ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
28 травня 2020 року м. Київ № 640/11601/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї матеріалами
Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві
доФізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення коштів,
Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача вартість відібраних зразків продукції та суму витрат на проведення їх експертизи (випробування) у розмірі 27038,96 гривень.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог.
Спірні правовідносини виникли у зв'язку з несплатою відповідачем у добровільному порядку варстоті відібраних зразків продукції та суму витрат на проведення їх експертизи (випробування) відповідно до протоколів від 08.10.2019 № 10379/19-і, 10380/19-і, 10381/19-і, 10382/19-і.
Відповідно до частини восьмої статті 27 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" витрати, пов'язані з відбором, доставкою та проведенням експертизи (випробування), у тому числі з оплатою зразків продукції, фінансуються за рахунок органу ринкового нагляду.
Якщо за результатами експертизи (випробування) зразків продукції встановлено, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, відповідний суб'єкт господарювання відшкодовує вартість відібраних зразків та проведення їх експертизи (випробування) в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 Порядку відшкодування суб'єктом господарювання вартості відібраних зразків нехарчової продукції та проведення їх експертизи (випробування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 № 921, орган державного ринкового нагляду в тижневий строк після ознайомлення суб'єкта господарювання з висновком експертизи, під час проведення якої встановлено, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, готує документи, що підтверджують вартість відібраних зразків та витрати, пов'язані з проведенням експертизи, включаючи витрати на доставку зразків продукції до місця проведення експертизи, та надсилає їх суб'єкту господарювання рекомендованим листом з повідомленням про вручення або листом з оголошеною цінністю чи вручає під розписку.
Суб'єкт господарювання в тижневий строк з моменту надходження зазначених документів відшкодовує органу державного ринкового нагляду вартість відібраних зразків та витрати, пов'язані з проведенням експертизи, шляхом перерахування коштів до державного бюджету. Суб'єкт господарювання відшкодовує вартість відібраних зразків продукції за умови оплати вартості таких зразків органом державного ринкового нагляду.
Згідно з пунктом 4 Порядку № 921 у разі відмови суб'єкта господарювання від відшкодування органу державного ринкового нагляду вартості відібраних зразків та витрат, пов'язаних з проведенням експертизи, зазначені кошти стягуються в судовому порядку.
Тобто, після отримання висновків експертизи контролюючий орган, за наявності відповідних підстав, у тижневий строк надсилає документи, що підтверджують витрати.
У даному випадку, висновок експертизи, під час проведення якої встановлено, що продукція є небезпечною, датований 08.10.2019, тоді як позовну заяву здано на пошту 26.05.2020, тобто з пропущенням тримісячного строку звернення до суду, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позивачем не надано суду заяву про поновлення пропущеного строку та доказів поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки позивач може усунути шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 122, 160-161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня отримання копії даної ухвали.
3. Попередити позивача про те, що у разі, якщо недоліки не буде усунуто у встановлений судом строк, позовну заяву буде повернуто відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Відповідно до статей 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О.П. Огурцов