Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/8847/2020
29 травня 2020 року місто Київ
справа № 755/3290/20
Київський апеляційний суд у складі судді-доповідача Борисової О.В., перевіривши виконання вимог ст.356 ЦПК України за апеляційною скаргою заявника Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс»на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 18 березня 2020 року про відмову у видачі судового наказу, постановлену під головуванням судді Виниченко Л.М., у справі за заявою Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс»про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з ОСОБА_1 , -
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 18 березня 2020 року у видачі судового наказу за заявою Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції заявник Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» 22 травня 2020 року подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження ухвали суду.
В обґрунтування вимог посилався на те, що копію оскаржуваної ухвали заявник отримав лише 07 травня 2020 року.
Відповідно до ч.1 ст.354 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з п.2 ч.2 ст.354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана ухвала постановлена судом одноособово.
Відповідно до супровідного листа від 18 березня 2020 року Дніпровським районним судом міста Києва заявнику було направлено копію повного тексту ухвали суду від 18 березня 2020 року, яку останній отримав 07 травня 2020 року (а.с.31, 32).
Апеляційна скарга заявника Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» подана до суду 22 травня 2020 року.
Разом з тим, 02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року №540-IX.
Підпунктом 3 пункту 12 розділу І вказаного Закону внесено зміни до розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України, доповнивши пунктом 3 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 ЦПК України, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину».
11 березня 2020 року постановою Кабінету Міністрів України №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу (COVID-19)» через спалах у світі коронавірусу з 12 березня до 03 квітня 2020 року в Україні було введено карантин, який продовжено до 24 квітня 2020 року згідно постанови Кабінету Міністрів України від 02 квітня 2020 року №255, а в подальшому - до 11 травня 2020 року згідно постанови Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 року №291, до 22 травня 2020 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04 травня 2020 року №343, до 22 червня 2020 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року №392.
Системний аналіз вказаних вище правових норм вказує на те, що у даному випадку заявник Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс», подавши апеляційну скаргу 22 травня 2020 року, тобто під час дії в Україні карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, не пропустив п'ятнадцятидений строк, передбачений ч.1 ст.354 ЦПК України протягом якого апелянт мав безумовне право на поновлення строку для подання апеляційної скарги на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 18 березня 2020 року, оскільки цей строк продовжений законом на строк дії карантину, який на час подання апеляційної скарги не закінчився.
Проте, апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду Київським апеляційним судом, виходячи з наступного.
Відповідно до п.3 ч.4 ст.356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з роз'ясненнями, які викладені в п.26 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17 жовтня 2014 року відповідні документи про сплату судового збору подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи, апелянтом до апеляційної скарги додано копію платіжного доручення №1960 від 18 травня 2020 року про сплату судового збору в розмірі 2102 грн., що не є належним доказом на підтвердження сплати судового збору.
Виходячи з вищевикладеного, апелянту необхідно надати до Київського апеляційного суду оригінал квитанції про сплату судового збору на суму 2102 грн.
Відповідно до ч.2 ст.357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.356 цього Кодексу, застосовуються положення ст.185 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст.185, 357 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу заявника Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс»на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 18 березня 2020 року про відмову у видачі судового наказу, постановлену під головуванням судді Виниченко Л.М., у справі за заявою Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс»про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з ОСОБА_1 залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали.
У разі не виконання вимог ухвали у визначений строк скарга буде вважатись неподаною та повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач Борисова О.В.