з питань забезпечення позову
28 травня 2020 року м. Рівне №460/3822/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жуковська Л.А., розглянувши клопотання ОСОБА_1 з питань забезпечення адміністративного позову по справі за позовом
ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Рівненській області
провизнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),
27.05.2020 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-21252-17 від 13.08.2019 на суму 23785,08грн.
Одночасно з подання позовної заяви ОСОБА_1 подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - вимоги про сплату боргу №Ф-21252-17 від 13.08.2019 на суму 23785,08грн.
В обґрунтування поданої заяви зазначає, що відкриття виконавчого провадження ВП №60432996 з примусового виконання оскарженої вимоги свідчить про те, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення по справі та для їх відновлення необхідно докласти значних зусиль та витрат. Вказує про те, що на майно позивача може бути звернуте стягнення не лише на суму штрафної санкції вказаній у вимозі про сплату боргу, а й витрат виконавчого провадження та можливий арешт майна.
Відповідно до ч.1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Порядок вжиття заходів забезпечення адміністративного позову визначено у главі 10 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до ч.1, 2 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з ч.1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
У частині 2 статті 151 КАС України зазначено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд зазначає, що обов'язок щодо доведення та обґрунтування наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача покладається саме на особу, яка звернулась до суду із заявою про забезпечення позову.
Судом встановлено, що Головним управління ДПС у Рівненській області прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.08.2019 № Ф-21252-17 у сумі 23785,08 грн.
04.11.2019 головним державним виконавцем Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Стариченко І.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №60432996 з примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-21252-17 У виданої 13.08.2019. Боржником у вказаному виконавчому провадженні є ОСОБА_1 , а стягувачем - Головне управління ДПС у Рівненській області.
Отже, в межах виконавчого провадження ВП №60432996 здійснюється примусове виконання вимоги Головного управління ДПС у Рівненській області про сплату боргу № Ф-21252-17 виданої 13.08.2019, яка є предметом судового оскарження у даній справі.
Згідно з абз. 3, 4, 5 ч. 4 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI) вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.3 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ) відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.
Згідно з п.1 ч.1 ст.26 Закону №1404-VІІІ виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону (ч.5 ст.26 Закону №1404-VІІІ).
Частиною 7 ст.26 Закону №1404-VІІІ визначено, що у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.
У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону
Суд враховує, що правомірність вимоги Головного управління ДПС у Рівненській області про сплату боргу № Ф-21252-17 виданої 13.08.2019 встановлюється судом в межах справи №460/3822/20 (в даному судовому провадженні).
Суд вважає, що стягнення боргу (недоїмки) в примусовому порядку на підставі оскаржуваної вимоги про сплату боргу до прийняття судом рішення може істотно ускладнити поновлення порушених прав позивача у разі задоволення адміністративного позову.
Водночас, у випадку безпідставності позовних вимог ОСОБА_1 вжиття заходів забезпечення позову не перешкодить стягненню заборгованості після набрання рішенням законної сили.
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").
Статтею 1 Протоколу № 1 до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом (п.77).
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
З огляду на викладене, суд погоджується з доводами позивача, що в разі стягнення боргу в примусовому порядку, призведе до покладення на позивача обов'язку сплатити витрати виконавчого провадження, чим буде заподіяно шкоду правам, свободам та інтересам позивача.
Наведені обставини свідчать про те, що в разі задоволення позовних вимог для відновлення прав позивача необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Обраний спосіб забезпечення позову є співмірним, відповідає критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, забезпечення збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин, запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних інтересів учасників процесу та відповідає інституту забезпечення позову в адміністративному судочинстві.
Керуючись статтями 150-157, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про забезпечення позову у справі №460/3822/20 за його позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12, м. Рівне, 33023, ЄДРПОУ 43142449) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) - задовольнити.
Зупинити стягнення на підставі виконавчого документа - вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-21252-17 У виданої Головним управлінням ДПС у Рівненській області 13.08.2019, - до набрання судовим рішенням у справі №460/3822/20 законної сили.
Примірник ухвали про забезпечення позову надіслати до Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) (вул.Замкова, 22а,м.Рівне,33000) для негайного виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання, з урахуванням п.3 розділу VI "Прикінцевих положень" Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Жуковська Л.А.