26 травня 2020 року Справа № 160/11263/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіСидоренко Д.В.
за участі секретаря судового засідання за участі: представника позивача представника відповідачаОСОБА_1 Коваленко Д.П. Ховрич О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про скасування припису від 15.01.2019 року, -
Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил від 15.01.2019 року, який видано фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 щодо проведення позапланової перевірки об'єкта містобудування, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (літ.А-2 нежитлове приміщення у підвалі, ґанки літ.а (4) - приямок, а" - сходи у підвал, а" - приямок) в м.Дніпрі.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю з огляду на те, що архітектурно - будівельний контроль здійснювався за відсутністю позивача, а також позивач, як фізична особа - підприємець, не є суб'єктом містобудування.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адмініративного суду від 10.12.2020р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
16.01.2020 року відповідач подав відзив на позов. В обґрунтування правової позиції у справі відповідач зазначає, що під час проведення позапланового заходу було встановлено, що фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 ), 10 експлуатуються приміщення без декларації про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1), що є порушенням ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою КМ України від 13.04.2011р. №461. Також у відзиві на позов відповідач зазначає про дотримання порядку проведення перевірки та наявності підстав для видання оскаржуваного припису.
Ухвалами суду від 06.02.2020 року судом відмовлено в задоволенні клопотання Дніпровської міської ради про залучення її до участі у справі в якості третьої особи та продовжено підготовче провадження на 30 днів.
20.02.2020 року від відповідача надійшло письмове клопотання щодо залишення позовної заяви без розгляду.
27.02.2020 року представник позивача подав письмові заперечення на клопотання відповідача щодо залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвалами суду від 05.03.2020 року відмовлено в задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.04.2020р.
Ухвалою суду від 02.04.2020р. відкладено розгляд справи на 30.04.2020р.
Ухвалою суду від 30.04.2020р. відкладено розгляд справи на 26.05.2020р.
В судовому засіданні представники сторін підтримали свої правові позиції в повному обсязі.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 1 ч.1 ст.19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно положень пунктів 1-2, 7 ч.1 ст.4 КАС України адміністративною справоює переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якомухоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. Суб'єктом владних повноважень визнається орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пунктом 1 Положення про управління державного архітектурно - будівельного контролю Дніпровської міської ради, затвердженого рішенням Дніпровської міської ради №32/33 від 23.05.2018р. Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради (далі - Управління) є виконавчим органом Дніпровської міської ради, що утворюється на підставі рішення міської ради від 16.03.2016 №7/3 «Про затвердження структури Дніпропетровської міської ради та її виконавчих органів, граничної чисельності працівників міської ради та її виконавчих органів» (зі змінами), відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 №671 «Деякі питання діяльності органів державного архітектурно-будівельного контролю» (зі змінами).Управління є підзвітним Дніпровській міській раді, підпорядкованим міському голові.Управління з питань здійснення повноважень, передбачених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон), є підконтрольним Державній архітектурно-будівельній інспекції України.
Відповідно до п.2 зазначено Положення основними завданнями Управління є здійснення відповідно до Закону державного архітектурно-будівельного контролю, виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності.
Управління відповідно до покладених на нього завдань має такі функції, зокрема, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, проектної документації щодо об'єктів, розташованих у межах міста Дніпра (пп.2.4 п.2 Положення).
Враховуючи зазначене, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинахє суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.
З матеріалів справи слідує, що28.12.2004р. між ОСОБА_3 (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) укладено договір купівлі - продажу, згідно якого продавець продав, а покупець купив у підвалі нежитлове приміщення у нежитловій будівлі літ.А-2, загальною площею 108,0 кв.м., а - сходи у підвал, а - приямок, а (4) - приямок, що знаходиться в АДРЕСА_3 .
Вказаний договір нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Куліш В.І. та зареєстрований в реєстрі за №4231.
Згідно відомостей із Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, нежиле приміщення (у нежитловій будівлі літ. А-2 у підвалі нежитлове приміщення загальною площею 108,0 кв.м., а - сходи у підвал, а - приямок, а(4) - приямок) площею 108,0 кв.м. по АДРЕСА_3 зареєстроване за ОСОБА_2 ; дата прийняття рішення про державну реєстрацію - 08.02.2005р.; дата внесення запису - 08.02.2005р.
Листом вих.№4/20-1753 від 22.12.2018р. Дніпровська міська рада звернулася до Управління державного архітектурно - будівельного контролю Дніпровської міської ради з проханням провести перевірки дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, про що скласти відповідні акти перевірок та у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, скласти протоколи та видати приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт, на об'єктах згідно з додатком.
В Додатку під №31 зазначено АДРЕСА_4 . К АДРЕСА_3 , 10, 3) у нежитловій будівлі літ А-2 у підвалі нежитлове приміщення загальною площею 108,0 кв.м., а - сходи, а - приямок, а(4) - приямок, реєстраційний номер майна 8912101, ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Наказом Управління державного архітектурно - будівельного контролю №12р від 08.01.2019р. наказано провести позапланову перевірку на об'єкті містобудування, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. Доручити проведення позапланової перевірки на об'єкті містобудування, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , головному спеціалісту - інспектору управління державного архітектурно - будівельного контролю Дніпровської міської ради Василевському Андрію Вячеславовичу.
09.01.2019р. на ім'я головного спеціаліста - інспектору управління державного архітектурно - будівельного контролю Дніпровської міської ради Василевському ОСОБА_4 виписано направлення для проведення планового (позапланового) заходу №0004 для здійснення позапланової перевірки на об'єкті містобудування, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
15.01.2019р. перевірено дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті містобудування, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 (літ. А-2 нежитлове приміщення у підвалі, ганки літ.а (4) - приямок, а - сходи у підвал, а - приямок).
За результатами державного нагляду складено Акт №0000000015 від 15.01.2019р., згідно розділу VI«Опис виявлених порушень» якого фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 експлуатується не прийнятий в експлуатацію об'єкт містобудування, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 (літ. А-2 нежитлове приміщення у підвалі, ганки літ.а (4) - приямок, а - сходи у підвал, а - приямок), що є порушенням ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою КМ України від 13.04.2011р. №461.
15.01.2019р. головним спеціалістом - інспектором управління державного архітектурно - будівельного контролю Дніпровської міської ради Василевським А.В. видано фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 . Припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, згідно якого, з метою усунення виявлених порушень вимагається з 15.01.2019р. припинити експлуатацію обїєкта містобудування, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 (літ. А-2 нежитлове приміщення у підвалі, ганки літ.а (4) - приямок, а - сходи у підвал, а - приямок).
Також в оскаржуваному приписі зазначено, що за результатами позапланової перевірки, проведеної на об'єкті містобудування, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 (літ. А-2 нежитлове приміщення у підвалі, ганки літ.а (4) - приямок, а - сходи у підвал, а - приямок) встановлено, що фізичною особою - підприємцю ОСОБА_2 експлуатується не прийнятий в експлуатацію об'єкт містобудування, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 (літ. А-2 нежитлове приміщення у підвалі, ганки літ.а (4) - приямок, а - сходи у підвал, а - приямок), що є порушенням ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою КМ України від 13.04.2011р. №461.
Не погоджуючись із зазначеним Приписом, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір та надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Правовідносини у сфері містобудівної діяльності регулюються Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», а повноваження органів нагляду (контролю) за додержанням суб'єктами містобудування законодавства у сфері містобудівної діяльності встановлені Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. №553 (далі - Порядок №553) та Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995р. №244 (далі - Порядок №244).
У відповідності до вимог ч.1 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок №553.
Згідно з пунктом 2 наведеного Порядку №553державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.
Відповідно до вимог пункту 5 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
За приписами пунктів 7-9 Порядку №553 встановлено, що підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівної діяльності.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
У відповідності до вимог п.12 наведеного Порядку №553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані, зокрема:
- у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством;
- ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.
Також і згідно п.13 Порядку №553 передбачено, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право:
- вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства;
- перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень;
- бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;
- за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю;
- подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
Пунктом 21 Порядку №553 встановлено, що якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Системний аналіз вищенаведених правових норм свідчить про те, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюються заходи контролю (нагляду) під час проведення позапланової перевірки, має право бути присутнім під час здійснення такого державного архітектурно-будівельного контролю, допускати посадових осіб до перевірки, надавати письмові пояснення та зауваження або заперечення до акту перевірки, за наслідками такої перевірки отримувати акт перевірки, припис, протокол та інші документи, які складаються під час перевірки, висловлювати відмову у їх отриманні, а посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю, в свою чергу, зобов'язані забезпечити участь такого суб'єкта містобудування (у даному випадку позивача) у проведенні перевірки шляхом пред'явлення суб'єкту містобудування (позивачу), щодо якого проводиться перевірка, службового посвідчення та наданням копії направлення для проведення позапланової перевірки.
Разом з тим, наявні в матеріалах справи копії наданих документів не містять відомостей чи доказів щодо пред'явлення позивачеві як суб'єкту містобудування, щодо якого здійснювався держаний архітектурно-будівельний контроль, посадовою особою відповідача до початку проведення перевірки службового посвідчення та копії направлення для проведення позапланової перевірки, а доказів на спростування вказаних обставин відповідачем суду не надано.
Також зі змісту копії акту перевірки від 15.01.2019р. №0000000015, протоколу про правопорушення від 15.01.2019р. та припису від 15.01.2019р. вбачається, що графи з відміткою про відмову від підписання позивачем акту (у акті перевірки), підпис керівника про одержання примірнику припису позивачем (у приписі) посадовою особою відповідача не заповнені в порушення вимог п.21 Порядку №553.
Відповідач доказів повідомлення позивача про позапланову перевірку 15 січня 2019 року суду не надав, а відтак відповідач не виконав свого обов'язку щодо забезпечення участі позивача у проведенні перевірки щодо нього та майна, що йому належить, що прямо передбачено вищенаведеними дослідженими судом вимогами Порядку №553.
За викладених обставин, проаналізувавши наведені правові норми у сукупності із вище дослідженими доказами, суд приходить до висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не виконавши свого обов'язку та не забезпечивши участь суб'єкта містобудування (позивача) у проведенні перевірки 15.01.2019р. у спосіб, встановлений Порядком №553, допустив порушення процедури проведення перевірки (не повідомили позивача про проведення перевірки та провели її без участі позивача), а, відповідно, складені за наслідками такої перевірки акти суб'єкта владних повноважень (акти, протоколи, постанови) не можуть мати будь-яких правових наслідків та підлягають безумовному скасуванню.
Слід зазначити, що при перевірці дотримання відповідачем процедури проведення позапланової перевірки, встановленої Порядком №553, яка відбулася 15.01.2019р. щодо майна, яке йому належить та є однією із підстав для скасування спірного припису, адміністративним судом у даних правовідносинах застосована правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 08.11.2019р. у справі №400/2866/18, яка є обов'язковою для застосування згідно до вимог ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, суд вважає необхідним зазначити наступне.
Як зазначалося вище, в акті перевірки зафіксоване порушення, а саме експлуатація не прийнятий в експлуатацію об'єкті містобудування (м.Дніпро, вул.М.Грушевського (К.Лібкнехта), 10 (літ. А-2 нежитлове приміщення у підвалі, ганки літ.а (4) - приямок, а - сходи у підвал, а - приямок)), що є порушенням ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою КМ України від 13.04.2011р. №461.
Частиною 8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.
Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» набрав чинності 12.03.2011р., з дня його опублікування (Голос України 2011, №45 від 12.03.2011р.).
Пунктом 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою КМ України №461 від 13.04.2011р. передбачено, що експлуатація об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачене законодавством) в експлуатацію, забороняється.
Постанова КМ України №461 від 13.04.2011р.набрала чинності 30.04.2011р., з дня опублікування (Урядовий кур'єр 2011, N79 від 30.04.2011).
Частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Рішенням Конституційного Суду України №1-рп/99 від 09.02.1999 року щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), ч.1 ст.58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Як зазначалося вище, об'єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення у нежитловій будівлі літ.А-2, загальною площею 108,0 кв.м., а - сходи у підвал, а - приямок, а (4) - приямок, що знаходиться в АДРЕСА_3 , придбаний позивачем за договором купівлі - продажу від 28.12.2004р. та зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, тобто його експлуатація, як зареєстрованого об'єкту нерухомого майна, почалася до набрання чинності Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» та постанова КМ України №461 від 13.04.2011р.
Отже, враховуючи вищезазначений принцип дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, безпідставним є твердження відповідача щодо порушення позивачем ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою КМ України від 13.04.2011р. №461.
З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування припису від 15.01.2019 року є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно із ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду у розмірі 1921,00 грн., що документально підтверджується оригіналом квитанції №0.0.1538587977.1 від 29.11.2019 року, яка наявна в матеріалах справи, та Випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України від 03.12.2019р.
Отже, судовий збір у сумі 1921,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі - Управління державного архітектурно - будівельного контролю Дніпровської міської ради.
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 15.01.2019р.
Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради (вул.Січеславська Набережна, буд.29-А, м.Дніпро, 49000; код ЄДРПОУ 40498190).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 29.05.2020 року.
Суддя Д.В. Сидоренко