Справа № 826/16965/18 Суддя (судді) першої інстанції: Скочок Т.О.
28 травня 2020 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Аліменка В.О., суддів Кучми А.Ю. та Бєлової Л.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 січня 2020 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еколан Інгредієнти" до Київської міської митниця ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Еколан Інгредієнти», код ЄДРПОУ 34763972 (далі також - позивач, ТОВ «Еколан Інгредієнти») з позовом до Київської міської митниці ДФС (далі також - відповідач), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 28.09.2018 №UA100110/2018/000033/2.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 січня 2020 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що Позивачем надані всі належні основні документи, які підтверджували заявлену митну вартість товарів та давали можливість визначити таку вартість за ціною договору, у той час як належних та допустимих доказів неможливості визначення митної вартості за основним методом з огляду на недостатність поданих документів чи наявність об'єктивного сумніву у достовірності наданої інформації Відповідачем не наведено. Крім того, суд зазначив, що поставка на умовах CIF передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість, а відтак витребування додаткових документів на підтвердження витрат на страхування не ґрунтується на нормах права. Поряд з цим, суд підкреслив, що належних і допустимих доказів впливу на ціну товару пов'язаності покупця з продавцем Київською міською митницею не надано, спрацювання системи аналізу ризиків не може бути самостійною підставою для витребування додаткових документів, а експертний висновок щодо операцій продажу товару охоплював всю процедуру поставки.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким у відмовити у задоволенні адміністративного позову. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що наданий страховий поліс неможливо ідентифікувати саме з даною зовнішньоекономічною операцією з огляду на невірне визначення суми страхування. Стверджує, що декларантом не доведено, що взаємозв'язок між продавцем і покупцем не вплинув на формування митної вартості товарів. Звертає увагу, що експертний висновок відноситься щодо операції продажу товару від китайського виробника, а не від продавця з Великобританії, а Позивачем не було надано інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини. Наголошує, що застосування резервного методу визначення митної вартості товарів було обґрунтованим.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що 11.02.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Еколан Інгредієнти» (як покупцем) та Larchfield Ltd. (Великобританія) (як постачальником) укладено контракт №78/01-10 (далі - контракт), за умовами якого постачальник зобов'язується поставляти, а покупець приймати та оплачувати на умовах контракту товари, в асортименті та у кількостях, що вказані в додатках. Відповідно до п.п. 1 ст. 1 цього контракту товари згідно даного контракту постачаються на умовах DDU, EXW чи FCA (Інкотермс 2000). Також можуть бути передбачені інші умови поставок. Місце та умови поставки кожної партії товару узгоджуються додатково і зазначаються у відповідних додатках, що є невід'ємною частиною цього контракту.
Згідно з п. 2.1 - 2.3 ст. 2 контракту ціни на товар визначаються у доларах США чи у євро, та включають вартість пакування, маркування і піддонів, що зазначаються в додатках до контракту. Загальна вартість контракту становить 1 000 000 доларів США, що еквівалентно 700 000 євро. Вартість окремих поставок (партій) товарів за контрактом визначаються в додатках до контракту.
Всі розрахунки між сторонами за контрактом здійснюються у доларах СЧША чи у євро, шляхом проведення безготівкових переказів. Даний контракт передбачає можливість здійснення оплати за поставлені товари як на умовах відстрочення платежу, так і на умові передоплати. Покупець здійснює оплату за поставлений товар на умовах, що наведені в додатках, де визначені умови поставок.
Відповідно до матеріалів справи, згідно з додатковими угодами №7 від 29.11.2012, №10 від 17.03.2014, №11 від 17.02.2015, №12 від 30.12.2016 дію контракту продовжено до 31.12.2018.
Крім того, 14.07.2018 між ТОВ «Еколан Інгредієнти» (як покупцем) та Larchfield Ltd (як постачальником) був укладений додаток №63-1 до контракту, згідно умов якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти і оплатити товар в асортименті, що наведений у цьому додатку, всього в обсязі 19 783,40 кг (вага нетто) на загальну суму 23 331,72 доларів США. Ціна на товар включає вартість пакування, маркування, піддонів, завантаження, митного оформлення вантажу для вивезення, морського фрахту. Умовами поставки визначено: CIF Одеса (Інкотермс 2010); вантажовідправником: компанію «Chenglu Chang Yuan Shun Co., Ltd», Китай; країна призначення: Україна; вантажоотримувачем: Товариство з обмеженою відповідальністю «Еколан Інгредієнти»; дата відвантаження: 28 неділя 2018 року; умови оплати: упродовж 90 календарних днів від дати інвойсу.
Як вбачається з матеріалів справи, з метою здійснення митного оформлення ввезеного в режимі імпорту товару, уповноваженим позивачем декларантом - Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАН-УКРАЇНА» подана митна декларація №UA100110/2018/345128 від 26.09.2018. У вказаній митній декларації митна вартість товару визначена відповідно до вимог пп. 1 п. 1 ст. 57 Митного кодексу України за основним методом, а саме за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.
При перевірці правильності визначення вартості товару за митною декларацією №UA100110/2018/345128 від 26.09.2018 митним органом зроблено висновок, що документи, які надані до митного оформлення товару містять розбіжності та водночас не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а також відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. А саме:
- наданий прайс-лист виробника товару лише для Larchfield Ltd, Великобританія на умовах CIF-Одеса, - тобто має направлений суб'єктивний характер, що суперечить самій суті прайс-листа як комерційної пропозиції необмежаній кількості для незалежних потенційних покупців;
- платіжний документ б/н від 14.06.2018 не містить реквізитів рахунку або іншого документа, відповідно до якого здійснено перерахування коштів. У зв'язку з цим неможливо ідентифікувати вказаний документ з даною зовнішньоекономічною операцією з оцінюваними товарами.
Також митним органом було враховано те, що відповідно до інформації АСМО «Інспектор» та аналізу наданих документів, засновником ТОВ «Еколан Інгредієнти» являється Larchfield Ltd (тобто, контрактоотримувач-продавець товару). За результатами перевірки рівня заявленої митної вартості товару з рівнем вартості ідентичних та подібних (аналогічних ) товарів, митне оформлення , яких вже здійснено, митний орган дійшов висновку, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
У зв'язку з наявними розбіжностями декларанту було запропоновано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи:
- виписку з бухгалтерської документації;
- копію митної декларації країни відправлення;
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;
- виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
- довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
- розрахунок ціни (калькуляція);
- інші документи за бажанням декларанта.
27.09.2018 позивачем до Київської міської митниці ДФС разом із супровідним листом від 27.09.2018 №418/1 подано додатково пакет наступних документів: експертний висновок Київської торгово-промислової палати від 21.09.2018 №Ц-599; експортну декларацію країни відправлення №801020180108038020 від 11.07.2018; інвойс №CUKLI19906/2018 від 10.07.2018 виданий виробником продукції Chengdu Chang Yuan Shun Co., Ltd на адресу Larchfield Ltd; страховий сертифікат Larchfield Ltd №1552308002209 від 14.07.2018; страховий поліс Chengdu Chang Yuan Shun Co., Ltd за №PYIT201851949206E04670 від 13.07.2018; платіжне доручення від 14.06.2018 б/н Larchfield Ltd, адресоване Chengdu Chang Yuan Shun Co., Ltd; платіжне доручення від 29.08.2018 б/н Larchfield Ltd, адресоване Chengdu Chang Yuan Shun Co., Ltd; прайс-лист виробника від 25.05.2018 б/н; коносамент №HLCUCKG180701558 від 14.07.2018.
За результатами розгляду додатково наданих документів митний орган встановив, що митна декларація країни відправлення №801020180108038020 від 11.07.2018 надана неповністю (не зазначено всього переліку асортименту товару, задекларованого в митній декларації №UA100110/2018/345128 від 26.09.2018 та вказаного у товаросупровідних документах). Митний орган також дійшов висновку, що декларантом не було доведено згідно п. 18 ст. 58 Митного кодексу України, що взаємозв'язок між продавцем і покупцем не вплинув на формування митної вартості товарів, оскільки не надані відомості, що така вартість є близькою до вартості однієї із зазначених операцій згідно п. 18 ст. 58 Митного кодексу України, що здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами.
28.09.2018 митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за №UA100110/2018/000033/2, відповідно до якого заявлена декларантом позивача митна вартість товару була скоригована наступним чином: щодо товару мати зі скловолокна до 1,55 дол. США за одиницю (кг) товару, щодо товару скловорінг до 1,75 дол. США за одиницю (кг) товару, щодо склотканини до 1,89 дол. США за одиницю (кг) товару, - із застосуванням резервного методу. У зв'язку з цим, як стверджує позивач, загальна вартість імпортованої згідно контракту та додатку №63-1 від 14.07.2018 партії товарів збільшилася з 23 331,72 дол. США до 33 557,15 дол. США.
На підставі встановлених вище обставин, проаналізувавши приписи ст. ст. 49, 51, 52, 53, 54, 55, 58, 318 МК України, суд першої інстанції прийшов до висновку про необґрунтованість застосування Київською міською митницею другорядного методу при визначенні митної вартості імпортованого ТОВ "Еколан Інгредієнти" товару, оскільки доказів наявності обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення митної вартості та неподання Позивачем необхідних додаткових документів визначити таку вартість матеріали справи не містять.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Приписи ч. 1 ст. 52 МК України визначають, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Згідно ч. 2 ст. 52 Митного кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Приписи ч. 1 ст. 53 МК України визначають, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
При цьому документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій та шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч. 2 ст. 53 МК України).
Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Відповідно до ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України.
Згідно з ч. 3 ст. 54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Надаючи оцінку висновкам Київської міської митниці про неможливість підтвердження митної вартості товару, з якими не погодився суд першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, що у тексті оспорюваного рішення про коригування митної вартості товарів відповідачем зазначено ряд зауважень до змісту поданих декларантом позивача під час митного оформлення товарів документів. Так, митний орган піддав сумніву зміст прайс-листа виробника імпортованих товарів з мотиву його суб'єктивності, оскільки останній був адресований виключно Larchfield Ltd. Також митний орган зазначив, що платіжний документ, датований 14.06.2018, не містить реквізитів рахунку або іншого документа, відповідно до якого здійснено перерахування коштів. Митний орган окремо відзначив, що під час митного оформлення товару була надана митна декларація країни відправлення у неповному обсязі, що не дало змоги встановити асортимент товару та порівняти його з переліком товарів, що задекларовані у перевіряємій митній декларації №UA100110/2018/345128 від 26.09.2018.
Крім того, в тексті свого відзиву на позовну заяву представник відповідача посилався на наявну розбіжність у розмірі ціни імпортованих товарів за даними наданих декларантом під час митного оформлення документів.
Надаючи оцінку обґрунтованості таких зауважень відповідача суд дійшов висновку про їх безпідставність з наступних мотивів.
З текстів контракту від 11.01.2010 №78/01-10 та додатку №63-1 від 14.07.2018 до такого контракту вбачається, що нерезидент - компанія «Larchfield Ltd.» (Великобританія) мало поставити ТОВ «Еколан Інгредієнти» (покупцю) товар в асортименті, кількості, за ціною та на умовах, що визначені сторонами цього контракту у відповідному додатку (а саме - у додатку №63-1 від 14.07.2018).
Зокрема, згідно додатку №63-1 від 14.07.2018 поставка партії товару мала відбутися на умовах «CIF Одеса». Так, відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс) у редакції 2010 року, термін CIF (Cost, Insurance and Freight (... named port of destination) Вартість, Страхування і Фрахт (... назва порту призначення) означає, що продавець вважається таким, що виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов'язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати або ушкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять із продавця на покупця. За умовами терміна CIF на продавця покладається обов'язок по митному очищенню товару для експорту. Даний термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом.
За даними додатку №63-1 від 14.07.2018 загальна вартість товару була визначена названими сторонами контракту у розмірі 23 331,72 дол. США. Така вартість товару у відповідності до обраної сторонами умови поставки вже включала в себе вартість пакування, маркування, завантаження на судно, митне оформлення вантажу, а також вартість перевезення морським транспортом. Крім того, зі змісту наданих декларантом позивача для митного оформлення товару страхового свідоцтва та страхового полісу, датованих 14.07.2018, вбачається, що витрати на страхування вантажу були понесені виробником товару.
Аналогічні відомості щодо асортименту, кількості та загальної вартості товару були наведені в адресованих на адресу позивача наступних документах: пакувальному листі Larchfield Ltd. №1646 від 14.07.2018 та в інвойсі Larchfield Ltd. №41809 від 14.07.2018 (зокрема, останній містив посилання не лише на умови поставки, а також на реквізити відповідного контракту та пакувального листа, найменування виробника та перевізника товару, номер контейнера № UACU8550084 , у який завантажено товар, а також відомості про термін і кінцеву дату оплати цієї партії товару покупцем, - до 12.10.2018).
Тобто, вартість імпортованої партії товару за контрактом, з урахуванням додатку №63-1 від 14.07.2018, була чітко визначена сторонами у розмірі 23 331,72 дол. США, що зафіксовано у даних для митного оформлення документах (додатку №63-1 від 14.07.2018, інвойсі продавця товару №41809 від 14.07.2018, пакувальному листі продавця товару №1646 від 14.07.2018). При цьому, зі змістом контракту та вказаного додатку на покупця товару (позивача) не покладалося будь-яких додаткових витрат, в т.ч. витрат на страхування товару, при придбанні та отриманні такого товару від постачальника у визначеному місці (порт у місті Одеса). Інші матеріали справи також не містять таких відомостей, а відповідачем не доведено понесення позивачем додаткових витрат на страхування товару до порту, що свідчить про безпідставність витребування митним органом у декларанта додаткових документів на підтвердження відомостей щодо розміру та складових вартості імпортованого товару.
Посилання відповідача на текст комерційного інвойсу виробника товару (Chengdu Chang Yuan Shun Co., Ltd., Китай) від 10.07.2018, де вартість товару визначена у розмірі 23 014,02 дол. США, суд визнає безпідставними, оскільки вказаний документ був адресований компанії «Larchfield Ltd.» та містив посилання на реквізити іншого інвойсу №CUKL19906/2018. Тобто, даний документ стосувався взаємовідносин безпосередньо між виробником товару та продавцем товару за контрактом, а тому не міг бути тим, документом, що визначав вартість товару для покупця товару - ТОВ «Еколан Інгредієнти» за контрактом з компанією «Larchfield Ltd.».
Що стосується посилання відповідача на те, що під час митного оформлення товару позивачем була надана експортна декларація країни відправлення №801020180108038020 від 11.07.2018 у неповному обсязі, то ця обставина не була зафіксована у відповідному акті. Також митним органом за наслідками виявлення нестачі (некомплектності) одного з отриманих документів не було запропоновано позивачу та/або його декларанту подати до митного органу вказаний документ у повному обсязі. Натомість представником позивача до матеріалів справи надана копія зазначеної експортної декларації країни відправлення у повному обсязі, що в т.ч. містить посилання на реквізити інвойсу №CUKL19906/2018 та контейнеру №UACU8550084).
Метод визначення митної вартості за ціною договору не може бути прийнятий у зв'язку з тим, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтвердженні документально. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не може бути прийнятий у зв'язку з відсутністю даних щодо вартості операцій з ідентичними товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості). Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не може бути прийнятий у зв'язку з відсутністю даних щодо вартості операцій з подібними (аналогічними) товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості). Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не може бути використаний у зв'язку з відсутністю даних, необхідних для проведення розрахунків. Метод визначення митної вартості на основі додавання вартості не може бути використаний у зв'язку з відсутністю даних, необхідних для проведення розрахунків. Митну вартість товару, що імпортується, скориговано із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 Митного кодексу України.
Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції про необґрунтованість твердження Київської міської митниці щодо відсутності можливості обрахувати митну вартість товару за першим методом, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
Щодо твердження Апелянта про те, що наданий Позивачем страховий поліс неможливо ідентифікувати саме з даною зовнішньоекономічною операцією з оцінюваними товарами, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу, що умови поставки CIF (Інкотермс 2010) - розшифровка "Cost, Insurance and Freight" named port of destination перекладається як "Вартість, страхування і фрахт"; вказаний порт призначення означає, що продавець виконав поставку, коли застрахований ним товар перейшов через поручні судна (на борт судна) в порту відвантаження і доставлений на зафрахтованому продавцем судні в порт призначення.
Згідно базису поставки CIF покупець бере на себе всі ризики втрати або пошкодження товару, як і інші витрати після розміщення товару на борту судна в порту відвантаження, а не коли товар досягне місця призначення. Термін CIF містить два критичних пункти, оскільки ризик і витрати переходять в двох різних місцях: ризик в порту відвантаження, а витрати в порту вивантаження.
Продавець зобов'язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, виконати експортне митне оформлення для вивезення товару з оплатою експортних мит і інших зборів у країні відправлення.
Базис поставки CIF покладає на продавця також обов'язок придбання морського страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення. Отже, продавець зобов'язаний укласти договір страхування та сплатити страхові внески. Покупець повинен брати до уваги, що згідно з умовами поставки CIF, від продавця вимагається забезпечення страхування лише з мінімальним покриттям. У разі якщо покупець бажає мати страхування з більшим покриттям, він повинен, або прямо та недвозначно домовитися про це з продавцем, або самостійно вжити заходів до забезпечення додаткового страхування.
Отже, поставка товару на умовах CIF передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару (у тому числі перевезення та страхування), відтак для цілей визначення митної вартості товару ця вартість не потребує коригування.
При цьому, як вірно підкреслив суд першої інстанції, належних і допустимих доказів понесення Позивачем додаткових витрат на страхування товару до порту матеріали справи не містять, що, у свою чергу, свідчить про безпідставність витребування митним органом у декларанта додаткових документів на підтвердження вказаних відомостей.
Аналогічний за змістом висновок міститься у постанові Верховного Суду від 19.06.2018 року у справі №826/6346/16.
Посилання Київської міської митниці на те, що оскільки засновником ТОВ "Еколан Інгредієнти" є Larchfield Ltd (Великобританія), тобто контрактодержатель-продавець товару, то це могло вплинути на вартість товару, судова колегія оцінює критично з огляду на таке.
Відповідно до ч. ч. 12-15 ст. 58 Митного кодексу України той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.
У разі відсутності обґрунтувань з боку органу доходів і зборів необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів. Декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
Зі змісту оскаржуваного рішення Київської міської митниці вбачається, що в якості підстави стверджувати, що пов'язаність покупця і продавця вплинули на митну вартість товарів, Відповідач посилається на спрацювання системи аналізу ризиків за спірною митною декларацією.
Отже, за наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині 12 статті 58 Митного кодексу України, вплинули на ціну оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце. Таким чином, обов'язок доведення, що пов'язаність між продавцем та покупцем вплинув на митну вартість задекларованого товару покладено на орган доходів і зборів.
Разом з тим, як вірно підкреслив Окружний адміністративний суд міста Києва, Відповідачем не доведено, що пов'язаність між продавцем та покупцем вплинула на митну вартість задекларованого товару, що дає підстави вважати відповідні правовідносини осіб такими, що не вплинули на ціну імпортованих товарів.
При цьому, як вже було підкреслено вище, відповідно до ч. 14 ст. 58 Митного кодексу України у разі відсутності обґрунтувань з боку органу доходів і зборів необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
Зміст даної норми дає підстави для висновку, що за відсутності при перевірці заявленої митної вартості обґрунтувань з боку митного органу щодо впливу взаємозв'язку на ціну товару, відсутні перешкоди для застосування першого методу визначення митної вартості при пов'язаності продавця з покупцем.
Посилання Апелянта на положення ч. 18 ст. 58 МК України як на підставу правомірності оскаржуваного рішення судовою колегією оцінюється критично, оскільки наведені норми необхідно застосовувати у взаємозв'язку з іншими положеннями ст. 58 Митного кодексу України зі змісту якої випливає, що за наявності у митного органу сумнівів щодо впливу взаємозв'язку на ціну товарів, митний орган повинен витребувати додаткові документи, що передбачені частиною 4 статті 53 Митного кодексу України, розглянути обставини продажу, відповідно до вимог частини 12 статті 58 Митного кодексу України та надати декларанту письмові обґрунтування щодо такого впливу (частина 13 статті 58 Митного кодексу України), а декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку (частина 15 статті 58 Митного кодексу України).
Водночас, приписами ч. 4 ст. 53 МК України передбачено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Тобто, положеннями частини 4 статті 53 Митного кодексу України чітко передбачено можливість здійснення митним органом відповідних дій для перевірки наявності або відсутності впливу пов'язаності та надання декларанту право відповіді.
Як вбачається зі змісту листа ТОВ "Еколан Інгредієнти" взаємопов'язаність продавця "Larchfield Ltd." (Великобританія) та покупця - ТОВ "Еколан Інгредієнти" ніяким чином не вплинула на ціну товару, зазначену в інвойсі, оскільки в ньому - вартість товару (від продавця "Larchfield Ltd." (Великобританія) перевищує вартість товару, зазначену в інвойсі від компанії-виробника "Chengdu Chang Yuan Co., Ltd" (Китай).
Відтак, оскільки доказів надання оцінки наведеним обставинам та прийняття їх до уваги митним органом матеріали справи не містять, то твердження Апелянта, що при митному оформленні було неможливо перевірити відсутність впливу пов'язаності, є безпідставними.
Спрацювання системи аналізу ризиків за спірною митною декларацією як підстава вважати, що пов'язаність покупця і продавця виплинули на митну вартість товарів, є, на переконання судової колегії, необґрунтованим, оскільки спрацювання системи аналізів ризиків за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів не може бути підставою для такого витребування та відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості товарів за ціною договору. Відомості з інформаційних баз даних мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об'єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, та не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом документи.
Доводи Апелянта про те, що експертний висновок складений щодо операцій продажу товару від китайського виробника, а не від продавця з Великобританії, тобто не було проведено аналізу поставки товару Позивачу, судом апеляційної інстанції відхиляються, оскільки, як вірно звернув увагу суд першої інстанції, в п. 5 експертного висновку №Ц-599 від 21.09.2018 року, складеного Київською торгово-промисловою палатою (а.с. 31-32), міститься посилання на Контракт №78/01-10; додаток до нього №63/1 від 14.07.2018 року; інвойс №41809 від 14.07.2018 року та пакувальний лист №1646 від 14.07.2018 року до нього.
Крім того, Окружний адміністративний суд міста Києва обґрунтовано звернув увагу, що зауваження до додаткових документів, на які Відповідач посилається як на свідчення неналежного підтвердження складових митної вартості, не відносяться ані до документів, що повинні містити складові митної вартості, ані до числових значень та відомостей про ціну товару. Виключний перелік документів, що підтверджують митну вартість товарів визначено частиною 2 статті 53 Митного кодексу України. До таких документів не відноситься прайс-лист, митні декларації країни відправлення та експертний висновок про контрактну вартість товару.
З урахуванням наведеного судова колегія вважає за необхідне зазначити, що згідно ч. 1 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
За правилами ч. 7 ст. 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.
Приписами ч. 8 ст. 55 МК України визначено, що протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
Відповідно до ч. 9 ст. 55 МК України у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.
Положеннями статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:
1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;
2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Так, частиною 2 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця. Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця. Платежі необов'язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (частини 5-8 статті 58 МК України).
Відповідно до ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;
2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажу на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;
3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об'єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;
4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;
5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
7) витрати на страхування цих товарів.
Правила заповнення декларації митної вартості, затверджені наказом Міністерства фінансів України 24.05.2012 року № 599, визначають порядок заповнення декларації митної вартості (далі - ДМВ), яка використовується:
- декларантом або уповноваженою ним особою - при визначенні та заявленні митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту;
- митним органом - при здійсненні контролю за правильністю визначення декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту.
Відповідно до п. 1.3 вказаних правил ДМВ подається в установленому порядку митному органу, що здійснює митне оформлення товарів, разом з митною декларацією на оцінювані товари.
Пунктом 1.14 Правил передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Посадовою особою митного органу заповнюється графа ДМВ "Для відміток митного органу". На основному аркуші, крім реєстраційного номера ДМВ, повинно бути зазначене рішення, яке прийняте посадовою особою митного органу за результатами контролю правильності визначення митної вартості товарів (п. п. 2.1, 2.2 вказаних Правил).
Відповідно до п. 2.3 Правил при електронному декларуванні посадова особа за допомогою автоматизованої системи митного оформлення створює та надсилає декларанту або уповноваженій ним особі засвідчене електронним цифровим підписом електронне повідомлення про необхідність подання документів відповідно до частин третьої та/або четвертої статті 53 Кодексу для підтвердження митної вартості товарів із складанням їх переліку.
При електронному декларуванні повідомлення про необхідність подання документів вважається одержаним декларантом або уповноваженою ним особою з часу надходження до митного органу повідомлення в електронній формі від декларанта або уповноваженої ним особи про одержання цього повідомлення. При електронному декларуванні декларант або уповноважена ним особа надсилає повідомлення про відмову у подачі документів у складі електронного повідомлення, засвідченого електронним підписом (п. п. 2.4, 2.5 Правил).
Митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
З огляду на викладені положення суд першої інстанції вірно зауважив, що однією із імперативних умов щодо прийняття рішення про коригування митної вартості товарів, оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації та застосування іншого методу для визначення митної вартості товарів, ніж метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
З наведеного випливає, що Позивачем були виконані вимоги митного органу щодо необхідності подання додаткових документів на підтвердження митної вартості товару, у зв'язку з цим суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими висновки Окружного адміністративного суду міста Києва про відповідність поданих документів положенням МК України. При цьому, судова колегія вважає за необхідне зауважити, що з урахуванням документів і пояснень, наданих Позивачем в порядку ч. 8 ст. 55 МК України, Відповідачем не доведено саме обґрунтованість прийнятого оскаржуваного рішення в частині наявності підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, відсутність її документального вирахування і підтвердження, або наявність обставин пов'язаності осіб, які вплинули на визначення митної вартості.
Згідно правової позиції Верховного Суду України вказаної в постановах від 29.05.2012 року у справі №21-91а12, від 11.09.2012 року у справі № 21-262а12, від 30.06.2015 року у справі № 814/283/14 за умови ненаведення митним органом доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
З урахуванням встановлених вище обставин судова колегія приходить до висновку про необґрунтованість використання Київською міською митницею резервного методу визначення митної вартості товару, оскільки, як було встановлено раніше, у Відповідача були наявні всі правові підстави для визначення митної вартості імпортованого ТОВ "Еколан Інгредієнти" за Контрактом №78/01-10 товару за першим методом - за ціною договору.
Колегією суддів враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду не спростовують.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скару Київської митниці Держмитслужби - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 січня 2020 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядки та строки, передбачені ст..ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач В.О.Аліменко
Судді А.Ю. Кучма
Л.В. Бєлова
Повний текст постанови складено 28 травня 2020 року.