Справа №: 343/835/20
Провадження №: 2-а/0343/19/20
28 травня 2020 року м. Долина
Суддя Долинського районного суду Івано-Франківської області Монташевич С.М., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до поліцейського взводу №1 роти №2 БУПП в Івано-Франківській області ДПП капрала поліції Дуплеци Тетяни Ярославівни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДПО18 №952683 від 17.03.2020,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДПО 18 № 952683 від 17.03.2020 ,у відношенні нього, а справу - закрити за відсутністю складу правопорушення.
Згідно з вимогами ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши матеріали адміністративного позову, встановлено, що такий подано без додержання вимог, визначених ст.160 КАС України, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судові витрати за приписами ч.ч. 1 та 2 ст. 132 КАС України складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Однак, позивач не додав до позову документ про сплату судового збору або документ, який би підтверджував існування підстав для звільнення його від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" № 3674-VІ.
За статтями 1, 2 Закону № 3674-VІ, судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Відповідно до положень ст.ст. 3 та 5 Закону України «Про судовий збір», серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
Також Законом України від 19 вересня 2013 року № 590-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» внесені зміни до положень Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо сплати судового збору. Так, статтею 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, а розмір та порядок сплати судового збору встановлюється законом. Згідно з приписами частини 7 статті 283 КУпАП, постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
Розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір»).
Інших видів платежів у випадку звернення особи до суду (зокрема, у вигляді державного мита, про звільнення від якого згадується у ч.4 ст.288 КУпАП) Закон України «Про судовий збір» не передбачає.
Аналогічний висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року по справі № 543/775/17, в якій зазначено, що з 11 листопада 2011 року набрав чинності Закон України від 08 листопада 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір». Таким чином, за подання заяв, скарг до суду, в тому числі у випадку оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державного управління, сплачується інший платіж - судовий збір, самостійні правові засади справляння якого, платники, об'єкти та розміри його ставок, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення визначено Законом України від 08 листопада 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір».
У справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Велика Палата Верховного Суду, відступивши у своїй постанові від попереднього висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 13 грудня 2016 року (провадження № 21 1410а16), вказала, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
Тож особи, стосовно яких ухвалено судове рішення про накладання адміністративного стягнення, є платниками судового збору. У випадку незгоди із судовим рішенням про накладання адміністративного стягнення, прийнятим за наслідками розгляду справи цієї категорії, учасники справи вправі оскаржити його в апеляційному порядку і Закон України «Про судовий збір» винятків чи застережень щодо сплати судового збору за оскарження таких судових рішень не містить.
З огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі наведеного та з врахуванням вимог ч. 1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» про те, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 420 грн 40 коп (0,2 х 2102 грн).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Таким чином, позивачу ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір за подання даного адміністративного позову у сумі 420 гривень 40 копійок на рахунок, інформація про який викладена в загальному доступі, зокрема, на офіційному сайті Судової влади України, а саме: отримувач коштів - УК у Долин. р-ні/Долинськ. р./22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37964129; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA848999980313131206000009155, код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу - ;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Долинський районний суд Івано-Франківської області (назва суду, де розглядається справа).
Також слід звернути увагу позивача, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, державні інспектори відповідного органу діють не як самостійний об'єкт владних повноважень, а від імені центрального органу виконавчої влади.
Така позиція повністю узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 26 грудня 2019 року по справі №724/716/16-а.
Наказом Національної поліції України 06 листопада 2015 року від №73 затверджено положення про Департамент патрульної поліції, відповідно до якого Департамент патрульної поліції є міжрегіональним територіальним органом Національної поліції України.
Відповідно до частини 1 статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені частинами 1, 2, 3, 5 і 6 статті 122 КУпАП.
З диспозиції частини 2 статті 222 КУпАП вбачається, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення поліцейський діє від імені органу або підрозділу Національної поліції.
З наведеного вбачається, що оскаржувана постанова є актом відповідного органу Національної поліції, від імені якого діяв поліцейський взводу 1 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Дуплеца Т.Я., однак позов заявлено до поліцейського, а не до відповідного органу - юридичної особи.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Однак, ОСОБА_1 до позовної заяви не додав копій для відповідача оскаржуваної постанови та постанови про відкриття виконавчого провадження, долучивши тільки їх оригінали в одному екземплярі для суду.
Крім того, на виконання вимог п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України, позивачем не надано до суду власне письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на вищевикладене суддя вважає, що позовна заява ОСОБА_1 до поліцейського взводу №1 роти №2 БУПП в Івано-Франківській області ДПП капрала поліції Дуплеци Тетяни Ярославівни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДПО18 №952683 від 17.03.2020 підлягає залишенню без руху.
Разом з тим, суд зазначає, що 2 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням корона вірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 КАС України, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
Також зауважую, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя з огляду на усталену практику Європейського суду з прав людини.
Так, Європейський суду з прав людини в своєму рішенні від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (заява № 24402/02, пункт 27) зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 рішення у справі «Креуз проти Польщі» (заява № 28249/95), про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, Кодекс адміністративного судочинства України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
З викладеного слідує, що позивачу слід надати термін для виправлення недоліків позовної заяви шляхом подачі позовної заяви, оформленої відповідно до вимог КАС України, в тому числі сплатити судовий збір за подачу адміністративного позову в розмірі та на реквізити, вказані вище; подати документ, який підтверджує сплату судового збору; надати копії всіх долучених документів до позову для відповідача; письмово підтвердити про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
У разі невиконання вищеописаних вимог та неусунення недоліків позовної заяви у встановлений строк, суд, відповідно до ч. 5 ст.169 КАС України, повертає позовну заяву, про що постановляє ухвалу.
На підставі викладеного та керуючись ст. 169 КАС України, суддя
позовну заяву ОСОБА_1 до поліцейського взводу №1 роти №2 БУПП в Івано-Франківській області ДПП капрала поліції Дуплеци Тетяни Ярославівни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДПО18 №952683 від 17.03.2020, залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність усунення зазначених в ухвалі суду недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, водночас роз'яснити, що такий строк продовжується на строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
Роз'яснити позивачу, що якщо він усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, то вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 КАС України. У разі не усунення вищевказаних недоліків у строк, встановлений судом, позовна заява буде вважатись неподаною і повернута позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію даної ухвали направити позивачу по справі.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Монташевич С.М.