Справа № 33/824/40/2020 Суддя 1 інстанції - Карабань В.М.
Категорія: ст. 124 КУпАП Суддя суду апел. інст.- Кепкал Л.І.
29 травня 2020 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Кепкал Л.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 18 вересня 2019 року щодо
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 124 КУпАП, -
Постановою судді Печерського районного суду м. Києва від 18 вересня 2019 року провадження у справі відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Проаналізувавши докази, зібрані у судовому засіданні, врахувавши пояснення учасників ДТП, що містяться у матеріалах справи, письмові пояснення адвоката надані у судовому засіданні, зміст схеми місця ДТП, врахувавши характер пошкодження автомобілів та обставини виникнення дорожньо-транспортної пригоди, суд першої інстанції прийшов до висновку, що вина ОСОБА_2 в порушенні вимог п.12.1 та п. 12.3 ПДР України не підтверджена наявними у справі про адміністративне правопорушення доказами, які були б достатньо переконливими, чіткими і узгодженими між собою висновками, а тому в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Печерського районного суду м. Києва від 18 вересня 2019 р. відносно ОСОБА_2 на ухвалити нову постанову, якою визнати ОСОБА_2 винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
За доводами апелянта, постанова суду першої інстанції є необгрунтованою, незаконною та такою, що не відповідає матеріалам справи, винесена з порушеннями норм процесуального права.
В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 зазначає, що в постанові суду процитовано заяву адвоката, який наголосив, що вина ОСОБА_2 в ДТП відсутня, у зв'язку з тим, що начеб-то він завершував проїзд перехрестя. А причиною ДТП на думку ОСОБА_2 начеб-то став маневр водія ОСОБА_1 по зміні смуг руху. Суддя процитувавши пояснення написані ним ( ОСОБА_1 ) взяв до уваги фактично лише нові пояснення адвоката та ОСОБА_2 не перевіривши пояснення другого водія, що як найменше, зробив узагальнений висновок про спростування доказів щодо вини ОСОБА_2 .
Апелянт зазначає, що суд першої інстанції вказав, що докази вини ОСОБА_2 спростовані письмовими поясненнями, схемою ДТП, пошкодженнями ТЗ, відеозаписом з місця ДТП, що містяться в справі, проте які саме нові обставини встановлені, які спростовують докази вини судом не встановлено та не описано.
Також ОСОБА_1 зазначає, що суд першої інстанції не звернув увагу, що справа слухається одночасно і відносно другого водія, який також заперечує свою вину і також надав докази своєю невинуватості до суду. Відповідно такі обставини, на думку апелянта, мають суттєве значення для повного та об'єктивного вирішення справи.
На переконання апелянта, суддя суду першої інстанції проігнорував його ( ОСОБА_1 ) письмові пояснення про те, що на даному складному перехресті саме водій ОСОБА_1 рухався головною дорогою та відповідно мав перевагу в русі по вулиці Івана Мазепи. І саме водій ОСОБА_2 мав надати перевагу відповідно до встановлених на перехресті знаків пріоритету.
На переконання ОСОБА_1 суд першої інстанції розглянув справу помилково, оскільки вважав, що подія відбулась з причини зміни смуг руху, але подія відбулась не на рівній ділянці проїзної частини, а на перехресті, де встановлені знаки пріоритету, тому маневр виїзду водія ОСОБА_1 як в першу так і в другу смугу вулиці Івана Мазепи зобов'язує всіх водіїв, що рухаються з вулиці Лаврської надати їм дорогу.
Окрім цього апелянт вказує на те, що суд першої інстанції не врахував дійсну організацію дорожнього руху на даному перехресті, яка добре відображена на наданих до суду фото, на якому зображено вид з напрямку руху водія ОСОБА_2 , а праворуч видно автомобілі, які виїжджають по напрямку руху
На думку ОСОБА_1 , висновки суду першої інстанції про те, що не зібрано достатньо доказів вини ОСОБА_2 , які б були достатньо переконливими, чіткими і узгодженими між собою висновками, і саме тому в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП є невірними.
Апелянт важаю, такий спосіб правосуддя недопустимим та таким, який не відповідає нормам КУпАП. Адже саме такий підхід до наявних доказів створює припущення відсутності будь-яких фактів на підтвердження будь-яких висновків правоохоронців. Наявні докази мають бути суддею досліджені всі в сукупності і кожен окремо. І в разі «не достатньої переконливості» суддя має вказати, що саме на його думку «є недостатньо переконливим» і чим це спростовується. А не вказувати загальні фрази «що матеріали справи містять докази або спростовують докази». Суддя має вказати який саме аркуш справи, який саме документ, і яка саме інформація в документі вказує, що водій ОСОБА_2 мав перевагу в русі перед автомобілем, який рухається головною дорогою. Адже звинувачення ОСОБА_1 у аварійній зміні смуг руху може бути тільки в разі відсутності знаків пріоритету та прямолінійному русі обох автомобілів.
На апеляційну скаргу ОСОБА_1 - захисником ОСОБА_2 - адвокатом Григор?євим Р.І. подано заперечення, в яких, посилаючись на правильність встановлення судом першої інстанції обставин, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.
До початку апеляційного розгляду по суті, ОСОБА_1 подавзаяву про залишення його апеляційної скарги на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2019 року без розгляду.
ОСОБА_2 , його захисник - адвокат Григор?єв Р.І., будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, будь-яких клопотань не подавали. Разом з тим, від ОСОБА_1 надійшло клопотання про проведення судового засідання у його відсутність, а тому враховуючи вимоги ч. 6 ст. 294 КУпАП, апеляційний розгляд проведено у відсутність нез?явившихся осіб.
Вислухавши думку представника ОСОБА_1 - адвоката Лукашенка М.П., який зазначив, що заяву ОСОБА_1 слід вважати відмовою від апеляційної скарги і таку відмову він підтримує, перевівши матеріали справи, вважаю, що апеляційний розгляд справи підлягає закриттю з таких підстав.
Особа, яка подала апеляцію, під час розгляду справи в апеляційному суді має право відкликати апеляційну скаргу. В такому випадку при відмові апелянта від своїх апеляційних вимог і відсутності апеляційних скарг інших учасників процесу, апеляційним судом виноситься ухвала про закриття апеляційного розгляду справи.
Як убачається з матеріалів справи, апеляційні скарги від інших учасників судового процесу не надходили, а відклик апеляційної скарги адвокатом Журавльовим Є.В. під час розгляду справи в апеляційному суді, є його правом. З огляду на наведене, апеляційний розгляд справи підлягає закриттю.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, -
Прийняти відмову ОСОБА_1 від апеляційної скарги на постанову Печерського районного суду м. Києва від 18 вересня 2019 року.
Закрити апеляційний розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП у зв'язку з відкликом ОСОБА_1 апеляційної скарги на постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 18 вересня 2019 року, якою провадження у справі відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду Л.І. Кепкал