Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
місто Харків
27 травня 2020 р. справа № 520/2723/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Старосєльцевої О.В., розглянувши за процедурою письмового провадження у порядку загального провадження справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Моначинівської сільської ради про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, -
встановив:
Позивач, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель Моначинівської сільської ради, за адресами: Харківська область, Куп'янський район, с. Моначинівка, вул. Жердія, буд. 21, вул. Жердія, буд. 23, шляхом їх знеструмлення, опечатування пристроїв відключення джерел електропостачання та зобов'язання припинити використання цих будівель до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Ухвалою суду від 02.03.2020 року прийнято до розгляду адміністративну справу та призначено проведення підготовчого засідання.
Ухвалою суду від 24.03.2020 р. закрито підготовче провадження у справі.
Ухвалою суду від 09.04.2020 р. відкладено розгляд справи у зв'язку з задоволенням клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи.
Ухвалою суду від 20.05.2020 р. призначено судове засідання на 27.05.2020 р.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами планової перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на території та у будівлях відповідача виявлені порушення, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей. Отже, будівлі відповідача за адресою: Харківська область, Куп'янський район, с. Моначинівка, вул. Жердія, буд. 21, вул. Жердія, буд. 23, не можуть експлуатуватися.
Відповідач надав заяву, у якій зазначив, що проти задоволення позову не заперечує та просить суд розгляну справу без представника відповідача.
Представник позивача подав заяву щодо розгляду справи за відсутністю уповноваженого представника позивача в якій зазначив, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі.
Суд, на підставі ч. 9 ст. 205 КАС України, вважає можливим розглянути справу у письмовому провадженні без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.
Суд, вивчивши доводи позову повно виконавши процесуальний обов'язок із збору доказів, з'ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
На підставі наказу від 20.09.2019р. № 115 Куп'янського районного відділу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, була проведена планова перевірка додержання (виконання) вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на території та у будівлях у період з 22.11.2019 року по 28.11.2019 року Моначивської сільської ради, (юридична адреса: Харківська область, Куп'янський район, с. Моначинівка, вул. Жердія, буд. 21), за місцем провадження господарської діяльності: Харківська область, Куп'янський район, с. Моначинівка, вул. Жердія, буд. 21, вул. Жердія, буд. 23.
Повідомленням від 11.11.2019р. № 420/2763 голову Моначивської сільської ради Черкасова М.Ф. під особистий підпис 11.11.2019р. було повідомлено про здійснення перевірки Моначивської сільської ради за адресами: Харківська область, Куп'янський район , с. Моначинівка, вул. Жердія , буд . 21 , вул . Жердія, буд. 23 .
Вказану перевірку було проведено згідно посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 21.11.2019р. №404, яке було отримано 22.11.2019р. Головою сільської ради Черкасовим М.Ф., що підтверджується підписом останнього.
За результатами вказаної перевірки було складено акт від 28.11.2019р. №313, який було направлено відповідачу поштою.
Згідно висновків наведених в акті від 28.11.2019р. №313 в ході перевірки будівель Моначивської сільської ради, розташованими за місцем провадження господарської діяльності Моначивської сільської ради за адрсеами: Харківська область, Куп'янський район, с. Моначинівка, вул. Жердія , буд . 21 , вул . Жердія, буд . 23 , було встановлено, що вони експлуатуються з порушеннями вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а саме: 1) на об'єкті відповідним документом не встановлений протипожежний режим; 2) не виконано грати на вікнах приміщень такими що розкриваються, розсуваються, знімаються; 3) замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання не проводиться 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ; 4) посадові особи та працівники не проходять навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 року № 444 "Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях"; 5) не забезпечено проведення об'єктом ідентифікації об'єкта господарської діяльності; 6) не забезпечено приміщення первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками; 7) керівником підприємства не призначено відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту; 8) електророзетки та вимикачі встановлені на горючі основи; 9) для кожного приміщення підприємства не розроблено та затверджені керівником об'єкта або уповноваженою ним посадовою особою інструкції про заходи пожежної безпеки; 10) не здійснено навчання працівників з питань цивільного захисту; 11) відсутній Світловий покажчик «Вихід»; 12) навішені вогнегасники на кронштейни, не забезпечені можливістю прочитування маркувальних написів на корпусі; 13) територія об'єкта, а також будинки, споруди, приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки; 14) для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння не установлено вказівні знаки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір", ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности". Знаки не розміщено на видимих місцях на висоті 2-2,5 м. від рівня підлоги як усередені, так і поза приміщеннями (за потреби); 15) працівники об'єкта не ознайомлені з протипожежним режимом на інструктажах або під час проходження пожежно-технічного мінімуму; 16) не забезпечено відповідно до законодавства своїх працівників засобами індивідуального захисту; 17) переносні вогнегасники не розміщено шляхом: навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м. від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення; установлювання в шафи пожежних кран-комплектів, у спеціальні тумби, на підставки, що надійно закріплені на підлозі (якщо дозволяє конструкційне виконання), у пожежні щити (стенди); 18) у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев'яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності; 19) з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів; 20) влаштовані та експлуатуються тимчасові електромережі; 21) в електропроводках вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зон відгалужувальні та з'єднувальні коробки кришками з негорючих або важкогорючих матеріалів не закриті; 22) захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірка не виконано відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-3 8:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд»; 23) будинки, приміщення та споруди не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»; 24) технічне обслуговування вогнегасників не здійснюється відповідно до Правил експлуатації вогнегасників; 25) не забезпечено об'єкт необхідною кількістю води для витрат на зовнішнє пожежогасіння згідно ДБН В.2.5-74:2013 "Водопостачання. Зовнішні мережі; 26) улаштовано на шляхах евакуації з приміщення пороги, які перешкоджають вільній евакуації людей; 27) об'єкт не забезпечено адресним вказівником (назва вулиці, номер будинку), встановленим на фасаді будівель або інших видних місцях і освітлюваними у темний час доби; 28) допущено експлуатацію кабелів і проводів з пошкодженою ізоляцією; Моначівський сільський клуб: 29) на об'єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) не встановлений протипожежний режим; 30) не виконано грати на вікнах приміщень такими що розкриваються, розсуваються, знімаються; 31) замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання не проводиться 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ; 32) посадові особи та працівники не проходять навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року №444 "Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях"; 33) не забезпечено проведення об'єктом ідентифікації об'єкта господарської діяльності; 34) не забезпечено приміщення первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками; 35) керівником підприємства не призначено відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту; 36) електророзетки та вимикачі встановлені на горючі основи (конструкції); 37) для кожного приміщення підприємства не розроблено та затверджені керівником об'єкта або уповноваженою ним посадовою особою інструкції про заходи пожежної безпеки; 38) не здійснено навчання працівників з питань цивільного захисту; 39) відсутній Світловий покажчик «Вихід»; 40) навішені вогнегасники на кронштейни, не забезпечені можливістю прочитування маркувальних написів на корпусі; 41) територія об'єкта, а також будинки, споруди, приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки; 42) для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння не установлено вказівні знаки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір", ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности". Знаки не розміщено на видимих місцях на висоті 2-2,5 м. від рівня підлоги як усередені, так і поза приміщеннями (за потреби); 43) працівники об'єкта не ознайомлені з протипожежним режимом на інструктажах або під час проходження пожежно-технічного мінімуму; 44) не забезпечено відповідно до законодавства своїх працівників засобами індивідуального захисту; 45) переносні вогнегасники не розміщено шляхом: навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м. від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення; установлювання в шафи пожежних кран-комплектів, у спеціальні тумби, на підставки, що надійно закріплені на підлозі (якщо дозволяє конструкційне виконання), у пожежні щити (стенди); 46) у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев'яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності; 47) з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів; 48) влаштовані та експлуатуються тимчасові електромережі; 49) в електропроводках вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зон відгалужувані та з'єднувальні коробки кришками з негорючих або важкогорючих матеріалів не закриті; 50) захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірка не виконано відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд»; 51) будинки, приміщення та споруди не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»; 52) технічне обслуговування вогнегасників не здійснюється відповідно до Правил експлуатації вогнегасників; 53) не забезпечено об'єкт необхідною кількістю води для витрат на зовнішнє пожежогасіння згідно ДБН В.2.5-74:2013 "Водопостачання. Зовнішні мережі"; 54) улаштовано на шляхах евакуації з приміщення пороги, які перешкоджають вільній евакуації людей; 55) об'єкт не забезпечено адресним вказівником (назва вулиці, номер будинку), встановленим на фасаді будівель або інших видних місцях і освітлюваними у темний час доби; 56) допущено експлуатацію кабелів і проводів з пошкодженою ізоляцією; 57) не влаштовано внутрішній протипожежний водопровід, кількість вводів у будинок, витрати води на внутрішнє пожежогасіння та кількість струменів від пожежних кран-комплектів визначаються, виходячи з вимог ДБН В.2.5-64:2012 "Внутрішній водопровід та каналізація"; 58) підвішені світильники безпосередньо на струмопровідні проводи; 59) не встановлено для загального відключення силових та освітлювальних мереж складських приміщень апарати відключення (вимикачів) поза межами (ззовні) приміщень на негорючих стінах.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач в позові посилався щодо частини встановлених в акті перевірки порушень, а саме на пункти: 2, 3, 6, 8, 11, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 28, 30, 31, 34, 36, 39, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 56, 57, 58, 59.
Вважаючи, що недодержання відповідачем вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Щодо правового регулювання спірних правовідносин, суд зазначає наступне.
Положеннями статті 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до абз. 2 ст.1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі Закон України №877-V), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Як встановлено частиною першою статті 3 Закону України Закону №877-V від 05.04.2007, державний нагляд (контроль) серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; гарантування прав та законних інтересів кожного суб'єкта господарювання; презумпції правомірності діяльності суб'єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків суб'єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб'єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.
Частиною першою статті 4 Закону України №877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Частинами 1-2 ст. 7Закону України №877-V передбачено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
Згідно ч. 6 ст. 7 Закону України №877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону України №877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
Згідно ст. 2 Закону України "Про пожежну безпеку", забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ та організацій покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.
Відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту регулює Кодекс цивільного захисту України № 5403-VI від 02.10.2012.
У відповідності до п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 50 Кодексу цивільного захисту України, джерелами небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру є будівлі та споруди з порушенням умов експлуатації та суб'єкти господарювання з критичним станом виробничих фондів та порушенням умов експлуатації.
За положеннями Кодексу цивільного захисту України саме загроза життю та/або здоров'ю людей, а не факт порушення законодавства з питань цивільної безпеки, техногенної безпеки, пожежної безпеки тощо, визнана законодавцем у якості підстави для постановлення судом рішення про застосування заходів державного реагування.
Відповідно до ч.3 ст.55 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Відповідно до п.12 ч.1 ст.67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Приписами ч.2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами (ст. 70 Кодексу цивільного захисту України).
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що встановлення факту порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, та у подальшому може призвести до тяжких наслідків у цій сфері, є достатньою підставою для застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежо-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту. Адміністративний суд, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що виявлені органом державного нагляду (контролю) порушення вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей і не були усунуті суб'єктом господарювання, має ухвалити рішення про вжиття відповідних заходів реагування, в тому числі шляхом повного зупинення експлуатації (роботи) будівель.
Позивач звернувся до суду щодо не виконання відповідачем наступних порушень:
1. Не виконано грати на вікнах приміщень такими що розкриваються, розсуваються, знімаються.
2. Замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання не проводиться 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ.
3. Не забезпечено приміщення первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками.
4. Електророзетки та вимикачі встановлені на горючі основи.
5. Відсутній Світловий покажчик «Вихід».
6. У будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев'яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.
7. З'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів.
8. Влаштовані та експлуатуються тимчасові електромережі.
9. В електропроводках вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зон відгалужу вальні та з'єднувальні коробки кришками з негорючих або важкогорючих матеріалів не закриті.
10. Захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірка не виконано відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-3 8:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд».
11. Будинки, приміщення та споруди не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».
12. Технічне обслуговування вогнегасників не здійснюється відповідно до Правил експлуатації вогнегасників.
13. Не забезпечено об'єкт необхідною кількістю води для витрат на зовнішнє пожежогасіння згідно ДБН В.2.5-74:2013 "Водопостачання. Зовнішні мережі.
14. Улаштовано на шляхах евакуації з приміщення пороги, які перешкоджають вільній евакуації людей.
15. Допущено експлуатацію кабелів і проводів з пошкодженою ізоляцією.
16. Не виконано грати на вікнах приміщень такими що розкриваються, розсуваються, знімаються.
17. Замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання не проводиться 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ.
18.Не забезпечено приміщення первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками.
19. Електророзетки та вимикачі встановлені на горючі основи (конструкції).
20. Відсутній Світловий покажчик «Вихід».
21. У будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев'яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.
22. З'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів.
23. Влаштовані та експлуатуються тимчасові електромережі.
24. В електропроводках вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зон відгалужувані та з'єднувальні коробки кришками з негорючих або важкогорючих матеріалів не закриті.
25. Захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірка не виконано відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд».
26. Будинки, приміщення та споруди не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».
27. Технічне обслуговування вогнегасників не здійснюється відповідно до Правил експлуатації вогнегасників.
28. Не забезпечено об'єкт необхідною кількістю води для витрат на зовнішнє пожежогасіння згідно ДБН В.2.5-74:2013 "Водопостачання. Зовнішні мережі".
29. Улаштовано на шляхах евакуації з приміщення пороги, які перешкоджають вільній евакуації людей.
30. Допущено експлуатацію кабелів і проводів з пошкодженою ізоляцією.
31. Не влаштовано внутрішній протипожежний водопровід, кількість вводів у будинок, витрати води на внутрішнє пожежогасіння та кількість струменів від пожежних кран-комплектів визначаються, виходячи з вимог ДБН В.2.5-64:2012 "Внутрішній водопровід та каналізація".
32. Підвішені світильники безпосередньо на струмопровідні проводи.
33. Не встановлено для загального відключення силових та освітлювальних мереж складських приміщень апарати відключення (вимикачів) поза межами (ззовні) приміщень на негорючих стінах.
Отже зазначені вище порушення, встановлені під час перевірки Моначівської сільської ради за адресами провадження господарської діяльності: Харківська область, Куп'янський район, с. Моначинівка, вул. Жердія, буд. 21, вул. Жердія, буд. 23, не були виконані, доказів зворотнього матеріали справи не містять.
З матеріалів справи судом встановлено, що представник відповідача був належним чином повідомлений про проведення перевірки, акт від 28.11.2019р. № 313, яким зафіксовані порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, не містить зауважень суб'єкта господарювання щодо не згоди з висновками акта.
Від в.о. старости Моначівської сільської ради Черкасова М.Ф. надійшла заява, у якій зазначено, що проти задоволення позову представник відповідача не заперечує.
З огляду на зміст ч. 4 ст. 47 КАС України, суд розцінює вказану заяву відповідача, як визнання позову повністю.
З огляду на встановлені обставини, враховуючи, що визнання позиву відповідачем не суперечить закону та не порушує чиї-небудь права, свободи чи інтереси, та оскільки відповідачем не усунуті порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, які були виявленні під час перевірки та які стали підставою для звернення до суду позивачем, суд приходить до висновку про наявність підстав для застосування заходу реагування шляхом у вигляді повного зупинення експлуатації, їх знеструмлення з опечатуванням пристроїв відключення джерел електропостачання, та припинення використання цих будівель з метою проведення будь-якої діяльності та задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
При розв'язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.
Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".
Так, відповідно до положень ч.2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Позов - задовольнити.
Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель Моначинівської сільської ради, за адресами: Харківська область, Куп'янський район, с. Моначинівка, вул. Жердія, буд. 21, вул. Жердія, буд. 23, шляхом їх знеструмлення, опечатування пристроїв відключення джерел електропостачання та зобов'язання припинити використання цих будівель до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Роз'яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду); підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України, а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Старосєльцева