ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позову без розгляду
28 травня 2020 року м. Київ№ 640/6149/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції у місті Києві
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов"язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, відповідно до якого позивачем заявлено вимоги про:
визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції у м. Києві № 590 о/с від 18.06.2019 "Щодо особового складу", яким звільнено зі служби старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 інспектора-чергового чергової частини відділу моніторингу Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві;
поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого лейтенанта іспектора-чергового чергової частини відділу моніторингу Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві;
стягнення з Головного управління Національної поліції у м. Києві суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 у розмірі 90 919,35 грн.
Ухвалою суду від 21.04.2020 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Одночасно судом поновлено позивачу строк звернення до суду. Поновлюючи строк звернення до суду, судом взято до уваги пояснення позивача щодо подання заяви про уточнення позовних вимог в межах справи № 640/11144/19, відповідно до якої позивачем заявлено вимогу про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції у м. Києві № 590 о/с від 18.06.2019 "Щодо особового складу", яким звільнено зі служби старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 інспектора-чергового чергової частини відділу моніторингу Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, та подальше подання позивачем апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.11.2019 у справі № 640/11144/19, згідно з якою позивач просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення його позовних вимог з урахуванням його заяви про уточнення позовних вимог від 04 листопада 2019 року.
Разом з тим, під час розгляду справи від відповідача надійшов відзив на позов. Одночасно відповідачем подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в зв"язку з пропуском позивачем строку звернення до суду. В обгрунтування заявленого клопотання представник відповідача зазначив, що з наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві № 590 о/с від 18.06.2019 "Щодо особового складу", яким звільнено зі служби старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 інспектора-чергового чергової частини відділу моніторингу Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві позивач був ознайомлений 26.07.2019. Також відповідач вказав на те, що Головне управління Національної поліції у м. Києві в межах справи № 640/11144/19 подавало відзив на позов, в якому звертало увагу, що позивач не оскаржує наказ від 18.06.2019 № 590 о/с. Копію даного відзиву позивач отримав 02.09.2019. Проте, заяву про уточнення позовних вимог в межах справи № 640/11144/19 позивач подав 04.11.2019.
На підтвердження своєї позиції відповідачем подано копію наказу від 18.06.2019 №590 о/с з розпискою позивача про отримання, копію відзиву на позов та копію повідомлення про вручення поштового відправлення.
З урахуванням наведеного та враховуючи надані відповідачем пояснення та докази, суд бере до уваги доводи відповідача, що про оскаржуваний наказ позивач дізнався 26.07.2019 та мав можливість в межах справи № 640/11144/19 уточнити позовні вимоги з дотриманням строку звернення до суду, проте своїм правом не скористався.
Позивач своїм правом подання пояснень щодо заявленого відповідачем клопотання не скористався.
Згідно з частиною третьою статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував, що саме строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності, остаточності та захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка б могла виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (рішення від 9 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (п.137), рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (п. 51)).
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Так, у справі v. Belgium Суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.
У справі v. France Суд зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
Як свідчить вказана позиція Суду, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
В той же час у своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (див. Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).
Подібний за змістом висновок наведено Європейським Судом з прав людини в ухвалі щодо прийнятності від 30.08.2006 року (справа «Каменівська проти України»), згідно якої право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані...".
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частиною третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
З огляду на зазначене та з урахуванням європейської судової практики, суд дійшов висновку про задоволення клопотання відповідача та залишення позовної заяви без розгляду в порядку реалізації пункту 8 частини першої статті 240 КАС України, оскільки позивач звернувся до суду з пропущенням встановленого законом місячного строку звернення до адміністративного суду.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 4, 5, 6,7, 44, 47, 122, 123, 166, 240, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Клопотання представника Головного управління Національної поліції у місті Києві задовольнити.
2. Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов"язання вчинити дії залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.
Суддя М.А. Бояринцева