ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
29 травня 2020 року м. Київ № 640/13084/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Добрянської Я.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шакур" (вул. Спаська,11,Київ,04070, код ЄДРПОУ32668563)
до Державної податкової служби України (Львівська площа, 8,Київ, 04655, код ЄДРПОУ: 43005393), Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04655, код ЄДРПОУ: 43141267)
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Шакур" (далі - позивач) з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач 1), Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (відповідач - 2), у якому просить:
- визнати протиправним і скасувати індивідуальний акт - рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 16 квітня 2019 року №1142416/32668563;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №60 від 20.02.2019 року, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «ШАКУР» (код ЄДРПОУ 32668563) в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її отримання.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем з порушенням норм, зокрема, Податкового кодексу України, у зв'язку з чим є протиправним та підлягає скасуванню, з огляду на що податкова накладна підлягає реєстрації в ЄРПН. Крім того, позивач зазначає, що ним було подано до контролюючого органу всіх необхідних документів, які підтверджують реальність здійснення операцій зазначеної у відмовленій податковій накладній.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.07.2019р. відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Державною фіскальною службою України подано відзив на адміністративний позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві. Також вказує на те, що вимоги позивача до ДФС є похідними від вимог до ГУ ДФС у м. Києві.
Головним управлінням ДФС у м. Києві подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, у зв'язку із тим, що позивачем не надано необхідних документів на підтвердження реальності здійснення господарської операції зазначеної у спірній податковій накладній.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, ТОВ "Шакур" є юридичною особою приватного права, що було створено 01.10.2003. Одним із профільних видів діяльності підприємства є оптова торгівля хімічними продуктами (код за КВЕД 46.75).
Між позивачем (ТОВ «ШАКУР») та ТОВ з іноземними інвестиціями «БНХ Україна» було укладено договір поставки №167/09/18 від 27.11.2018 року, відповідно до пункту 1.2 якого постачальник (ТОВ з іноземними інвестиціями «БНХ Україна») передає, а покупець (ТОВ «ШАКУР») приймає товар найменування, кількість, одиниця вимірювання, упаковка, ціна, умови оплати та строки поставки кожної партії товару визначається сторонами в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору. Відповідно до специфікацій до договору, а саме: специфікація №1 від 27.11.2018 року, специфікація №2 від 30.01.2019, зміни №1 від 06.02.2019 року до специфікації №2, зміни №2 від 11.02.2019 року до специфікації №2, зміни №3 від 12.02.2019 року до специфікації №2, зміни №4 від 13.02.2019 року до специфікації №2 постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти карбамідно-аміачну суміш (далі-КАС-32) виробництва ВАТ «Гродно Азот» (Республіка Білорусь). Передача названого товару відбувається на умовах СРТ - ст. Коростень (Південно-Західної залізниці).
На виконання умов названого вище договору поставки №167/09/18 від 27.11.2018 року та специфікацій до нього, ТОВ з іноземними інвестиціями «БНХ Україна» виставила рахунок-фактуру №248 від 30.01.2019 року, відповідно до якого позивач зобов'язаний оплатити за товар відповідно до умов договору та специфікацій до нього.
В подальшому, 20.02.2019 року між позивачем, як постачальником та Малим приватним підприємством «Грабарівське» як покупцем було укладено договір купівлі-продажу №200219-1КАС/Б, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник (позивач) зобов'язується передати у власність покупця (МПП «Грабарівське»), а покупець прийняти та оплатити добриво карбамідо-аміачну суміш (КАС-32) іменовану у подальшому товар, у кількості, визначеною рахунком-фактурою. В подальшому, між позивачем та постачальником було укладено додаток №1 від 21.02.2019 року до Договору поставки №200219-1КАС/Б. Названий додаток підписаний на підставі доручення б/н від 01.03.2018 року.
Згідно специфікації-додатку 1 до договору поставки №200219-1КАС/Б від 20.02.2019, ТОВ «ШАКУР» зобов'язане поставити МПП «ГРАБАРІВСЬКЕ» товар під назвою КАС-32 імп в кількості 93 тонн на загальну суму 878850,00 грн., на умовах EXW (самовивіз с. Бар Барського району Вінницької області) за умови 100% оплати покупцем товару згідно виставленого рахунку-фактури №КИСфШ-0070 від 20.02.2019 року.
Як вбачається, на виконання умов названого договору поставки, покупець (МПП «Грабарівське») здійснив на користь постачальника (позивача-ТОВ «ШАКУР») оплату товару, шляхом перерахування 20.02.2019 року покупцем позивачу 878850,00 грн., призначення платежу якого «рах.№КИСФШ-0070 від 20.02.2019 року у сумі 732375,00 грн., ПДВ-20% 146475,00», про що свідчить виписка ТОВ «ШАКУР» по рахунку № НОМЕР_1 за період 20.02.2019 року.
В свою чергу, позивач як постачальник за Договором поставки №167/09/18 від 27.11.2018 року, здійснив передоплату на користь ТОВ з іноземними інвестиціями «БНХ Україна» 4 млн. гривень, про що свідчить банківська виписка від 08.02.2019 року.
Після отримання передоплати постачальник (ТОВ з іноземними інвестиціями «БНХ Україна») розпочало поставку товару зі станції Коростень на станцію Бар, про що свідчить залізнично-дорожня накладна №32226433 від 13.02.2019р. та відомість вагонів. В подальшому, між ТОВ «ШАКУР» та ТОВ з іноземними інвестиціями «БНХ Україна» була підписана видаткова накладна №448 від 13.02.2019 року.
Після вивантаження вагонів на станції Бар всього товару, між покупцем (МПП «Грабарівське») та позивачем (ТОВ «ШАКУР») було складено та підписано видаткові накладні:
- №КИРН-00041 від 21.02.2019р. (ТТН №11896 від 21.02.2019р.);
- №КИРН-00115 від 27.02.2019 р. (ТТН №11938 від 27.02.2019р.);
- КИРН-00172 від 06.03.2019р. (ТТН №11991 від 06.03.2019).
Тобто, позивач як постачальник здійснив поставку товару покупцю (МПП «Грабарівське») в кількості 89.92 тони мінерального добрива.
20.02.2019 року позивачем була виписана покупцю - МПП «Грабарівське» податкова накладна №60 на суму 732375,00 грн., крім того ПДВ 146475,00 грн.
В порядку та у строки, встановлені Податковим кодексом України, позивач подав вказану податкову накладну на реєстрацію в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, яка була прийнята ДФС, але її реєстрація була зупинена, про що орган ДФС України видав квитанцію №9037871692 від 05.03.2019 року
Відповідно до квитанції №9037871692 від 05.03.2019 року за результатами обробки накладної від 20 лютого 2019 року №60 реєстрацію останньої зупинено, оскільки податкова накладна відповідає вимогам п.п 1.6. п.1 Критеріїв ризиковості платника податку.
Також, у названій квитанції позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Як вбачається із матеріалів справи, 11.04.2019 року позивач надав до Головного управління ДФС у м. Києві, ДПІ у Подільському районі міста Києва (шляхом надсилання повідомлення через електронну систему адміністрування) пояснення №1-60/Грабарівське стосовно операції, яка відображена у податковій накладній №60 від 20.02.2019 року, реєстрація якої зупинена такого змісту: «Покупцю реалізовано товар - КАС-32 (договір, специфікація, рахунок-фактура, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні). Податкова накладна виписана на попередню оплату (банківська виписка). Товар був закуплений в ТОВ з ІІ «БНХ Україна» (договір, специфікація, видаткова накладна, залізничні накладні, сертифікати якості). Товар був злитий на орендованій базі в с.Бар Вінницької області (договір оренди, акти приймання-передачі)».
До повідомлення із поясненнями позивачем були додані копії документів у pdf -форматі на підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній, реєстрацію якої зупинено, а саме: договір №200219-1КАС/Б від 20.02.2019; специфікація №1 від 21.02.2019;рахунок-фактура КИСфШ-0070 від 20.02.2019р.; банківська виписка за 20.02.2019; видаткова накладна КИРН-00172 від 06.03.2019; видаткова накладна КИРН-00115 від 27.02.2019р.; видаткова накладна КИРН-00041 від 21.02.2019; ТТН 11991 від 06.03.2019; ТТН 11938 від 27.02.2019; ТТН 11896 від 21.02.2019; договір 167/09/18 від 27.11.2019; зміни №4 від 13.02.2019 до спец.№2 від 30.01.2019; видаткова накладна №448 від 13.02.2019; залізнична накладна 32226433 від 13.02.2019 на 626,34 тн.; залізнична накладна 322722049 від 18.02.2019 на 626,34 тн.; сертифікат якості 7098450 від 08.02.2019; сертифікат якості 7098451 від 08.02.2019; сертифікат якості 7098452 від 08.02.2019; сертифікат якості 7098453 від 08.02.2019; сертифікат якості 7098454 від 08.02.2019; сертифікат якості 7098455 від 08.02.2019; сертифікат якості 7098456 від 08.02.2019; сертифікат якості 7098459 від 08.02.2019; сертифікат якості 7098460 від 08.02.2019; договір оренди бази №1-2016/ОР від 04.05.2016; акт приймання-передачі №1 від 04.05.2016.
Повідомлення із поясненнями позивача було прийнято 12.04.2019 року о 14:54:42, що підтверджується копією квитанції №2 .
Комісією Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві 16 квітня 2019 року прийнято рішення №1142416/32668563 про відмову в реєстрації податкової накладної №60 від 20.02.2019 року.
Підставою відмови у реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних стало ненадання платником податку копій документів, про що зазначено у Рішенні від 14.04.2019 №1142416/32668563, а саме:
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити);
При цьому, позивач вважає, що вказану вимогу, що документи, які не надано, необхідно було підкреслити, фіскальний орган не виконав, оскільки при цьому ніякі документи з переліку не підкреслені.
Позивач оскаржував вищезазначене рішення у адміністративному порядку, подавши 23.04.2019 року скаргу до органу центрального рівня - ДФС України. На підтвердження прийняття скарги до розгляду, позивач 10.05.2019 року в 12:06:45 отримав квитанцію №2, в якій вказано, що скарга зареєстрована 10.05.2019 року та їй присвоєно номер 9094438050.
17.05.2019 позивач у відповідь на скаргу отримав рішення комісії з питань розгляду скарг за №28390/32668563/2, яким скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних залишено без змін.
Позивач не погоджується ні з рішенням комісії Головного управління ДФС у Києві від 14.04.2019 №1142416/32668563, ні з рішенням комісії ДФС України від 17.05.2019 № від 14.04.2019 №1142416/32668563, та вважає, що такі рішення не містять відомостей про те, яких саме документів не вистачає для прийняття рішень про реєстрацію спірних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вважає, органи ДФС, а саме Комісія відповідно до пункту 18 Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №566 має право провести звірку/перевірку інформаційних джерел по наданих позивачем документах, якщо у Комісії є сумніви щодо достовірності поданих платником податків документів до пояснень.
За наведених обставин позивач вважає рішення контролюючого органу протиправним та таким, що порушує його права платника податків, а тому звернувся до суду за їх захистом.
При вирішенні даного спору по суті, суд керується нормами в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин та виходить з такого.
Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.
У розумінні підпунктів 14.1.60 пункту 14 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Таким органом центральної виконавчої влади, відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236, є Державна фіскальна служба України.
Згідно з підпунктами «а», «б» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
У свою чергу, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг, згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).
Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
За приписами пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 Податкового кодексу України).
У відповідності до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (далі - Порядок № 1246) податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку № 1246).
Аналогічні норми містяться і у пункті 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно якого реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Як вбачається зі змісту квитанції №9037871692 від 05.03.2019 року контролюючим органом було сформовано висновки, що ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку».
Водночас, у вищевказаній квитанції фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
Фактично, фіскальним органом, в порушення підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, не вказано у зазначеній квитанції конкретного переліку документів, які, на думку контролюючого органу, необхідно надати.
У свою чергу, відповідно до підпункту 201.16.2. пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті «в» підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України. Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту (підпункт 201.16.3 пункт 201.16. статті 201 Податкового кодексу України).
Позивачем в порядку, визначеному підпунктом 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, подано повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено, до якого на підтвердження реальності здійснення операцій було додано необхідні документи.
Згідно з вимогами п. 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 117 (далі - Порядок № 177), податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак:
1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування;
2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку; 3) одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D > 0,05, P <м х 1,4, де: D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T; S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами; T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування; P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування; P м - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування. Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.
Згідно з вимогами п. 4 Порядку № 177 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.
Відповідно до п. 5 Порядку № 177, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
Згідно з вимогами п.п. 6 та 7 Порядку № 177 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:
1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;
2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.
Разом з тим, реєстрацію поданої позивачем податкової накладної №60 від 20.02.2019 року зупинено (як зазначено в квитанції) через те, що «податкова накладна відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку».
При цьому, згідно листа Державної фіскальної служби України від 21 березня 2018 р. № 959/99-99-07-18 "Критерії ризиковості платника податку", зокрема, зазначено: "1.Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: … 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.
Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.
Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.
Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.
Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.
У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС ".
За вказаних обставин, суд звертає увагу, що відповідачем не було надано ані самого протоколу засідання Комісії, ані переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з пп. 1.6 п. 1 Критеріїв; ні матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку; ані іншої інформації, що розглядається Комісією, яка, відповідно до Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків, обов'язково додається до протоколу засідання Комісій.
Тобто, фіскальний орган був зобов'язаний у Квитанції чітко вказати не тільки конкретний вид критерію, який встановлений пп. 1.6 п. 1 Критеріїв, а і на відповідне рішення, відповідно до якого позивача внесено до переліку ризикових платників.
Крім того, в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено за якою саме підставою позивача із указаних в пп. 1.6 п. 1 Критеріїв віднесено до ризикових платників.
Відповідно до вимог п. 12 та 13 Порядку № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;
2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;
3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Згідно з вимогами п. 14 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Пунктом п'ятнадцятим Порядку № 117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).
Пунктом 16 Порядку № 117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Згідно з вимогами п.п. 18-20 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).
Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до вимог п. 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Як встановлено судом, у спосіб, визначений Порядком № 117, позивачем направлено відповідачу пояснення та копії документів до зазначеної господарської операції та податкової накладної.
Суд звертає увагу, що при зупиненні податкової накладної № 60 від 20.02.2019 року, позивачу пропонувалося надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без їх конкретизації. А відтак, позивачем надано такі документи та пояснення в довільній формі.
Поряд з цим, форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначена Порядком № 117 (додаток 2 до Порядку).
Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.
Проте, в порушення наведених вимог законодавства, в оскаржуваному рішенні від 16 квітня 2019 року №1142416/32668563 хоч і вказано, втім не зазначено, які саме із наданих документів складено з порушенням законодавства та норми якого саме закону порушено.
Таким чином, рішення суб'єкта владних повноважень не містять чіткої підстави їх прийняття, що свідчить про їх необґрунтованість.
У той же час, в Квитанції також відсутній конкретний перелік копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, що призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (придбання товарів/послуг або отримання коштів), що підтверджується тільки первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.
Стосовно позовної вимоги про зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкову накладну від 20 лютого 2019 року №60 та з урахуванням повноважень відповідачів, наведених вище, суд зазначає таке.
Відповідно до підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: за) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Приписами пункту 20 Порядку № 1246 передбачено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР та набула чинності для України 11 вересня 1997 року.
Частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини у пункті 50 рішення від 13 січня 2011 року (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункті 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).
Суд вважає, що в даному випадку, зобов'язання Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану позивачем податкову накладну від 10 січня 2019 року №15 є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд враховує, що чинним законодавством покладено на комісію ДФС обов'язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто, фіскальному органу надано права вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже, «свобода розсуду» фіскального органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов'язання ДФС зареєструвати податкову накладну від 20 лютого 2019 року №60 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача за поданим адміністративним позовом є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки в даному випадку суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, то судові витрати підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 2, 77, 139, 242 - 246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва
1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Шакур" (вул. Спаська,11,Київ,04070, код ЄДРПОУ32668563) - задовольнити.
2.Визнати протиправним і скасувати індивідуальний акт - рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 16 квітня 2019 року №1142416/32668563.
3.Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №60 від 20.02.2019 року, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «ШАКУР» (код ЄДРПОУ 32668563) в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її отримання.
4.Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шакур" (вул. Спаська,11,Київ,04070, код ЄДРПОУ32668563) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) понесені ним судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 960,50 грн. (дев'ятсот шістдесят грн., 50 коп.).
5.Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шакур" (вул. Спаська,11,Київ,04070,код ЄДРПОУ32668563) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267, адреса: 04116, м. Київ, вулиця Шолуденка, 33/19) понесені ним судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 960,50 грн. (дев'ятсот шістдесят грн., 50 коп.).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 КАС України.
Суддя Я.І. Добрянська