Справа № 185/7874/19
Провадження № 1-кс/185/376/20
29 травня 2020 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні заяву обвинуваченого ОСОБА_3 по кримінальному провадженню № 42015040000000266 від 27 березня 2015 року за ч. 2 ст. 372 КК України про відвід судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_4 ,
за участю:
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
В провадженні судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_4 знаходиться кримінальне провадження № 42015040000000266 від 27 березня 2015 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 372 КК України.
28 лютого 2020 року обвинуваченим ОСОБА_3 була подана заява про відвід судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_4 .
В своїй заяві обвинувачений ОСОБА_3 зазначив, що по-перше, суддя ОСОБА_4 у своїй заяві від 17 грудня 2019 року про самовідвід посилався лише та тільки на мою заяву від 06 листопада 2019 року про відвід судді ОСОБА_4 , обставини якої вже було досліджено суддею ОСОБА_5 , про що останньою винесено відповідну ухвалу суду від 28 листопада 2019 року, а тому вказана заява судді ОСОБА_4 про самовідвід була та є безпідставною та необґрунтованою, та як вбачається, є порушенням діючого КПК України і щодо її розгляду суддею ОСОБА_6 з подальшою ухвалою суду від 13 лютого 2020 року.
По-друге, судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області по вказаному кримінальному провадженню і відповідним судовим справам - провадженням ігнорують наявні в матеріалах судової справи № 185/7874/19 по кримінальному провадженню № 42015040000000266 вказані ухвали Дніпровського апеляційного суду, які було надані ним раніше до суду, з чого вбачається упередженість суддів ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , в інтересах упередженого прокурора ОСОБА_8 , ОСОБА_9 і, як вбачається, то його протеже ОСОБА_10 , який прокурору ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , як вбачається створює статистику задля кар'єрного росту, можливо, аж до ДБР України чи інших антикорупційних органів України.
Зокрема, прокурор ОСОБА_8 підтверджує особисту зацікавленість та упередженість аж до хворобливого стану по вказаному кримінальному провадженню № 42015040000000266 та всупереч вказаним ухвалам Дніпровського апеляційного суду та Запорізького апеляційного суду щодо задоволених відводів прокурору ОСОБА_8 , і, як вбачається і здоровому глузду продовжує грубо порушувати Закон та вимоги вказаних ухвал щодо його відводу з чого вбачається наявність ознак кримінального правопорушення за ст.ст. 382, 353, 364, 366, 374, 397, ... КК України та прокурор ОСОБА_8 не просто приймає участь, а за відсутності в суді законного іншого прокурора замість прокурора ОСОБА_8 , який, як вбачається із зловживанням та перевищенням влади і службових повноважень незаконно подає до цього суду звернення з ознаками службового підроблення і втручається в правосуддя з порушенням права на захист та перешкоджанням здійсненню правомірної діяльності захисника по наданню правової допомоги, що, як вбачається вже призвело до постановлення завідомо неправосудних ухвал суддів Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області тільки за участі прокурора ОСОБА_8 з відповідними його зверненнями, поясненнями і т.д.
Також заявник посилається на рішення Європейського суду з прав людини від 23 квітня 1997 року у справі «Ван Мехелен та інші проти Нідерландів», від 25 вересня 2008 року у справі «Полуфакін і Чернишов проти Росії», від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» та справи Kyprianou v. Сyprus [GС], пункт 118; Місаllef v. Маlta (GС), пункт 93, Ріеrsаск v. Веlgium, пункт 30; Gгіеvеs v. the United Kingdom [GС], пункт 69, Kyprianou v. Сyprus [GС], пункт 119; Hauschildt v. Denmark, пункт 47.
Відповідно до Висновку № 1 Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи «Про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів від 01 січня 2001 року», суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він повинен бути вільним від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
У КПК України закріплено інститут відводу судді який, по суті є однією з найважливіших гарантій здійснення правосудця неупередженим та справедливим судом, яка дозволяє виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є суспільна довіра до суду.
Згідно ст. 55 ч. 1 Основного Закону України право особи на судовий захист, Конституція України визначає основні засади судочинства, метою закріплення яких є, зокрема, забезпечення неупередженості здійснення правосуддя судом, відповідність винесеного рішення верховенству права, а також своєчасне, ефективне та справедливе поновлення особи в правах протягом розумних строків.
Відповідно до підпункту 4 частини 1 статті 75 Кримінального процесуального кодексу України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, зокрема, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Пунктом 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
29 травня 2020 року ОСОБА_3 були подані доповнення до заяви про відвід судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_4 від 28 лютого 2020 року, в яких він додав копії ухвал Дніпровського апеляційного суду, відповідно до яких він вважає, що вони мають прецедентне, преюдиціальне значення для розгляду заяв про відвід суддям та самовідвід суддями.
В судове засідання прокурор не з?явився, подав заяву про розгляд заяви про відвід за його відсутності та заперечував проти задоволення заяви про відвід судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_4 у зв'язку з відсутністю відповідних підстав.
Захисники обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокати ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце проведення судового розгляду були повідомлені належним чином.
Головуючий суддя ОСОБА_4 пояснень не надав.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засідання підтримав заяву про відвід та доповнення до неї та просив її задовольнити, надавши також в судовому засіданні копії: заяви про відвід судді ОСОБА_4 від 06 листопада 2019 року; ухвали Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 листопада 2019 року; заяви про самовідвід судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_4 від 17 грудня 2019 року; ухвали Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 лютого 2020 року.
Суд заслухавши думку обвинуваченого приходить до такого.
Обставини, що виключають участь судді у кримінальному провадженні та є підставою для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 75 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Відповідно до вимог ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Відповідно до ухвали Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 листопада 2019 року було відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015040000000266 від 27 березня 2015 року у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 372 КК України, так, як в заяві про відвід не наведено обставин, які б об'єктивно свідчили про упередженість судді ОСОБА_4 . Судовий розгляд кримінального провадження у відсутності адвоката суддею ОСОБА_4 не проводився. Перевірка суддею ОСОБА_4 повноважень адвоката ОСОБА_12 не може вважатись грубим порушенням процесуального закону.
Відповідно до ухвали Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 лютого 2020 року було відмовлено у задоволенні заяви судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_4 про самовідвід у кримінальному провадженні за № 1-кп/185/703/19 (судова справа № 185/7874/19) за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 2 ст. 372 КК України, так, як посилання судді ОСОБА_4 , на висловлення недовіри йому з боку ОСОБА_3 , невиконання стороною захисту вимог головуючого, не може вказувати на упередженість останнього, та не є підставами для відводу його як суддю у даному кримінального провадженні.
Суд вважає, що заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б викликали обґрунтовані сумніви в тому, що суддя ОСОБА_4 є упередженим та свідчили б про наявність підстав для відводу судді, що визначені положеннями ст. 75 КПК України, так обвинувачений основною підставою для заявлення повторного відводу судді ОСОБА_4 зазначає те, що сам суддя подав заяву про самовідвід, і сам же заявник вказує що ця заява про самовідвід є безпідставною та необґрунтованою, і підтвердив це в судовому засіданні.
Таким чином, на даний час відсутні будь-які дані, які б викликали обґрунтовані сумніви про особисту заінтересованість судді ОСОБА_4 в результатах кримінального провадження або викликали б обґрунтовані сумніви щодо упередженості судді ОСОБА_4 під час розгляду кримінального провадження № 42015040000000266 від 27 березня 2015 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 372 КК України в Павлоградському міськрайонному суді Дніпропетровської області по справі № 185/7874/19, а тому заява обвинуваченого ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 75, 80, 81, 369, 370 КПК України, суд -
В задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_3 про відвід судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 42015040000000266 від 27 березня 2015 року по справі № 185/7874/19 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 372 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1