Апеляційне провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.
№ 22-ц/824/7862/2020
м. Київ Справа № 755/16032/15-ц
28 травня 2020 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Ратнікової В.М.
суддів - Левенця Б.Б.
- Борисової О.В.
при секретарі - Масловській К.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Молявко Олесі Михайлівни на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 10 березня 2020 року, постановлену під головуванням судді Чех Н.А., про призначення повторної посмертної судово-психіатричної експертизи в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кузьмік Юлія Євгеніївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кухтенко Тетяна Анатоліївна про визнання заповіту недійсним,-
25 серпня 2015 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним заповіту, складеного ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кухтенко Тетяною Анатоліївною 07 травня 2014 року.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 01 вересня 2015 року відкрито провадження у даній справі.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 15 липня 2016 року у даній справі призначено посмертну судово-психіатричну експертизу на розгляд якої поставлено питання: Чи був здатен ОСОБА_3 (помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ) усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними на день складання заповіту - 07.05.2014 року?
Експертів попереджено про кримінальну відповідальність згідно ст.ст.384,385 КК України.
Сплату вартості проведення експертизи покладено на ОСОБА_1 .
Проведення судово-психіатричної експертизи доручено експертам Українського науково-дослідного інституту соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ.
Провадження по справі до проведення експертизи зупинено.
19 жовтня 2016 року на адресу Дніпровського районного суду міста Києва надійшов висновок судово-психіатричного експерта №19 від 10.10.2016 року згідно п.23 якого, ОСОБА_3 (помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на день складання заповіту - ІНФОРМАЦІЯ_2 року страждав на психічний та поведінковий розлад «Тяжкий депресивний епізод з психотичними симптомами» (F 32.3). ОСОБА_3 (помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ) не міг усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними на день складання заповіту - 07.05.2014 року.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 27 жовтня 2016 року відновлено провадження у справі.
10 березня 2020 року представником відповідачки ОСОБА_2 адвокатом Стеценком Юрієм Володимировичем подано до суду клопотання про призначення у справі повторної посмертної судово-психіатричної експертизи.
Клопотання мотивоване тим, що в процесі розгляду даної справи була проведена посмертна комісійна судово-психіатрична експертиза відносно ОСОБА_3 , за висновками експертів ОСОБА_3 на день складання заповіту 07.05.2014 року страждав на тяжкий депресивний епізод з психотичними симптомами і не міг усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Цей висновок складено без врахування експертами пояснень сторін, без витребування усіх документів щодо стану здоров'я ОСОБА_3 , без допиту психіатра ОСОБА_4 , усіх свідків, які спілкувалися із ОСОБА_3 у проміжок часу березень-травень 2014 року. Усі вказані процесуальні дії були вчинені судом після отримання висновку експерта. Зазначав, що висновок є необґрунтованим, суперечить іншим матеріалам справи, викликає сумніви в його правильності, що не дозволяє говорити про його об'єктивність, достовірність та допустимість як доказу. Вважав, що експертна установа була обрана позивачем для «правильного» висновку експерта, було порушено підвідомчість проведення експертизи певній експертній установі. Не згоден і із записами ОСОБА_4 у амбулаторній карті ОСОБА_3 , вважав їх суперечливими та такими, що не відповідають дійсності. На його думку, даної медичної картки до подачі позовної заяви не існувало. Вважав що експерти ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були зацікавлені у приховуванні дефектів роботи колеги - Ціоміка О.В., що підтверджується поясненнями ОСОБА_5 в судовому засіданні, в наукових роботах експертів, та інших експертних висновках. Звертав увагу на те, що на момент складання заповіту ОСОБА_3 мав адекватний стан і повне психічне здоров'я, що підтверджується матеріалами справи, і експерти не мали об'єктивних підстав для висновку про нездатність ОСОБА_3 усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними при складанні оспорюваного заповіту. Проведення експертизи просив доручити експертам Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» яке є одним з провідних центрів України в галузі психіатрії, у складі якого є відділення судово-психіатричної експертизи, з метою складання незалежного та об'єктивного висновку, оскільки підлеглі ОСОБА_6 працюють у експертних установах м. Києва.
У зв'язку з наведеним, просив суд призначити у справі повторну посмертну судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручити Комунальному некомерційному підприємству Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня №3» та на вирішення експерта поставити наступні питання:
- чи страждав ОСОБА_3 будь-яким психічним розладом у момент складання заповіту 07.05.2014 року?;
- якщо так, то чи міг ОСОБА_3 у момент складання заповіту усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними?
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 10 березня 2020 року клопотання представника відповідача про призначення повторної посмертної судово-психіатричної експертизи - задоволено.
Призначено по справі повторну посмертну судово-психіатричну експертизу, на розгляд якої поставлено запитання:
1.Чи страждав ОСОБА_3 будь-яким психічним розладом у момент складання заповіту 07.05.2014 року?
2.Якщо так, то чи міг ОСОБА_3 у момент складання заповіту усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними?
Експертів попереджено про кримінальну відповідальність за ст.384, 385 КК України.
Оплату вартості проведення експертизи покладено на ОСОБА_2 .
Проведення експертизи доручено експертам Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» (61068, Харківська область, м. Харків, вулиця Академіка Павлова, будинок № 46).
Провадження по справі зупинено.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, 26 березня 2020 року представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Молявко Олеся Михайлівна подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 10 березня 2020 року в частині визначення установи, якій доручено проведення посмертної судово-психіатричної експертизи та призначити її проведення у Київському міському центру судово-психіатричної експертизи (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 103А).
Апеляційну скаргу обґрунтовувала тим, що Законом України «Про судову експертизу» передбачено, що судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи у порядку та на умовах, визначених цим Законом. До державних спеціалізованих установ належать, у тому числі, науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров'я України.
Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» не відноситься до цієї категорії державних спеціалізованих установ та не відповідає критеріям, визначеним законом для проведення судово-психіатричної експертизи.
Судово-психіатричну експертизу мають право проводити спеціалізовані медичні установи МОЗ виключно силами експертів у сфері психіатрії у порядку, визначеному наказом Міністерства охорони здоров'я України «Про затвердження Порядку проведення судово-психіатричної експертизи» від 08 травня 2018 року №865.
Відзиву на апеляційну скаргу подано не було.
У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Молявко Олеся Михайлівна повністю підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_2 та треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кузьмік Юлія Євгеніївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кухтенко Тетяна Анатоліївна в судове засідання не з'явилися, про день та час слухання справи судом повідомлялися у встановленому законом порядку, причин неявки суду не повідомили, а тому колегія суддів вважає можливим розгляд справи у їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи клопотання представника відповідачки ОСОБА_2 адвоката Стеценка Юрія Володимировичапро призначення у справі повторної посмертної судово-психіатричної експертизи, суд першої інстанції посилався на принципу рівності сторін у реалізації їх процесуальних прав, оскільки сторона відповідача вважала висновок експертів від 10.10.2016 року таким, що не відповідає нормам Закону, передчасним та необ'єктивним, так як він складений експертами без врахування пояснень сторін та показів свідків у даній справі. Крім того, сторона відповідача вважала, що судом було порушено підвідомчість проведення експертизи певній експертній установі, оскільки дана експертиза не є «особливо складним випадком», та вважала, що експертний висновок зроблений з метою приховування непрофесійності ОСОБА_4 .
Також суд першої інстанції послався на те, що проведення експертизи слід доручити експертам Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3», так як сторона відповідача вважає, що існує ризик впливу експерта, який брав участь у проведенні первісної експертизи, на експертів, які працюють у межах м. Києва.
В апеляційній скарзі представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Молявко Олеся Михайлівна просить скасувати ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 10 березня 2020 року в частині визначення установи, якій доручено проведення такої експертизи та призначити її проведення Київському міському центру судово-психіатричної експертизи (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 103А).
Таким чином, ухвала суду першої інстанції оскаржується лише в частині визначення судом першої інстанції експертної установи, якій доручено проведення повторної посмертної судово-психіатричної експертизи.
У силу ч.1 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції в частині визначення Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» експертною установою, якій доручено проводити повторну посмертну судово-психіатричну експертизу у даній справі не відповідає вимогам матеріального та процесуального права з наступних підстав.
За приписами положень статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. До основних засад (принципів) цивільного судочинства відносяться, зокрема змагальність сторін та диспозитивність.
Відповідно до статті 105 ЦПК України призначення експертизи судом є обов'язковим у разі подання клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов'язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: 1) характер і ступінь ушкодження здоров'я; 2) психічний стан особи; 3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.
Згідно із статтею 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Частиною 2 ст.113 ЦПК України визначено, що якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).
Як роз'яснено у пунктах 11, 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.
У відповідності до ч.3 ст. 103 ЦПК України, при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Відповідно до статті 71 Основ законодавства України про охорону здоров'я» проведення судово-медичної і судово-психіатричної експертизи призначається особою, яка проводить дізнання, слідчим, прокурором або судом у порядку, встановленому законодавством, для вирішення питань, що потребують спеціальних знань в сфері судової медицини або судової психіатрії. Організаційне керівництво судово-медичною і судово-психіатричною службами здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.
Статтею 7 Закону України «Про судову експертизу» визначено, що судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом. До державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров'я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України. Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов'язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.
Згідно п.3 Порядку проведення судово-психіатричної експертизи, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.05.2018 № 865, судово-психіатричні експертизи проводять державні спеціалізовані судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров'я України.
Таким чином, ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» та п.3 Порядку проведення судово-психіатричної експертизи, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.05.2018 року № 865 визначено, що судово-психіатричні експертизи проводять виключно державні спеціалізовані судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров'я України.
Доручаючи проведення повторної посмертної судово-психіатричної експертизи експертам Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» (61068, Харківська область, м. Харків, вулиця Академіка Павлова, будинок № 46), суд першої інстанції не врахвав приписи ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» та п.3 Порядку проведення судово-психіатричної експертизи, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.05.2018 року № 865.
Також судом першої інстанції не звернуто уваги на те, що Комунальний заклад охорони здоров'я Харківська обласна клінічна психіатрична лікарня № 3 (61068, Харківська область, місто Харків, вулиця Академіка Павлова, будинок 46) входив до переліку установ, в яких проводяться судово-психіатричні експертизи, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29 червня 2017 року № 722.
Разом з тим, 17 липня 2019 року Міністерство охорони здоров'я України наказом № 1626, у відповідності до положень статті 7 Закону України «Про судову експертизу», статті 71 Основ законодавства України про охорону здоров'я, абзацу четвертого підпункту 8 пункту 4 Положення про Міністерство охорони здоров'я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267, пункту 3 Порядку проведення судово-психіатричної експертизи, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 травня 2018 року № 865, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 червня 2018 року за № 719/32171 та з метою приведення нормативно-правових актів Міністерства охорони здоров'я України до вимог законодавства, визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства охорони здоров'я України від 29 червня 2017 року № 722 «Про організацію служби судово-психіатричної експертизи».
Враховуючи вище зазначене, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» не є державною спеціалізованою установою та не має права проводити судово-психіатричну експертизу.
На вказане суд першої інстанції належної уваги не звернув та прийшов до помилкового висновку про доручення проведення повторної посмертної судово-психіатричної експертизи експертам Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3», якене є державною спеціалізованою установою та не має права проводити судово-психіатричну експертизу у відповідності до ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» та п.3 Порядку проведення судово-психіатричної експертизи, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.05.2018 № 865.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає за необхідне проведення повторної посмертної судово-психіатричної експертизи доручити експертам Київського міського центру судово-психіатричної експертизи (04080, м. Київ, вулиця Кирилівська, будинок 103-А, код ЄДРПОУ 25287764).
Доводи представника відповідачки ОСОБА_2 адвоката Стеценком Юрієм Володимировичем про існування ризику впливу експерта, який брав участь у проведенні першої експертизи, на експертів, які працюють у межах м. Києва, не підтвердженні жодними доказами та фактично є його власним припущенням.
Згідно ч. 1ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи зазначене, оцінивши в сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Молявко Олесі Михайлівни підлягає задоволенню, ухвала Дніпровського районного суду міста Києва від 10 березня 2020 року в оскаржуваній частині, а саме: в частині доручення проведення експертизи експертам Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня №3», підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового судового рішення про доручення проведення повторної посмертної судово-психіатричної експертизи експертам Київського міського центру судово-психіатричної експертизи (04080, м. Київ, вулиця Кирилівська, будинок 103-А, код ЄДРПОУ 25287764). В іншій частині ухвала суду першої інстанції не оскаржувалася та в апеляційному порядку не переглядалася.
Керуючись ст. 7 Закону України «Про судову експертизу», п.3 Порядку проведення судово-психіатричної експертизи, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.05.2018 № 865,ч.3 ст. 103 ЦПК України, ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Молявко Олесі Михайлівни задовольнити.
Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 10 березня 2020 року про призначення повторної посмертної судово-психіатричної експертизи в частині доручення проведення експертизи експертам Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня №3» (61068, Харківська область, м. Харків, вулиця Академіка Павлова, будинок №46, код ЄДРПОУ 02003675) скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.
Проведення повторної посмертної судово-психіатричної експертизи доручити експертам Київського міського центру судово-психіатричної експертизи (04080, м. Київ, вулиця Кирилівська, будинок 103-А, код ЄДРПОУ 25287764).
В іншій частині ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню у касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 29 травня 2020 року.
Головуючий: Судді: