Справа № 183/2596/20
№ 1-кс/183/747/20
25 травня 2020 року Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого слідчого відділу Новомосковського ВПГУНП України в Дніпропетровській області ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженню № 12020040350000737 внесеному до ЄРДР 14 травня 2020 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
за участю представника володільця ОСОБА_4 ,
та слідчого ОСОБА_3
встановив :
14.05.2020 р. до Новомосковського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області надійшло анонімне повідомлення про те, що невідома особа знаходячись поблизу будинку АДРЕСА_1 зберігає при собі наркотичну речовину.
На вказану адресу направлено слідчо - оперативну групу Новомосковського ВПГУНП в Дніпропетровській області, де поблизу будинку № 37, по вулиці Малинова, м. Новомосковськ Дніпропетровської області, знаходиться ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , який добровільно надав слідчому для огляду, з чоловічої барсетки зробленої із тканини, грошові кошти на загальну суми 522 гривні, купюрами: 8 по 50 гривень, 5 по 20 гривень, 10 гривень, 2 по 5 гривень та 2 гривні.
Виявлені грошові кошти на загальну суму 522 гривні вилучені до Новомосковського ВПГУНП в Дніпропетровській області та поміщені до спец. пакету № EXPO 219456.
Також, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись поблизу будинку № 37, по вулиці Малинова, м. Новомосковськ Дніпропетровської області, добровільно надав слідчому для огляду мобільний телефон марки «Nokia», блакитного кольору, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , разом з сім картою мобільного оператору «Київстар» НОМЕР_3 , мобільний телефон марки «SamsungA50», IMEI 1: НОМЕР_4 , IMEI 2: НОМЕР_5 з сім картою оператору «Лайф» НОМЕР_6 .
Виявлені мобільні телефони разом з сім картами мобільних операторів вилучені та поміщені до спец. пакету EXPO 219475.
Враховуючи, що тимчасово вилучені в ході огляду місця події грошові кошти та телефони вилучені є предметами кримінального правопорушення, тому є достатні підстави вважати, що незастосування цього заходу може призвести до приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вищезгаданого рухомого, нерухомого майна або зміни конструктивних властивостей і незастосування даного заходу зумовить продовження вчинення аналогічних кримінальних правопорушень за допомогою вже тимчасово вилучених речових доказів.
В судовому засіданні слідчий зазначив, що клопотання підтримує, майно було вилучено та визнано речовим доказом. ОСОБА_5 сам видав гроші та телефон, та можливо по справі буде ст. 307 КК України. В майбутньому відомості з телефонів та гроші можуть бути використані як докази проти ОСОБА_5 у можливому обвинуваченні у збуті наркотичних засобів.
Власник ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про розгляд клопотання.
Представник володільця - адвокат ОСОБА_4 зазначила, щопід речовими доказами речі, які видав ОСОБА_5 , на сьогодні кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, а на майбутнє вживати заходів не можливо, відсутні підстави для накладення арешту, крім того слідчим не вказано критерії речового доказу, чого вимагає закон.
Суд, дослідивши заявлене клопотання, дослідивши обставини справи, вважає, клопотання обґрунтоване, та таким, що не підлягає задоволенню.
Відомості про правопорушення було внесено до ЄРДР 14 травня 2020 р. за № 12020040350000737 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 3 ст. 170 цього Кодексу у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98цього Кодексу.
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
14 травня 2020 року постановою слідчого слідчого відділу Новомосковського ВПГУНП України в Дніпропетровській області мобільний телефон марки «Nokia», блакитного кольору, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , разом з сім картою мобільного оператору «Київстар» НОМЕР_3 , мобільний телефон марки «SamsungA50», IMEI 1: НОМЕР_4 , IMEI 2: НОМЕР_5 з сім картою оператору «Лайф» НОМЕР_6 грошові кошти в сумі 522 грн. визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Як передбачено ч. 2 п. 7 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: - існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження; - потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; - може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
В судовому засіданні встановлено, що слідчийне обґрунтував необхідності арешту тимчасово вилученого майна, яке він має в майбутньому використовувати, як доказ по іншому можливому обвинуваченні. Таке припущення слідчого не може бути беззаперечним доказом необхідності арешту майна, в зв'язку з чим суд, вважає в заявленому клопотанні слідчого про накладення арешту відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170, 171, 172, 173 КПК України, суд,-
постановив :
в задоволенні клопотанняслідчого слідчого відділу Новомосковського відділу поліції головного управління Національної поліці України в Дніпропетровській області ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна: грошових коштів на загальну суму 522 грн. купюрами: 8 по 50 грн., 5 по 20 грн., 10 грн., 2 по 5 грн. та 2 грн., вилучені та поміщені до спецпакетуЕХР0219456, мобільного телефону марки «Nokіа», блакитного кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , разом з сім картою мобільного оператору «Київстар» НОМЕР_3 , мобільного телефону марки «Samsung А50», ІМЕІ 1: НОМЕР_4 , ІМЕІ 2: НОМЕР_5 з сім картою оператору «Лайф» НОМЕР_6 , вилучені та поміщені до спецпакетуЕХР0219475, які були вилучені в ході огляду 14 травня 2020 року у ОСОБА_5 - відмовити.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1