Ухвала від 29.05.2020 по справі 185/845/19

Справа № 185/845/19

Провадження № 1-кп/185/137/20

УХВАЛА

29 травня 2020 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області колегіально у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_2 ,

- ОСОБА_3 ,

за участю секретаря - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040000000788 від 21 серпня 2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 342 КК України,

за участю:

прокурора (в режимі вкз) - ОСОБА_6 ,

захисника - адвоката ОСОБА_7 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому. Зазначив про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, уточнив, що ОСОБА_5 може переховуватись від суду; незаконно впливати на свідків, також зазначив про можливість продовження злочинної діяльності.

На підтвердження існування вказаних ризиків прокурор зазначив, що ОСОБА_5 перебував у розшуку, переховувався від органів досудового розслідування, не мав офіційного джерела доходів, тому для проживання були кошти, отримані від злочинної діяльності, при спробі затримання вчинив опір. А відсутність офіційної роботи може спричинити продовження злочинної діяльності.

Обвинувачений та захисник заперечували проти необхідності продовження строку тримання під вартою.

Вислухавши думки сторін, зокрема, захисник зазначив про доцільність застосування більш м'якого запобіжного заходу, розглянувши питання доцільності продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого, враховуючи, що рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обмежує права і свободи обвинуваченого та має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК України конкретним підставам і меті), що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з вимогами ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку запобіжного заходу суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом. Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Вирішуючи дане клопотання, суд зважає на те, що зазначені прокурором ризики про переховування від суду та незаконний вплив на свідків мають місце, виходячи з обставин пред'явленого обвинувачення, враховуючи ухилення ОСОБА_5 від затримання, оголошення у розшук та переховування від органів досудового розслідування. Також щодо такого ризику, як вплив обвинуваченого на свідків, то станом на 29 травня 2020 року у даному кримінальному провадженні їх ще не було допитано, але в той самий час існує необхідність у їх допиті. Враховуючи, що анкетні дані свідків містяться в матеріалах кримінального провадження, доступ до яких наявний у сторін кримінального провадження, у ОСОБА_5 буде наявна об'єктивна можливість незаконно впливати на них.

Як встановлено, продовжують існувати ризики того, що обвинувачений може переховуватись від суду, з огляду на його переховування від органу досудового розслідування, ухилення від затримання та перебування в розшуку. Також суд враховує тяжкість кримінального обвинувачення, враховує роль, у виконанні якої обвинувачують ОСОБА_5 , та приходить до висновку, що вищевказані обставини разом з даними про особу обвинуваченого свідчать на користь позиції сторони обвинувачення. Дані ризики поки що продовжують існувати та не втратили своєї актуальності.

Так, згідно з положеннями п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України - при оцінці існування ризику кримінального провадження, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слід враховувати, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, у разі визнання винним в інкримінованому злочині. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний/обвинувачений може ухилитись від слідства. Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування».

Так, тяжкість злочину не є єдиною підставою продовження строку тримання під вартою - на даний час відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили про те, що встановлені судом ризики при обранні та продовженні запобіжного заходу зараз втратили свою актуальність, а особа обвинуваченого перестала бути такою, яка ухилиться від суду.

Вирішуючи питання про можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, суд вважає, що жоден із альтернативних триманню під вартою запобіжний захід, на даному етапі кримінального провадження, не в змозі забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання ним процесуальних обов'язків, оскільки обвинувачений ухилявся від досудового розслідування.

Тому, з метою виключення вищевказаних ризиків, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою. З огляду на наявність обвинувачення у вчиненні злочину із застосуванням насильства, розмір застави не визначати.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 183, 372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити щодо обвинуваченого у вчиненні кримінальних злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 342 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 17.00 год. 27 липня 2020 року.

Строк дії ухвали до 27 липня 2020 року, до 17.00 год..

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду відповідно до рішення Конституційного суду України в справі № 3-208/2018(2402/18).

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3