29 травня 2020 року Справа № 160/3074/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
18.03.2020 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом отримано позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Дніпровської міської ради (проспект Дмитра Яворницького, 75, м. Дніпро, код ЄДРПОУ 37454258), в якій позивач просить визнати протиправною бездіяльність Дніпровської міської ради з приводу розгляду клопотання ОСОБА_1 від 18.08.2019 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та зобов'язати Дніпровську міську раду повторно розглянути клопотання від 18.08.2019 року ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся до Дніпровської міської ради з клопотанням про надання дозволу на розроблення документації з землеустрою з додатками (копія паспорту, ідентифікаційний номер та план земельної ділянки з бажаним місцем розташування земельної ділянки). За результатом розгляду клопотання, міська рада повідомила позивача листом від 24.12.2019, що ним не додано правовстановлюючих документів на нерухоме майно, документів, що посвідчують факт проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно та технічного паспорта на об'єкт нерухомого майна, що унеможливлює підготовку відповідного проекту рішення міської ради. Позивач вказує, що жодна норма закону не вимагає надання вищевказаних документів, на яких наполягає відповідач, а в ст. 118 Земельного кодексу України прописаний вичерпний перелік документів - паспорт, ідентифікаційний номер та графічний матеріал. Позивачем до клопотання додатково було надано копію рішення Дніпровської міської ради від 26.08.1992 № 746 та наказ № 100 від 08.04.1993 року, згідно яких цю земельну ділянку було надано для будівництва капітальних гаражів і тепер позивач хоче узаконити земельну ділянку, на якій розташований його гараж. В 1992 році міська рада надала земельну ділянку заводу, а останній дав її для будівництва капітальних гаражів. Гаражі були збудовані, але їх оформленням ніхто не займався. До гаражного кооперативу ПРЕСС-2, на який посилається відповідач, позивач не має жодного відношення, цей кооператив розташований за іншою адресою: АДРЕСА_3, а гараж позивача розташований на АДРЕСА_3. Однак, відповідач не розглянув на пленарному засідання клопотання позивача. Оскільки, згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Таким чином, Дніпровська міська рада повинна прийняти рішення по клопотанню позивача виключно на пленарному засідання, що не було зроблено відповідачем.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 березня 2020 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків.
Після усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі № 160/3074/20 справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
12.05.2020 року судом отримано відзив Дніпровської міської ради на позов ОСОБА_1 , в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, з огляду на їх безпідставність. Зазначає, що під час опрацювання клопотання позивача з'ясовано, що до поданого клопотання не додано правовстановлюючих документів на нерухоме майно, документів, що посвідчують факт проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно та технічного паспорта на об'єкт нерухомого майна, що унеможливлює підготовку відповідного проекту рішення міської ради. Відповідно до вимог чинного законодавства приватизація та надання у користування громадянам земельних ділянок під об'єктами нерухомого майна проводиться у разі надання громадянами правовстановлюючих документів на зазначене майно. Крім того, у відповідності до Реєстру юридичних осіб встановлено, що гараж розташовано у гаражному кооперативі ОК «АГК» «ПРЕС-2». Згідно зі ст. 22 Закону України «Про кооперацію» кооперативи придбавають земельні ділянки відповідно до Земельного кодексу України. У відповіді наведено обгрунтованість відмови, з аналізу якого вбачається, що у відповідності до ст. 41 Земельного кодексу України, земельні ділянки, які перебувають у користуванні кооперативів не можуть передаватись у власність громадянам - членам кооперативу. Набуття прав на земельні ділянки кооперативами здійснюється саме як юридичними особами, а не окремо громадянами - членами кооперативу. Знаходження вказаного гаражу на території гаражного кооперативу свідчить про те, що він є частиною гаражного кооперативу і земля під ним не підлягає окремій приватизації або розділу. Таким чином, в діях відповідача відсутня бездіяльність щодо не розгляду вказаного клопотання. Оскільки, виконавчий орган міської ради, який наділений повноваженнями у сфері земельних відносин, в тому числі, щодо підготовки проектів рішень міської ради у сфері земельних відносин, не підготував відповідний проект, то і розгляд вказаного клопотання не виносилось на сесію, що в свою чергу спростовує висновки позивача щодо бездіяльності міської ради.
22.05.2020 року позивач надав відповідь на відзив, в якому зазначив, що відповідачу вже не одноразово судами першої, другої та касаційної інстанцій було роз'яснено, що клопотання із регулювання земельних відносин розглядаються виключно на пленарних засіданнях. Однак, відповідач ігнорує норми чинного законодавства та рішення і намагається пояснювати свою незрозумілу позицію та вводить суд в оману стосовно належності гаража - до гаражного кооперативу ПРЕСС-2, який знаходиться за іншою адресою. За викладених обставин, аргументи відповідача, на думку позивача, є необгрунтованими.
Відповідно до ч. 1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За приписами ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст. 258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши та оцінивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 звернувся до Міського голови з клопотанням від 18.08.2019 року, в якому просив надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтованою площею 0,01 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , на ділянці розміщено гараж, цільове призначення ділянки: для будівництва індивідуальних гаражів.
До клопотання долучено копії: рішення міськаради № 746 від 26.08.92 року; наказ № 100 від 08.04.93 року; паспорта громадянина України; довідки про присвоєння ідентифікаційного номера; план земельної ділянки (картографічний документ), складений в масштабі, який забезпечує чітке відображення всіх елементів та написів, що містять графічне зображення земельної ділянки із зазначенням місця розташування її меж, контурів, об'єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці. Зазначений план є графічним додатком до рішення міської ради..
Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради листом від 24.12.2019 за № 8/7-3717 повідомив ОСОБА_1 , що відповідно до норм чинного законодавства, надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлено в натурі на місцевості, здійснюється на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Під час опрацювання клопотання позивача було з'ясовано, що до нього не додано правовстановлюючих документів на нерухоме майно, документів, що посвідчують факт проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно та технічного паспорта на об'єкт нерухомого майна, що унеможливлює підготовку відповідного проекту рішення міської ради. Відповідно до вимог чинного законодавства приватизація та надання у користування громадянам земельних ділянок під об'єктами нерухомого майна проводиться у разі надання громадянами правовстановлюючих документів на зазначене майно.
Також відповідач зазначив, у відповідності до Реєстру юридичних осіб встановлено, що гараж позивача розташований у гаражному кооперативі ОК «АГК «ПРЕС-2». Статтею 22 Закону України «Про кооперацію» встановлено, що кооперативи придбавають земельні ділянки відповідно до Земельного кодексу України. Відповідно до ст. 41 ЗКУ земельні ділянки можуть надаватись безоплатно у власність гаражно-будівельним кооперативам у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації. Розмір земельної ділянки, що може бути приватизована гаражно-будівельним кооперативом, Земельним кодексом України не встановлений, а визначається з урахуванням відповідних нормативних документів. У ч. 1 ст. 41 ЗКУ йдеться саме про приватизацію ділянок кооперативами як юридичними особами. Системне тлумачення ст. 41 ЗКУ у поєднанні з положенням ЗКУ про приватизацію земель громадянами не дає підстав вважати, що земельні ділянки кооперативів можуть бути приватизовані громадянами - членами кооперативу. Частина 3 ст. 116 ЗКУ («підстави набуття права на землю») серед різних способів набуття земельних ділянок громадянам не згадує можливість отримання громадянами земельних ділянок житлово-будівельних (житлових) та гаражних кооперативів. Набуття прав на земельні ділянки кооперативами здійснюється саме як юридичними особами, а не окремо громадянами-членами кооперативу. Крім того, якщо гараж знаходиться у боксі, має загальний фундамент або стіни з іншими гаражами, він є частиною майна гаражного кооперативу і земля під ним не підлягає окремій приватизації або розділу. Враховуючи вище зазначене, надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню індивідуального гаража у гаражному кооперативі не вбачається можливим.
Вважаючи неправомірною відмову відповідача у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлений Земельним кодексом України.
За змістом положень ст. 122 Земельного кодексу України вирішення питань стосовно передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Зокрема, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:
надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;
формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).
За приписами ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідно до ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Згідно з положеннями ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Приписами ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради, вирішуються такі питання, зокрема: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Відповідно до ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова, зокрема, скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради; забезпечує підготовку на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень ради з інших питань, що належать до її відання; оприлюднює затверджені радою програми, бюджет та звіти про їх виконання.
З аналізу вище вказаних правових норм слідує, що законодавством регламентовано обов'язок органу місцевого самоврядування розглянути клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у місячний строк з прийняттям відповідного рішення (про надання дозволу на розробку проекту землеустрою чи відмови у його наданні).
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що жодних доказів подання клопотання до Дніпровської міської ради саме 18.08.2019 року позивачем не надано.
Натомість, клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою зареєстровано відповідачем 23.10.2019 року вх. № 36/4794, однак відповідне рішення відповідачем не прийнято, натомість Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради позивачу надано відповідь про розгляд звернення 24.12.2019 року.
Отже, у місячний строк з дати реєстрації клопотання рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою відповідачем/відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою не прийнято, чим порушено вимоги ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України.
Враховуючи вище наведені обставинами, суд дійшов висновку, що відсутність належним чином оформленого рішення Дніпровської міської ради про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки після спливу встановленого законом місячного строку розгляду клопотання особи, не зважаючи на надсилання заявнику листа про розгляд клопотання, свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом. Отже, має місце протиправна бездіяльність.
Вказаний правовий висновок кореспондується з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 11.04.2018 року № 806/2208/17.
На підставі викладеного, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що наявними є підстави для виходу за межі позовних вимог відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України для повного захисту порушеного права шляхом зобов'язання Дніпровську міську раду розглянути вказане клопотання і прийняти відповідне рішення.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з положень ч.1 ст.139 КАС України, якими встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на викладене, на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської міської ради підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 840,80 грн.
Керуючись ч. 1. ст. 9, ст.ст. 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Дніпровської міської ради (проспект Дмитра Яворницького, 75, м. Дніпро, код ЄДРПОУ 37454258) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Дніпровської міської ради з приводу розгляду клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, зареєстроване 23.10.2019 року вх. № 36/4794, та зобов'язати Дніпровську міську раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зареєстроване 23.10.2019 року вх. № 36/4794 з прийняттям відповідного рішення.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської міської ради (проспект Дмитра Яворницького, 75, м. Дніпро, код ЄДРПОУ 37454258) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 840,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Луніна