28 травня 2020 року справа № 580/1366/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23), в якій просить:
-визнати протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 у розмірі 90% від розміру заробітної плати, чинної на час здійснення перерахунку;
-зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Черкаській області нарахувати з 01.01.2019 призначену ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції станом на час призначення пенсії) у розмірі 90% від розміру заробітної плати, що визначена у висновку експертного дослідження від 23.01.2020 №29/20-23 без обмеження граничного розміру заробітної плати і без обмежень граничного розміру пенсії та виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за період з 01.01.2019 до моменту здійснення перерахунку без обмеження граничного розміру заробітної плати та без обмежень граничного розміру пенсії;
-постанову суду щодо виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць звернути до негайного виконання.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що звернувшися до відповідача із заявою про здійснення перерахунку раніше призначеної пенсії за вислугу років згідно із Законом України «Про прокуратуру» у сумі, що становить 90% від чинного заробітку без обмеження граничного розміру заробітної плати та без обмежень граничного розміру пенсії; нарахувати та виплатити йому різницю між перерахованим розміром пенсії та розміром фактично виплачених сум починаючи з 01.01.2019 (тобто за 12 попередніх місяців). До заяви додано висновок експертного дослідження від 23.01.2020 №29/20-23. Проте, відповідач повідомив, що за інформацією Пенсійного фонду України форму довідки про заробітну плату для перерахунку пенсії згідно із Законом України «Про прокуратуру» та з урахуванням рішення Конституційного суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 погоджено Міністерством соціальної політики України та найближчим часом буде доведено установам прокуратури Генеральною прокуратурою України. Позивач вважає протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області щодо відмови у перерахунку раніше призначеної йому пенсії та зазначає, що право позивача на пенсію у розмірі 90 % від розміру місячного (чинного) заробітку за відповідною посадою є соціальною гарантією, яка не підлягає звуженню. Окрім того, право позивача на пенсію у розмірі 90% від чинної заробітної плати за відповідною посадою встановлені і постановами Соснівського районного суду м. Черкаси від 05.07.2016 справа №712/7320/16-а, що набрала законної сили та звільняє позивача від обов'язку доказування відповідних обставин (ч. 4 ст. 78 КАС України). Позивач зазначає, що виходячи з положень ст.ст. 6, 8, 92 Конституції України, вбачається, що редакція статті 86 Закону України «Про прокуратуру», яка діє з 13.12.2019, є достатньою нормативною основою для здійснення перерахунку раніше призначених працівникам прокуратури пенсій. В свою чергу, реалізація права на перерахунок пенсій не може бути поставлена у залежність від розроблення та погодження органами виконавчої влади форми довідки про заробітну плату для непрацюючого пенсіонера. Позаяк, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення, організація і діяльність прокуратури, визначається виключно Законами України. Натомість, частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» право на перерахунок пенсії пов'язує з єдиною підставою - підвищення заробітної плати прокурорським працівникам.
Відповідачем надано до суду відзив на адміністративний позов, в якому останній просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Зазначено, що позивач звернувшися із заявою щодо проведення перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру», відповідачем розглянута відповідно вимог Закону України «Про звернення громадян» та надана обґрунтована відповідь і роз'яснення, що позивачу необхідно звернутися до прокуратури Черкаської області за довідкою про заробітну плату та після цього подати заяву і відповідну довідку до Пенсійного фонду для перерахунку пенсії. На даний час, проводити позивачу перерахунок пенсії відповідно до висновку експертного дослідження від 23.01.2020 №29/20-23 немає підстав.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що позивачу з 06.10.2001 призначена пенсія за вислугу років на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789- XII у розмірі 90% від суми заробітної плати.
Наказом в.о. Генерального прокурора України від 30.04.2003 №420к позивача звільнено з органів прокуратури з посади заступника прокурора Черкаської області з 30.04.2003.
На підставі постанови Соснівського районного суду м. Черкаси від 05.07.2016, справа №712/7320/16а, залишеної без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2016, зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області перерахувати з 01.01.2016 позивачу пенсію у розмірі 90% від розміру його заробітної плати, згідно довідки прокуратури Черкаської області № 18/52 вих.16 від 13.04.2016 року.
На даний час позивач перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує пенсію за вислугу років, що востаннє перерахована виходячи з підвищеного розміру посадових окладів працівників прокуратури, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013, відповідно постанови Соснівського районного суду м. Черкаси від 05.07.2016, справа №712/7320/16-а.
В подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 внесено зміни до постанови КМУ від 31.05.2012 № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» та, зокрема, збільшено розміри посадових окладів працівників прокуратури України, надбавок до посадових окладів працівників органів прокуратури за класні чини. Вказана постанова набула чинності з 06.09.2017.
Позивач звертався до прокуратури Черкаської області для надання довідки про розмір його чинної заробітної плати, у зв'язку зі збільшенням посадових окладів працівників прокуратури згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 657.
Листом прокуратури Черкаської області від 01.03.2018 №18-63вих.18 позивачу надано інформацію про заробітну плату працюючого прокурора Черкаської області за вересень 2017 року.
Рішенням Конституційного суду України від 13.12.2019 М 7-р(ІІ)/2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Встановлено наступний порядок виконання цього рішення: частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ підлягає застосуванню в первинній редакції: « 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».
14.01.2020 позивач звернувся до КНДІСЕ (Черкаського відділення) для проведення економічного дослідження документального підтвердження розрахунку його пенсійних виплат.
Згідно з висновку експертного дослідження від 23.01.2020 №29/20-23 підтверджено, що станом на 01.01.2020 розмір місячного заробітку ОСОБА_1 становить 97438,77грн.
Також згідно з цим висновком арифметично підтверджено розрахунок пенсійних виплат ОСОБА_1 станом на 01.01.2020 у розмірі 97438,77грн.
05.02.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою, якою просив здійснити перерахунок раніше призначеної йому пенсії за вислугу років згідно Закону України «Про прокуратуру» у сумі, що становить 90% від чинного заробітку 97438,77грн. без обмеження граничного розміру заробітної плати та без обмежень граничного розміру пенсії. Також просив нарахувати та виплатити йому різницю між перерахованим розміром пенсії та розміром фактично виплачених сум починаючи з 01.01.2019 (тобто за 12 попередніх місяців). Додавши до заяви висновок експертного дослідження від 23.01.2020 №29/20-23.
Проте, листом відповідача від 12.02.2020 №2300-0219-83164 позивачу повідомлено, що його заяву розглянуто в порядку Закону України «Про звернення громадян». Роз'яснено, що за інформацією Пенсійного фонду України форму довідки про заробітну плату для перерахунку пенсії згідно із Законом України «Про прокуратуру» та з урахуванням рішення Конституційного суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019 погоджено Міністерством соціальної політики України та найближчим часом буде доведено установам прокуратури. Отже рекомендовано звернутися до прокуратури Черкаської області за довідкою про заробітну плату для перерахунку пенсії та після цього подати заяву про перерахунок пенсії і відповідну довідку.
Не погоджуючись з вказаними діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає таке.
Позивачеві пенсія за вислугою років призначена на підставі положень статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ, частина перша якої встановлювала, що «прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку».
15.07.2015 набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» № 1697-VII від 14.10.2014, відповідно до пп. 1 п. 3 розділу XII «Прикінцеві положення» якого, норми Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-ХІІ, які регулювали, зокрема, питання перерахунку пенсії, втратили чинність.
Пенсійне забезпечення працівників прокуратури на момент виникнення спірних правовідносин регулюється правилами ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII від 14.10.2014.
Таким чином, станом на момент призначення позивачу пенсії законодавством було встановлено право осіб, яким призначена пенсія згідно Закону України «Про прокуратуру», на її перерахунок у разі підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.
Разом із тим, на момент звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії питання такого перерахунку чинним законодавством не врегульовано, водночас передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури повинні бути визначені Кабінетом Міністрів України.
При цьому, суд зазначає, що Кабінетом Міністрів України на виконання вимог статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 не були визначені умови та порядок перерахунку пенсій працівникам прокуратури. Разом з тим, відсутність затверджених Кабінетом Міністрів України порядку та умов перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури не може бути підставою для відмови у такому перерахунку.
Такий висновок повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постановах від 10.12.2013 р. у справі № 21-348а13 та від 17.12.2013 р. у справі № 21-445а13.
Крім того, відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у пункті 23 рішення «Кечко проти України» від 08.11.2005, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.
Згідно ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 09.02.1999 №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Постановою Кабінету Міністрів України № 657 від 30.08.2017 «Про внесення змін до деяких Постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», яка набрала чинності 06.09.2017, підвищено прокурорським працівникам органів прокуратури України розмір посадового окладу та розмір надбавки за класний чин, внаслідок чого відбулися зміни розміру місячного заробітку (заробітної плати).
Таким чином, враховуючи, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце, та те, що постановою Кабінету Міністрів України № 657 від 30.08.2017, збільшено заробітну плату, суд вважає, що позивач має право на перерахунок раніше призначеної пенсії.
При цьому, судом враховується, що згідно з викладеного у рішеннях Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 та від 20.03.2002 №5-рп/2002 розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема, працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії.
15.07.2015 набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VII, згідно з пунктом 3 Прикінцевих положень якого попередній Закон України «Про прокуратуру» із змінами, частково втратив чинність, окрім, зокрема, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1.
Статтею 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2015 №1697-VII передбачене пенсійне забезпечення працівників прокуратури. Згідно з частиною 9 вказаної статті «Прокурорам, визнаним особами з інвалідністю I або II групи, призначається пенсія по інвалідності в розмірах, передбачених частиною другою цієї статті, за наявності стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років». Відповідно до частини другої цієї статті пенсія призначається в розмірі 60% від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Враховуючи наведене, внесені пізніше, після призначення позивачеві пенсії, Законами зміни до статті, що регулює пенсійне забезпечення працівників органів прокуратури, зменшили раніше встановлений розмір пенсії у відсотках - до 60%.
Крім того, відповідно до абзацу 6 ч.15 ст.86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року, №1697-VII (в редакції Законів України №911-VІІІ від 24.12.2015 та №1774-VIII від 06.12.2016), максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Положення про встановлення тимчасового обмеження на періоди з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року та з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року максимального розміру пенсії у розмірі 10740 грн визначено Законом України від 24.12.2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та Законом України від 06.12.2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Однак, як слідує з п. 1 та 2 Прикінцевих положень Закону України №911-VІІІ від 24.12.2015 року, цей Закон набирає чинності з 1 січня 2016 року та дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року. Крім того, згідно з п. 1 Прикінцевих Положень Закону України від 06.12.2016 року №1774-VIII цей Закон набирає чинності з 1 січня 2017 року.
З наведеного вбачається, що законодавець чітко визначив коло суб'єктів, на яких поширюється дія даної норми, до якого позивач не входить, так як у даних правовідносинах має місце перерахунок пенсії, а не її призначення.
Таким чином, враховуючи те, що позивач є пенсіонером і пенсія йому була призначена у 2001 році, тому до розміру пенсії останнього не можуть застосовуватись обмеження максимального розміру пенсії, визначені абзацом шостим частини п'ятнадцятої ст.86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014, № 1697-VII.
Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що позивач має право на перерахунок пенсії без обмеження її максимальним розміром.
При вирішенні питання про застосування закону в часі (статті 50-1 Закону №1789-ХІІ) суд виходить з того, що згідно із статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані.
При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Відповідно до частин першої та третьої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також: у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також: бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий, від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Крім того, відповідно до частини першої статті 8 Конституції України, в Україні визнається й діє принцип верховенства права. Складовою верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає очікування суб'єктом відносин визначених правових наслідків (правового результату) своєї поведінки, яка відповідає наявним у суспільстві нормативним приписам.
Конституційний Суд України у своїх рішеннях неодноразово наголошував на тому, що принцип правової визначеності вимагає ясності й однозначності правової норми й забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишалися передбачуваними (правові позиції Конституційного Суду України в рішеннях від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005, від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010, від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010, від 11 жовтня 2011 року № 10-рп/2011).
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Зокрема, в рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії» зазначено, що принцип правової визначеності є складовою верховенства права (пункт 61). Також у рішенні від 13 грудня 2001 року у справі «Церква Бессарабської Митрополії проти Молдови» ЄСПЛ зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі, в разі необхідності, регулювати його положеннями свою поведінку (пункт 109).
Відповідно до пункту 3.2 рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року, утверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до частини другої статті 6, частини другої статті 19, частини першої статті 68 Конституції України вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави.
Крім того у абзаці 14 пункту 5 рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року у справі № 1-21/2005 також вказано, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-pn/99, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004, від 1 грудня 2004 року № 20-рп/2004).
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Відповідно до статті 19 Конституції України зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оскільки перерахунок пенсії позивачу пов'язаний з переглядом розміру вже призначеної йому пенсії, при визначенні граничного розміру не може поширюватися законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, та яке стосується саме призначення пенсії, оскільки пенсію позивачу вже призначено.
Європейський Суд з прав людини у рішенні в справі «Суханов та Ільченко проти України» від 26.09.2014 дійшов висновку, що «за певних обставин «законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого Протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "законне сподівання", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних Судів, якою підтверджується його існування.
Разом з тим, Європейський Суд вказав, що Кабінет Міністрів України мав визначити розмір надбавки до пенсії, однак, жодного рішення з цього приводу прийнято не було.
Тобто, бездіяльність держави щодо прийняття нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, тримання громадян у невизначеності є невиправданим втручанням у права, передбачені статтею 1 Першого протоколу, так як заявники мали «законне сподівання» на перерахунок пенсії».
Аналогічну правову позицію Європейського суду з прав людини також викладено й у справі «Будченко проти України», в якій Суд вказав, що Уряд України повинен запровадити правові механізми, необхідні для реалізації прав громадян на соціальні пільги, у тому числі на які мав право заявник.
Надаючи оцінку правовідносинам щодо визначення розміру заробітної плати позивача, з якої відповідачем має бути проведено перерахунок пенсії, суд виходить з наявних у матеріалах справи документів, які суд визнає письмовими доказами, а саме: довідки прокуратури Черкаської області №15/52 від 13.04.2016 про розмір заробітної плати позивача; відповіді на інформаційний запит позивача №18-63вих.18 від 01.03.2018 та № 18-168вих.17 від 29.12.2017 до прокуратури Черкаської області про надання інформації про розмір заробітної плати за посадою прокурор області; висновку №29/20-23 експертного дослідження Київського НДІСЕ (Черкаське відділення) від 23.01.2020.
З урахуванням наявних у справі письмових доказів, суд дійшов висновку, провівши арифметичні розрахунки, що загальний розмір заробітної плати позивача для перерахунку пенсії, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №657 від 30.08.2017 року, станом на 01.01.2020 складається з: посадового окладу (прокурор області) у розмірі - 8970,00 грн.; надбавки за класний чин (державний радник юстиції 2 класу) - 2800,00 грн.; надбавки за вислугу років, відповідно до Постанови КМУ №1090 від 09.12.2015 року (40%) 3588,00 грн.
Таким чином, коефіцієнт підвищення заробітної плати станом на 01.01.2020 становить 2, 88 = (8970, 00 грн. + 2800, 00 грн.) / (3938, 00 грн. + 145, 00 грн.), з яких: 3938, 00 грн. - посадовий оклад станом на 15.11.2016; 145, 00 грн. - надбавка за класний чин станом на 15.11.2016; 8970, 00 грн. - посадовий оклад станом на 01.01.2020 та 2800, 00 грн. - надбавка за класний чин станом на 01.01.2020.
Інші виплати (надбавка за виконання особливо важливих завдань або за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, згідно з Постановою КМУ №505 від 31.05.2012 року; місячної премії, згідно з Постановою КМУ №505 від 31.05.2012 року становлять 92907,30 грн. (322559,48 грн. х 2,88, де 32259,48грн. - розмір інших виплат станом на 01.02.2017, а 2,88 - коефіцієнт підвищення заробітної плати станом на 01.01.2020. Всього місячний заробіток, з урахуванням коефіцієнту підвищення становить 108265,30 грн.
У відповідності до ст. 104 КАС України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертних досліджень та складення висновків експерта за результатами проведеного позасудового експертного дослідження визначається відповідно до законодавства.
Таким чином, висновок №29/20-23 Київського НДІ судових експертиз (Черкаське відділення) від 23.01.2020 року, який визнається судом належним та допустимим доказом у даній справі, підтверджує визначений розмір заробітної позивача для перерахунку пенсії в сумі 108265,30 грн.
Приймаючи до уваги обставини справи, враховуючи наявність у матеріалах справи документально підтверджених складових оплати праці позивача, які є необхідні та достатні для проведення відповідних розрахунків, суд приходить до висновку про правомірність дій позивача в частині звернення до Київського НДІСЕ (Черкаське відділення) судових експертиз для проведення судової економічної експертизи для арифметичного та документального підтвердження розміру саме його заробітної плати для перерахунку пенсії.
На підставі наведеного суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний провести перерахунок раніше призначеної позивачеві пенсії за вислугою років на підставі поданої ним заяви, документів, додатково поданих позивачем, в тому числі висновку №29/20-23 експертного дослідження Київського НДІСЕ (Черкаське відділення) від 23.01.2020, а також документів пенсійної справи позивача, на підставі статті 86 Закону України «Про прокуратуру», з розрахунку 90% від суми місячного заробітку, без обмеження граничного розміру пенсії.
Стосовно вимоги позивача про зобов'язання відповідача перерахувати з 01.01.2019 призначену позивачу пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-XII та виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за період з 01.01.2019 до моменту здійснення перерахунку, суд вказує на таке.
Рішенням Конституційного Суду України у справі №3-209/2018(2413/18,2807/19) за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII від 13.12.2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Установлено такий порядок виконання цього Рішення: частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: « 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» були підвищені розміри посадових окладів працівників органів прокуратури України та надбавки за класні чини. Ураховуючи лист Міністерства юстиції України від 08.07.2008 року №5928-0-33-08-34 «Про набрання чинності нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України», вказана Постанова набрала чинності з дати її опублікування, а саме - з 06.09.2017 року. Право на звернення за перерахунком пенсії у позивача виникло з 06.09.2017 року - з дати опублікування вказаної Постанови, а право на перерахунок - з 01.10.2017 року за тих підстав, що позивач має право на перерахунок пенсії за вислугою років, у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорських працівників. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Тобто, враховуючи вищенаведені норми діючого законодавства України, а також вказане рішення Конституційного суду України, позивач набув право на перерахунок раніше призначеної йому пенсії, у зв'язку з прийняттям 30.08.2017 року Кабінетом Міністрів України вищезгаданої Постанови №657, з 01.10.2017 року, так як перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, а обставини настали - 06.09.2017 року, відповідно, з урахуванням звернення позивача до відповідача з заявою про перерахунок 05.02.2020 року, перерахунок відповідачем має бути проведено саме з 05.02.2019 року, тобто так, як визначено Законом - не більш, як за 12 місяців з дати звернення. Позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії позивачу з 01.01.2019 задоволенню не підлягають, оскільки перебувають поза межами 12 місяців з дати звернення.
Щодо вимоги позивача про допуск судового рішення до негайного виконання щодо виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць, суд зазначає, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Таким чином, негайне виконання в межах сум платежу за один місяць застосовується у разі стягнення грошових сум з відповідача.
Оскільки належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача здійснити перерахунок і виплату пенсії, а не стягнення грошових сум, негайне виконання не застосовується.
Статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на те, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність дій щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 у розмірі 90% від розміру заробітної плати, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Враховуючи вимоги статті 139 КАС України, відшкодування витрат, понесених позивачем зі сплати судового збору, не передбачено.
Керуючись ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 241-246, 255, 295 КАС України, суд,
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 у розмірі 90% від розміру заробітної плати, чинної на час здійснення перерахунку.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області перерахувати та виплатити з 05.02.2019 призначену ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-XII (в редакції станом на час призначення пенсії) у розмірі 90% від розміру заробітної плати, що визначена у висновку експертного дослідження Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (Черкаське відділення) №29/20-23 від 23.01.2020 без обмежень граничного розміру пенсії та виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за період з 05.02.2019 до моменту здійснення перерахунку.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.
Суддя П.Г. Паламар