Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
29 травня 2020 р. № 520/3821/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративний позов та додані до нього документи Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Комунального закладу "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 52 комбінованого типу Харківської міської ради про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, -
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комунального закладу "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №52 комбінованого типу Харківської міської ради, в якому просить суд: застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення (заборони) експлуатації будівель Комунальним закладом "Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №52 комбінованого типу Харківської міської ради", за адресою: Харківська область, місто Харків, вул. Льговська 34, шляхом їх знеструмлення, опечатування пристроїв відключення джерел електропостачання та зобов'язання припинити використання цих будівель до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
В обґрунтування позовних позивач зазначив, що за наслідками проведеної перевірки виявлено, що відповідачем порушено вимоги законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють реальну загрозу здоров'ю людей, у зв'язку з чим, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.2020 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.
Представник відповідача не погодився з позовними вимогами та надав відзив на позов, в кому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідачем усунуті порушення, з приводу яких позивач звернувся до суду.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Розгляд справи було призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Згідно з п.10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Частиною 4 статті 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до ч.1 ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.
На підставі наказу №132 від 12.12.2019 "Про проведення позапланових перевірок об'єктів" та посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 16.12.2019 №372 Основ'янським районним відділом у м. Харкові Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області в період з 18.12.2019 по 23.12.2019 проведена позапланова перевірка дотримання і виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки будівель Комунального закладу "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №52 комбінованого типу Харківської міської ради.
Посвідчення від 16.12.2019 №372 було вручено завідуючій ДНЗ 18.12.2019, про що свідчить її особистий підпис.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 23.12.2020 №304, яким встановлено порушення відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а саме:
п.1 приміщення не дообладнані автоматичною пожежною сигналізацією;
п.2 будівлю не обладнано системою сповіщення людей про пожежу;
п.3 в горищному приміщенні прокладено електропроводи та кабелі по горючим конструкціям;
п.4 на шляхах евакуації влаштовано горюче облицювання стін;
п.5 електричні вимикачі встановлені на горючі основи, без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу.
Неусунення зафіксованих в акті перевірки від 23.12.2019 №304 порушень слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Порушення зазначені в пунктах 3 та 5 Акту №304 від 23.12.2019 відповідачем на час розгляду даної справи ліквідовані, що підтверджено актом від 12.03.2020, складеного за результатами проведеного планового (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
12 березня 2020 року після завершення здійснення заходу посадовою особою органу державного нагляду (контролю) було складено припис №б/н про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки. У цьому приписі посадова особа органу державного нагляду (контролю) визначає, що Відповідач повинен усунути порушення вимог законодавства у строк до 24.02.2020 року.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року №877-V (надалі - Закон №877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
Згідно п. 4 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про пожежну безпеку" забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ та організацій покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.
Згідно вимог пункту 1 «Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року №1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
Вимогами частини 1 статті 64 Кодексу цивільного захисту України визначено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в областях.
Згідно вимог пункту 3 «Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року № 1052 визначено: «Основними завданнями ДСНС є: 1) реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності: 2) здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільної о захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.»
Згідно п. 4 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про пожежну безпеку" забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ та організацій покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.
Згідно ч. 7 ст. 7 Закону № 877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
Частиною 4 статті 4 Закону № 877-V визначено, що виключно законами встановлюються вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності.
Відповідно до пунктів 1, 4 частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є зокрема недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами та нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій.
Згідно ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Відповідно до частини 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Згідно підпункту 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Частиною 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Отже, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.
Згідно вимог пункту 24 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб'єкті господарювання на ній або водному об'єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров'ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об'єкті, провадження на ній господарської діяльності.
Відповідно до вимог пункту 3.1 Національного класифікатору ДК 019:2010 "Класифікатор надзвичайних ситуацій", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 року №457 (далі - Класифікатор) "Надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об'єкті на ній або на водному об'єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, зокрема епідемією, епізоотією, епіфітотією, пожежею, що призвело (може призвести) до виникнення великої кількості постраждалих, загрози життю та здоров'ю людей, їх загибелі, значних матеріальних утрат, а також до неможливості проживання населення на території чи об'єкті, ведення там господарської діяльності".
Згідно вимог пункту 4 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України аварія - небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила ураження, травмування населення або створює на окремій території чи території суб'єкта господарювання загрозу життю або здоров'ю населення та призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи спричиняє наднормативні, аварійні викиди забруднюючих речовин та інший шкідливий вплив на навколишнє природне середовище.
Згідно вимог пункту 25 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров'ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків.
Також розділом 4 Класифікатору встановлено, що надзвичайна ситуація техногенного характеру - це порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об'єкті на ній або на водному об'єкті унаслідок транспортної аварії (катастрофи), пожежі, вибуху, аварії з викиданням (загрозою викидання) небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин, раптового руйнування споруд; аварії в електроенергетичних системах, системах життєзабезпечення, системах телекомунікацій, на очисних спорудах, у системах нафтогазового промислового комплексу, гідродинамічних аварій тощо.
У розділі 6 Класифікатору зазначені коди надзвичайних ситуацій у наслідок пожеж та вибухів.
Згідно визначення ДСТУ 2272-06 "Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять" небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, утравмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.
Відповідно до пункту 43 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об'єктах, а також у суб'єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.
Згідно з вимогами пункту 33 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.
Таким чином, пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров'ю людей виникає не лише при наявності порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, але й за наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від шкідливого впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі.
Відповідно до ч.2 ст. 17 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту здійснює прогнозування спільно із центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями імовірності виникнення надзвичайних ситуацій, визначає показники ризику та здійснює районування території України щодо ризику виникнення надзвичайних ситуацій.
Приписами пункту 4 «Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1052 від 16.12.2015 року, встановлено, що ДСНС відповідно до покладених на неї завдань зокрема здійснює разом із центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями прогнозування імовірності виникнення надзвичайних ситуацій, визначає показники ризику та здійснює районування території України щодо ризику виникнення надзвичайних ситуацій.
Отже, позивач у даній справі є органом, який здійснює прогнозування імовірності виникнення надзвичайних ситуацій, визначає показники ризику та здійснює районування підвідомчій йому території щодо ризику виникнення надзвичайних ситуацій.
Суд погоджується з доводами позивача, що вказані в адміністративному позові порушення, які при виникненні пожеж (надзвичайних ситуацій) створять небезпеки людям (як персоналу об'єкту, так й іншим громадянам, а також особам, які будуть задіяні в їх ліквідації), оскільки пожежа (надзвичайна ситуація) може виникнути на об'єкті у зв'язку із стихійним лихом (блискавки, шквали, повені, пориви вітру тощо), терористичним актом або порушенням вимог пожежної та техногенної безпеки безпосередньо персоналом об'єкту (необережне поводження з вогнем, паління, проведення вогневих і зварювальних робіт, порушення технологічного процесу, підпали тощо).
Відповідач вважає безпідставними та необґрунтованими вимоги Позивача про застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), оскільки вказане спричинить припинення навчального процесу і ці заходи будуть мати негативні наслідки для Відповідача та учнів вказаного закладу освіти в частині порушення гарантованого Конституцією права на освіту.
12 березня 2020 року після завершення здійснення заходу посадовою особою органу державного нагляду (контролю) було складено припис № б/н про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки. У цьому приписі посадова особа органу державного нагляду (контролю) визначає, що Відповідач повинен усунути порушення вимог законодавства у строк до 24.02.2020 року.
Відповідач пояснює, що усунення порушень, зазначених у пунктах 1, 2 та 4 Акту №304, зокрема, дообладнання приміщень автоматичною пожежною сигналізацією, обладнання будівлі системою сповіщення людей про пожежу потребує значних фінансових витрат, а проведення будівельних робіт по облицюванню стін пожежонебезпечними матеріалами, крім того можуть бути проведені лише за відсутністю у закладі дітей.
Оскільки, відповідач є неприбутковою організацією, не здійснює прибуткової господарської діяльності, не має власних коштів, а також, зважаючи не той факт, що відповідно до Статуту закладу засновник або уповноважений ним орган здійснює фінансування навчального закладу, його матеріально-технічне забезпечення, надає необхідні будівлі з обладнанням і матеріалами, організовує будівництво та ремонт приміщень, їх господарське обслуговування, відповідач звернувся до Управління освіти адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради із запитами про виділення коштів на фінансування заходів, спрямованих на усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки. Зазначає, що порушення, над усуненням яких працює відповідач, не є такими, що створюють очевидну загрозу життю та здоров'ю людей, оскільки вони не відносяться до першопричин займання та розповсюдження вогню.
23 серпня 2019 року відповідно до наказу Адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради від 15.08.2019 № 98 комісією було здійснено комплексну перевірку стану готовності Комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №52 комбінованого типу Харківської міської ради» до 2019/2020 навчального року та за її результатами складено відповідний акт за підписом всіх членів комісії.
Комісією, що здійснювала перевірку встановлено, що у закладі дотримуються вимог Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України 15.08.2016 №974, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08 вересня 2016 за №1229/29359, наявне протипожежне обладнання перебуває у належному стані.
Відповідач зазначає, що порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, виявлені під час позапланової перевірки 18-23 грудня 2019 року, зазначені у акті №304, існували і на момент здійснення перевірки готовності навчального закладу до 2019/2020 навчального року, проте не вважалися Головним державним інспектором у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту - заступником начальника Основ'янського РВ ГУ ДСНС України у Харківській області - підполковником служби цивільного захисту Губарем С.В. такими, що можуть призвести то пожежі і становлять реальну загрозу життю та здоров'ю людей.
Комісія дійшла висновку, що Комунальний заклад «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №52 комбінованого типу Харківської міської ради» готовий до 2019/2020 навчального року.
Суд не бере до уваги, вказані обставини, оскільки предмети дослідження Комісії та органів ДСНС є різними за своєю суттю.
Тим паче, відсутність встановлення у висновках Комісії порушень протипожежної безпеки не виключає фактичну наявність таких порушень у Комунальному закладі «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №52 комбінованого типу Харківської міської ради» та виявлення порушень у майбутньому в ході проведення інших заходів державного контролю.
Суд зазначає, що згідно наявних у справі матеріалів, зафіксовані в акті від 23.12.2019 №304 та в акті від 12.03.2020 порушення відповідачем виконано не в повному обсязі.
Не дивлячись на те, що відповідач доклав та докладає зусиль для усунення порушень за актами перевірки, вказані порушення не є формальними та стосуються суттєвих недоліків у протипожежній системі Комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №52 комбінованого типу Харківської міської ради», що у свою чергу унеможливлює забезпечити безпеку людини в разі виникнення пожежі чи іншої надзвичайної ситуації.
Суд зазначає, що в контексті вищенаведених норм настання реальної загрози життю та здоров'ю людей слід пов'язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.
Суд звертає увагу на те, що у даному випадку виявлені позивачем порушення установлених законодавством вимог пожежної безпеки самі по собі не створюють безпосереднього ризику виникнення і розвитку пожеж, але можуть створювати небезпеку завдання шкоди життю та здоров'ю людей у процесі самої пожежі.
Водночас, суд звертає увагу, що існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров'ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель.
Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 823/589/16.
Згідно ж статті 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" виконання вимог органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства є обов'язком суб'єкта господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Відтак, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для застосування в даному випадку заходу реагування у сфері державного нагляду (контролю), про який просить позивач.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.
Згідно положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області.
Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст.257, 258, 262, 246, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (вул. Шевченка, буд. 8, м. Харків, 61013, код ЄДРПОУ 38631015) до Комунального закладу "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №52 комбінованого типу Харківської міської ради (вул. Льговська, буд. 34, м. Харків, 61009) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду - задовольнити.
Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення (заборони) експлуатації будівель Комунального закладу "Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №52 комбінованого типу Харківської міської ради", за адресою: Харківська область, місто Харків, вул. Льговська 34, шляхом їх знеструмлення, опечатування пристроїв відключення джерел електропостачання та зобов'язання припинити використання цих будівель до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Тітов