29 травня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/1185/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Казанчук Г.П, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження клопотання по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо невиплати йому всіх сум належних до виплати в день звільнення з військової служби: індексації грошового забезпечення за період із 01.01.2016 по 05.10.2018 р., грошової компенсації за не використанні календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за період з 2015 р. по 2018 р.;
- стягнути з військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України на його користь середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період із 05.10.2018 р. по 29.01.2020 р. включно в розмірі 269104,32 грн.
Ухвалою судді від 21.04.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.27), сторонам встановлено порядок та строки для виконання процесуальних дій.
26.05.2020 року канцелярією суду зареєстровано листа військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України від 21.05.2020 року за вих.№1578 на ухвалу про відкриття провадження від 21.04.2020 року, до якого додано відзив на позовну заяву (а.с.39, 40-41). У зазначеному листі представник військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України просить суд прийняти рішення щодо призначення та розгляду даної справи у порядку загального позовного провадження (а.с.39). Дане клопотання подане з метою, як зазначає представник відповідача, з метою доведення правомірності дій військової частини та її службових, посадових осіб; недопущення безпідставного розтрачання бюджетних коштів; забезпечення формування сталої правової позиції та корегування, за необхідності, власних дій для їх відповідності чинному законодавству; формування сталої правової практики у даних правовідносинах.
Надаючи правову оцінку клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин 1-3 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно частини 1 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Пунктом 20 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно частини 3 статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті (частина 2 статті 257 КАС України).
Відповідно до частини 4 статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зазначаючи про необхідність розгляду справи за правилами загального провадження, представник відповідача у клопотанні не зазначив, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень, а вимагає проведення судового засідання.
Водночас зміст клопотання не дає підстав стверджувати, що повне та всебічне з'ясування усіх обставин у справі потребує проведення підготовчого засідання чи заслуховування пояснень сторін чи інших осіб.
Більш того, вимоги позивача не підпадають під визначення щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження, передбачених частиною 4 статті 12 КАС України.
Зокрема, вказаною вище нормою встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
Згідно матеріалів справи суд убачає, що спір в цій справі не відноситься до вказаного переліку справ, які розглядаються за правилами загального позовного провадження. Доводи представника відповідача про необхідність розгляду справи в порядку загального позовного провадження є безпідставними та необґрунтованими.
Суд звертає увагу відповідача на те, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (частина перша статті 262 КАС України) з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України та наведених додатково судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідач не позбавлений права викладати свої аргументи, пояснення, міркування у відзиві на позовну заяву, запереченнях на відповідь на відзив, якщо така була подана, та подавати докази.
Також, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.
Відповідно до частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
При цьому, суд зауважує, що згідно з частиною 2 статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи вищевикладене, характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі, суд вважає, що підстави для розгляду справи за правилами загального позовного провадження відсутні, а тому в задоволенні клопотання представника відповідача необхідно відмовити.
Керуючись статтями 12, 248, 256 КАС України, суд, -
Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Копію ухвали суду направити сторонам.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали суду може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук