Іменем України
27 травня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1249/20
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Секірської А.Г.,
за участю секретаря - Олійник О.А.,
представників сторін - не прибули;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області до Попаснянського професійного ліцею залізничного транспорту про вжиття заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю),
24.03.2020 до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (далі - позивач, ГУ ДСНС у Луганській області) до Попаснянського професійного ліцею залізничного транспорту (далі- відповідач), в якій позивач просить застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Попаснянського професійного ліцею залізничного транспорту у вигляді зупинення експлуатації будівель та приміщень, розташованих за адресою: 93300 , Луганська обл., Попаснянський район, місто Попасна, вул. Миру, 140, до повного усунення всіх порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки в зазначеній будівлі, вказаних в Акті перевірки.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у період з 02.01.2020 по 03.01.2020 відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», доручення Прем'єр-міністра України від 11.12.2019 № 44205/1/1-19, протокольного рішення засідання Кабінету Міністрів України від 06.12.2019 та наказу Головного управління № 409-НО від 17.12.2019 «Про внесення змін до наказу ГУ ДСНС України у Луганській області від 13.12.2019, на підставі посвідчення на проведення перевірки № 2 від 02.01.2020, здійснено позапланову перевірку відповідача: Попаснянського професійного ліцею залізничного транспорту, зареєстрованого за адресою: 93300, Луганська обл., Попаснянський район, м. Попасна, вул.. Миру, 140, з метою перевірки виконання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.
За результатами перевірки складено Акт проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки № 2 від 03.01.2020. Актом перевірки виявлені порушення Кодексу цивільного захисту України № 5403- VІ, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697 та інших діючих нормативно-правових актів, стандартів, нормам і правил у сфері пожежної, техногенної безпеки.
Подальша експлуатація будівель та приміщень Попаснянського професійного ліцею залізничного транспорту, зареєстрованих за адресою: 93300, Луганська обл., Попаснянський район, місто Попасна, вул. Миру, 140, з виявленими порушеннями створює реальну та невідворотну загрозу життю та здоров'ю людей. Їх невиконання та неусунення прямою дією впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі що спричинить загрозу життю та здоров'ю людей, оскільки впливає: на забезпечення безпеки при використанні та експлуатації будівель та приміщень Попаснянського професійного ліцею залізничного транспорту, його вихованців, відвідувачів, співробітників у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі чи аварії; на ліквідацію пожежі, аварії, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, аварії, надзвичайної ситуації, на забезпечення всіх осіб, що знаходяться в будівлі індивідуальними засобами захисту органів дихання і шкіри, тощо.
Учні, співробітники та відвідувачі Попаснянського професійного ліцею залізничного транспорту постійно перебувають під реальною загрозою втрати життя та отримання травм чи шкоди своєму здоров'ю через невиконання та ігнорування керівництвом та посадовими особами відповідача вимог законодавства з питань пожежної і техногенної безпеки.
Ухвалою суду від 27.03.2020 позовну заяву прийнято до розгляду після усунення її недоліків та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження (арк. спр. 38-39).
Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав клопотання від 27.05.2020 за вх. № 20666/2020 про розгляд справи без його участі, просив врахувати обставини, зазначені у відзиві на позовну заяву та відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
22.04.2020 за вх. № 15878/2020 відповідачем надано відзив (арк.спр. 45-47), в якому зазначено таке.
Кількість виявлених в ході проведення перевірки порушень складає 46. На теперішній час усунуто низку порушень відповідно до Плану заходів щодо усунення недоліків, виявлених під час позапланової перевірки Попаснянського професійного ліцею залізничного транспорту, затвердженого наказом директора ліцею 09.01.2020 № 10/1. Так, відповідно до цього плану в повному обсязі усунуто порушення під порядковими номерами 1, 2, 3, 4, 6, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 29, 30, 32, 33, 34, 36, 44, 46, частково усунуті порушення під номерами 5, 7, 38.
З посиланням на статтю 77 КАС України відповідач зазначив, що позивач не надав докази, що порушення окремих правил пожежної безпеки можуть мати наслідком загрозу життю та здоров'ю працюючих та здобувачів освіти в навчальному корпусі ліцею. Єдиним доказом є акт перевірки.
З правових норм, що містяться у пункті 12 частини першої статті 67, частині другій статті 68 КЦЗУ, вбачається, що передумовою звернення суб'єкта владних повноважень до адміністративного суду щодо застосування або підтвердження обґрунтованості застосування заходів реагування є встановлення такого порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей. Це є принципово новим підходом, яким КЦЗУ суттєво звузив межі умов (підстав) для застосування запобіжних заходів, порівняно з нормами, які діяли до набуття ним чинності. Таким чином, наявність загрози саме безпосередньо життю та здоров'ю людей (а не загрози виникнення пожежі) ж обов'язковою умовою для застосування заходів реагування.
Верховний Суд у складі колегії суддів КАС в постанові від 31.10.2018 у справі № 826/14758/17 зазначив, що поняття «загроза життю та здоров'ю» є оціночним. Зафіксовані в акті порушення мають бути підтверджені зібраними відповідними обґрунтованими доказами загрози життю та здоров'ю. Тому не можна лише на підставі акта перевірки вимагати рішення про зупинення роботи ліцею.
У позові відтворено перелік порушень з акта перевірки, та не зазначено, яким чином вказані порушення створюють загрозу життю чи здоров'ю людей. Таку ж правову позицію неодноразово висловлював ВАСУ в рішеннях в аналогічних справах, зокрема, в ухвалах від 27.11.2014 у справі № К/800/51577/17, від 15.05.2014 у справі № К/800/3116/14.
З посиланням на статтю 53 Конституції України, статтю 15 Закону України «Про освіту», статтю 3 Закону України «Про професійну (професійно - технічну) освіту», відповідач зазначив, що повне зупинення експлуатації будівель, споруд, приміщень ліцею без вагомих підстав призведе до порушення права здобувачів освіти на її здобуття.
На підставі викладеного відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-77,90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.
Попаснянський професійний ліцей залізничного транспорту (код ЄДРПОУ 02541220) зареєстрований у якості юридичної особи Попаснянською районною державною адміністрацією Луганської області 19.02.2000, 25.10.2005 за № 137212000000000291, місце знаходження: 93300, Луганська обл., м. Попасна, вул. Миру, б. 140, засновником є Міністерство освіти і науки України, ОСОБА_1 - керівник та підписант, ОСОБА_2 - підписант, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 25.03.2020 за № 1006493654 (арк.спр. 34-37).
Наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 17.12.2019 № 409-НО внесено зміни до графіку проведення перевірок об'єктів з масовим перебуванням людей, затвердженого наказом Головного управління від 13.12.2019 № 405-НО «Про проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю)», в графік включено під номером 447 Попаснянський професійний ліцей залізничного транспорту, терміни проведення перевірки - з 02.01.2020 по 08.01.2020 (арк. спр. 7, 8-10)
На підставі посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 02.01.2020 № 2, виданого на проведення позапланової перевірки будівель Попаснянського професійного ліцею залізничного транспорту, розташованого за адресою: 93300, Луганська обл., м. Попасна, вул. Миру, б. 140, відповідно до Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та на виконання наказу Головного управління ДСНС України у Луганській області від 17.12.2019 № 409-НО у період з 02 січня 2020 року по 08 січня 2020 року посадовими особами Попаснянського МРВ ГУ ДСНС України у Луганській області проведено перевірку стану дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки (арк. спр. 11).
За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки Попаснянського професійного ліцею залізничного складено акт від 03.01.2020 № 2 (арк. спр. 12-29).
Вищезазначеним актом перевірки виявлено наступні порушення:
1. Пункту 3 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні (далі - ППБУ) - на об'єкті відсутній відповідний документ (наказ, інструкція, тощо) яким встановлюють відповідний протипожежний режим.
2. Пункту 16 розділу ІІ ППБУ - посадові особи та працівники не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях.
3. Пункту 8 розділу ІІІ ППБ НЗУОС - у кожному приміщенні закладу не розміщена табличка, на якій указано прізвище відповідального за пожежну безпеку, номер телефону найближчого пожежно-рятувального підрозділу, а також інструкція 3 пожежної безпеки.
4. Пункту 2.1 розділу ІІІ ППБУ - приміщення кабінету № 2 (4-й поверх) захаращено горючими матеріалами (зламані парти, стільці, використаний пінопласт).
5. Пункту 8 розділу ІІ ППБУ - територія об'єкта, а також будинки, споруди, приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки, відповідно ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (ISO 6309:1987, 10Т) та ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности».
6. Пункту 1.10 розділу ІІІ ППБУ - не забезпечено освітлення зовнішніх пожежних драбин.
7. Пункту 2.15 розділу ІІІ ППБУ - стаціонарні зовнішні пожежні сходи на покритті будівлі не пофарбовані.
8. Пункту 2.17 розділу ІІІ ППБУ - опорядження (облицювання) стін на шляхах евакуації (1 поверх) виконано з горючого матеріалу (пластик), на якій відсутні дані щодо його пожежної небезпеки.
9. Пункту 2.37 розділу ІІІ ППБУ - допущено розташування у сходових клітинах (5,4,3,2 - й поверх) на стінах стендів, інших горючих матеріалів.
10. Пункту 1.1 розділу ІV ППБУ - електроустановки, електрообладнання в кабінеті № 55 не заземлено відповідно до вимог ПУЕ, Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Мінпаливенерго України від 25 липня 2006 року № 258, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1143/13017 (у редакції наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 13 лютого 2012 року № 91) (далі - ПТЕ), Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 09 січня 1998 року № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533.
11. Пункту 1.6 розділу ІV ППБУ - з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів.
12. Пункту 1.12 розділу ІV ППБУ - відсутній акт прихованих робіт, який підтверджує що незахищені провода та захищені провода (кабелі) з оболонками з горючих матеріалів які прокладено приховано ізолюванні від горючих основ (конструкцій) суцільним шаром негорючого матеріалу.
13. Пункту 1.16 розділу ІV ППБУ - електрощити, групові електрощитки не оснащено схемою підключення споживачів 3 пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки).
14. Пункту 1.18 розділу ІV ППБУ - Допускається експлуатація кабелів і проводів 3 пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією.
15. Пункту 1.18 розділу ІV ППБУ - дозволяється використання побутових електронагрівальних приладів (електрочайник, мікрохвилюва піч) з порушенням встановлених їх виробником правил експлуатації та в місцях (приміщеннях), де їх застосування заборонено (приміщення бухгалтерії).
16. Пункту 1.21 розділу ІV ППБУ - не забезпечено захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, відповідно до вимог ДСТУ Б 6.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд».
17. Пункту 1.2 розділу V ППБУ - будинки, приміщення та споруди не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН 6.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».
18. Пункту 2.5 розділу ІІІ ППБУ - дерев'яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують 1 групу вогнезахисної ефективності.
19. Підпункту 2 пункту 2.2 розділу V ППБУ - ПК№1 не укомплектований пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, а також важелем для полегшення відкривання вентиля. Елементи з'єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола мають бути однотипними.
20. Підпункту 2 пункту 2.2 розділу V ППБУ - ПК№2 не укомплектований пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, а також важелем для полегшення відкривання вентиля. Елементи з'єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола мають бути однотипними.
21. Підпункту 2 пункту 2.2 розділу V ППБУ - ПК№3 не укомплектований пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, а також важелем для полегшення відкривання вентиля. Елементи з'єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола мають бути однотипними.
22. Підпункту 2 пункту 2.2 розділу V ППБУ - ПК№4 не укомплектований пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, а також важелем для полегшення відкривання вентиля. Елементи з'єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола мають бути однотипними.
23. Підпункту 2 пункту 2.2 розділу V ППБУ - ПК№5 не укомплектований пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, а також важелем для полегшення відкривання вентиля. Елементи з'єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола мають бути однотипними.
24. Підпункту 2 пункту 2.2 розділу V ППБУ - ПК№6 не укомплектований пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, а також важелем для полегшення відкривання вентиля. Елементи з'єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола мають бути однотипними.
25. Підпункту 2 пункту 2.2 розділу V ППБУ - ПК№7 не укомплектований пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, а також важелем для полегшення відкривання вентиля. Елементи з'єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола мають бути однотипними.
26. Підпункту 2 пункту 2.2 розділу V ППБУ - ПК№8 не укомплектований пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, а також важелем для полегшення відкривання вентиля. Елементи з'єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола мають бути однотипними.
27. Підпункту 3 пункту 2.2 розділу V ППБУ - пожежні плоско складальні рукава не приєднані до кранів та стволів та не проводяться їх розгортання та згортання наново не рідше одного разу на шість місяців.
28. Підпункту 9 пункту 2.2 розділу V ППБУ - не проводиться (не рідше одного разу на рік) технічне обслуговування пожежних кран-комплектів та перевірка на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування.
29. Пункту 2.12 розділу ІІІ ППБУ - двері (люкі) гориш не зачинено. На дверях не вказано місце зберігання ключів (5 поверх).
30. Пункту 2.27 розділу ІІІ ППБУ - за наявності людей у примішенні двері евакуаційних виходів зачинено на запори, які не відчиняються зсередини без ключа (1 поверх).
31. Пункту 2.31 розділу ІІІ ППБУ - сходові клітки, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням, світильники якого повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей.
32. Пункту 14 розділу ІІІ «Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України», (далі - Правила) - у будівлі закладу допушено влаштування на шляхах евакуації порогів, виступів, шо перешкоджають евакуації людей.
33. Пункту 5 розділу ІІ ППБУ - на доповнення до схематичного плану евакуації (1-11-111 поверхів) відсутня інструкція (яка повинна затверджуватись керівником), що визначає дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей, за якою не рідше одного разу на півроку мають проводитися практичні тренування всіх задіяних працівників.
34. Пункту 1.17 розділу ІV ППБУ - в кабінеті учбової частини, електровимикач встановлений на горючій основі (конструкції) без підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, шо виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра.
35. Пункту 1.18 розділу ІV ППБУ - в кабінеті № 43 дозволяється користування пошкодженими розетками.
36. 35. Пункту 1.18 роздліу ІV ППБУ - на 5 поверсі дозволяється підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи.
37. Пункту 2.23 розділу ІІІ ППБУ - дозволяється зменшення розмірів евакуаційних виходів з будівель і приміщень на першому поверсі (Центральний вхід).
38. Пунтку 3.10 роздліу V ППБУ - для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння не установлені вказівні знаки згідно з ДСТУ 180 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Формата колір», ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности». Знаки повинні бути розміщені на видимих місцях на висоті 2- 2.5 м від рівня підлоги як усередині, так і поза приміщеннями (за потреби).
39. Підпунктів 3.6-3.9 пункту 3 розділу V ППБУ - 5 поверх не забезпечений первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками), у повному обсязі.
40. Підпунктів 3.6-3.9 пункту 3 розділу V ППБУ - 4 поверх не забезпечений первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками), у повному обсязі.
41. Підпунктів 3.6-3.9 пункту 3 розділу V ППБУ - 3 поверх не забезпечений первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками), у повному обсязі.
42. Підпунктів 3.6-3.9 пункту 3 розділу V ППБУ - 2 поверх не забезпечений первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками), у повному обсязі.
43. Підпунктів 3.6-3.9 пункту 3 розділу V ППБУ - 1 поверх не забезпечений первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками), у повному обсязі.
44. Підпункту 3.18 пункту 3 розділу V ППБУ - вогнегасники, які експлуатуються на об'єкті не мають облікових (інвентарних) номерів за прийнятою на об'єкті системою нумерації.
45. Підпункту 3.17 пункту 3 розділу V ППБУ - не проведено технічне обслуговування наявних вогнегасників.
46. Пункту 8 розділу VІ Правил - будівля закладу не забезпечена первинними засобами пожежогасіння: ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, іншим пожежним інструментом.
Акт підписано директором Попаснянського професійного ліцею залізничного транспорту Дегтяренко В.М.(арк.спр. 29).
Станом на дату розгляду справи заходи державного нагляду (контролю) з метою перевірки усунення порушень, зазначених в Акті, не проводилися, відповідачем визнається, що порушення повністю не усунуті.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною першою статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
В силу статті 47 Кодексу цивільного захисту України державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Приписами статті 4 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" встановлено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб'єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Відповідно до частин першої та другої статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Згідно зі статтею 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Відповідно до пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Підстави для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів передбачені частиною першою статті 70 Кодексу цивільного захисту України та полягають у:
1) недотриманні вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;
2) порушенні вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;
3) випуску і реалізації вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;
4) нездійсненні заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;
5) відсутності на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;
6) невідповідності кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;
7) порушенні правил поводження з небезпечними речовинами;
8) відсутності або непридатності до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;
9) відсутності на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовності до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;
10) неготовності до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання;
11) проведенні робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (частина друга статті 70 Кодексу цивільного захисту України).
Визначення небезпечного чинника міститься у пункті 26 статті 2 Кодексу цивільного захисту України та означає складову частину небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини.
Отже, законодавець пов'язує настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.
Надаючи оцінку встановленим Актом порушенням та можливим наслідкам їх неусунення позивачем, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні (далі - ППБУ) на кожному об'єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) повинен бути встановлений протипожежний режим.
Згідно пункту 16 розділу ІІ ППБУ посадові особи та працівники проходять навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях».
У кожному приміщенні закладу та установи повинна бути розміщена табличка, на якій указано прізвище відповідального за пожежну безпеку, номер телефону найближчого пожежно-рятувального підрозділу, а також інструкція з пожежної безпеки (пункт 8 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 15.08.2016 № 974, зареєстрованих в Міністерства юстиції України 08.09.2016 за № 1229/29359 (далі - ППБНЗ).
Згідно із пунктом 2.21 розділу ІІІ ППБУ кількість відвідувачів у залах для глядачів, обідніх, виставкових, торгових та іншого призначення, а також на трибунах не повинна перевищувати проектної або визначеної розрахунком, ураховуючи пропускну спроможність шляхів евакуації. У разі відсутності даних для розрахунку площі, що припадає на одну особу, місткість залу приймається з розрахунку не менше 1 м2 на одну особу.
Відповідно до пункту 8 розділу ІІ ППБУ територія об'єкта, а також будинки, споруди, приміщення мають бути забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности».
Пунктом 1.10 розділу ІІІ ППБУ передбачено, що на території об'єкта повинно бути забезпечено освітлення зовнішніх пожежних драбин, протипожежного обладнання, входів до будинків та споруд.
Згідно із пунктом 2.15 розділу ІІІ ППБУ стаціонарні зовнішні пожежні сходи, сходи на перепадах висот і огорожі на покриттях будівель та споруд необхідно утримувати справними, пофарбованими.
Відповідно до п. 2.17 розділу ІІІ ППБУ у приміщеннях громадського призначення (крім приміщень, розташованих у будинках V ступеня вогнестійкості), в яких можливе перебування 50 та більше осіб, опорядження (облицювання) стін та стель забороняється з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж:
Г2, В2, Д2, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування до 1500 осіб;
Г1, В1, Д1, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування 1500 та більше осіб.
Відповідно до пункту 2.37 глави 2 розділу ІІІ ППБУ не допускається знімати пристрої для самозачинення дверей сходових кліток, коридорів, холів, тамбурів, а також фіксувати самозакривні двері у відчиненому положенні.
Згідно із пунктом 1.1 розділу IV ППБУ експлуатація електроустановок повинна відповідати вимогам ПУЕ, Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Мінпаливенерго України від 25 липня 2006 року № 258, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1143/13017 (у редакції наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 13 лютого 2012 року № 91) (далі - ПТЕ), Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 09 січня 1998 року № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533.
З'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів. Місця з'єднання жил проводів і кабелів, а також з'єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків. Втрати опору ізоляції на стиках повинні бути не більше втрат опору ізоляції на цілих жилах цих проводів і кабелів (пункт 1.6 розділу IV ППБУ).
Відповідно до пункту 1.12 розділу IV ППБУ відстань від кабелів та ізольованих проводів, прокладених відкрито, до місць відкритого зберігання (розміщення) горючих матеріалів повинна бути не менше 1 метра. У разі відкритого прокладання незахищених проводів та захищених проводів (кабелів) з оболонками з горючих матеріалів відстань від них до горючих основ (конструкцій, деталей) повинна становити не менше 0,01 метра. У разі неможливості забезпечити вказану відстань провід (кабель) слід відокремлювати від горючої поверхні шаром негорючого матеріалу, який виступає з кожного боку проводу (кабелю) не менше ніж на 0,01 метра. У разі прихованого прокладання таких проводів (кабелів) їх необхідно ізолювати від горючих основ (конструкцій) суцільним шаром негорючого матеріалу, що підтверджується актом проведення прихованих робіт.
Згідно із пунктом 1.16 розділу ІV ППБУ електрощити, групові електрощитки повинні оснащуватися схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки).
Відповідно до пунктом 1.18 розділу ІV ППБУ забороняється користування пошкодженими розетками, відгалужувальними та з'єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами; підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи, обгортання електроламп і світильників папером, тканиною та іншими горючими матеріалами, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами).
Пункт 1.21 розділу ІV ППБУ передбачає, що захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд».
Пунктом 1.2 розділу V ППБУ визначено, що будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».
Відповідно до пункту 2.5 розділу ІІІ ППБУ, у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев'яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності. Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев'яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2.2 глави 2 розділу V ППБУ система внутрішнього протипожежного водопроводу повинна відповідати зокрема вимозі: кожен пожежний кран-комплект має бути укомплектований пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів (за наявності таких насосів), а також важелем для полегшення відкривання вентиля. Елементи з'єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола мають бути однотипними.
Відповідно до підпункту 3 пункту 2.2 глави 2 розділу V ППБУ система внутрішнього протипожежного водопроводу повинна відповідати зокрема вимозі: пожежний плоскоскладальний рукав необхідно утримувати сухим, складеним в «гармошку» або подвійну скатку, приєднаним до крана та ствола і не рідше одного разу на шість місяців розгортати та згортати наново.
Відповідно до підпункту 3 пункту 2.2 глави 2 розділу V ППБУ система внутрішнього протипожежного водопроводу повинна відповідати зокрема вимозі: пожежні кран-комплекти не рідше одного разу на рік підлягають технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування. Пожежні кран-комплекти повинні постійно бути справними і доступними для використання.
Забороняється використовувати горища, технічні поверхи й приміщення (у тому числі вентиляційні камери, електрощитові) не за призначенням, розміщувати в них виробничі і складські дільниці, засмічувати та захаращувати їх сторонніми предметами. Двері горищ, технічних поверхів, вентиляційних камер, електрощитових, підвалів повинні утримуватися зачиненими. На дверях слід вказувати місце зберігання ключів. Вікна горищ, технічних поверхів, підвалів повинні бути засклені (пункт 2.12, глави 2, розділу ІІІ ППБУ).
Згідно із пунктом 2.27 глави 2 розділу ІІІ ППБУ двері на шляхах евакуації повинні відчинятися в напрямку виходу з будівель (приміщень).
Сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей (розділ ІІІ глава 2 пункт 2.31 ППБУ).
Відповідно до пункту 14 розділу ІІІ ППБНЗ у будівлях закладів та установ не дозволяється зокрема влаштовувати на шляхах евакуації пороги, виступи, турнікети, розсувні, підйомні двері та інші пристрої, що перешкоджають евакуації людей.
На об'єктах з постійним або тимчасовим перебуванням на них 100 і більше осіб або таких, що мають хоча б одне окреме приміщення з одночасним перебуванням 50 і більше осіб, які є навчальними (у тому числі дошкільними) закладами, закладами охорони здоров'я із стаціонаром, будинками для людей похилого віку та інвалідів, санаторіями і закладами відпочинку, розважальними, культурно-освітніми та видовищними закладами, критими спортивними будинками і спорудами, готелями, мотелями, кемпінгами, торговими підприємствами та іншими аналогічними за призначенням об'єктами з масовим перебуванням людей, на доповнення до схематичного плану евакуації повинна бути розроблена та затверджена керівником інструкція, що визначає дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей, за якою не рідше одного разу на півроку мають проводитися практичні тренування всіх задіяних працівників. Для об'єктів, у яких передбачається перебування людей уночі, інструкції повинні передбачати також дії у нічний час (пункт 5 розділу ІІ ППБУ).
Відповідно до пункту 1.17 глави 2 розділу IV ППБУ електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати повинні встановлюватися на не горючі основи (конструкції) або з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра.
Відповідно до п. 1.18 розділу ІV ППБУ забороняється користування пошкодженими розетками, відгалужувальними та з'єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами; підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи, обгортання електроламп і світильників папером, тканиною та іншими горючими матеріалами, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами).
Забороняється зменшувати кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, класи вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій, застосовувати будівельні матеріали з вищими показниками пожежної небезпеки, змінювати інженерні та планувальні рішення й умови освітлення згідно з нормованою вимогою (пункт 2.23, глави 2 розділу ІІІ ППБУ).
Відповідно до підпункту 3.10 пункту 3 розділу V ППБУ для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння слід установлювати вказівні знаки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір», ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности». Знаки повинні бути розміщені на видимих місцях на висоті 2-2,5 м від рівня підлоги як усередині, так і поза приміщеннями (за потреби).
Територія підприємств, будинки, споруди, приміщення, технологічні установки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку. Ця вимога стосується також будівель, споруд та приміщень, обладнаних будь-якими типами систем пожежогасіння, пожежної сигналізації або внутрішніми пожежними кран-комплектами (пункт 3.6 розділу VІ ППБУ).
Відповідно до пунктів 3.7, 3.8, 3.9 пункту 3 розділу VІ ППБУ, під час вибору первинних засобів пожежогасіння потрібно враховувати фізико-хімічні та пожежонебезпечні властивості горючих речовин і матеріалів, їх взаємодію з вогнегасними речовинами, а також площу виробничих приміщень, відкритих майданчиків та установок.
Необхідна кількість первинних засобів пожежогасіння повинна визначатися відповідальним за пожежну безпеку на об'єкті окремо для кожного поверху та приміщення, а також для етажерок відкритих установок. Якщо в одному приміщенні знаходяться декілька різних за пожежною небезпекою виробництв, не відділених одне від одного протипожежними стінами, то всі ці приміщення повинні забезпечуватись вогнегасниками, пожежним інвентарем та іншими видами засобів пожежогасіння за нормами найбільш небезпечного виробництва.
Вибирання типу та визначення необхідної кількості вогнегасників повинні здійснюватись відповідно до Типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02 квітня 2004 року № 151, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 квітня 2004 року за № 554/9153.
Відповідно до підпунктів 3.17-3.18 пункту 3 розділу VІ ППБУ технічне обслуговування вогнегасників повинно здійснюватися відповідно до Правил експлуатації вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02 квітня 2004 року № 152, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 квітня 2004 року за № 555/9154, а також ДСТУ 4297-2004 «Технічне обслуговування вогнегасників. Загальні технічні вимоги».
Вогнегасники, які експлуатуються, повинні мати:
облікові (інвентарні) номери за прийнятою на об'єкті системою нумерації;
пломби на пристроях ручного пуску;
бирки та маркувальні написи на корпусі, червоне сигнальне пофарбування згідно з державними стандартами.
Усі будівлі закладів та установ мають бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, іншим пожежним інструментом (пункт 8 розділу VІ ППБНЗ).
Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов'язку у підконтрольного суб'єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні. Забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій покладається на їх керівників та уповноважених керівниками осіб, а також орендарів, обов'язки яких щодо дотримання правил пожежної безпеки повинні бути узгоджені умовами договору.
Відповідач у відзиві зазначив, що ним повністю усунуто порушення під порядковими номерами 1, 2, 3, 4, 6, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 29, 30, 32, 33, 34, 36, 44, 46, частково усунуті порушення під номерами 5, 7, 38, на підтвердження чого надано засвідчені копії Плану заходів щодо усунення недоліків, виявлених під час позапланової перевірки Попаснянського професійного ліцею залізничного транспорту Попаснянським міськрайонним відділом ГУ ДСНС у Луганській області, затвердженого наказом директора ліцею від 09.01.2020 № 10/1 (арк.спр. 49-56), наказів ліцею від 15.01.2018 № 9/4 «Про забезпечення пожежної та техногенної безпеки у ліцеї» (арк.спр. 57), від 15.01.2018 № 9/5 «Про забезпечення пожежної та техногенної безпеки у майстернях ліцею» (арк.спр. 58), від 05.02.2018 № 17/3 «Про створення комісії з питань охорони праці» (арк.спр. 59), від 29.04.2018 № 37/1 «Про поновлення інструкцій з охорони праці у майстернях ліцею» (арк.спр. 60), від 01.06.2018 № 52 «Про продовження терміну дії, перегляд та поновлення інструкцій з питань охорони праці та пожежної безпеки» (арк.спр. 61), від 09.01.2020 № 7/2 «Про встановлення протипожежного режиму та запобігання виникненню надзвичайних ситуацій у ліцеї» (арк.спр. 62-63), від 10.12.2019 № 108/1 «Про призначення відповідальних за стан охорони праці, пожежної безпеки та цивільного захисту» (арк.спр. 64-65), від 09.01.2020 № 10/1 «Про затвердження Плану заходів щодо усунення недоліків, виявлених під час позапланової перевірки Попаснянським міськрайонним відділом ГУ ДСНС України в Луганській області» (арк.спр. 66), листів відповідача директору Департаменту освіти і науки ЛОДА від 02.12.2019 № 574 з інформацією щодо проведення протипожежної профілактики у закладі в 2019 році за наданою формою (арк.спр. 67, 68), від 09.12.2019 № 567 зі Звітом про проходження посадовими особами навчання з питань цивільного захисту та пожежної безпеки у навчально - методичних центрах, інших підприємствах, в установах, організаціях у 2019 році за формою 4 3 НПО (арк.спр. 69, 70), від 21.01.2020 № 43 з переліком порушень, які потребують додаткових коштів та зазначенням орієнтовної загальної суми витрат (арк.спр. 71-74), від 25.04.2019 № 224 з проханням виділити кошти на пожежну сигналізацію в сумі 350 тис. грн (арк.спр. 75), від 14.02.2019 № 135 з проханням виділити кошти на вогнезахисні покриття (обробка горища) в сумі 37 тис. 320 грн (арк.спр. 76), повідомлень на адресу Попаснянського МРВ ГУДСНС у Луганській області від 03.02.2020 № 55 (арк.спр. 77-79).
Всі вищенаведені докази свідчать про те, що керівником ліцею ОСОБА_1 вживаються заходи щодо створення безпечних умов функціонування ліцею, встановлені в ході судового розгляду справи обставини свідчать про те, що порушення пожежної та техногенної безпеки пов'язані, насамперед, з відсутністю належного фінансування.
Суд зауважує, що в межах даної справи розглядається не питання наявності підстав для притягнення керівника відповідача до будь-якого виду відповідальності, а наявність підстав для вжиття визначених законом заходів реагування з метою запобігання настанню негативних наслідків для життя та здоров'я людей, зокрема, дітей, які можуть бути спричинені внаслідок експлуатації приміщень та будівель, які не в повній мірі відповідають встановленим нормам та правилам пожежної безпеки.
З наданих відповідачем пояснень та документів вбачається, що частина порушень усунута повністю, частина - частково, проте не усунено порушення під №№ 16-28, 31, 35, 37, 39, 45, при цьому позивачем перевірка повторно не проводилася, а встановити усунення виявлених в ході перевірки порушень може виключно позивач шляхом проведення нової перевірки та оформлення її результатів.
Такий правовий висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 26.06.2018 у справі № 823/589/16.
Крім того, ті порушення, існування яких не заперечується відповідачем станом на дату розгляду справи, зокрема, відсутність систем протипожежного захисту, не оброблення засобами вогнезахисту дерев'яних елементів горищних покриттів, кожне окремо може створювати загрозу життю та здоров'ю учнів і персоналу навчального закладу, що є підставою для застосування заходів реагування.
Такий висновок в повній мірі узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 31.03.2020 у справі № 160/998/19.
Щодо доводів відповідача з посиланням на постанову Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 826/14758/17, що зафіксовані в акті перевірки порушення мають бути підтверджені зібраними відповідними обґрунтованими доказами загрози життю та здоров'ю людей, і не можна лише на підставі акта перевірки вимагати рішення про зупинення роботи ліцею, суд зазначає, що при проведенні позапланового заходу державного нагляду (контролю) та складанні Акта від 03.01.2020 № 2 керівник ліцею ОСОБА_1 брав участь у перевірці, у графі «Пояснення, зауваження або заперечення» зазначив «зауважень немає», акт підписав. В ході судового розгляду справи також відповідачем не заперечується наявність порушень та необхідність їх усунення.
З огляду на наведене, встановлені позивачем порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначені в акті від 03 січня 2020 року за № 2, складеному за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, призводять до загрози життю та здоров'ю людей у випадку виникнення пожежі. Тобто, вони є суттєвими, адже можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища. Тобто, виявленні порушення можуть створювати і небезпеку завдання шкоди життю та здоров'ю людей у процесі самої пожежі.
Визначення небезпечного чинника міститься у пункті 26 статті 2 Кодексу цивільного захисту України та означає складову частину небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини.
Також згідно з визначенням ДСТУ 2272-06 «Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять» небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.
Отже, законодавець пов'язує настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.
Щодо доводів відповідача з посиланням на статтю 53 Конституції України, статтю 15 Закону України «Про освіту», статтю 3 Закону України «Про професійну (професійно - технічну) освіту» стосовно того, що повне зупинення експлуатації будівель, споруд, приміщень ліцею без вагомих підстав призведе до порушення права здобувачів освіти на її здобуття, суд зазначає таке.
Право на освіту дійсно є конституційним правом громадян.
Разом з тим, забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров'я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.
Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов'язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов'язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.
Недодержання суб'єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
При цьому, суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.
Крім того, застосований до Попаснянського професійного ліцею залізничного транспорту захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки в закладі освіти. Цей захід не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16.05.2019 у справі № 812/1296/18 (реєстраційний № рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 81759628).
Враховуючи приписи частини п'ятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» відновлення експлуатації будівлі, споруд та приміщень скаржника можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Суд зауважує, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації будівель, споруд, приміщень є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей. При цьому, поняття «загроза життю та/або здоров'ю людини» є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.
З огляду на наведене, враховуючи встановлені судом під час розгляду справи порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, а також не надання відповідачем доказів усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначених в акті перевірки від 03 січня 2020 року № 2, які створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, суд дійшов висновку про застосування до Попаснянського професійного ліцею залізничного транспорту заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом зупинення експлуатації будівель та приміщень туберкульозного диспансеру, розташованого за адресою 93300, Луганська обл., м. Попасна, вул. Миру, б. 140, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначених в акті перевірки від 03 січня 2020 року № 2.
Таким чином, позовні вимоги належить задовольнити повністю.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя статті 139 КАС України).
З викладеного слідує, що витрати суб'єкта владних повноважень на сплату судового збору відносяться на рахунок суб'єкта владних повноважень. Такий вид судових витрат, як судовий збір, поверненню позивачу - суб'єкту владних повноважень, не підлягає.
Такі обмеження у можливостях суб'єктів владних повноважень свідчать про загальну спрямованість адміністративного судочинства на захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у спірних правовідносинах із владою.
Оскільки Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області у вказаній справі є суб'єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача судового збору на користь позивача.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, 1б, код ЄДРПОУ 38617137) задовольнити повністю.
Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Попаснянського професійного ліцею залізничного транспорту (93300, Луганська обл., м. Попасна, вул. Миру, б. 140, код ЄДРПОУ 02541220) у вигляді зупинення експлуатації будівель та приміщень, розташованих за адресою: 93300, Луганська обл., м. Попасна, вул. Миру, б. 140, до повного усунення всіх порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки в зазначених будівлях, вказаних в Акті перевірки від 03 січня 2020 року № 2.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України строк оскарження судового рішення продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Повний текст рішення складено 29 травня 2020 року.
Суддя А.Г. Секірська