ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
29 травня 2020 року м. Київ № 826/16086/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві,
третя особа без
самостійних вимог - Міністерство економічного розвитку і торгівлі України,
на предмет спору
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05 травня 2018 року №0069102-1310-2655,-
ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києва (далі - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві) з вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05 травня 2018 року №0069102-1310-2655, посилаючись на те, що 26 травня 2018 року отримала оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та підпункту 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України визначено суму податкового зобов'язання за платежем на транспортний податок в сумі 25 000,00 грн.
Податковий період, за який нараховано транспортний податок - 2018 рік.
Позивач стверджує, що автомобіль BMW X6, державний номерний знак НОМЕР_1 фактично не знаходиться у її володінні з 14 липня 2017 року на підставі судових рішень, якими автомобіль передано в управління третій особі, тому транспортний податок не може бути нарахований, починаючи із зазначеної дати.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2018 року, після усунення позивачем недоліків позову відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 жовтня 2018 року, відкрито провадження у справі, визначено провадити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, залучено до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву та усі наявні докази, третій особі запропоновано надати письмові пояснення.
Від третьої особи - Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі - Мінекономрозвитку) 28 листопада 2018 року надійшли пояснення по суті позовної заяви, зокрема, зазначено, що Мінекономрозвитку на підставі підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України та пунктів 13 та 14 Методики визначення середньо ринкової вартості легкових автомобілів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року №66 (далі - Методика №66), розраховує середньо ринкову вартість автомобіля, відомості про що містяться у відкритому доступі на офіційному сайті Міністерства.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2019 року зобов'язано позивача надати належним чином завірені копії усіх свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, які належали їй станом на 01 січня 2018 року, відповідача - надати інформацію який саме транспортний засіб ОСОБА_1 став об'єктом оподаткування для визначення останній, як власнику, суми податкового зобов'язання за платежем, а саме зазначити: марку та модель транспортного засобу, рік випуску транспортного засобу, номер кузова, реєстраційний номер, колір та об'єм двигуна транспортного засобу, а також докази того, що станом на момент прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 05 травня 2018 року ОСОБА_1 була власником транспортного засобу, за який останній визначено транспортний податок за 2018 рік в розмірі 25 000,00 грн., зобов'язано також Національну поліцію України надати інформацію власником яких транспортних засобів станом на 01 січня 2018 року була ОСОБА_1 з наданням завірених копій реєстраційних свідоцтв на транспортні засоби (у разі наявності).
Запитувані відомості надійшли від відповідача - 22 лютого 2019 року, від позивача - 25 лютого 2019 року, від Національної поліції України - 27 лютого 2019 року.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву від 25 липня 2019 року, у якому зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 05 травня 2018 року прийнято у зв'язку з тим, що позивач є власником транспортного засобу, який є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.6.1 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України. Оподаткування фізичних осіб здійснюється податковим органом за місцем реєстрації платника податку. Окрім іншого, відповідачем підтверджено, що податок нараховано саме на автомобіль BMW X6, державний номерний знак НОМЕР_1 , власником якого рахується ОСОБА_1 .
Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.
Оцінивши наявні у справі документи і матеріали, належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв'язок наявних в матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, судом встановлено наступне.
З наявних у справі матеріалів вбачається, що податковим повідомленням-рішенням ГУ ДФС у м. Києві від 05 травня 2018 року №00069102-1310-2655 відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, підпункту 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання за платежем «Транспортний податок з фізичних осіб 18011001» у розмірі 25 000,00 грн. за податковий період - 2018 рік.
Із зазначеним податковим повідомленням-рішенням позивач не згодна з тих підстав, що автомобіль BMW X6, державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить їй на правах власності, вибув з її фактичного володіння з 14 липня 2017 року на підставі судових рішень.
У цьому зв'язку судом встановлено, що Головною військовою прокуратурою Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42016000000003536, дані про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 листопада 2016 року. В рамках досудового розслідування під час проведення обшуку в гаражі, що належить позивачу на праві власності, представниками прокуратури вилучено належний ОСОБА_1 автомобіль BMW X6, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2017 року випуску.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28 липня 2017 року у справі №757/43244/17-к на майно ОСОБА_1 , у тому числі на зазначений автомобіль, накладено арешт шляхом заборони розпорядження.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28 вересня 2017 року у справі №757/53400/17-к, зокрема, зазначений автомобіль передано в порядку та на умовах, визначених статтями 19,21 Закону України «Про Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28 вересня 2017 року надалі була скасована судом вищої інстанції, проте, іншою ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 23 листопада 2017 року у справі №757/70174/17-к задоволено клопотання Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України про накладення арешту на належні позивачу об'єкти рухомого і нерухомого майна, у тому числі й на автомобіль BMW X6, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2017 року випуску, чорного кольору, шляхом позбавлення права відчуження, розпорядження та користування автомобілем.
Окрім того, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 19 грудня 2017 року у справі №757/75544/17-к задоволено клопотання слідчого Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України щодо визначення порядку виконання вищевказаної ухвали суду про накладення арешту на належне ОСОБА_1 майно, як речового доказу у кримінальному провадження №42016000000003536 шляхом передачі його в управління Національному агентству з подальшою реєстрацією права на управління таким майном та інших речових прав.
Ураховуючи норми статті 100 КПК України, належний ОСОБА_1 автомобіль BMW X6, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2017 року випуску, після його фактичного вилучення органом Генеральної прокуратури України переданий в управління Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, яким у свою чергу передано його до підрозділу Міністерства юстиції України - Державного підприємства «Сетам», яке здійснює діяльність з реалізації майна через електронні торги.
На сайті ДП «Сетам» розміщено інформацію щодо проведення торгів з продажу автомобіля BMW X6, державний номерний знак НОМЕР_1 , та результатів торгів.
Встановлені вище обставини не заперечуються відповідачем у справі, з чого суд приходить до висновку, що такі обставини вказують на те, що автомобіль BMW X6, державний номерний знак НОМЕР_1 , належний на праві власності ОСОБА_1 , з липня 2017 року фактично вибув з її розпорядження та користування у зв'язку з розслідуванням кримінального провадження та ухвалення певних судових рішень стосовно зазначеного рухомого майна.
На запит Окружного адміністративного суду міста Києва надано лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 11 грудня 2018 року №3805-05/54260-06, з якого вбачається, що інформацію про середньоринкову вартість автомобіля BMW X6 з об'ємом циліндрів двигуна 3,0 літри, дизель та бензин, 2017 року випуску можна отримати на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку.
Згідно інформації, розміщеної на зазначеному сайті, вартість автомобіля BMW X6 з об'ємом циліндрів двигуна 3,0 літри, дизель та бензин, 2017 року випуску складає 1 605 092,58 грн.
Також з відзиву відповідача вбачається, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 05 травня 2018 року №0069102-1310-2655 винесено саме стосовно автомобілю BMW X6, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2017 року випуску, чорного кольору, належного ОСОБА_1 на праві власності, за 2018 рік.
Оцінюючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 05 травня 2018 року, суд враховує, що згідно підпункту 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року). Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником, починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
Підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України передбачено, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.
Згідно з підпунктом 267.5.1 пункту 267.5 статті 267 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Календарний рік - це проміжок часу з 1 січня по 31 грудня, який триває 365 або 366 (у високосному році) календарних днів. Річний обсяг повинен обчислюватися за календарний рік, а не за будь-які 12 місяців за вибором податкового органу.
Відповідно до пункту 267.4 статті 267 Податкового кодексу України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Згідно пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування і об'єктами, пов'язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв'язку з якими у платника податків виникають обов'язки щодо сплати податків та зборів. Такі об'єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом цього Кодексу.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини фактичного вилучення автомобіля з володіння, користування та розпорядження позивача, остання з липня 2017 року була позбавлена об'єкту оподаткування, внаслідок чого за 2018 рік транспортний податок на автомобіль BMW X6, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2017 року випуску, чорного кольору, не мав нараховуватися позивачу. Даний висновок повністю кореспондується з висновком, який викладений у підпункті 267.6.5 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України, відповідно до якого у разі переходу права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року, податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об'єкт.
Відтак, суд погоджується з твердженнями позивача про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 05 травня 2018 року є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду справи суд перевіряє, чи прийняті (вчинені) рішення:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Розглянувши позовні вимоги на предмет дотримання відповідачем положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 05 травня 2018 року, відповідач діяв без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з приписів частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими судові витрати підлягають поверненню позивачу, який не є суб'єктом владних повноважень при задоволенні позову.
Відповідно до квитанції від 28 вересня 2018 року (а.с.4), звертаючись до суду, позивачем сплачено 704,80 грн. судового збору.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 243-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05 травня 2018 року №0069102-1310-2655 - задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 05 травня 2018 року №0069102-1310-2655.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 704,80 (сімсот чотири) грн. 80 коп.
За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 .
Відповідач: Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві, адреса: 04116, м. Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980, тел. 0445916272.
Суддя В.І. Келеберда