Ухвала від 25.05.2020 по справі 761/1779/20

Справа № 761/1779/20 Головуючий у суді І інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/1723/2019 Доповідач: ОСОБА_2

Категорія: в порядку КПК

УХ В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі

суддів: ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря : ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20.01.2020 року, якою скаргу адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , на постанову слідчого третього слідчого відділу Другого управління організації досудових розслідувань Державного бюро розслідувань ОСОБА_8 від 28.12.2019 року про закриття кримінального провадження № 62019000000000784, повернуто особі, яка її подала, -

ВСТАНОВИЛА:

17.01.2020 року адвокат ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва зі скаргою на постанову слідчого третього слідчого відділу Другого управління організації досудових розслідувань Державного бюро розслідувань ОСОБА_8 про закриття кримінального провадження від 28.12.2019 року № 619000000000784 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20.01.2020 року вказану скаргу було повернуто скаржнику.

Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що адвокатом оскаржується постанова слідчого Державного бюро розслідувань, яке розташоване у Печерському районі міста Києва, у зв'язку з чим слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва, враховуючи правила територіальної підсудності, не має права переглядати оскаржувану постанову.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, адвокат ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену ухвалу та постановити нову, якою постанову від 28.12.2019 року слідчого третього слідчого відділу Другого управління організації досудових розслідувань Державного бюро розслідувань ОСОБА_8 про закриття кримінального провадження №619000000000784 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України скасувати та зобов'язати слідчого третього слідчого відділу Другого управління організації досудових розслідувань Державного бюро розслідувань ОСОБА_8 або іншу уповноважену особу Державного бюро розслідувань вчинити низку процесуальних дій. Вимоги обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Адвокат зазначає, що в мотивувальній частині ухвали суд необґрунтовано прийшов до висновку про територіальне місцезнаходження слідчого третього східного відділу Другого управління організації досудових розслідувань ОСОБА_8 за адресою: м. Київ, вул. Грушевського 12/2, виходячи, начебто, зі змісту наказу №310 від 11.11.2019 року директора Державного бюро розслідувань. Однак, вказані обставини спростовуються бланком оскаржуваної постанови та копією конверту, в якому вказану постанову відправлено, оскільки там зазначена адреса вул. Симона Петлюри, 15, м. Київ, тобто, юрисдикція Шевченківського районного суду м. Києва. Також адвокат вказує, що відповідно до інформації, зазначеної на офіційному сайті Державного бюро розслідувань, фактичне місце знаходження центрального апарату ДБР - м. Київ, вул. Симона Петлюри, 15, і вказана обставина встановлена і у судових рішеннях, зокрема, Київського апеляційного суду. Адвокат звертає увагу суду на те, що за обставин, передбачених ст. 55 КПК України, ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №619000000000784 має статус потерпілого, а не заявника, як вказано в п. 3 резолютивної частини постанови від 28.12.2019 року про закриття кримінального провадження, однак, в порушення вимог ч. 2 ст. 55, 353 КПК України, ОСОБА_7 пам'ятку про процесуальні права та обов'язки потерпілого органом досудового розслідування не вручено та про відомі йому обставини в якості потерпілого не допитано, чим істотно порушено вимоги кримінального процесуального закону, а досудове розслідування у кримінальному провадженні проведено однобічно, клопотання ОСОБА_7 до матеріалів кримінального провадження не долучено, не дотримано порядку КПК щодо низки процесуальних дій та рішень.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України, апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді- протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Абзацом 2 частини 3 статті 395 КПК України передбачено, що якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Ухвала Шевченківського районного суду міста Києва від 20.01.2020 року була постановлена без виклику сторін, у зв'язку з чим, строк на апеляційне оскарження починається для особи з моменту отримання копії ухвали.

Так, копія оскаржуваної ухвали суду першої інстанції була отримана апелянтом 19.02.2020 року.

Враховуючи, що однією із найважливіших конституційних гарантій забезпечення та захисту прав і свобод особи є закріплення права на судовий захист, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу подано у передбачений законом строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 111 КПК України, повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію. Частина 3 вказаної статті передбачає, що повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.

Частиною 1 статті 135 КПК України передбачено, що особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У ч. 8 вказаної вище статті встановлено, що особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов'язана прибути за викликом.

Так, Київським апеляційним судом про розгляд апеляційної скарги учасники судового розгляду неодноразово повідомлялися у встановлений КПК спосіб, однак, у зазначений день до суду не з'явилися. Від адвоката ОСОБА_6 на адресу апеляційного суду надійшла заява про розгляд апеляційної скарги без його участі.

Враховуючи викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що їх неявка не перешкоджає судовому розгляду, оскільки вони були належним чином повідомлені та їх процесуальні права було дотримано.

Згідно з вимогами ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто його має бути ухвалено компетентним судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Також суд у своєму рішенні повинен навести належні, достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Пунктом 4 частини 1 статті 409 КПК України як підставу для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції передбачено неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Під неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 413 КПК України, є неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту.

Відповідно до п. п. г) п. 1 ч. 1 ст. 38 КПК України, органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство) є слідчі підрозділи органів державного бюро розслідувань.

Частиною першою статті 306 КПК України встановлено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень Глави 26.

Територіальну підсудність скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора Главою 26 розділу ІІІ КПК України не визначено.

Як зазначено у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.04.2013 року № 223-558/0/4-13 «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження», оскільки законодавець у більшості випадків прямо зазначає, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування (частина сьома статті 100, частина друга статті 132, частина перша статті 184, частина перша статті 192, частина друга статті 199, частина перша статті 201, частина третя статті 244, частина десята статті 290 КПК України), з урахуванням положень частини шостої статті 9 КПК України правильним є застосування зазначеного правила й до розгляду клопотань, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом (наприклад, частина перша статті 306, частина третя статті 234 КПК України тощо).

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що у таких випадках не можна керуватися положеннями частини першої статті 32 КПК, яке, з огляду на зміст цієї статті та її місце у структурі КПК України, стосується лише суду, який здійснює кримінальне провадження як орган, що розглядає справу по суті, і не регламентує діяльність слідчого судді.

Водночас у більшості випадків КПК України визначає, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування (частина сьома статті 100, частина друга статті 132, частина перша статті 184, частина перша статті 192, частина друга статті 199, частина перша статті 201, частина третя статті 244, частина десята статті 290 КПК України).

Враховуючи вказані обставини, колегія суддів приходить до висновку про можливість застосування аналогії права, у зв'язку з чим, зазначене вище правило має застосовуватись і до розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчих органів.

Так, постанова про закриття кримінального провадження №62019000000000784 слідчим третього слідчого відділу Другого управління організації досудових розслідувань ДБР ОСОБА_9 була винесена на бланку ДБР, де зазначено адресу - АДРЕСА_1 , і відповідна адреса зазначена на конверті, в якому прийшла копія цієї постанови, а тому суд приходить до висновку, що орган досудового розслідування знаходиться за цією адресою, яка перебуває в юрисдикції Шевченківського районного суду міста Києва.

Таким чином, висновки суду першої інстанції про те, що скарга на бездіяльність службових осіб ДБР подана ОСОБА_6 з порушенням правил територіальної підсудності, є помилковими та такими, що порушують конституційні права особи, у зв'язку з чим колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_6 звернувся до належного суду, до компетенції якого віднесено розгляд його скарги.

Слід зазначити, що оскільки судом першої інстанції питання про законність постанови про закриття кримінального провадження №62019000000000784 не розглядалося, колегія суддів апеляційної інстанції позбавлена можливості переглядати її законність.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді не може вважатися обґрунтованою і вмотивованою, а тому підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у су4ді першої інстанції .

Керуючись ст.ст. 404, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 - задовольнити частково.

Ухвалу судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20.01.2020 року, якою скаргу адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , на постанову слідчого третього слідчого відділу Другого управління організації досудових розслідувань Державного бюро розслідувань ОСОБА_8 від 28.12.2019 року про закриття кримінального провадження № 62019000000000784, повернуто особі, яка її подала - скасувати, а матеріали за скаргою ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , повернути до суду першої інстанції для виконання вимог ст. ст. 306-307 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

__________________ ___________________ __________________

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

Справа № 761/1779/20 Головуючий у суді І інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/1723/2019 Доповідач: ОСОБА_2

Категорія: в порядку КПК

УХ В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі

суддів: ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря : ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20.01.2020 року, якою скаргу адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , на постанову слідчого третього слідчого відділу Другого управління організації досудових розслідувань Державного бюро розслідувань ОСОБА_8 від 28.12.2019 року про закриття кримінального провадження № 62019000000000784, повернуто особі, яка її подала,

ВСТАНОВИЛА:

Оскільки складання судового рішення потребує певного часу, колегія суддів у відповідності до ст.376 КПК України обмежується складанням і оголошенням резолютивної частини ухвали в наступній редакції.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 - задовольнити частково.

Ухвалу судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20.01.2020 року, якою скаргу адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , на постанову слідчого третього слідчого відділу Другого управління організації досудових розслідувань Державного бюро розслідувань ОСОБА_8 від 28.12.2019 року про закриття кримінального провадження № 62019000000000784, повернуто особі, яка її подала - скасувати, а матеріали за скаргою ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , повернути до суду першої інстанції для виконання вимог ст. ст. 306-307 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду буде проголошено о 09 годині 20 хвилин 29.05. 2020 року.

СУДДІ:

_________________ _________________ __________________

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

Попередній документ
89515395
Наступний документ
89515397
Інформація про рішення:
№ рішення: 89515396
№ справи: 761/1779/20
Дата рішення: 25.05.2020
Дата публікації: 07.02.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Київський апеляційний суд
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (10.06.2020)
Дата надходження: 10.06.2020
Предмет позову: -
Розклад засідань:
21.07.2020 12:30 Шевченківський районний суд міста Києва
21.08.2020 08:30 Шевченківський районний суд міста Києва
Учасники справи:
головуючий суддя:
МАРТИНОВ ЄВГЕН ОЛЕКСАНДРОВИЧ
суддя-доповідач:
МАРТИНОВ ЄВГЕН ОЛЕКСАНДРОВИЧ