Справа № 357/10988/19 Головуючий в суді І інстанції Ярмола О.Я.
Провадження № 22ц-824/7425/20 Доповідач в суді ІІ інстанції Мельник Я.С.
(у порядку письмового провадження)
29 травня 2020 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: судді-доповідача Мельника Я.С., суддів Матвієнко Ю.О. та Поливач Л.Д.,-
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕС.ДІ.СІ.Груп» на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 березня 2020 року про зупинення провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕС.ДІ.СІ.Груп» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки,
У вересні 2019 року ТОВ «ЕС.ДІ.СІ.Груп» звернулося до суду із вказаним позовом.
У подальшому, відповідачка ОСОБА_1 звернулася із клопотанням про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 357/6925/19, яка перебуває на розгляді у Верховному Суді.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 березня 2020 року провадження у справі зупинено до розгляду Верховним Судом касаційної скарги ОСОБА_1 у справі № 357/6925/19.
Не погоджуючись із цією ухвалою, представник ТОВ «ЕС.ДІ.СІ.Груп» подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на те, що судом було порушено норми процесуального права, оскільки законом не передбачено процесуальної можливості зупинити провадження у справі у разі подання касаційної скарги на рішення, яке набрало законної сили, і будь-яких інших підстав для зупинення провадження у справі відповідачем вказано не було, тому, на його думку, у суду не було правових підстав для постановлення оскаржуваної ухвали, через що вважає її незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
Колегія суддів, вивчивши доводи і вимоги апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, вважає необхідним її задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За таких обставин, апеляційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи і у такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції зокрема є зокрема неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Постановляючи ухвалу про зупинення провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки дану справу неможливо розглянути до вирішення Верховним Судом касаційної скарги на рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 10 жовтня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року, дію яких Верховним Судом було зупинено, при цьому суд також врахував, що, серед іншого, предметом розгляду справи № 357/6825/19 є правомірність укладення договору відступлення права вимоги за іпотечним договором, а в даній справі № 357/10988/19 позовні вимоги ТОВ «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП» ґрунтуються саме на умовах іпотечного договору де іпотекодавцем є ОСОБА_1 .
Однак, колегія суддів не можеповністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, представник ТОВ ТОВ «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП» звернувся до суду з зазначеним позовом та просив суд в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 127/ФКВ-07 від 11.10.2007 року перед ТОВ «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП» звернути стягнення на предмет іпотеки.
У свою чергу, ОСОБА_1 подала клопотання про зупинення провадження у даній справі, посилаючись на те, що 14 лютого 2020 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі № 357/6925/19 та зупинив дію рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 10 жовтня 2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року, якими відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання недійсними результатів публічних торгів (аукціону), визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав № 1286-К від 12.04.2019 року, укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП», визнання недійсним договору відступлення права вимоги за іпотечним договором, укладеного між ПАТ «Дельта Банк» і ТОВ «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП», через що, на її думку, існує неможливість об'єктивного розгляду даної справи до набрання законної сили судового рішення Верховного Суду у справі № 357/ 6925/19.
Пунктом 6 ч.1 ст. 251 ЦПК України передбачено обов'язок суду зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час розгляду справи з визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому її розгляду, і, передбачити усунення яких неможливо.
Єдиною підставою для зупинення провадження у справі до вирішення іншої судової справи є саме неможливість її розгляду без встановлення певних обставин в іншому провадженні.
Згідно з роз'ясненнями , що містяться в пункті 33 Постанови Пленуму Верхового Суду України від 12 червня 2009 року №2 «Про застосування судом норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» визначаючи наявність передбачених ЦПК України підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, врахувати , що така підстава для зупинення провадження у справі - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Враховуючи наведене, вирішуючи питання про зупинення провадження у справі суду слід з'ясувати: як пов'язані справи, які розглядаються різними судами загальної юрисдикції та чим обумовлюється неможливість розгляду справи. При цьому необхідно врахувати, що неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у цій справі через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи.
Отже, підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді і припущення про те, що рішення по ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення цієї справи.
Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що місцевий суд, свої висновки щодо наявності встановлених процесуальним законом підстав для зупинення провадження у даній справі належним чином не мотивував, а лише констатував існування іншої справи за участі тих самих сторін і не зазначив, яких саме доказів не вистачає суду для прийняття судового рішення та не зазначив встановлення яких саме обставин у даній справі неможливе до розгляду іншої справи по суті, та в порушення вимог п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України дійшов передчасного висновку про зупинення провадження у справі.
Крім того, колегія суддів враховує, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду від 10 жовтня 2019 року, залишеного без змін постановою Київського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року, було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання результатів публічних торгів недійсними, визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав № 1296-К від 12 квітня 2019 року, укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та «ТОВ «ЕС.ДІ.СІ. Груп», та визнання недійсним договору відступлення права вимоги за іпотечним договором, і вказані судові рішення набрали законної сили, що, на думку колегії, також свідчить про відсутність достатніх підстав стверджувати про об'єктивну неможливість розгляду даної справи до розгляду Верховним Судом касаційної скарги ОСОБА_1 у справі № 357/6925/19 чи відсутність зібраних доказів, які дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду у даній справі.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, тому оскаржувану ухвалу необхідно скасувати у зв'язку із порушенням норм процесуального права, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.259, 374, 379 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕС.ДІ.СІ.Груп» задовольнити.
Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 березня 2020 року - скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий: Судді: