ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
28 травня 2020 року м. Київ № 640/11581/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., ознайомившись із позовною заявою і доданими до неї матеріалами
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до 1. Прокуратури Донецької області (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Університетська, 6), 2. Першої кадрової комісії Офісу Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15)
про визнання протиправним та скасування рішення, наказу, поновлення на роботі, стягнення середньомісячної заробітної плати,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Прокуратури Донецької області, Першої кадрової комісії Офісу Генерального прокурора, в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення першої кадрової комісії № 252 Офісу Генерального прокурора про неуспішне проходження заступником начальника відділу нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України прокуратури Донецької області ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички;
визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Донецької області № 395-к від 04.05.2020 про звільнення ОСОБА_1 (РНОКГІП: НОМЕР_1 ) з посади заступника начальника відділу нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України прокуратури Донецької області та органів прокуратури;
поновити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) в органах прокуратури з 05.05.2020 року;
поновити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) в органах прокуратури на посаді заступника начальника відділу наг ляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України прокуратури Донецької області з 05.05.2020 року;
стягнути з прокуратури Донецької області (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Університетська, 6 ідентифікаційний код юридичної особи: 25707002) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 05.05.2020 і до моменту фактичного поновлення на роботі.
Пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За змістом частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Одночасно пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
З урахуванням наведених положень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не оплачуються судовим збором.
У той же час, позивачем заявлено також вимогу про визнання протиправним та скасування рішення першої кадрової комісії № 252 Офісу Генерального прокурора про неуспішне проходження заступником начальника відділу нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України прокуратури Донецької області ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички, що не підпадає під дію п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" та є вимогою немайнового характеру.
При цьому позивач зазначив, що щодо вказаної вимоги він звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», з посиланням на висновки постанови Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі у справі №572/2088/17 (провадження №61-12842св18).
Дослідивши заяву позивача, суд зазначає, що пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору осіб, які мають, зокрема статус ветеранів війни - учасників бойових дій, обмежено справами, пов'язаними з порушенням їхніх прав. Тобто встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов'язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.
При цьому, слід зазначити, що пункт 13 статті 5 Закону України «Про судовий збір» кореспондується із положеннями статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», якою передбачено, що ветерани війни, до яких належать учасники бойових дій, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від усіх судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Конструкція пункту 13 статті 5 Закону України «Про судовий збір», в якому йдеться про «справи, пов'язані з порушенням їхніх прав», вказує на категорію справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору. Якби лише наявність в особи такого статусу надавала у цій частині пільгу, то відпадала б необхідність у формулюванні другої частини зазначеної норми закону про уточнення характеру порушених прав.
Враховуючи вищезазначене, суд зазначає, що хоча вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права нерозривно пов'язані саме із статусом учасник бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами.
Суд зазначає, що вимога позивача про визнання протиправним та скасування рішення першої кадрової комісії № 252 Офісу Генерального прокурора про неуспішне проходження заступником начальника відділу нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України прокуратури Донецької області ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички не пов'язана з порушенням його права на соціальний захист, а саме, як учасника бойових дій, а саме стосується проходження позивача по службі в органах прокуратури.
Отже, підстав для звільнення позивача від сплати судового збору за подання цього позову немає.
Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі №420/6866/19.
К той же час, відповідно до норм Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2020 року - 2102 гривні.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Так, згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 840, 80 грн.
Таким чином, позивачу з урахуванням заявлених вимог підлягає до сплати сума судового збору у розмірі 840, 80 грн. за позовну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до частини першої та другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду протягом 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:
- доказів сплати судового збору у розмірі 840, 80 грн.
Керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Залишити позовну заяву без руху.
2. Встановити позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання даної ухвали.
3. Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви, вона буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства.
Ухвала оскарженню не підлягає. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями), відповідно частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.М. Погрібніченко