ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
27 травня 2020 року м. Київ № 826/10281/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючої судді - Добрівської Н.А.,
за участю секретаря судового засідання - Шаповалової К.В.,
представників позивача - Папазової Г.А., Калетнік М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича комерційна фірма "Донбас-Термо" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.12.2018 у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Донбас-Термо"
доГоловного управління державної фіскальної служби у місті Києві
провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.06.2016 №0010181404, №0010191404, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Донбас-Термо" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.06.2016 №0010181404, №0010191404.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2019, у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду 30.09.2019 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича комерційна фірма «Донбас-Термо» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.12.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2019 у справі №826/10281/16 - відмовлено.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича комерційна фірма «Донбас-Термо» 21.11.2019 (зареєстровано канцелярією суду) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою про перегляд за новоявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.12.2018 року у справі №826/10281/16, у якій просило:
- скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва за нововиявленими обставинам та ухвалити нове, в якому визнати протиправними та скасувати податкові управління повідомлення - рішення від 23.06.206 року №0010181404 та №0010191404 Головного управління ДФС у місті Києві;
- на час розгляду цієї заяви, зупинити виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.12.2018 року у справі №826/10281/16.
На обґрунтування заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича комерційна фірма «Донбас-Термо» посилається, зокрема, на: неправильний розрахунок контролюючим органом суми податкових зобов'язань; порушення вимог щодо оформлення податкового-повідомлення рішення; порушення умов дійсності представництва (неналежне оформлення повноважень представників відповідача); встановлення нової правової позиції Верховного Суду стосовно аналогічних справ.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.12.2019 заяву про перегляд за нововиявленими обставинами залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
21.01.2020 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі №826/10281/16 за нововиявленими обставинами та зазначено, що заява буде розглядатись за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідачем 14.02.2020 надано письмові пояснення, у яких останній висловив незгоду з вимогами заявника, оскільки зазначені у заяві підстави не є, на його думку, нововиявленими.
Представники заявника у судовому засіданні 27.05.2020 підтримали вимоги викладені у заяві про перегляд за нововиявленими обставинами рішення та просили їх задовільнити.
Відповідач у судове засідання яку повноважного представника не забезпечив, заяв/клопотань до суду не направляв.
При цьому, клопотання, подане 27.04.2020 відповідачем про перенесення розгляду справи у зв'язку з оголошенням карантину, не визнається судом тією підставою, яка перешкоджає здійсненню представництва інтересів відповідача у суді.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.2 статті 361 КАС України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
З аналізу наведеної статті вбачається, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.
Тобто, за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 06.02.2018 року № 816/4947/14 та від 13.02.2018 року № 815/756/14.
До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:
- існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;
- на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;
- істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення.
Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 06.03.2018 року у справі № 2а-23903/09/1270 та від 03.04.2018 року у справі № 477/1012/14-а.
Також, суд звертає увагу на те, що необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена, зокрема, у постанові від 29.08.2018 року у справі № 552/137/15-ц.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Зокрема, як вбачається із рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Правєдная проти Росії» (Pravednaya v. Russia, заява № 69529/01) та рішення у справі «Попов проти Молдови» № 2 (Popov v. Moldova № 2, заява № 19960/04), процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.
У пункті 33 рішення у справі «Христов проти України» (заява № 24465/04) Європейський Суд з прав людини зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. рішення у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania), заява N 28342/95, пункт 61, ECHR 1999-VII, у справі «Желтяков проти України», заява № 4994/04, пункт 42).
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata (пункт 34), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява N 52854/39, пункт 52, ECHR 2003-IX, у справі «Желтяков проти України», заява № 4994/04, пункт 43).
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 14.05.2019 у справі №826/14797/15.
Предмет доказування складається з обставин, які мають значення для судової справи і які необхідно доказувати для її вирішення. Встановлення таких обставин, у свою чергу, досягається за рахунок доказів, якими згідно з процесуальним законодавством є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги й заперечення сторін, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.
Щодо посилань позивача на те, що контролюючим органом неправильно розраховано суми податкових зобов'язань, а також про невідповідність форми податкових повідомлень-рішень вимогам законодавства, суд зазначає таке.
Розрахунок податкових зобов'язань та штрафних санкції (фінансових санкцій), в силу положень п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України додається до податкового повідомлення-рішення, форма і зміст якого визначаються в статті 58 Податкового кодексу України.
При цьому, під час попереднього розгляду справи по суті позивач не посилався, а суд не встановив порушень контролюючим органом правил оформлення (надіслання) спірних податкових повідомлень-рішень
Крім того, з фіскального чеку поштового відправлення податкових-повідомлень рішень вбачається, що їх було отримано 23.06.2016, а отже платник був ознайомлений зі змістом цих рішень, а також обізнаний про розрахунок податкових зобов'язань та штрафних санкції (фінансових санкцій), що в свою чергу не позбавляло можливості спростувати відповідний розрахунок під час розгляду цієї справи під час попереднього розгляду цієї адміністративної справи.
Стосовно посилань заявника на порушення умов дійсності представництва (неналежне оформлення повноважень представників відповідача), судом враховано, що вказане твердження не є підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами, оскільки вони мали місце, за твердженням позивача, саме під час попереднього розгляду справи. Крім того, така обставина не підпадає під критерії «істотності». До того ж, як слушно зазначив відповідач у своїх поясненнях, участь у цій справі приймали щонайменше ще два представника відповідача, а саме: Борозна М.П. та Перепелюк О.В.
Щодо посилань позивача на зміну правової позиції Верховного Суду стосовно аналогічних справ, як вже зазначалось судом, зміна правової позиції суду в інших подібних справах - не є підставою для перегляду судового рішення.
Також судом взято до уваги, що позивачем лише 06.11.2019 було направлено адвокатський запит №40 до контролюючого органу про отримання додаткової інформації, тобто після постановлення Верховним Судом 30.09.2019 ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича комерційна фірма «Донбас-Термо» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.12.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2019 у справі №826/10281/16.
У п.1 ч. 4 ст. 361 КАС України зазначено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.368 КАС України суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
Розгляд судом матеріалів цієї адміністративної справи, змісту рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.12.2018 в адміністративній справі №826/10281/16, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2019, та їх співставлення із зазначеними позивачем обставинами свідчать про те, що вказані обставини не підпадають під жоден із передбачених законодавством та визначених вище критеріїв для того, щоб бути віднесеними до нововиявлених обставин.
Крім того, суд додатково зазначає, що в контексті п. 1 ч. 2 ст. 361 КАС України підставою для перегляду судового рішення можуть слугувати лише ті фактичні обставини, які мали істотне значення і які об'єктивно існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі усім особам, які брали участь у справі та суду. Ініціювання перегляду судового рішення лише з метою нового слухання і вирішення справи суперечить принципу правової визначеності, який є складовою верховенства права.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.241-243, 248, 361-369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича комерційна фірма «Донбас-Термо» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.12.2018 у справі №826/10281/16 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України окремо від рішення суду у випадку, передбаченому п.5 ч. 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Шостого апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Н.А. Добрівська