21 травня 2020 року справа № 280/3378/19
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П. (доповідач),
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року у справі №280/3378/19 (суддя Новікова І.В.) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МК-Рітейл» до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року було задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МК-Рійтейл» (далі - позивач) у повному обсязі. Так, суд визнав протиправним та скасував рішення комісії Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач-1) № 1184538/42798439 від 06 червня 2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної; зобов'язав Державну фіскальну служби України (далі відповідач-2) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну позивача №1 від 23.05.219 днем її подання.
З рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач-1 та подав апеляційну скаргу. У скарзі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, помилкове застосування судом норм матеріального права, Головне управління ДФС у Запорізькій області просить скасувати рішення суду першої інстанції у даній справі та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В доводах апеляційної скарги відповідач-1 зазначає, що підставою для прийняття рішень про зупинення реєстрації податкової накладної стало те, що подана позивачем на реєстрацію податкова накладна відповідала критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пп. 1.6 п. 1 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Наполягає, що позивачем недоліки у наданих поясненнях усунуто не було, не було надано копій документів щодо транспортування на реалізацію товару, акт видачі товару, що зумовило прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної. Вважає, що контролюючий орган, приймаючи оскаржене позивачем рішення, діяв обґрунтовано, підстави для його скасування відсутні.
Від позивача на адресу суду надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу. В запереченнях позивач стверджує, що погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає рішення суду законним і обґрунтованим, просить відмовити у задоволенні вимог апеляційної скарги, а оскаржене рішення - залишити без змін (а.с. 175).
Сторони про дату, час та місце судового засідання були повідомлені у встановленому порядку.
Справа розглянута у відповідності до ч.2 ст.313 КАС України, фіксація судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалася у відповідності до ч.4 ст.229 КАС України.
Вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
З матеріалів справи встановлено, що 23.05.2019 між ТОВ “МК-Рітейл” - постачальник та ТОВ “Фотон Енерджі” - покупець укладено договір поставки №23/05/2019-1, відповідно до пункту 1.1 якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується поставити та передати у власність металеві вироби (далі - продукція) відповідно до специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору, а покупець зобов'язується прийняти продукцію і оплатити її вартість на умовах, визначених цим договором (а.с.25-26).
Відповідно до специфікації №1 до договору поставки №23/05/2019-1 від 23.05.2019 позивачем реалізовано покупцю - ТОВ “Фотон Енерджі” товар: штрипс 212 мм, штрипс 168 мм, штрипс 102 мм, на загальну суму 6 792 667,67 грн, ПДВ - 1132111,28 грн.
На підтвердження виконання умов договору позивачем надано видаткову накладну від 23.05.2019 №1, рахунок на оплату від 23.05.2019 №1.
На виконання вимог чинного законодавства України, за фактом постачання товару, позивачем, як суб'єктом господарювання яким постачався товар, виписано на ім'я ТОВ “Фотон Енерджі” податкову накладну №1 від 23.05.2019, яку направлено до реєстрації в ЄРПН.
Згідно квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну №1 від 23.05.2019 прийнято, але реєстрацію зупинено. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податків. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до пп.201.16.2 п.201.16 ст.201 ПК України, позивачем направлено заяви про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних реєстрацію яких зупинено.
Проте, не зважаючи на подання вищевказаних пояснень та документів рішенням комісії ГУ ДФС у Запорізькій області від 06.06.2019 №1184538/42798439 відмовлено у реєстрації в ЄРПН податкової накладної №1 від 23.05.2019.
Підставою відмови в реєстрації податкової накладної №1 від 04.06.2019 в рішенні комісії ГУ ДФС у Запорізькій області від 06.06.2019 №1184538/42798439 зазначено: “Ненадання платником податків копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити). В графі “Додаткова інформація” зазначено - ненадання платником податку копій документів щодо транспортування на реалізацію товару, акт видачі товару.
Позивач, не погодившись з відмовою відповідача в реєстрації спірної податкової накладної, звернувся з позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що зупинення реєстрації податкової накладної відбулось із порушенням законодавчо визначених підстав та процедури, рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не містить обґрунтувань яким чином відсутність документів щодо транспортування товару на реалізацію та акту видачі товару, з урахуванням інших наданих документів, перешкоджає реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Зважаючи та на те, що позивачем підтверджено документами, наданими контролюючому органу, виконання господарської операції, суд першої інстанції дійшов до висновку про відсутність у контролюючого органу законних підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.
Суд апеляційної інстанції вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.
Згідно з підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Таким чином, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.
Згідно з положеннями підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (підпункт 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України).
Зазначена комісія приймає рішення про: - реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; - відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.
Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Слід зазначити, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 “Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних”, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;
ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;
надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, реєстрація податкової накладної від 23.05.2019 №1 була зупинена у зв'язку з її відповідністю, як зазначено контролюючим органом, пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку.
У Листі Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 “Критерії ризиковості платника податку”, зокрема, зазначено: “ 1.Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: … 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України; наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.”.
Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.
Таким чином, фіскальний орган був зобов'язаний у Квитанції чітко вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений пп.1.6 п.1 Критеріїв №959, а й на відповідне рішення, яким позивача внесено до переліку ризикових платників.
Належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пп.1.6 п.1 Листа Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 оскаржене рішення не містить.
Оскарженим рішенням комісії ГУ ДФС у Запорізькій області 06.06.2019 №1184538/42798439 відмовлено у реєстрації податкової накладної, а підставою прийняття рішення зазначено неподання платником податку копій документів, при цьому рішення не містять підкреслень тих документів, які позивачем не надано. В спірному рішенні у розділі “Додаткова інформація” зазначено - ненадання платником податку копій документів щодо транспортування на реалізацію товара, акт видачі товару.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії як акта правозастосування є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення контролюючим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій, мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов'язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.
Тобто, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення нормативно-правовим актом та, відповідно, контролюючим органом конкретної підстави віднесення господарської операції чи платника податку до категорії ризикових. Вживання контролюючим органом загального посилання на пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості, як в цьому випадку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до підстав зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
Невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Таким чином, суд апеляційної інстанції визнає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про протиправність рішень відповідача про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН та необхідність скасування такого рішення.
Суд встановив, що позивачем до матеріалів адміністративної справи надано документи первинної податкової та бухгалтерської звітності по взаємовідносинах з контрагентом, які свідчать про наявність у позивача ділової мети, визначення якої наведено у пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України, як причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
З наданих до матеріалів справи документів та документів, які надавались контролюючому органу, було можливо встановити підстави для складання та направлення на реєстрацію спірної накладної.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних.
Відповідно до пункту 28 Порядку № 117 податкова накладна /розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до частини 3 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Обов'язок здійснення реєстрації податкової накладної покладається на ДФС, оскільки відповідно до пп. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Отже, суд правильно обрав спосіб захисту порушеного права позивача.
З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Керуючись п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року у справі № 280/3378/19 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак