ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
28 травня 2020 року м. Київ № 640/22590/19
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Пащенко К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом
Дочірнього підприємства "Побутсервіс"
доВідділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління територіального управління юстиції у м. Києві
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору,Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві
провизнання протиправною та скасування постанови
Дочірнім підприємством "ПОБУТСЕРВІС" (адреса: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 146, ідентифікаційний код - 23730379) (далі - позивач або ДП "Побутсервіс") подано на розгляд Окружному адміністративному суду м. Києва позов вих. № 17 від 15.11.2019 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління територіального управління юстиції у м. Києві (місцезнаходження юридичної особи - Головного управління територіального управління юстиції у м. Києві: 01001, м. Київ, провул. Музейний, буд. 2-Д, ідентифікаційний код - 34691374, адреса згідно позову: 03056, м. Київ, вул. Виборзька, 32) (в подальшому альтернативно - відповідач або ДВС), у якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління територіального управління юстиції у м. Києві про відкриття виконавчого провадження ВП № 60419285 від 28.10.2019.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.02.2020 позов Дочірнього підприємства "Побутсервіс" задоволено повністю; визнано протиправною та скасовано постанову Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління територіального управління юстиції у м. Києві про відкриття виконавчого провадження ВП № 60419285 від 28.10.2019; стягнуто на користь Дочірнього підприємства "Побутсервіс" адреса: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 146, ідентифікаційний код - 23730379) за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління територіального управління юстиції у м. Києві (місцезнаходження юридичної особи - Головного управління територіального управління юстиції у м. Києві: 01001, м. Київ, провул. Музейний, буд. 2-Д, ідентифікаційний код - 34691374) понесені ДП "Побутсервіс" витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921,00 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня).
21.02.2020 до канцелярії Окружного адміністративного суду міста Києва надійшло клопотання представника Дочірнього підприємства "Побутсервіс" від 19.02.2020 № 6 - адвоката Гнидки М.В. про долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження фактично понесених витрат позивачем на правову допомогу.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.02.2020 з метою вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні на 19.03.2020.
19.03.2020 представники сторін у судове засідання у адміністративній справі № 640/22590/19 не з'явились, розгляд справи відкладено на 21.04.2020.
21.04.2020 зважаючи на неявку представників сторін, особливості режиму роботу у зв'язку з поширенням вірусу COVID-19, прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Згідно з частиною першою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частини третьої статті 252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу. Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені (ч.ч. 4, 5 статті 252 КАС України).
Так, частиною першою статті 132 КАС України, визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною третьою статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Розподіл судових витрат при прийнятті рішення в адміністративній справі регулюється статтею 139 КАС України.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 7 ст. 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
З аналізу зазначених норм вбачається, що витрати сторони на правничу допомогу мають бути фактично понесеними (здійсненими) та підтвердженими відповідними належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами.
З матеріалів справи встановлено, що 02.09.2019 між адвокатом Гнидкою Мирославом Васильовичем (Адвокат) та Дочірнім підприємством «Побутсервіс» (Клієнт) укладено договір про надання правової допомоги № 20/09 (далі - Договір).
Пунктом 1.1. Договору передбачено, що Адвокат зобов'язується надати Клієнту правову допомогу за окремими письмовими та /або усними дорученнями останнього в усіх правовідносинах, що склалися між клієнтом та будь-якими судами будь-якої інстанції.
У відповідності до п. 1.3. Договору, клієнт має право давати Адвокату окремі доручення на вчинення конкретних дій, складення процесуальних та інших документів. Окремі доручення можуть узгоджуватись сторонами в письмовій або усній формі.
Пунктом 4.1. вказано, що розмір гонорару Адвоката сторони вирішили погодити у Попередніх розрахунках витрат на професійну правничу допомогу, що складається Адвокатом щодо кожного доручення Клієнта.
У пункті 7.1. Договору зазначено, що якщо протягом 10-ти днів після відправлення звіту про виконання доручення, в адресу Клієнта або іншу адресу(и), яку(і) вказано(і) Клієнтом, не одержані мотивовані заперечення у прийнятті виконаного доручення (бажаного результату Клієнта згідно доручення), доручення вважається виконаним та підлягає оплаті згідно умов Договору.
19.02.2020 Дочірнім підприємством «Побутсервіс» та адвокатом Гнидкою Мирославом Васильовичем укладено акт приймання-передачі наданих послуг № 1 до договору про надання правової допомоги від 02.09.2019 № 20/09.
За вказаним актом згідно умов Договору виконавець передав, а Замовник прийняв наступні юридичні послуги:
правовий аналіз справи, збір доказів та розробка концепції захисту:
- правовий аналіз Постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 60419285 від 28.10.2019 року Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві;
- правовий аналіз підстави винесення Постанови про відкриття виконавчого провадження № 60419285 від 28.10.2019 року;
- розробка концепції правового захисту інтересів Замовника в процедурі оскарження Постанови ВП № 60419285 від 28.10.2019 року;
- збір доказів та документів;
складання і подання до Окружного адміністративного суду м. Києва адміністративного позову до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання незаконною та скасування Постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 60419285 від 28.10.2019 року (з додатками);
складання і подання до Окружного адміністративного суду м. Києва адміністративного позову - заяви про застосування заходів забезпечення позову до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо зупинення дії Постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 60419285 від 28.10.2019 року (з додатками);
письмові заяви, клопотання з процесуальних питань:
- складання і подання до Окружного адміністративного суду м. Києва додаткових письмових пояснень від 04.02.2020 року вих. № 5 по справі № 640/22590/19 (з додатками).
Загальна вартість Послуг за даним Актом складає 40500,00 грн. без ПДВ.
Доказів оплати наданої правової допомоги за Договором та Актом приймання-передачі наданих послуг № 1 у сумі 40500,00 грн. надано не було.
При цьому суд відмічає, що проаналізувавши положення Договору, в останньому не вбачається детального порядку оплати Клієнтом наданих послуг, зокрема, не передбачено складання відповідного акту приймання-передачі наданих послуг та сплати вартості наданої правової допомоги.
Водночас, у Договорі йдеться про складення Клієнтом доручень (п. 1.1., 1.3., 2.3.1., 2.4.3. 5.2. Договору) та Попередніх розрахунків витрат на професійну правничу допомогу , що погоджуються спільно з Адвокатом щодо кожного доручення (п. 4.1. Договору). Разом з тим, з положень 2.3.4 та 5.1. Договору випливає, що за результатом опрацювання доручень Клієнта Адвокат має скласти відповідний звіт, що є підставою для отримання плати за надані послуги. Однак, зазначених документів на виконання Договору, зокрема, доручень Клієнта, Попередніх розрахунків витрат на професійну правничу допомогу, звітів Адвоката, представником позивача до суду не надано.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що у матеріалах справи відсутні належні документи, що підтверджують погодження сторонами вартості можливих витрат, обсяг наданих послуг та виконаних робіт, кількість затрачених годин та їх оплату.
Також суд зауважує, що як слідує з положень ст.ст. 134, 139 КАС України, витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені, а розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Аналогічну позицію висловлено у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 280/1765/19 у якій, зокрема, зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
В силу ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи, що представником не надано належних та достатніх доказів, що підтверджують час, витрачений адвокатом на виконання послуг, та вказують на обсяг відповідних робіт, беручи до уваги сумнівність факту понесення позивачем у справі таких витрат з огляду на відсутність підтвердження оплати наданих послуг за Договором, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача судових витрат за послуги адвоката в сумі 40500,00 грн. задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 134, 139, 243, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У прийнятті додаткового рішення про стягнення з Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління територіального управління юстиції у м. Києві суми витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Ухвала, відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України, набирає законної сили негайно з моменту її підписання та може бути оскаржена.
Суддя К.С. Пащенко