29 травня 2020 р. Справа № 480/2509/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравченка Є.Д., розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Сумській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовною заявою до Управління Державної міграційної служби України у Сумській області (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправною відмову Управління Державної міграційної служби в Сумській області в оформленні та видачі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорта громадянина України зразка 1994 року, у вигляді паспортної книжечки;
- зобов'язати Управління Державної міграційної служби України в Сумській області оформити та видати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт у формі паспортної книжечки, за зразком, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України № 2503-ХІІ від 26.06.1992.
Свої вимоги мотивує тим, що 03.03.2020 звернулась до Роменського МВ УДМС в Сумській області із заявою про обмін паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді книжечки відповідно до положень Постанови Верховної Ради України «Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина для виїзду громадянина України за кордон» від 26.06.1992 у зв'язку з тим, що у її діючому паспорті неправильно вказана дата її народження. За результатами розгляду поданої нею заяви Управлінням Державної міграційної служби України в Сумській області надано відповідь про відмову, яку позивач вважає протиправною, оскільки чинне законодавство України дозволяє отримати паспорт громадянина України у вигляді паспортної книжечки.
Ухвалою суду від 24.04.2020 відкрито провадження, справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.
19.05.2020 представник відповідача подав відзив, в якому зазначив, що видача паспорта громадянина України у формі книжечки була регламентована Порядком оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства Внутрішніх справ України № 320 від 13.04.2012 (далі - Порядок 320). На момент звернення позивача Порядок № 320 втратив чинність на підставі Наказу Міністерства внутрішніх справ №161 від 01.03.2018, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.03.2018 за № 35231804. Також зазначає, що подана позивачем заява від 03.03.2020 в довільній формі не може вважатися заявою про видачу паспорта, оскільки для оформлення такого документа необхідно подати заяву встановленого зразка та інші документи, визначені законодавством, зокрема ті, що підтверджують необхідність обміну паспорта. Окрім того, відповідь, на яку посилається позивач, не є відмовою у видачі паспорту відповідного зразка, а є відповіддю на звернення, наданою в порядку Закону України «Про звернення громадян».
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 03.03.2020 ОСОБА_1 звернулася до Роменського МВ УДМС України в Сумській області із заявою про видачу їй паспорта громадянина України відповідного зразка 1994 року у вигляді книжечки відповідно до положень Постанови Верховної Ради України «Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина для виїзду громадянина України за кордон» від 26.06.1992 у зв'язку з тим, що у її паспорті виявлена помилка, яка перешкоджає позивачу оформити спадщину на території Білорусі (а.с. 22). До заяви позивач додала копії паспорта громадянина України НОМЕР_1 , довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, свідоцтва про народження НОМЕР_2 з перекладом на українську мову, свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_3 (а.с. 23-29).
Листом від 03.03.2020 № 5924-311/5924.1-20 Роменський МВ УДМС України в Сумській області направив заяву ОСОБА_1 з додатками на адресу начальника УДМС України в Сумській області (а.с. 30).
31.03.2020 Управлінням Державної міграційної служби України в Сумській області на адресу позивача направлено лист № 5901.3.2.-2766/59.1-20, в якому зазначено, що Постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 № 398 «Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302" (набрала чинність 07.06.2017), до постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 внесено зміни, якими передбачається, що Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та надати паспорт громадянина України зразка 1994 року. Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України, затверджено наказом МВС від 06.06.2019 № 456, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 червня 2019 року № 620/33591. Наказ набрав чинності з дня його офіційного опублікування 21 червня 2019 року. Таким чином, за відсутності у позивача відповідного рішення суду на сьогодні у УДМС України в Сумській області відсутні правові підстави оформлення та видачі їй паспорта громадянина України у формі книжечки (а.с. 10).
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Статтею 5 Закону України «Про громадянство України» від 18.01.2001 № 2235-III (далі - Закон № 2235-III) визначено, що документом, що підтверджує громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України.
Відповідно до статті 5 Закону № 2235-III постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII затверджено «Положення про паспорт громадянина України та Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон».
Згідно із пунктами 1, 3, 5, 8, 9-11 «Положення про паспорт громадянина України», паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт дійсний для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.
Паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.
Паспорт, виготовлений у вигляді паспортної картки (інформаційного листка), має розмір 80 х 60 мм. У інформаційний листок вклеюється фотокартка і вносяться відомості про його власника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження і особистий номер, а також дата видачі і код органу, що його видав. Інформаційний листок заклеюється плівкою з обох боків. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної картки, визначається Кабінетом Міністрів України.
Бланки паспортів виготовляються на замовлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, з високоякісного паперу з використанням спеціального захисту.
Отже, чинним Положенням про паспорт громадянина України передбачено дві форми паспорта громадянина України: книжечка і картка.
Водночас, Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 року № 5492-VI (далі - Закон № 5492-VI) визначені правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи.
Згідно зі статтею 13 Закону № 5492-VI документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються, зокрема, на паспорт громадянина України.
Відповідно до частин 2, 4, 6 статті 14 Закону № 5492-VI документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклету. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Відцифрований образ обличчя особи в документах у формі книжечки розміщується на сторінці даних і виконується за технологією лазерного гравіювання та дублюється в центрі сторінки даних за технологією лазерної перфорації.
Отже, вказаним Законом також передбачена можливість видачі документа як у формі книжечки, так і у вигляді картки.
Тобто, заявник, звернувшись до уповноваженого суб'єкта з відповідними документами, передбаченими вказаним Законом, має право на отримання документа у формі книжечки, зокрема, паспорта громадянина України.
Відповідно до частини сьомої статті 16 Закону № 5492-VI уповноважений суб'єкт, якщо інше не передбачено цим Законом, має право відмовити заявникові у видачі документа виключно у разі, якщо: 1) за видачею документа звернувся заявник, який не досяг шістнадцятирічного віку, або представник особи, який не має документально підтверджених повноважень на отримання документа; 2) заявник вже отримав документ такого типу, який є дійсним на день звернення (крім випадків, зазначених у частині сьомій цієї статті); 3) заявник не подав усіх визначених законодавством документів, необхідних для оформлення і видачі документа; 4) дані, отримані з бази даних розпорядника Реєстру, не підтверджують інформацію, надану заявником. У рішенні про відмову у видачі документа, яке доводиться до відома заявника у порядку і строки, встановлені законодавством, мають зазначатися підстави для відмови. Особа має право звернутися до уповноваженого суб'єкта з повторною заявою у разі зміни або усунення обставин, через які їй було відмовлено у видачі документа. Рішення про відмову у видачі документа може бути оскаржено особою в адміністративному порядку або до суду.
Зі змісту вищенаведеної норми вбачається, що законодавець передбачив вичерпний перелік підстав для відмови заявникові у видачі документа. Водночас вказаним Законом не передбачено визначення поняття документ.
Разом з цим, відповідно до статті 21 Закону № 5492-VI паспортом громадянина України є документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Відтак, відповідач у своєму листі на звернення позивача зобов'язаний був вказати одну з вище перерахованих підстав для відмови у оформленні паспорта у формі книжечки, оскільки паспорт громадянина України в розумінні статті 21 вказаного Закону є документом.
Як зазначено вище, чинним Положенням про паспорт громадянина України передбачено два рівнозначних альтернативних варіанта оформлення документа, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України, а саме: паспорт у вигляді паспортної книжечки або паспортна картка.
З даного приводу суд зазначає, що пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» також передбачено можливість оформлення паспорта громадянина України з використанням бланка паспорта громадянина України у формі книжечки, а тому не вбачається відсутності у відповідача можливості видачі позивачу паспорта громадянина України у формі книжечки.
Спір у цій справі виник у зв'язку з відмовою відповідача видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України у вигляді (формі) книжечки відповідно до «Положення про паспорт громадянина України», затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII.
З огляду на суб'єктний склад спірних правовідносин, зміст позовних вимог та підстави позову (зокрема, щодо відмови позивача від обробки персональних даних), а також правове регулювання спірних відносин, є достатні підстави вважати, що ця справа відповідає ознакам, викладеним у рішенні Великої Палати Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи Пз/9901/2/18 (№806/3265/17).
Так, 19 вересня 2018 року Великою Палатою Верховним Судом ухвалено рішення у зразковій справі № 806/3265/17.
Велика Палата Верховного Суду, ухвалюючи вказане рішення, зазначила, що ознаками типової справи є:
позивач - фізична особа, який територіальним органом ДМС України відмовлено у видачі паспорту у формі книжечки, у відповідності до «Положення про паспорт громадянина України», затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ;
відповідач територіальні органи ДМС України;
предмет спору вимоги щодо неправомірної відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки у зв'язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних та зобов'язання відповідача видати позивачеві паспорт громадянина України у формі книжечки, у зв'язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних, відповідно до «Положення про паспорт громадянина України», затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.
Відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має врахувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Згідно із п. 21 ст. 4 КАС України типові адміністративні справи адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб'єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявленого аналогічні вимоги.
Таким чином, враховуючи предмет спору у цій справі та предмет спору у справі, яку розглянуто Верховним Судом як зразкову, суд дійшов висновку про те, що вказана справа є типовою справою по відношенню до справи №806/3265/17-а.
Отже, правові висновки Верховного Суду, які зроблені під час розгляду справи №806/3265/17-а, підлягають врахуванню під час розгляду цієї справи.
У зазначеному рішенні Велика Палата Верховного Суду констатувала, що норми Закону № 5492-VI, на відміну від норм Положення про паспорт, не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорта у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, імені та по батькові, та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій.
На переконання Великої Палати Верховного Суду це є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Також такий підхід не відповідає вимогам якості закону (тобто, таке втручання не було встановлене законом), не є необхідним у демократичному суспільстві. Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя у контексті неможливості реалізації права на власне ім'я, що становить порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року.
Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 року, позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID -картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не є необхідним у демократичному суспільстві, і таке втручання є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.
Оскільки, спірні правовідносини між сторонами виникли саме з приводу фактичної відмови відповідача у видачі паспорту у формі книжечки, з огляду на позицію відповідача про те, що видача паспорту можлива лише у формі ID-картки, враховуючи правові висновки Верховного Суду, які викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи, суд дійшов висновку щодо наявності у ОСОБА_1 , права на отримання паспорту у формі книжечки.
Отже, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині визнання протиправною відмови Управління ДМС України в Сумській області у видачі позивачу паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до «Положення про паспорт громадянина України», затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.
У відзиві на позовну заяву відповідач вказує про те, що позивачем не було дотримано процедуру для отримання паспорту, а саме подана заява від 03.03.2020 в довільній формі не може вважатися заявою про видачу паспорта, оскільки для оформлення такого документа необхідно подати заяву встановленого зразка та інші документи, визначені законодавством, зокрема документи, що підтверджують необхідність обміну паспорту.
З приводу таких аргументів відповідача суд вважає за необхідне зазначити те, що спірні правовідносини, які розглядаються у цій справі, виникли не з приводу відповідності чи невідповідності заяви про видачу паспорта вимогам закону, а саме у зв'язку із позицією відповідача про відсутність у позивача права на отримання паспорта у формі книжечки.
Крім того, у відповіді на заяву про видачу паспорта у формі книжечки відповідач не зазначив ані про не відповідність заяви визначеній законодавством формі, ані про відсутність документів необхідних для обміну паспорта.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Отже, вищевказані доводи не можуть бути покладені в основу судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Натомість, судом встановлено, що позивачем було додано до заяви копії паспорта громадянина України НОМЕР_1 та свідоцтва про народження НОМЕР_2 з перекладом на українську мову, в яких відрізняється дата народження ОСОБА_1 , що свідчить про розбіжності у записах паспорту громадянина України із записами в іншому документі та є підставою для обміну паспорта.
Щодо тверджень представника відповідача у відзиві про те, що відповідь Управління державної міграційної служби України в Сумській області не є відмовою у видачі паспорту у формі книжечки, а є відповіддю на звернення в порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян», суд зазначає, що в заяві від 03.03.2020 вказувалося про видачу ОСОБА_1 паспорта громадянина України у формі книжечки, на яку надано відповідь про те, що за відсутності відповідного рішення суду, на сьогодні у УДМС України в Сумській області відсутні правові підстави для оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки.
При цьому, необхідно відмітити, що в заяві від 03.03.2020 відсутні будь-які посилання на норми Закону України «Про звернення громадян».
Відтак, управлінням вирішено по суті заяву та в ній містилася відмова у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки.
За таких обставин суд вважає, що відмова Управління ДМС України в Сумській області у видачі ОСОБА_1 паспорта громадянина України у формі книжечки не відповідає критеріям, визначеним у ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому є протиправною.
Також, суд вважає, що для належного захисту порушених прав позивача слід зобов'язати Управління Державної міграційної служби в Сумській області оформити та видати позивачу паспорт громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.
Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 840 грн. 80 коп. судового збору.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Сумській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправною відмову Управління Державної міграційної служби України в Сумській області у видачі ОСОБА_1 паспорта громадянина України у вигляді книжечки зразка 1994 року відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.
Зобов'язати Управління Державної міграційної служби України в Сумській області (вул. Герасима Кондратьєва, 27, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 37846270) оформити та видати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ) паспорт громадянина України у вигляді книжечки зразка 1994 року відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України в Сумській області (вул. Герасима Кондратьєва, 27, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 37846270) витрати зі сплати судового збору у сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Відповідно до п. 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки визначені, зокрема, статтею 295 цього кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.Д. Кравченко