З приводу посилань апелянта на Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України та деяким іншим особам, відповідно до якої щомісячна грошова винагорода та індексація грошового забезпечення не враховується до одноразової грошової допомоги при звільненні, колегія суддів зазначає, що Інструкція є підзаконним нормативно-правовим, тому в даному випадку до спірних правовідносин слід застосовувати вищенаведені норми Закону № 2011-ХІІ.
Твердження апелянта про те, що поняття грошового забезпечення та місячного грошового забезпечення не є тотожними, колегія суддів приймає до уваги, але зазначає, що такі доводи апелянта не спростовують протиправності неврахування ним при обчисленні одноразової допомоги позивача при звільненні щомісячної грошової винагороди та індексації грошового забезпечення.
В контексті викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, що не спростовано апелянтом жодними обґрунтованими доводами, або доказами, які б відповідали вимогам ст.ст. 73 - 76 КАС України.
Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів враховує, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Посилання апеляційної скарги зазначені вище висновки не спростовують та не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду, позаяк не містять аргументованих доводів на спростування правомірності висновку суду першої інстанції у взаємозв'язку з обставинами справи, та не свідчать про порушення судом першої інстанції при розгляді справи норм матеріального або процесуального права.
Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку за наслідками розгляду даної справи.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2020 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
О. М. Ганечко
Повний текст постанови виготовлено 28.05.2020