Справа № 757/57588/19-п Головуючий у І інстанції Карабань В.М.
Провадження № 33/824/967/2020 Доповідач у 2 інстанції Ященко І.Ю.
« 25 » травня 2020 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі судді Ященко І.Ю. за участю особи притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника Красовського В.Б. розглянувши в режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 23 грудня 2019 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр. України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого ТОВ "ЕХЗ Технології", -
визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, -
Відповідно до постанови суду, ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що він 20.10.2019р. о 23 год. 35 хв., керуючи автомобілем «Порш Панамера», д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Московська, 40 в м. Києві з ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків, чимпорушив п.2.5 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просив поновити строк на оскарження постанови, постанову скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Обґрунтовуючи необхідність поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт послався на те, що справу розглянуто у його відсутність, про день розгляду справи він повідомлений не був, про існування постанови дізнався лише 03.01.2020р. з Єдиного державного реєстру судових рішень, ним подавалося клопотання до суду про відкладення розгляду справи, оскільки він знаходився на стаціонарному лікуванні.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт вказав, що судом І інстанції було порушено його право на участь в судовому засіданні; висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, постанова не містить чітких доводів на підтвердження вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП; всупереч вимогам ст. 280 КУпАП суд не з'ясував всі обставини справи; від медичного огляду він не відмовлявся; працівниками поліції порушено порядок проходження огляду на стан сп'яніння та приписи ст. 266 КУпАП, оскільки в матеріалах справи відсутнє направлення його на огляд; відеозапис із нагрудної камери поліцейського не є належним і допустимим доказом, оскільки в порушення вимог Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних камер (відео реєстраторів), камери поліцейських не записували спілкування з поліцейськими безперервно; показання свідків не є доказами, оскільки вони не були допитані в судовому засіданні; вважає, що був безпідставно зупинений працівниками поліції, а тому всі подальші дії працівників поліції при документуванні правопорушення, на думку апелянта, є поліцейським свавіллям.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Красовського В.Б., які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, переглянувши відеозаписи з боді камери поліцейського, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Доводи ОСОБА_1 про необхідність поновлення строку на оскарження постанови, на думку апеляційного суду, є обґрунтованими.
Так, з постанови вбачається, що ОСОБА_1 в судовому засіданні від 23.12.2019р. присутнім не був, доказів того, що він отримав судову повістку матеріали справи не містять, також матеріали справи не містять доказів отримання ОСОБА_1 копії постанови від 23.12.2019р.
За таких обставин, доводи апелянта про те, що він дізнався про існування постанови щодо нього лише 03.01.2020р. з Єдиного державного реєстру судових рішень нічим не спростовані, а тому апеляційний суд вважає за можливе поновити строк на апеляційне оскарження постанови, визнавши причини пропуску строку поважними.
Доводи апеляційної скарги щодо незаконності постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності апеляційний суд вважає безпідставними.
Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган(посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З оскаржуваної постанови вбачається, що судом 1 інстанції дотримані вказані вимоги закону, а висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, за обставин викладених у постанові, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується наявними у справі доказами і є обґрунтованим.
Так винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №0254462 від 20.10.2019р., згідно якого ОСОБА_1 , 20.10.2019р. о 23 год. 35 хв. керував автомобілем «Порш Панамера», д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Московська, 40 в м. Києві з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, від проходження огляду у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України /а.с. 1/; поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які містяться в матеріалах справи з яких вбачається, що ОСОБА_1 в їх присутності відмовився від проходження огляду у встановленому Законом порядку за допомогою приладу "Драгер" та у лікаря-нарколога для визначення стану сп'яніння /а.с.2/; відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, з якого чітко видно, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції та в присутності двох свідків відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі /а.с.3/.
Сукупність наведених доказів підтверджує факт відмови ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Дії ОСОБА_1 судом вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 130 КУпАП, як відмова від особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом І інстанції порушено право ОСОБА_1 на участь в судовому засіданні є слушними.
Разом з тим, право ОСОБА_1 на участь в судовому засіданні та користування правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, поновлено апеляційним судом в ході апеляційного розгляду, під час якого ОСОБА_1 мав можливість і скористався правом давати пояснення, заявляти клопотання, надавати докази.
Доводи апеляційної скарги про порушення порядку проходження огляду на стан сп'яніння є безпідставними.
Стаття 266 КУпАП регламентує порядок проведення огляду на стан сп'яніння.
Відповідно до п. 6,7 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 52/735 передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я; у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення.
Як вбачається з наведених вище доказів, зокрема відеозапису з боді камери поліцейського, працівником поліції ОСОБА_1 неодноразово у встановленому законом порядку було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або у медичному закладі, однак він від огляду відмовився в присутності двох свідків, тому, на думку апеляційного суду, доводи апеляційної скарги про порушення працівниками поліції порядку проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
Також є необґрунтованими і доводи апеляційної скарги в частині відсутності направлення на огляд до закладу охорони здоров'я, оскільки судом встановлено, що ОСОБА_1 категорично відмовився проїхати на такий огляд.
Крім того, у відповідності до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, докази вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, зокрема, письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відповідають вимогам ст.251 КУпАП; клопотання про допит свідків під час апеляційного розгляду апелянтом та його захисником не заявлялося, тому доводи апеляційної скарги про неналежність вказаних доказів, є такими, що не ґрунтуються на вимогах закону.
Доводи апеляційної скарги про те що відеозапис з нагрудних камер патрульних поліцейських не є належним доказом, не заслуговують на увагу, оскільки законодавцем не встановлено вимоги щодо обов'язкового долучення до матеріалів справи повного безперервного відеозапису з нагрудних камер працівників поліції та їх обсягу, т.я. зафіксована на наданих відеозаписах інформація підтверджує обставини, що мають значення для справи та узгоджуються з іншими наявними в матеріалах справи доказами.
Доводи апеляційної скарги щодо порушень, які, на переконання апелянта, були допущенні працівниками поліції під час зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 , не спростовують висновків суду 1 інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_1 у відмові від проходження огляду на стан сп'яніння. При цьому, апелянт не був позбавлений можливості оскаржити дії поліцейських у визначеному законом порядку, але таким правом не скористався.
За таких обставин, підстав для скасування постанови суду першої інстанції і закриття справи апеляційним судом не встановлено.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суду м. Києва від 23 грудня 2019 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Печерського районного суду м. Києва від 23 грудня 2019 року щодо ОСОБА_1 - залишити без зміни.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя ________________