Справа № 420/3903/20
29 травня 2020 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Стефанов С.О., розглянувши у письмовому проваджені адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця Клітченко Оксани Анатоліївни за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №61916941, -
До Одеського окружного адміністративного суду 07 травня 2020 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до приватного виконавця Клітченко Оксани Анатоліївни за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», в якому позивачка просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця Клітченко Оксани Анатоліївни про відкриття виконавчого провадження №61916941;
- вирішити питання про судові витрати.
Адміністративний позов мотивовано наступним
Позивачка зазначає, що 30.04.2020 року їй стало відомо, що приватним виконавцем Клітченко Оксаною Анатоліївною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №61916941 щодо виконання виконавчого напису приватного нотаріуса КМНО Хара Н.С. про звернення стягнення заборгованості.
ОСОБА_1 вважає, що оскаржувана постанова була винесена з порушенням приписів ст.24 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки виконавче провадження було відкрито не за місцем проживання, перебування позивача або знаходження її майна з порушенням правил територіальної діяльності, а отже, підлягає визнанню протиправною та скасуванню.
Відзив на позов обґрунтовано наступним
Відповідач не погоджується з позовними вимогами ОСОБА_1 та зазначає, що згідно з ч.2 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження», приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
Тобто, враховуючи викладене, відповідач вважає, що якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи та місцезнаходження боржника - юридичної особи або місцезнаходження майна боржника розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність, та на яку розповсюджуються компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідний виконавчий документ та відкрити виконавче провадження з його виконання.
Як зазначив відповідач від АТ «Перший Український Міжнародний Банк» надійшла заява №148245 про примусове виконання рішення, в якій стягувач просив відкрити за місцем знаходження майна боржника, виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису №12371 від 03.04.2020 року виданого приватним нотаріусом КМНО Харою Н.С. про стягнення із боржника, яким є: ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 18 936,32 гривень.
До заяви про примусове виконання рішення, було додано довідку про відкритий рахунок, в якій зазначається, що ОСОБА_1 є власником рахунку № НОМЕР_1 відкритого в АТ «Перший Український Міжнародний Банк», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, буд.4
Крім того, до заяви про примусове виконання рішення, було додано оригінал виписки по рахунку, з якої вбачається, що на рахунку № НОМЕР_1 , який належить боржнику, станом на 24.04.2020 року наявні кошти в розмірі 1,00 гривень.
Таким чином, відповідач вважає, що стягувачем до приватного виконавця подано документальне підтвердження, що майно боржника (грошові кошти на рахунках в банках або інших фінансових установах) знаходиться в межах виконавчого округу приватного виконавця Клітченко Оксани Анатоліївни.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19 травня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі. Розгляд справи вирішено проводити без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами, за окремою категорію термінових адміністративних справ передбачених статтею 287 КАС України.
Вищевказаною ухвалою суду також витребувано:
- у приватного виконавця Клітченко Оксани Анатоліївни (вул. Окіпної Раїси, 4А, оф.35А, м. Київ, 20002) належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження №61916941 з примусового виконання виконавчого напису №12371 виданого 03.04.2020 року приватним нотаріусом КМНО Хара Н.С. про стягнення з боржника - ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості у розмірі 18 936,32 гривень;
- у приватного нотаріуса КМНО Хара Наталі Станіславівни ( АДРЕСА_1 ) усі наявні на час розгляду справи та належним чином засвідчені копії документів, які стали підставою вчинення виконавчого напису №12371 від 03.04.2020 року;
- у акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (вул. Андріївська, 4, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 14282829) усі наявні на час розгляду справи та належним чином засвідчені копії доказів, які стали підставою стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості в сумі 18 936,32 грн.
26 травня 2020 року від приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни надійшов відзив на адміністративний позов (вхід. №ЕП/7661/20), а також копії матеріалів виконавчого провадження №61916941 від 27.04.2020 року (вхід. №ЕП/7630/20); від приватного нотаріуса КМНО Хара Наталі Станіславівни, на виконання вимог ухвали суду від 19.05.2020 року надійшли додаткові докази (вхід. №ЕП/677/20).
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Обставини справи встановлені судом
Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною 03 квітня 2020 року вчинено виконавчий напис №12371 про стягнення з громадянки України ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: Дачне, місце роботи: Дачненська загальноосвітня школа 1-3 ступенів Біляївського району Одеської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_3 , виданий Біляївським РВ ГУМВС України в Одеській області, 12.10.2010 року, яка є боржником за Кредитним договором №1001070805401 від 05.07.2018 року, укладеним нею із ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» правонаступником усіх прав та обов'язків якого є акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», ідентифікаційний код юридичної особи 4282829, місцезнаходження: 04070, місто Київ, вулиця Андріївська, будинок 4 п/р НОМЕР_4 , МФО 334851, заборгованість за Кредитним договором №1001070805401 від 05.07.2018 року.
В подальшому акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» направило приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Клітченко Оксані Анатоліївні заяву про примусове виконання рішення (вих. №148245), яка отримана останнім 24 квітня 2020 року (вхід. №7302).
В заяві АТ «Перший Український Міжнародний Банк» просило:
- відкрити за місцезнаходженням майна (грошових коштів) боржника, виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною за №12371 від 03.04.2020 року про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 коштів у розмірі 18 936,32 грн.;
- звернути стягнення на грошові кошти, що знаходяться на картковому рахунку № НОМЕР_1 ;
- звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, яким є ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_2 , без застосування заходів примусового звернення стягнення на його майно без перевірки його майнового стану за місцем проживання (перебування) боржника.
До заяви третьою особою було надано, зокрема, довідку про відкритий рахунок, в якій зазначається, що ОСОБА_1 є власником рахунку № НОМЕР_1 відкритого в АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та виписку по рахунку, з якого вбачається, що на рахунку № НОМЕР_1 , станом на 24.04.2020 року наявні кошти в розмірі 1,00 грн.
Розглянувши заяву АТ «Перший Український Міжнародний Банк» про примусове виконання виконавчого напису №12371 виданого 03.04.2020 року, приватним виконавцем виконавчого округу міста Київ Клітченко Оксаною Анатоліївною 24 квітня 2020 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №61916941.
Крім того, 27 квітня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Київ Клітченко Оксаною Анатоліївною винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди, постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, постанову про арешт коштів боржника та 05 травня 2020 року постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
Вищевказані постанови були направлені ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 .
Позивачка, не погоджуючись з постановою приватного виконавця Клітченко О.А. про відкриття виконавчого провадження, вважаючи її протиправною та такою, що підлягає скасуванню, звернулася з даною позовною заявою до суду.
Релевантні джерела права та висновки суду
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02 червня 2016 року (далі - Закон №1404-VIII).
Згідно ст.1 Закону №1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно п.3 ч.1 ст.3 Закону №1404-VIII, примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону №1404-VIII, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Абзацом 2 частини 1 статті 19 Закону №1404-VIII передбачено, що право вибору пред'явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу.
Згідно ч.1 ст.22 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» про початок діяльності приватний виконавець повідомляє Міністерство юстиції України.
Згідно з п.1 ч.2 ст.22 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», у повідомленні про початок діяльності обов'язково зазначаються: виконавчий округ, на території якого приватний виконавець має намір здійснювати діяльність.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.1 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.
Згідно з ч.2 ст.25 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.
Відповідно до ч.2 ст.24 Закону №1404-VIII, приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що Закон №1404-VIII визначає вимоги (критерії) до місця відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження.
Зі змісту наведеної норми частини 2 статті 24 Закону №1404-VIII випливає, що якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи та місцезнаходження боржника - юридичної особи або місцезнаходження майна боржника розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність та відповідно на яку розповсюджуються відповідна компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідні виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх виконання.
Судом встановлено, що відповідно до Єдиного реєстру приватних виконавців України, виконавчим округом приватного виконавця Клітченко Оксани Анатоліївни є місто Київ.
З матеріалів справи вбачається, що до заяви про примусове виконання рішення АТ «Перший Український Міжнародний Банк» було надано, зокрема, довідку про відкритий рахунок, в якій зазначається, що ОСОБА_1 є власником рахунку № НОМЕР_1 відкритого в АТ «Перший Український Міжнародний Банк», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, буд.4 та виписку по рахунку, з якого вбачається, що на рахунку № НОМЕР_1 , станом на 24.04.2020 року наявні кошти в розмірі 1,00 грн.
Відповідно до ст.190 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.
Згідно ст.190 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня.
Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Частиною 3.1 статті 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках). Згідно з частинами 6.1, 6.2 статті 6 вказаного закону банки мають право відкривати рахунки резидентам України (юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, фізичним особам), нерезидентам України (юридичним особам-інвесторам, представництвам юридичних осіб в Україні та фізичним особам). Особи, визначені в пункті 6.1 цієї статті, мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору для забезпечення своєї господарської діяльності і власних потреб.
Частинами 7.1, 7.1.4, 7.1.5 статті 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу) та кореспондентські рахунки. Особливості режимів функціонування вкладних (депозитних), поточних рахунків, рахунків умовного зберігання (ескроу) та кореспондентських рахунків визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України та договорами, що укладаються клієнтами та обслуговуючими їх банками. Зарахування коштів на рахунок клієнта здійснюється як шляхом внесення їх у готівковій формі, так і шляхом переказу коштів у безготівковій формі з інших рахунків.
Безготівкові кошти розглядаються у доктрині банківського права як такі, що можуть бути об'єктом права власності внаслідок юридичної фікції, яка передбачає також визнання того, що безготівкові кошти знаходяться на відповідному рахунку у банку. Можливість ініціювати операції стосовно безготівкових коштів в іншому місці, окрім як у банку, у якому відкрито відповідний рахунок, не суперечить цій юридичній фікції, яка закріплена також у Законі України «Про виконавче провадження», у якому йдеться про «кошти, які перебувають на рахунках боржника у банках».
В частині 4 статті 24 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.
Таким чином, враховуючи те, що майно ОСОБА_1 , а саме грошові кошти знаходяться на рахунку у банку в АТ «Перший Український Міжнародний Банк», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, буд.4, що підтверджується випискою по рахунку, яка наявна в матеріалах справи, суд доходить до висновку про правомірність дій приватного виконавця Клітченко Оксани Анатоліївни щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №61916941 від 27.04.2020 року, оскільки така постанова була винесена в межах дії виконавчого округу зазначеного приватного виконавця.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10 вересня 2018 року по справі №905/3542/15.
Таким чином доводи позивачки щодо протиправності оскаржуваної постанови приватного виконавця Клітченко Оксани Анатоліївни не знайшли свого правого та матеріального підтвердження, оскільки не ґрунтуються на нормі закону та не відповідають обставинам справи, а тому відповідні вимоги не підлягають задоволенню.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи усі наведені обставини, суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 до приватного виконавця Клітченко Оксани Анатоліївни за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №61916941 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 139, 242-246, 249, 269, 271, 287 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до приватного виконавця Клітченко Оксани Анатоліївни за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №61916941 - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили, згідно ст.255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст.287 КАС України, з урахуванням особливостей, встановлених п.15.5 Розділу VII Перехідних Положень КАС України. Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 272 КАС України.
Суддя С.О. Cтефанов
.