Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/8658/2020
29 травня 2020 року місто Київ
справа № 361/5617/16-ц
Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Борисової О.В., перевіривши виконання вимог ст.356 ЦПК України за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 - Левенцова Володимира Володимировича на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 квітня 2019 року, ухвалене під головуванням судді Селезньової Т.В., у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -
У вересні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 квітня 2019 року позов ОСОБА_3 задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду представник відповідача ОСОБА_1 - Левенцов В.В. 15 травня 2020 року подав апеляційну скаргу.
Проте, увідкритті апеляційного провадження слід відмовити виходячи з наступного.
Відповідно до ч.3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з ч.2 ст.358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:
1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки;
2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішенняухвалене Броварським міськрайонним судом Київської області 22 квітня 2019 року. Повний текст рішення складено 26 квітня 2019 року.
Згідно інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, оскаржуване рішення зареєстрована в Реєстрі 28 квітня 2019 року, оприлюднена 02 травня 2019 року.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_1 .
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 жовтня 2016 року у порядку ст.415 ЦПК України було доручено компетентному суду Республіки Сербія вручити відповідачу ОСОБА_1 документи та провести з ним відповідні дії, провадження у справі було зупинено. Однак вказане судове доручення було повернуто без виконання з зазначених підстав: відсутності відповідача за вказаним місцем проживання.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2018 року судом було повторно доручено компетентному органу Республіка Сербія вручити відповідачу ОСОБА_1 документи та провести з ним відповідні дії.
При цьому, було визначено дві дати судового засідання, про які мав бути повідомлений відповідач: 10 грудня 2018 року та 11 березня 2019 року.
30 січня 2019 року на адресу Броварського міськрайонного суду Київської області від Головного територіального управління юстиції у Київській області надійшли документи, складені сербським судом за результатами виконання доручення про вручення документів та проведення окремих процесуальних дій відносно ОСОБА_1
Із протоколу судового засідання основного суду у ОСОБА_4 від 21 листопада 2018 року, проведеного в порядку виконання судового доручення, вбачається, що відповідачу ОСОБА_1 було вручено: копію позовної заяви та додатки до неї, копію рішення про порушення провадження у справі та повідомлення про дату, час і місце проведення слухань російською і перекладене сербською мовою.
Після перегляду вручених ОСОБА_1 документів останній зазначив, що з позовом він не згоден. Вказав, що до 11 березня 2019 року, на коли призначено розгляд справи, він поїде у Броварський міськрайонний суд Київської області, щоб особисто побачити про що йдеться. Зауважив, що він не бажає, щоб судовий розгляд відбувся за його відсутності. Зазначив, що йому відомо, що судовий розгляд був і триває. Вказав, що адреси електронної пошти він не має, але можна направляти всі повідомлення на номер телефону, на якому має і VIBER.
З огляду на викладене, відповідач ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про розгляд справи у Броварському міськрайонному суді Київської області, однак у судове засідання не з'явився.
Звертаючись повторно 15 травня 2020 року з апеляційною скаргою, представник відповідача ОСОБА_1 - Левенцов В.В. просив поновити строк на апеляційне оскарження рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 квітня 2019 року.
В обґрунтування вимог представник відповідача ОСОБА_1 - Левенцов В.В. посилався на те, що копію оскаржуваного рішення відповідач отримав 05 лютого 2020 року та 05 березня 2020 року ним, в інтересах відповідача ОСОБА_1 до Київського апеляційного суду направлено апеляційну скаргу на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 квітня 2019 року.
Вказував, що ухвалою Київського апеляційного суду від 24 березня 2020 року, яку він отримав 15 травня 2020 року, апеляційну скаргу було повернено заявнику, у зв'язку з тим, що до апеляційної скарги на підтвердження повноважень долучено ордер із зазначенням Броварського міськрайонного суду Київської області, а не Київського апеляційного суду, в якому надається правова допомога відповідачу.
А тому, представник відповідача ОСОБА_1 - Левенцов В.В. 15 травня 2020 року повторно направив на адресу Київського апеляційного суду апеляційну скаргу на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 квітня 2019 року, до якої долучив копію ордеру про надання правової допомоги відповідачу у Київському апеляційному суді.
Разом з тим, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або оспорюються, створено перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.
Проте, право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Голдер проти Великої Британії» від 21 лютого 1975 року.
Частиною 1 ст.44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з ч.1 ст.64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).
Апеляційний суд вважає, що представник відповідача ОСОБА_1 - Левенцов В.В., подаючи 05 березня 2020 року апеляційну скаргу на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 квітня 2019 року повинен був надати документ, що підтверджує його повноваження на надання правової допомоги ОСОБА_1 саме в Київському апеляційному суді.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Київського апеляційного суду від 24 березня 2020 року апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - Левенцова В.В.на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 квітня 2019 року повернуто заявнику, у зв'язку ненаданням документів, підтверджуючих повноваження Левенцова В.В. на представництво інтересів ОСОБА_1, зокрема в Київському апеляційному суді.
Слід зазначити, що Левенцов В.В. , подаючи 05 березня 2020 року, апеляційну скаргу як представник відповідача ОСОБА_1 повинен був цікавитися станом апеляційного провадження за цією апеляційною скаргою.
При цьому, слід зазначити, що дані про хід апеляційного провадження є доступними для заявника як при безпосередньому зверненні до суду так і через мережу інтернет.
Відповідно до інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, ухвала Київського апеляційного суду від 24 березня 2020 рокузареєстрована та оприлюднена в Реєстрі 14 квітня 2020 року.
Враховуючи вищезазначене, вважаю, що визначені представником відповідача ОСОБА_1 - Левенцовим В.В.підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є неповажними.
Апеляційна скарга та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не містить посилань на обставини непереборної сили, які зумовили пропуск строку на апеляційне оскарження рішення суду понад рік з дня складення повного тексту судового рішення.
Враховуючи те, що апеляційна скарга представника відповідача ОСОБА_1 - Левенцова В.В.на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 квітня 2019 рокуподана з пропуском строку на апеляційне оскарження понад один рік та обставин, передбачених пунктами 1, 2 частини 2 статті 358 ЦПК України не встановлено, а відтак у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
Керуючись ч.2 ст.358 ЦПК України, -
Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - Левенцова Володимира Володимировича про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 квітня 2019 року.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження в справі за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 - Левенцова Володимира Володимировича на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 квітня 2019 року, ухвалене під головуванням судді Селезньової Т.В., у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення коштів.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя: Борисова О.В.