Копія
28 травня 2020 року Справа № 160/4659/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віхрової В.С., розглянувши у місті Дніпрі в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
27.04.2020 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, засобами поштового зв'язку, надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ у Дніпропетровській області в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області щодо незарахування при призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 до пільгового стажу шахтаря за Списком №1 відповідно до ст. 13 п. “а”, ст. 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та ч.2 п.1 ст.114, ч.3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” періоду його роботи з 02.08.2005 року по 26.12.2005 року гірником очисного вибою шахти імені Фрунзе ПрАТ “СУХА БАЛКА” з повним робочим днем підземно;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області з 30 липня 2019 року зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу шахтаря за Списком №1 відповідно до ст. 13 п. “а”, ст. 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та ч.2 п.1 ст.114, ч.3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” період його роботи з 02.08.2005 року по 26.12.2005 року гірником очисного вибою шахти імені Фрунзе ПрАТ “СУХА БАЛКА” з повним робочим днем підземно;
- повторно розглянути заяву про призначення пенсії від 11.07.2019 року та з 30 липня 2019 року обчислити, нарахувати та виплатити пенсію за віком ОСОБА_1 , з зарахуванням до пільгового стажу шахтаря за Списком №1 відповідно до ст. 13 п. “а”, ст. 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та ч.2 п.1 ст.114, ч.3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” періоду його роботи з 02.08.2005 року по 26.12.2005 року гірником очисного вибою шахти імені Фрунзе ПрАТ “СУХА БАЛКА” з повним робочим днем підземно.
В обґрунтування позовної заяви вказано, що відповідачем безпідставно не було зараховано до роботи у шкідливих умовах за Списком № 1 період його роботи з 02.08.2005 року по 26.12.2005 року гірником очисного вибою шахти імені Фрунзе ПрАТ “СУХА БАЛКА”, що змусило його звернутися до суду з цим позовом з метою захисту соціальних прав та гарантій.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа №160/4659/20 передана до розгляду судді Віхровій В.С.
Частиною 2 ст. 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 261 КАС України, відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
У відповідності до ч.1 ст. 262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2020 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи.
25.05.2020 р. до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач висловлює незгоду з вимогами позову та вказує, що за наявними документами та відповідно до приписів наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383, період роботи позивача з 02.08.2005 р. по 26.12.2005 р. (00 років 04 місяці 25 днів) не підтверджено результатами проведення атестації робочих місць, оскільки попередня атестація була проведена у серпні 2000 року (наказ №629 від 02.08.2000), а наступна атестація - у грудні 2005 року (наказ №1567 від 27.12.2005) та відповідно, виключено із пільгового стажу роботи за Списком №1. Розглянувши усі наявні документи стаж позивача за Списком №1 - шахтарі складає - 14 років 07 місяців 26 дні. Враховуючи відсутність необхідного стажу, не менше 15 років для чоловіків за Списком №1 (у позивача 14р. 07міс. 26дн.), відсутні підстави для застосування при призначенні пенсії статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». За таких обставин, відповідач вважає, що підстави для задоволення позовних вимог цілком відсутні.
До відзиву додані матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 .
Судом під час розгляду даної справи враховані положення постанови КМУ №211 від 11.03.2020 р. «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу CODIV-19» та впровадження низки заходів на виконання рішення уряду відносно даного питання.
У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4 ст. 229 КАС України).
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Положенням статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (надалі - Закон № 1788-XII) встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Статтею 2 Закону № 1788-XII визначені види пенсій: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.
11 липня 2019 року позивач ОСОБА_1 , далі - позивач, звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, далі - відповідач, із заявою про призначення пенсії за віком, що підтверджується заявою про призначення пенсії та розпискою повідомленням від 11.07.2019 року за №2068.
До заяви позивачем було додано: військовий квиток, диплом, довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, паспорт (оригінали цих документів у позивача), трудову книжку (оригінал у роботодавця позивача) та довідку, що уточнює пільговий стаж № 130 від 11.07.2019 року (оригінал у відповідача в матеріалах пенсійної справи).
З 30.07. 2019 року позивачу було призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується протоколом призначення пенсії від 16.07.2019 р.
Згідно матеріалів пенсійної справи розмір пенсії обчислено, виходячи із загального стажу, зарахованого по 30.06.2019, що складає 46 років 02 місяці 05 днів (554 місяці = 46 х 12міс. + 2міс.), в тому числі стаж на пільгових умовах за Списком №1-шахтарі - 14 років 07 місяців 26 дні.
Для обчислення пенсії врахована заробітна плата (дохід) за даними системи персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 30.06.2019, оптимальний варіант з найбільшим коефіцієнтом.
З 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016, 2017 та 2018 роки (6188,89 грн.) із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
Отже, відповідно до формули, наведеній у ст.25 Закону №1058, визначено коефіцієнт страхового стажу: Кс = 554 (заг. стаж в міс.) * 1% / 100%* 12 = 0,46167.
Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії - 15441,90 грн.
Загальний розмір пенсійної виплати з 01.09.2019 складає 7301,10 грн. з яких:
7129,06 грн. - розмір пенсії за віком (15441,90 грн. х 0,46167);
172,04 грн. - доплата за понаднормовий стаж роботи 11 років згідно зі ст.28 Закону №1058 (1564,00 грн. х 11%),
де: 1564,00 грн. - прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність,
з 01.07.2019 відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік».
Наведені розрахунки підтверджені наявними матеріалами пенсійної справи та наведені у розпорядженні від 01.08.2019 р. та в розрахунку стажу та заробітку.
Судом встановлено, що у відповідь на адвокатський запит, представнику позивача було надіслано Лист «Про надання документів» №28973/20 від 03.01.2020 року, до якого долучено: копії наступних документів: заяви про призначення/перерахунок пенсії та розписки-повідомлення від 11.07.2019 року, зареєстрованої за №2068, протоколу призначення пенсії, форми розрахунку стажу Позивача (РС-розр., РС-право), довідки про заробітну плату, паспорту, РНОКПП, трудової книжки, військового квитка Позивача.
З розрахунку стажу, позивачу стало відомо про порушення його прав, що мало наслідком зменшення його пільгового стажу і відповідно розміру пенсійних виплат.
З матеріалів пенсійної справи встановлено, що відповідачем:
зараховано до пільгового стажу шахтаря за Списком №1 відповідно до ст. 13 п. «а», ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ч.2 п.1 ст.114, ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період його роботи з 11.06.2004 року по 01.08.2005 року (1 рік 1 місяць 22 дні) таз 27.12.2005 року по 30.06.2019 року (13 років 6 місяців 4 дні), загалом 14 років 7 місяців 26 днів;
не зараховано до пільгового стажу шахтаря за Списком №1 відповідно до ст. 13 п. «а», ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ч.2 п.1 ст.114, ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період його роботи з 02.08.2005 року по 26.12.2005 року гірником очисного вибою шахти імені Фрунзе ПрАТ “СУХА БАЛКА”.
Відповідач вказану обставину підтвердив та надав пояснення у відзиві на позовну заяву, що означений період не було зараховано через відсутність атестації робочих місць.
Інші підстави відмови в зарахуванні даного періоду до пільгового не вказані.
Отже, позивачу при призначенні пенсії було обраховано пільговий стаж у розмірі 15 років 7 місяців 26 днів, без урахування періоду з 02.08.2005 р. по 26.12.2005 р. гірником очисного вибою шахти імені Фрунзе ПрАТ “СУХА БАЛКА”, що мало наслідком позбавлення права позивача на отримання пенсії у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, у відповідності до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Такі дії органу пенсійного фонду становлять предмет спору у даній справі.
При цьому право позивача на отримання пільгової пенсії за Списком №1 не є спірним.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.
Згідно п.1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Відповідно до ч.3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.
Процедура подання документів для оформлення пенсій визначається Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 р. № 22-1 (надалі - Порядок №22-1).
Відповідно до пункту 1.1 Порядку 22-1, заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).
Згідно пункту 2.1 Порядку 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються, серед іншого, такі документи: документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (надалі - Порядок №637). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 1 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.
Положеннями пунктів 4.1, 4.2, 4.3 Порядку 22-1 визначено, що орган, який призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).
Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі. 4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Згідно до ст. 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника встановлює «Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років», затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України № 18-1 від 10.11.2006, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 за № 1231/13105 (надалі Порядок № 18-1).
Згідно з п. 3 Порядку № 18-1 підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.
Відповідно до записів за №№25-30 в трудовій книжці на ім'я ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , останній працював повний робочий день в підземних умовах:
з 11.06.2004 по 07.09.2004 - гірником підземним шахти імені Фрунзе;
з 08.09.2004 по теперішній час - гірник очисного вибою шахти імені Фрунзе ПрАТ «СУХА БАЛКА».
Зазначені записи містять підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1 згідно наказу №1929 від 27.10.2010 року., №2673 від 26.10.2015 року.
Пільговий стаж роботи позивача також підтверджується довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №130 від 11.07.2019 року, яка в оригіналі міститься в матеріалах пенсії справи.
Зазначеною довідкою підтверджується, що позивач працював на шахті ім. Фрунзе ПрАТ «Суха Балка», в тому числі протягом спірного періоду з 02.08.2005 року по 26.12.2005 року, гірником очисного вибою, був зайнятий повний робочий день на підземних роботах.
Вказана професія передбачена Списком №1, розділ 1, підрозділ 1, пункт «а», позиція 1010100а, затвердженим постановою КМУ від 11.03.1994 року № 162, а також як провідна професія у відповідності до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Як вбачається з матеріалів справи, уточнюючими довідками та записами у трудовій книжці підтверджено перебування позивача на пільговій посаді у спірні періоди.
Застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «а» і «б» ст.13 та ст.100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», врегульовано Порядком застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт і професій, посад та показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики № 383 від 18.11.2005, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за № 1451/11731 (далі - Порядок № 383).
Атестація робочих місць за умовами (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Частиною 2 пункту четвертого цього Порядку встановлено, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці від 1 вересня 1992 року № 41 періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.
Результати атестації використовуються для розроблення заходів щодо покращення умов праці і оздоровлення працівників та під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств, установ та організацій, обґрунтування пропозицій про внесення змін до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Таким чином, законодавцем покладений обов'язок своєчасного та якісного проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому непроведення або несвоєчасне та неякісне проведення з вини керівників підприємств атестації не може позбавити позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно зі ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення», органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Комплексний аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є формальна констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду України від 10 березня 2015 року по справі №21-51а15 та від 10 вересня 2013 року по справі №21-183а13.
Судом встановлено, що у довідці про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №130 від 11.07.2019 року містяться відомості про атестацію робочих місць, проведену згідно наказів №634 від 01.08.1995 року, №629 від 02.08.2000 року, №1567 від 27.12.2005 року, №1929 від 27.10.2010 року, №2895 від 24.12.2014 року, №1184 від 06.05.2015 року, №2673 від 26.10.2015 року, №734 від 24.02.2016 року по ПрАТ «Євраз Суха Балка».
Витягом з наказу по ВАТ «Суха Балка» від 02.08.2000 року №629 підтверджується атестація робочого місця гірника очисного вибою за Списком №1.
Листом Головного державного експерта' області з умов праці від 12.10.2005 року №003/07-1-468 «Про подовження терміну дії попередньої атестації робочих місць за умовами праці» надано згоду на продовження терміну дії наказу №629 від 02.08.2000 року до 31 грудня 2005 року. На підставі цього листа наказом по ВАТ «Суха Балка» №1304 від 20 жовтня 2005 року продовжено термін дії попередньої атестації робочих місць за умовами праці, а саме продовжено термін дії наказу по ВАТ «Суха Балка» від 02.08.2000 року №629 «Про результати атестації робочих місць за умовами праці для визначення права робітників на пільгове пенсійне забезпечення» до 31 грудня 2005 року (завірені копії цих документів у позивача).
Наказом № 1567 від 27.12.2005 року підтверджується право на пільгове пенсійне забезпечення за результатами атестації робочих місць, яким затверджено перелік робочих місць, виробництв, робіт, професій та посад для дослідження санітарно-гігієнічних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу для підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення по Списку № 1. У переліку міститься посада гірника очисного вибою (оригінали міститься у позивача).
Згідно з пунктом 4.2 Порядку №383 результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Суд зазначає, що, за приписами пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників. Надання уточнюючої довідки підприємств, установ, організації або їх правонаступників потрібно виключно у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що спірний період підлягає зарахуванню до пільгового стажу та врахуванню для визначення розміру пенсії, оскільки:
матеріалами справи підтверджено наявність проведеної атестації робочих місць за умовами праці у 2000 р., у 2005 р., про що вказано самим відповідачем та посада позивача відноситься до атестованих переліків посад, робіт, професій;
навіть якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 16 вересня 2014 року в справі № 21-307а14);
матеріалами справи підтверджено продовження терміну проведення атестації, що вкотре вказує на відсутність провини пенсіонера у тому, що вчасно не було проведено атестацію робочих місць.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» Мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Відтак висновки пенсійного фонду, які стали підставами для відмови у зарахуванні спірного періоду, суд визнає необґрунтованими.
Отже, встановлені обставини справи та вимоги законодавства свідчать про надання позивачем передбачених законодавством відомостей для підтвердження спірного періоду, тому він має бути зарахований до пільгового стажу та врахований при обчисленні пенсії.
Суд вважає за необхідне зазначити, що в п.3.1. Рішення Конституційного Суду України (Справа №1-25/2010 від 29 червня 2010 року) зазначено, що одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.
Частиною 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов'язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб'єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу «доброго врядування».
Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (див. рішення у справах «Beyelerv. Italy» № 33202/96, «Oneryildizv. Turkey» № 48939/99, «Moskalv. Poland» № 10373/05).
Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За таких обставин, враховуючи положення статті 245 КАС України з метою дотримання соціальних гарантій, реалізації права позивача на належне соціальне утримання, враховуючи, що за даними пенсійного фонду обрахунок пільгового стажу позивача становить 14 років 7 місяців 26 днів з необхідних 15 років для отримання пенсії у розмірі 80% заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, у відповідності до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», зарахувавши спірний період з 02.08.2005 р. по 26.12.2006 р. (4 місяці 25 днів), пільговий стаж позивача буде становити понад 15 років, чого, на переконання суду, достатньо для ефективного відновлення порушених прав особи, яка звернулася до суду.
При цьому, оскільки порушення прав позивача здійснено з дати призначення пенсії, при первинному обрахунку пільгового стажу та розміру пенсійних виплат, необхідності у повторному розгляді заяви про призначення пенсії від 11.07.2019 р. не має, тому у цій частині позовних вимог має бути відмовлено.
Такого способу захисту, на переконання суду, буде достатньо для остаточного вирішення спору.
Решта доводів сторін висновків суду по суті спору не спростовують.
При цьому, суд виходить з положень, закріплених в п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень, де вказано, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо.
Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
В порядку розподілу судових витрат у відповідності до положень ст.139 КАС України, за наслідками розгляду даної справи, документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 132, 139, 246, 297 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково;
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області щодо незарахування при призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 до пільгового стажу шахтаря за Списком №1 відповідно до ст. 13 п. “а”, ст. 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та ч.2 п.1 ст.114, ч.3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” періоду його роботи з 02.08.2005 року по 26.12.2005 року гірником очисного вибою шахти імені Фрунзе ПрАТ “СУХА БАЛКА” з повним робочим днем підземно;
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області з 30 липня 2019 року зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу шахтаря за Списком №1 відповідно до ст. 13 п. “а”, ст. 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та ч.2 п.1 ст.114, ч.3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” період його роботи з 02.08.2005 року по 26.12.2005 року гірником очисного вибою шахти імені Фрунзе ПрАТ “СУХА БАЛКА” з повним робочим днем підземно;
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області з 30 липня 2019 року обчислити, нарахувати та виплатити пенсію за віком ОСОБА_1 , з зарахуванням до пільгового стажу шахтаря за Списком №1 відповідно до ст. 13 п. “а”, ст. 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та ч.2 п.1 ст.114, ч.3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” періоду його роботи з 02.08.2005 року по 26.12.2005 року гірником очисного вибою шахти імені Фрунзе ПрАТ “СУХА БАЛКА” з повним робочим днем підземно.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 840,80 грн. за рахунок бюджетний асигнувань Головне управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) В.С. Віхрова
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Помічник судді Ю.Ю. Ковтун
28.05.2020
Рішення не набрало законної сили 28 травня 2020 р.
Суддя В.С. Віхрова