28 травня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/2225/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 /далі - позивач, ОСОБА_1 / звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області /далі - відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області/ про:
- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо непроведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії та доплат до пенсії відповідно до вимог статей 39, 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали, внаслідок Чорнобильської катастрофи" з врахуванням індексу інфляції за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року.
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до вимог статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до вимог статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 75% від мінімальної пенсії за віком, щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття відповідно до статті 1 Закону України "Про поліпшення матеріального становища учасника бойових дій та інвалідів війни" в розмірі 50,00 грн, підвищення до пенсії відповідно до частини четвертої статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №3551-ХІІ в розмірі 40 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року з врахуванням індексу інфляції та без обмеження максимальним розміром /а.с. 1-6/.
Позов обґрунтований тим, що позивач отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". У період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року законами України не було надано повноваження Кабінету Міністрів України встановлювати інші, ніж передбачені статтями 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", розміри державної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. У зв'язку з цим, позивач звернувся до ГУ ПФУ у Полтавській області із заявою від 04 вересня 2019 року, в якій просив нарахувати та виплатити державну та додаткову пенсію, зокрема за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року відповідно до положень Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Листом ГУ ПФУ в Полтавській області №915/03.11-04 від 04 жовтня 2019 року позивачу повідомлено, що з урахуванням висновків Конституційного Суду України, викладених у рішенні від 25 січня 2012 року у справі №3-рп/2012, Кабінет Міністрів України має право регулювати порядок та розміри соціальних виплат в межах фінансових ресурсів, передбачених Законом України "Про Державний бюджет на 2014 рік", а тому розмір пенсії визначено з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України №1210 від 23 листопада 2011 року.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05 травня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.
Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 26-28/ зазначив, що з урахуванням положень Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та висновків Конституційного Суду України, викладених у рішенні від 25 січня 2012 року у справі №3-рп/2012, Кабінет Міністрів України було надано повноваження щодо визначення розміру додаткової пенсії, передбаченої Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". У спірний період пенсія виплачувалась позивачу відповідно до вимог діючого на той час законодавства. Крім того, позивачу виплачується допомога інвалідам війни 2 групи відповідно до статті 1 Закону України "Про поліпшення матеріального становища учасника бойових дій та інвалідів війни" в розмірі 50,00 грн та підвищення до пенсії відповідно до частини четвертої статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в розмірі 40 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а тому позовні вимоги позивача у відповідні частині є безпідставними.
Справу розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та інвалідом ІІ групи, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_1 за №48040, витягом із акту огляду у МСЕК до довідки сер. МСЕ 7-66ТЕ №0004185 від 21 травня 2008 року, випискою з акту огляду МСЕК до довідки серії МСЕ-В1 №005134 від 01 травня 2008 року та відповідними посвідченнями особи /а.с. 9, 35-37/
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Полтавській області та як інвалід ІІ групи, каліцтво/захворювання якого пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 1), станом на 01 січня 2014 року отримував державну та додаткову пенсії по інвалідності, призначені відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (у редакції, чинній на час призначення позивачу пенсій) /а.с. 37-зворот/.
ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою від 04 вересня 2019 року (вх.№76/Т-02.10-45 від 27 вересня 2019 року) /а.с. 38/, в якій просив нарахувати та виплатити державну та додаткову пенсію за період, зокрема з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року відповідно до положень Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Листом ГУ ПФУ в Полтавській області №915/03.11-04 від 04 жовтня 2020 року /а.с. 39/ ОСОБА_1 повідомлено, що з урахуванням висновків Конституційного Суду України, викладених у рішенні від 25 січня 2012 року у справі №3-рп/2012, Кабінет Міністрів України має правові підстави врегулювати питання здійснення соціальних виплат та допомоги в межах фінансових ресурсів, передбачених Законом України "Про Державний бюджет на 2014 рік". Керуючись викладеним, з 01 січня 2014 року розмір його пенсії визначено з урахуванням вимог Кабінету Міністрів України №1210 від 23 листопада 2011 року, а тому відсутні підстави для нарахування йому пенсії в інших розмірах.
Розцінюючи цей лист як відмову у здійсненні перерахунку та виплати пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом, просячи визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо непроведення перерахунку та виплати пенсії та доплат до пенсії відповідно до вимог статей 39, 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали, внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-XII від 28 лютого 1991 року /далі - Закон №796/.
Відповідно до статті 49 Закону № 796 пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Частиною першою статті 50 Закону № 796 (в редакції від 09 липня 2007 року згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008) передбачено, що особам, віднесеним до категорії І, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі: 75 процентів мінімальної пенсії за віком (для інвалідів II групи).
Згідно з частиною четвертою статті 54 Закону № 796 (в редакції від 09 липня 2007 року згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008) в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: 8 мінімальних пенсій за віком (для ІІ групи інвалідності).
Отже, базовою величиною розрахунку зазначених пенсій виступає мінімальна пенсія за віком, яка згідно з частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом про Державний бюджет України.
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" № 3491-VI від 04 червня 2011 року (набрав чинності 19 червня 2011 року) розділ VІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" доповнено пунктом 4, яким встановлено, що у 2011 році, зокрема, норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року норми пункту 4 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" визнано такими, що відповідають Конституції України, тобто є конституційними.
З метою реалізації вказаних положень закону постановою Кабінету Міністрів України №1210 від 23 листопада 2011 року визначені мінімальні розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" (набрав чинності 01 січня 2012 року) норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.
Пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" (набрав чинності 01 січня 2013 року) встановлено, що у 2013 році норми і положення, зокрема статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.
Отже, з аналізу наведених норм вбачається, що визначення порядку та розмірів пенсій громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у 2011, 2012 та 2013 бюджетних роках делеговано Кабінету Міністрів України.
Законом України № 719-VII від 16 січня 2014 року "Про Державний бюджет України на 2014 рік" (набрав чинності з 01 січня 2014 року) не було передбачено жодних змін чи обмежень для застосування розмірів державної та додаткової пенсій, встановлених статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Чинним залишався й Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 1210 від 23 листопада 2011 року.
Відтак, враховуючи принцип пріоритетності Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" над підзаконним нормативно-правовим актом - постановою Кабінету Міністрів України № 1210 від 23 листопада 2011 року "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з 01 січня 2014 року нарахування та виплата державної та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, повинні були здійснюватись у розмірах, встановлених статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Законом України № 1622-VII від 31 липня 2014 року "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" (набрав чинності 03 серпня 2014 року) розділ "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" доповнено пунктом 67, яким, зокрема, встановлено, що норми і положення статей 20-23, 30, 31, 37, 39, 48, 50-52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2014 рік.
Отже, лише з 03 серпня 2014 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" Кабінету Міністрів України надані повноваження встановлювати інші, ніж передбачені статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", розміри державної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Таким чином, в період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року орган пенсійного фонду повинен був нараховувати та виплачувати державну та додаткову пенсії в розмірах, визначених статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 1210 від 23 листопада 2011 року.
Вказаний висновок суду узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 21 лютого 2018 року у справі № 619/2262/17, від 19 червня 2018 року у справі № 344/14522/17 та від 11 вересня 2018 року у справі №522/6810/17.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування та виплати позивачу з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року державної пенсії по інвалідності як особі, щодо якої встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах, встановлених Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 1210 від 23 листопада 2011 року, та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити позивачу перерахунок та виплату /з урахуванням проведених виплат/ з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року державної пенсії по інвалідності як особі, щодо якої встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком відповідно до статей 50 та 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Вирішуючи позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії з врахуванням індексу інфляції та без обмеження максимальним розміром, суд виходить з наступного.
За змістом частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Отже, захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Тобто обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії з врахуванням індексу інфляції та без обмеження максимальним розміром задоволенню не підлягають, адже у суду відсутні підстави вважати, що розмір пенсії буде визначений позивачу з порушенням вимог закону та суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому.
Вирішуючи позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача провести виплату щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття відповідно до статті 1 Закону України "Про поліпшення матеріального становища учасника бойових дій та інвалідів війни" в розмірі 50,00 грн та підвищення до пенсії відповідно до частини четвертої статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в розмірі 40 процентів прожиткового мінімуму для осіб за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та інвалідів війни" Кабінету Міністрів України, починаючи з 1 травня 2004 року, передбачати щомісячну виплату цільової грошової допомоги на прожиття, зокрема інвалідам війни II та III груп у розмірі 50 гривень, учасникам бойових дій у розмірі 40 гривень, незалежно від розміру пенсій та надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги та пенсії за особливі заслуги перед Україною.
Згідно із статтею 2 вказаного Закону виплата цільової грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія.
Частиною четвертою статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" встановлено, що інвалідам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються: інвалідам I групи - у розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, II групи - 40 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, III групи - 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
На підставі розпоряджень №564 від 12 серпня 2008 року /а.с.32/, №804132 від 20 січня 2011 року /а.с. 37-зворот/ та №804132 від 15 червня 2015 року /а.с. 33/ судом встановлено, що у спірний період позивачу була призначена та виплачувалася щомісячна цільова грошова допомога на прожиття відповідно до статті 1 Закону України "Про поліпшення матеріального становища учасника бойових дій та інвалідів війни" в розмірі 50,00 грн та підвищення до пенсії відповідно до частини четвертої статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в розмірі 40 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
А відтак, позовна вимога про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести виплату щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття відповідно до статті 1 Закону України "Про поліпшення матеріального становища учасника бойових дій та інвалідів війни" в розмірі 50,00 грн та підвищення до пенсії відповідно до частини четвертої статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в розмірі 40 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність є безпідставною та задоволенню не підлягає.
Таким чином, адміністративний позов підлягає задоволенню частково.
Підстави для розподілу судових витрат на підставі статті 139 КАС України відсутні, оскільки позивач є інвалідом ІІ групи та витрат по сплаті судового збору не поніс.
Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код 13967927) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року державної пенсії по інвалідності як особі, щодо якої встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах, встановлених Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 1210 від 23 листопада 2011 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36029, ідентифікаційний код 13967927) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) перерахунок та виплату /з урахуванням проведених виплат/ з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року державної пенсії по інвалідності як особі, щодо якої встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком відповідно до статей 50 та 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.І. Слободянюк