П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
28 травня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/3101/19
Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача - Турецької І. О.,
суддів - Стас Л. В., Шеметенко Л. П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування наказу
Короткий зміст позовних вимог.
25 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з позовом до Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (далі - ГТУЮ у Миколаївській області) в якому просила визнати протиправним та скасувати наказ від 20.09.2019 року №1481/07 про накладення на неї як начальника Миколаївського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Миколаївській області дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивачка зазначила, що поновлюючи актовий запис про народження особи, вона керувалася Правилам внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року №96/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 року за №55/18793 (далі - Правила).
Жодна із норм наведених Правил, порушення яких їй ставиться в провину, суб'єктом владних повноважень не доведено.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року, ухваленого за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомлення сторін, у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовлено.
Вирішуючи спір по суті та відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, за проведеним аналізом Закону України «Про державну службу», відомчого нормативного акта, а саме: Правил, які регулюють підстави, у тому числі і для поновлення актових записів цивільного стану, дійшов висновку, що ОСОБА_1 неналежно виконала посадові обов'язки під час розгляду заяви про поновлення актового запису про народження ОСОБА_2 .
На думку суду першої інстанції, позивачка, під час поновлення актового запису про народження ОСОБА_2 , повинна була встановити факти, які були виявлені під час службового розслідування, зокрема, ознаки підробки головного документа, а саме: свідоцтва про народження особи. На думку суду, допущене позивачкою порушення Правил відбулося у зв'язку з тим, що вона не провела ретельну перевірку та не надіслала відповідні запити, не перевірила дані в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян. До того ж, суд підкреслив, що позивачка самостійно виявила факт можливої підробки документа, але вже після вчинення дій щодо поновлення актового запису про народження.
Водночас суд вважав обґрунтованими доводи позивачки, що розгляд нею заяви про поновлення актового запису про народження протягом 15-ти днів відповідає строку, який встановлений в Правилах.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, покликаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, на невідповідність висновків судового рішення обставинам справи, ОСОБА_1 , в апеляційній скарзі, просить його скасувати та ухвалити нове - про задоволення позову.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає про те, що суд першої інстанції, не визначившись з підставами позову, помилково досліджував дотримання суб'єктом владних повноважень процедури дисциплінарного провадження, попри те, що такі мотиви не були нею вказані.
Скаржниця вважає, що суд першої інстанції обмежився лише цитуванням норм Правил без їх аналізу та не надав жодному її аргументу правової оцінки.
Далі, ОСОБА_1 зазначає, що подане ОСОБА_2 свідоцтво про народження не містило виправлень, дописок чи явних ознак підробки, а висновки службового розслідування ґрунтуються на припущеннях та не підтверджують неналежного виконання посадових обов'язків.
Відповідач, скориставшись правом подання відзиву на апеляційну скаргу, зазначає про її необґрунтованість та просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Від ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про розгляд справи без її участі.
ГТУЮ у Миколаївській області, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, до суду апеляційної інстанції не з'явилося, про причини неявки не повідомило.
Частина 2 статті 313 КАС України встановлює, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання дозволяє суду апеляційної інстанції, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 311 КАС України, розглянути справу в письмовому провадженні.
Обставини справи.
ОСОБА_1 з 27.04.2016 р. працює на посаді начальника Миколаївського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Миколаївській області.
До того ж, в органах державної реєстрації актів цивільного стану, ОСОБА_1 працює з 1997 р., має 6 ранг державного службовця, посада категорії «Б», стаж державної служби становить 24 роки.
23.04.2019 р. ОСОБА_1 прийняла від громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сімферополь АР Крим заяву про поновлення актового запису про народження та про видачу відповідного свідоцтва.
У заяві ОСОБА_2 зазначив, що з моменту народження та до 2014 р. проживав у м. Сімферополі, а з 2014 р. по теперішній час, проживає в м. Миколаєві. Також у заяві зазначено про батьків: мати - ОСОБА_7 , батько - ОСОБА_4 . Дата і місце реєстрації шлюбу батьків в заяві не вказано.
На підтвердження своєї особи ОСОБА_2 надав паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий 10.07.2018 р. органом 8025 та оригінал свідоцтва про народження НОМЕР_2 від 06 липня 1978 р., видане відділом ЗАГС Київського району м. Сімферополя. Відповідно до оригіналу свідоцтва про народження ОСОБА_2 , він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м . Сімферополі, про що, в книзі реєстрації актів про народження, 06.07.1978 р. зроблено запис №2232.
Того ж дня, позивачкою, з метою перевірки наявності актового запису про народження ОСОБА_2 , був направлений запит до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації ГТУЮ у Миколаївській області (далі - ДРАЦС УДР ГТУЮ у Миколаївській області).
08.05.2019 р. від ДРАЦС УДР ГТУЮ у Миколаївській області надійшла відповідь про відсутність поновленого актового запису про народження ОСОБА_2 по м. Миколаєву та Миколаївській області.
10.05.2019 р. ОСОБА_2 надав витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян №00022812703, сформований Миколаївським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Миколаївській області про відсутність актового запису цивільного стану про його народження.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 поновила актовий запис про народження ОСОБА_2 .
Далі, позивачка, за своєю ініціативою, провела додаткову перевірку, за результатами якої встановила, що серія свідоцтва про народження ІІ- ЕЛ , що було надано ОСОБА_2 на підтвердження заяви про поновлення актового запису про народження, належить Чернігівської області.
31.05.2019 р., у зв'язку з виявленими фактами, ОСОБА_1 , склала службову записку з проханням перевірити факт підробки свідоцтва про народження ОСОБА_2 , яку направила на адресу відділу поліції.
04.07.2019 р. начальником ГТУЮ у Миколаївській області прийнятий наказ про відкриття дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 та про проведення службового розслідування.
За результатами проведеного, дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ ГТУЮ у Миколаївській області (далі - Комісія), службового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 розглянула заяву ОСОБА_2 у скорочені строки. На думку посадових осіб, що проводили службове розслідування, це є порушенням п.1.10 розділу І Правил, який встановлює строки розгляду заяв про поновлення актового запису у тримісячний строк.
Далі, службовим розслідуванням було встановлено, що ОСОБА_1 , під час розгляду заяви ОСОБА_2 , в порушенні п.38 розділу ІІІ Правил не перевірила інші документи, які підтверджують дані, необхідні для поновлення актового запису цивільного стану, серед яких свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, що істотно впливають на прийняття рішення. Окрім того, ОСОБА_1 , в порушенні п.3.9 розділу ІІІ Правил не здійснила перевірку відомостей про батьків дитини, зокрема наявності їх шлюбу, що істотно впливає на цивільно-правові відносини, позаяк не підтверджено походження дитини від батьків.
Дослідивши дані Державного реєстру актів цивільного стану громадян, Комісія встановила, що свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 було видано на підтвердження факту державної реєстрації народження ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Запис акту про народження поновлено 12.01.1985 р. Бобровицьким районним відділом ДРАЦС ГТУЮ у Чернігівської області за №1 та 16.06.2010 р. внесений до Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Також до Реєстру внесені відомості про свідоцтво, видане на підтвердження факту реєстрації народження дитини.
Перевіряючи факт народження ОСОБА_2 , за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян, Комісією було встановлено, що існує державна реєстрація народження даної особи - 17.06.1974 р. Державна реєстрація відбулася 16.07.1974 р. Відділом державної реєстрації актів про народження Сімферопольського МУЮ (актовий запис №2232).
Позаяк, на думку Комісії, свідоцтво про народження ОСОБА_2 (серії НОМЕР_2 ) містить у собі дані про його народження ІНФОРМАЦІЯ_5 , серія свідоцтва закріплена за Чернігівською областю, є підстави вважати, що воно має явні ознаки підробки. Про явні ознаки підробки свідоцтва про народження ОСОБА_2 також, на думку Комісії, свідчить відбиток на ньому печатки, який не відповідає затвердженому зразку гербових печаток, що був встановлений постановою Президії Верховної Ради Української РСР від 17.11.1971 р. №250 -VIII та діяв до 1981 р.
Резюмуючи викладене, Комісія зауважила, що ОСОБА_1 , працюючи в органах державної реєстрації актів цивільного стану з 1997 р., повинна була встановити, наведені вище факти про невідповідність поданих документів вимогам законодавства.
Таким чином, на думку Комісії, ОСОБА_1 порушила вимоги абз. 1, 5 п 1.5, п. 1.10 розділу І, п. 33., 3.8, 3.9 розділу ІІІ Правил.
На підставі висновку службового розслідування, ГТУЮ у Миколаївській області прийняло наказ від 20.09.2019 р. №1481/07 «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 », яким оголошено позивачу догану.
Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляції та висновків суду першої інстанції.
Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, а також перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає наявність підстав для задоволення апеляції, з огляду на таке.
Доводи ОСОБА_1 про відсутність її вини в складі дисциплінарного проступку, адже вона не порушувала жодної норми законодавства, про які зазначає відповідач спростовуються наступним.
Як правильно зазначив суд першої інстанції, спірні правовідносини регулюються Законом України «Про державну службу» та Правилами.
Так, відповідно до п. 10. ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну службу» службова дисципліна - неухильне додержання Присяги державного службовця, сумлінне виконання службових обов'язків та правил внутрішнього службового розпорядку.
Згідно положень ст. 64 наведеного Закону, за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Стаття 65 Закону України «Про державну службу» унормовує, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Дисциплінарними проступками є, зокрема невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 66 Закону України «Про державну службу» до державних службовців може бути застосований один із таких видів дисциплінарного стягнення, як, наприклад - догана.
Відповідно до п.1.6 Посадової інструкції начальника Миколаївського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Миколаївській області, ОСОБА_1 зобов'язана знати низку законодавчих актів, у тому числі і Сімейний кодекс, для того, що здійснювати належним чином свої повноваження.
Є слушним довід ГТУЮ у Миколаївській області про те, що позивачка поновлюючи актову запис про народження ОСОБА_2 повинна була перевірити перебування батьків дитини у шлюбі. Так, дійсно народження жінкою дитини не обумовлено обов'язків перебування батьків дитини в шлюбі. Проте, норми Сімейного кодексу України, які діяли на момент проведення державної реєстрації народження ОСОБА_2 , встановлювали, якщо батька і матір перебувають у шлюбі між собою, запис про батьків дитини в книзі записів народжень робиться за заявою будь - кого з них.
При народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Зазначення у свідоцтві про народження ОСОБА_2 в якості батька ОСОБА_4 , а матері ОСОБА_7 , на думку суду апеляційної інстанції, вимагало перевірки фактів щодо підстав для реєстрації ОСОБА_4 батьком ОСОБА_2 .
Як зазначає відповідач, вивчаючи онлайн - енциклопедію, він встановив, що ОСОБА_7 є австрійська ерцгерцогиня з династії Габсбургів, а це викликає великі сумніви щодо народження, останньою, ОСОБА_2 .
Важливо відзначити, що позивачка не заперечує той факт, що нею самостійно було виявлено ознаки підробки свідоцтва про народження ОСОБА_2 , але вже після того, як вона поновила актовий запис про його народження.
Ознаки підробки свідоцтва про народження ОСОБА_1 були виявлені у зв'язку з тим, що нею переглядалися актовий запис про народження ОСОБА_2 за №2232, а також актові записи про народження, складені - 06.07.1978 р.
Наведені обставини підтверджені відомостями виконаних дій по реєстратору (деталізована). Також, позивачкою самостійно було встановлено приналежність свідоцтва серії НОМЕР_2 Чернігівській області.
Отже, доступ ОСОБА_1 до відповідних реєстрів надавав їй можливість, під час розгляду документів, встановити ознаки їх підробки.
У доводах апеляції, ОСОБА_1 вказує на те, що жодний нормативний документ не зобов'язує її перевіряти справжність відбитку печатки на документі.
Дійсно, такий обов'язок у посадової особи відсутній, але є обов'язок ретельно, всебічно дослідити документи, які будуть слугувати підставою для поновлення відповідного актового запису. Ураховуючи тривалий час виконання позивачкою повноважень по реєстрації актів громадського стану, можливо зробити висновок про відсутність ретельного дослідження документа, що призвело до негативних наслідків.
Згідно з п.4.1 Посадової інструкції ОСОБА_1 несе відповідальність за порушення вимог законодавства України, нормативних актів, що регулюють її роботу.
Як випливає з доводів апеляції, скаржниця не заперечує факту скоєння дисциплінарного проступку, але, вважає, що його склад відсутній, оскільки відсутня її вина. З цього приводу колегія суддів зазначає таке.
Суб'єктивна сторона правопорушення - сукупність ознак, що характеризують психічне ставлення особи до вчиненого нею протиправного діяння і його негативних наслідків, а саме - вина, мотив, мета правопорушення. Вина виражається у формі умислу або необережності.
Під умислом слід розуміти усвідомлення особою своєї протиправної поведінки та ставлення до настання можливих негативних наслідків.
Необережність проявляється у вигляді самовпевненості або недбалості. Протиправна самовпевненість - усвідомлення протиправності свого діяння і легковажний розрахунок на можливість запобігання негативних наслідків.
Протиправна недбалість - усвідомлення протиправності своєї поведінки і небажання настання негативних наслідків, що у силу професіоналізму і посадового положення можна і треба було передбачити.
За проведеним аналізом фактичних обставин справи та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 вини, що проявилася у формі протиправної недбалості.
Підсумовуючи викладене, слід дійти висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а це, відповідно до статті 316 КАС України дає підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню, у тому числі судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Отже, враховуючи, що судом апеляційної інстанції постановлено рішення у справі розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, відсутні підстави для касаційного оскарження даного рішення.
Керуючись статтями: 308, 311, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року - залишити без задоволення.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування наказу - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Доповідач - суддя І. О. Турецька
суддя Л. В. Стас
суддя Л. П. Шеметенко
Повне судове рішення складено 28.05.2020 року.