ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
29 травня 2020 року м. Київ № 640/556/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Чудак О.М., розглянувши клопотання представника ОСОБА_1 про розгляд справи за позовом його позовом до Міністерства культури України, треті особи: Національна музична академія України ім. П.І. Чайковського, ОСОБА_2 , про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та клопотання представника Міністерства культури, молоді та спорту України про заміну відповідача правонаступником і встановлення строку для виконання ухвали суду,
установив:
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Міністерства культури України, треті особи: Національна музична академія України ім. П.І. Чайковського, ОСОБА_2 , в якій просить:
- визнати дії Міністерства культури України, що полягали у допущенні ОСОБА_2 до участі в конкурсі на заміщення посади ректора Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського, - протиправними;
- визнати результати виборів ректора Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського ОСОБА_2 , оголошені 01.10.2018 Міністерством культури України, недійсними та зобов'язати провести повторні вибори.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.02.2020 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.
Позивачем до суду подано клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи. Клопотання мотивоване тим, що справа не може вважатися справою незначної складності з огляду на предмет позову. Окрім того, позивач бажає надати пояснення в судовому засіданні, заслухати пояснення відповідача та третіх осіб, поставити іншим учасникам справи запитання, витребувати документи, провести ряд судових експертиз для з'ясування обставин на які він посилається в позові, допитати свідків. Також позивач вважає, що дана справа має значний суспільний інтерес.
Суд, розглянувши подане клопотання, при його вирішенні виходить з того, що згідно з частинами другою, третьою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту частини четвертої статті 12 КАС України.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
За приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
В свою чергу, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany", рішення від 25.04.2002 "Varela Assalino contre le Portugal"). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.
Беручи до уваги письмово викладену позивачем позицію та предмет доказування у справі, посилання у розглядуваній заяві виключно на загальні процесуальні дії щодо можливості витребування доказів, допиту свідків, проведення експертиз тощо, суд зазначає, що наведене не спростовує висновку суду, а відтак, наразі суд не вбачає необхідності викладення учасниками своїх аргументів під час публічного слухання справи, у зв'язку з чим підстави для її розгляду в судовому засіданні відсутні.
Що стосується поданого представником Міністерства культури, молоді та спорту України клопотання про заміну відповідача правонаступником, з огляду на ліквідацію Міністерства, то суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту третього постанови Кабінету Міністрів України 02.09.2019 №829 "Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади" (зі змінами) вирішено утворити Міністерство культури, молоді та спорту України, реорганізувавши шляхом перетворення Міністерство інформаційної політики та поклавши на утворений центральний орган виконавчої влади завдання та функції Міністерства культури і Міністерства молоді та спорту, що ліквідуються.
Пунктом четвертим цієї ж постанови ліквідовано Міністерство культури, а пунктом 7 цієї ж постанови установлено, що Міністерство культури, молоді та спорту є правонаступником майна, прав і обов'язків Міністерства культури і Міністерства молоді та спорту, що ліквідуються.
Статтею 52 КАС України передбачено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку, що клопотання представника Міністерство культури, молоді та спорту України про заміну відповідача правонаступником підлягає задоволенню.
Окрім того, представник Міністерства культури, молоді та спорту України просив встановити строк для виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.02.2020 в частині витребування доказів, з огляду на введення з 12.03.2020 на всій території України карантину та виконання посадових обов'язків дистанційно.
Так, відповідно до частини першої статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Частиною другою статті 121 КАС України визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Згідно з Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням короновірусної хвороби (COVID-19)" розділ VI "Прикінцеві положення" КАС України доповнено пунктом 3 наступного змісту:
"Під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також щодо строків звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)".
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами) на усій території України з 12.03.2020 установлено карантин.
Враховуючи, що копію ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.02.2020 представником відповідача отримано 12.03.2020, тобто в день запровадження карантину, суд дійшов висновку про можливість задоволення клопотання представника відповідача та продовження строку для надання витребуваних доказів на 5 днів з дня закінчення строку дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
На підставі викладеного, керуючись статями 52, 118, 121, 248, 256, 257 КАС України, суд
ухвалив:
В задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, - відмовити.
Клопотання представника Міністерства культури, молоді та спорту України про заміну відповідача правонаступником та продовження строку для виконання вимог ухвали суду, - задовольнити.
Замінити відповідача (Міністерство культури України) його правонаступником - Міністерством культури, молоді та спорту України.
Продовжити Міністерству культури, молоді та спорту України строк для виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.02.2020 на 5 днів з дня закінчення строку дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Ухвала набирає законної сили відповідно до частини другої статті 256 КАС України та оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Чудак