Справа № 344/19327/19
Провадження № 2/344/1171/20
28 травня 2020 року м.Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Бородовський С.О., ознайомившись із клопотанням представника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради про розірвання шлюбу,-
28/05/2020 представник ОСОБА_2 подав повторно клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції, зазначив, що адвокат знаходиться та здійснює свою діяльність за адресою: м. Дніпро, площа Героїв Майдану, буд. 1, офіс 448, територіальна віддаленість Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ускладнює безпосередню участь вповноваженого представника відповідача в судовому засіданні, особливо в умовах запровадження карантинних заходів. Просив обов'язок запезпечення проведення судового засідання в режимі відеоконференції покласти на Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська.
Судове засідання призначено на 28/05/2020 о 11:30 годині.
25/05/2020 ухвалою суду представнику відмовлено в задоволенні клопотання аналогічного змісту, оскільки представником відповідача не подано підтвердження про наявність в зазначеному ним судді технічної та оргнізаційної можливості проведення судового засідання в режимі відеоконференції, не подано клопотання про проведення засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Подані суду клопотання є ідентичними за змістом та підставами, подане клопотання суперечить встановленому процесуальному порядку проведення судових засідань в режимі відеоконференції.
Питання участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції регулюється ст. 212 ЦПК України, частиною п'ятою якої передбачено, що суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду, визначеному судом, тобто, прийняття рішення щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції є правом суду.
Згідно ч. 2 вказаної статті, учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.
За приписами ч. 7 ст. 11 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” учасникам судового процесу на підставі судового рішення забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому законом. Обов'язок забезпечити проведення відеоконференції покладається на суд, який отримав судове рішення про проведення відеоконференції, незалежно від спеціалізації та інстанції суду, який прийняв таке рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 41 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з ч. 3 вказаної статті якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Поняття «зловживання» представлене в статті 17 та статті 35§ 3 (a) (зловживання правом на індивідуальне звернення). Вона посилається на своє звичайне значення відповідно до загальної теорії права, а саме - шкідливе здійснення права її власником в такий спосіб, який явно не відповідає або суперечить цілям, для яких таке право надане/створене (Miroпubovs і інші проти Латвії, §§ 62 та 65; S.A.S. проти Франції [ВП], § 66).
В параграфі 68 рішення в справі Європейського суду з прав людини «Birsan проти Румунії» вказано, що ст. 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод спрямована на забезпечення демократій засобами боротьби з діями та діяльністю, які знищують або неналежним чином обмежують основні права та свободи незалежно від того, чи дії або діяльність здійснюються «державою», «групою» або «особою».
Зловживання правами національним законодавством та міжнародно-правовими зобов'язаннями України не гарантується.
Представником вказано взаємосуперечливі підстави в обгрунтування клопотання, так вказано на необхідність проведення судового засідання в режимі відеоконференції в зв'язку з введенням на території України карантинних заходів та одночасно вказано на необхідність зобов'язати інший суд провести засідання в режимі відеоконференції. Таким чином суб'єкту подання клопотання однозначно відомо про існування обмежувальних заходів, при поданні повторного клопотання не подано суду доказів існувавання організаційної та технічної можливості здійснення засідання в режимі відеоконференції в відповідному судді, якому представник відповідача просить доручити проведення відповідного засідання, не подано клопотання про проведення засідання з застосуванням власних технічних засобів представника.
Представником подано клопотання в день проведення судового засідання, тобто не в термін встановлений процесуальним законодаством, повторне клопотання є аналогічним за змістом клопотання в задоволенні якого було відмовлено, що є зловживанням процесуальними правами.
Відповідно до зазначеного суд,-
клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції повернути суб'єкту подання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С.О. Бородовський