29 травня 2020 року м. Київ справа №320/1764/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23 жовтня 2018 р. № 0001053-5706-1024.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки відповідач дійшов безпідставних висновків при визначені грошового зобов'язання за платежем «Транспортний податок з фізичних осіб у 2018 р.». Зазначає, що транспортний податок не нараховується у випадку, коли ринкова вартість транспортного засобу є меншою, ніж визначена в 2018 році згідно з п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 3 травня 2019 р. відкрито провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
23 травня 2019 р. від відповідача надійшов до суду відзив на позовну заяву, в якому він позову не визнав, у його задоволенні просив відмовити у повному обсязі. Стверджує, що податкове повідомлення-рішення винесене за результатами перевірки та з дотриманням вимог чинного законодавства.
5 червня 2019 р. до суду від позивача надійшли заперечення на відзив. Зазначає, що контролюючим органом при ухваленні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення взагалі не досліджувалися документи, на підставі яких відбулося набуття у власність позивачу транспортного засобу у вигляді легкового автомобілю FORD EDGE 2017 року випуску. Вказує, що вихідними даними для розрахунку вартості автомобіля і відсутності підстав для сплати транспортного податку є наступні: на момент придбання транспортного засобу, автомобілю 1 рік і 9 місяців з моменту випуску, а не рік, як стверджує відповідач; об'єм циліндрів двигуна 1997 куб. см, а не 2000 куб. см, як стверджує відповідач; вартість придбаного автомобіля 1 275 000 грн., а не 1 411 945 грн., як стверджує відповідач.
9 вересня 2019 р. до суду від представника позивача надійшли клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.
9 вересня 2019 р. сторони у судове засідання не прибули. Ураховуючи положення ч. 9 ст. 205 КАС України, розгляд справи здійснено судом без участі представників сторін у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Позивач є власником транспортного засобу - автомобіля марки Ford Edge, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з об'ємом циліндрів двигуна 1997 куб.см., 2017 року випуску, дата першої реєстрації - 13 вересня 2018 р., що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 .
23 жовтня 2018 р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0001053-5706-1024, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб за 2018 р. у сумі 8333 грн. 33 коп.
Не погоджуючись із спірним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся із цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд бере до уваги наступне.
Спірні правовідносини врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України, в редакції, яка діяла на дату виникнення спірних правовідносин), Методикою визначення середньо ринкової вартості легкових автомобілів та внесення змін у додатки 1 і 2 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, якою встановлено механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей віднесення таких автомобілів до об'єктів оподаткування транспортним податком, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 р. № 66 (далі - Методика).
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.
Із 1 січня 2015 р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 р. №71-VIII, яким згідно до ст. 267 ПК України введено новий транспортний податок.
Відповідно до вимог п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2. п. 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
Базою оподаткування відповідно до вимог п.п. 267.3.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 цієї статті.
Згідно з вимогами п. 267.4 ст. 267 ПК України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 грн. за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 цієї статті.
За приписами п.п. 267.5.1. п. 267.5.1 ст. 267 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році" від 20 грудня 2016 р., який набрав чинності 1 січня 2017 р., внесено зміни до ПК України щодо об'єкту оподаткування транспортним податком.
Згідно з вимогами п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України (у редакції Закону від 20 грудня 2016 року №1791-VIII) об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньо ринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Ураховуючи те, що Законом України №1791-VIII не встановлювався новий транспортний податок, а також те, що його ставка не змінювалась, з 1 січня 2018 року платниками транспортного податку є власники легкових автомобілів не старіше п'яти років, середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати.
Відповідно до вимог статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" від 7 грудня 2017 р. №2246-VIII мінімальна заробітна плата з 1 січня 2018 р. становила 3723 грн. Отже, об'єктом оподаткування транспортним податком у 2018 р. є легкові автомобілі не пізніше 2013 р. випуску, середньоринкова вартість яких станом на 1 січня 2018 р. становить не менше 1 396 125 грн. 00 коп. (3723 грн. 00 коп. х 375 розмірів мінімальної заробітної плати).
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального, та розміщується на його офіційному веб-сайті.
Вимогами п.п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 та ст. 265 ПК України транспортний податок у складі податку на майно віднесений до місцевих податків.
Питання щодо встановлення податку на майно відповідно до вимог ПК України вирішують місцеві ради в межах повноважень, визначених цим ПК України.
Особливістю місцевих податків та зборів є те, що вони установлюються конкретною сільською, селищною, міською радою, але в межах тих податків та зборів, що передбачені п. п. 4.2 , 4.4, 10.4 ПК України.
Відповідно до вимог п.п. 12.3 ст. 12 ПК України сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.
За приписами п.п. 12.3.1 - 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПК України встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом. При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні ст.7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом ХІІ цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору.
Копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів надсилається у десятиденний строк з дня оприлюднення до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів.
Повноваження сільських, селищних, міських рад щодо податків та зборів визначені в п. 12.4 ПК України.
Зокрема, до повноважень місцевих рад належить до початку наступного бюджетного періоду прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об'єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов'язань платників податків та яке набирає чинності з початку бюджетного періоду.
Згідно з вимогами п.12.5 ст.12 ПК України офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених п. п. 12.3.4 цієї статті.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 р. № 280/97-ВР акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 р. № 66 затверджено Методику визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів та внесення змін у додатки 1 і 2 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, якою встановлено механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей віднесення таких автомобілів до об'єктів оподаткування транспортним податком.
Згідно з вимогами п. 2 названої Методики передбачено, що середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 р. № 403, де за ціну нового транспортного засобу (Цн) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.
Відповідно до вимог п. 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою: Сср = Цн х (Г / 100) х (1 ± (Гк/ 100), де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1; Гк - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно з додатком 2.
Відповідно до цієї Методики Мінекономрозвитку розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п. 13 Методики в редакції чинній на час спірних правовідносин).
Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об'єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг.
Аналіз наведених положень Методики та Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів свідчить про врахування при розрахунку цієї вартості певних ознак, параметрів і характеристик транспортного засобу.
Обов'язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі отриманої від Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Відповідачем та позивачем подано до суду інформацію щодо автомобіля, щодо якого винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Ця інформація досліджена та оцінена судом і свідчить про те, що розрахована у 2018 р. згідно з Методикою середньоринкова вартість легкового автомобіля Ford Edge з об'ємом циліндрів двигуна 2 л., дизель, 2017 р. випуску, становить 668 216 грн. 50 коп.
Так, вказаний автомобіль придбано позивачем на підставі договору № 030-18-С купівлі-продажу від 12 вересня 2018 р. за ціною 1 275 000 грн. (з ПДВ).
Цей автомобіль 2017 року випуску, об'єм циліндрів двигуна 1997 куб. см, вид пального - дизель, його вартість на час придбання 1 275 000 грн.
Згідно з наданим розрахунком із офіційного сайту Мінекономрозвитку вартість автомобіля Ford Edge з об'ємом циліндрів двигуна 2 л., дизель, 2017 р. випуску, становить 668 216 грн. 50 коп., а вартість такого ж автомобіля 2018 р. випуску становить 828588 грн. 46 коп., вартість такого ж автомобіля 2019 р. випуску становить 988960 грн. 42 коп.
Суд бере до уваги, що при обчисленні вартості вказаного автомобіля податковим органом помилково було застосовано дані, які не відповідали фактичним відомостями щодо його характеристик, про що зазначав позивач (а.с.40). Так, вказано, що цей автомобіль 2018 року випуску, тоді як згідно з свідоцтвом про реєстрацію автомобіль 2017 року випуску (а.с.12), відповідно строк його експлуатації помилково зазначено як 1 рік, а за таблицями він помилково визначався як автомобіль зі строком експлуатації до 1 року (а.с.42). За таких обставин унаслідок уведення помилкових даних щодо автомобіля відповідачем було отримано і помилковий висновок щодо його вартості. На підставі цих помилкових даних відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення.
Суд звертає увагу, що 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року х 3723 грн. 00 коп. = 1 396 125 грн. Ford Edge з об'ємом циліндрів двигуна 1 997 куб.см., дизель, 2017 р., вартістю 1 275 000 грн. 00 коп.
Із урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що транспортний засіб позивача - легковий автомобіль Ford Edge з об'ємом циліндрів двигуна 1 997 куб.см., дизель, 2017 р. не є об'єктом оподаткування транспортним податком у 2018 р. відповідно до вимог ст. 267 ПК України.
За таких обставин, податкове повідомлення-рішення від 23 жовтня 2018 р. № 0001053-5706-1024 відповідачем винесено протиправно, а отже, позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем.
Щодо клопотання позивача про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
Оскільки позивач є звільненим від сплати судового збору, то підстави для вирішення питання щодо судових витрат відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 23 жовтня 2018 р. № 0001053-5706-1024.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .
Відповідач - Головне управління ДФС у Київській області, адреса: вул. Народного Ополчення, 5-А, м. Київ, 03151, код ЄДРПОУ - 39393260.
Суддя Журавель В.О.
Дата складення рішення суду 29 травня 2020 р.