ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
28 травня 2020 року м. Київ № 640/11434/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Пащенко К.С., ознайомившись з позовною заявою
ОСОБА_1 , що діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2
до Державної казначейської служби України
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_4 (адреса: АДРЕСА_1 ) що діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної казначейської служби України (адреса: 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6, ідентифікаційний код 37567646), в якому просить суд:
визнати неправомірною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо неперерахування грошей на користь ОСОБА_1 за виконавчим листом від 06.09.2019, виданим Київським окружним адміністративним судом за рішенням від 25.04.2019 у справі 826/1001/17;
визнати неправомірною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо неповернення ОСОБА_1 виконавчого листа від 06.09.2019, виданого Київським окружним адміністративним судом за рішенням від 25.04.2019 у справі 826/1001/17;
зобов'язати Державну казначейську службу України повернути ОСОБА_1 оригінал виконавчого листа від 06.09.2019, виданого Київським окружним адміністративним судом за рішенням від 25.04.2019 у справі 826/1001/17;
стягнути з Державної казначейської служби України моральну шкоду у розмірі 1 360 224,00 грн. на користь ОСОБА_1 ;
стягнути з Державної казначейської служби України моральну шкоду у розмірі 1 360 224,00 грн. на користь ОСОБА_4 як законного представника ОСОБА_2 - сина матері одиначки.
В якості підстав позову зазначено, що Державною казначейською службою України не виплачено кошти у сумі 10000,00 грн., стягнуті з Міністерства охорони здоров'я України за рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25.04.2019 у справі № 826/1001/17.
Відповідно до вимог ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161, 172 цього Кодексу.
Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач звернулася самостійно та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 .
Згідно п. 9 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень у позовній заяві вказується - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Однак, з аналізу позовної заяви не вбачається, яким чином позовні вимоги щодо визнання протиправними дій Державної казначейської служби України щодо виконання рішення на користь ОСОБА_1 за виконавчим листом стосуються прав, свобод, інтересів або обов'язків ОСОБА_4 та її неповнолітнього сина позивачки - ОСОБА_2 .
При цьому, суд зазначає, що порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати індивідуально виражені права чи інтереси особи, про порушення чиїх прав йдеться.
Окрім того, слід відмітити, що у відповідності до ч. 5 ст. 21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Таким чином, ОСОБА_4 , як позивачу та законному представнику неповнолітнього сина ОСОБА_2 , слід обґрунтувати права, свободи та інтереси, що були порушені внаслідок протиправних дій суб'єкта владних повноважень, або уточнити вимоги та зміст позовної заяви.
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
З тексту позовної заяви вбачається одна вимога немайнового характеру щодо визнання протиправними дій Державної казначейської служби України та зобов'язання вчинити певні дії.
У відповідності до ч. 7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи, отже звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Разом з тим, в обґрунтування звільнення від сплати судового збору ОСОБА_4 вказано, що остання звільнена від сплати судового збору як законний представник дитини - сина матері одиначки, що не є підставою для звільнення від сплати судового збору з огляду на положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Так, частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2019 рік" установлено у 2019 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для працездатних осіб з 1 січня 2019 року - 2102 грн.
З урахуванням розміру заявлених вимог та наведених положень законодавства, сума судового збору за звернення до суду з вказаним адміністративним позовом становить 840,80 грн.
Письмові докази, які подаються до суду мають бути оформлені відповідно до вимог ст. 94 КАС України, зокрема, вони подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, а якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством, зокрема, учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Як видно з доданих до позовної заяви додатків, позивачем не завірено належним чином копій додатків та не надано відповідних копій для відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Вказані судом недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:
1) редакції позовної заяви або письмових пояснень з приводу порушених прав, свобод та законних інтересів ОСОБА_4 та неповнолітнього сина ОСОБА_2 оскаржуваними діями суб'єкта владних повноважень;
2) належним чином завірених копій позовної заяви з додатками для суду та інших учасників у справі;
3) оригіналу платіжного документа про сплату судового збору або заяву про звільнення від сплати судового збору з зазначенням підстав, передбаченими Законом України "Про судовий збір".
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 172, 241-243, 248, КАС України, суд -
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
3. Попередити позивача, що в разі не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху у встановлений строк, до позовної заяви будуть застосовані наслідки визначені п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Ухвала, відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя К.С. Пащенко