м. Вінниця
25 травня 2020 р. Справа № 120/3288/19-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Шаповалової Тетяни Михайлівни,
за участю:
секретаря судового засідання: Ковальова В.О.,
представника відповідача: Іскри С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження звіт Державної казначейської служби України про виконання судового рішення по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 18.11.2019 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними дії та бездіяльність Державної казначейської служби України, допущені нею при розгляді заяви (звернення) ОСОБА_1 від 08.08.2019 року.
Зобов'язано Державну казначейську службу України надати обґрунтовану та повну відповідь на заяву (звернення) ОСОБА_1 від 08.08.2019 року відповідно до Закону України «Про звернення громадян».
02.01.2020 року на адресу суду поштою надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по адміністративній справі № 120/3288/19-а та надання суду звіту Державною Казначейською службою України про виконання рішення суду від 18.11.2019 року на підставі ч. 2 ст. 382 КАС України у місячний строк.
Заява мотивована тим, що відповідачем не забезпечено повний і всебічний розгляд звернення позивача від 08.08.2019 року після ухвалення рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18.11.2019 року.
Ухвалою суду від 04.02.2020 року заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18.11.2019 у справі № 120/3288/19-а за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задоволено.
Зобов'язано Державну казначейську службу України подати протягом одного місяця з дня отримання повного тексту даної ухвали звіт про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18.11.2019 у справі № 120/3288/19-а.
Ухвалою суду від 24.03.2020 року за наслідками розгляду звіту Державної казначейської служби України про виконання рішення суду - встановлено новий строк подання звіту про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18.11.2019 року по справі № 120/3288/19-а.
Зобов'язано Державну казначейську службу України подати до суду у місячний строк після отримання копії даної ухвали звіт про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18.11.2019 року по справі № 120/3288/19-а. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 в частині накладення штрафу на голову Державної казначейської служби України - відмовлено.
22.04.2020 року надійшов звіт про виконання судового рішення по справі № 120/3288/19-а.
До звіту надано листи від 26.02.2020 року №5-11-11/4036 та від 09.04.2020 року №5-11-11/6580 про надання інформації на заяву від 08.08.2019 року ОСОБА_1 ..
Ухвалою суду від 29.04.2020 року призначено судове засідання з розгляду питання про прийняття звіту відповідача про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18.11.2019 року.
04.05.2020 року ОСОБА_1 подала клопотання, якому просить:
встановити Державній казначейській службі України новий місячний трок подання звіту виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18.11.2019 року по справі № 120/3288/19-а;
накласти на голову Державної казначейської служби України штраф у сумі тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, при цьому половину суми штрафу стягнути на її користь, іншу половину до Державного бюджету України;
розглянути клопотання у її відсутності.
Клопотання мотивовано тим, що фактично поданий до суду документ під назвою «Звіт про виконання судового рішення у справі № 120/3288/19-а» не є таким ні по суті, ні по змісту, а відсилає суд до листа Державної казначейської служби України № 5-11-11/4036 від 26.02.2020 року, аналіз змісту якого дає підстави для висновку, що відповідь на її звернення є неповною та необгрунтованою, оскільки не містить відповіді на всі поставлені в заяві від 08.08.2019 року питання. Зокрема:
у цьому листі не міститься взагалі відповіді на питання 1 заяви: коли і яку конкретно її заяву було отримано відповідачем (дата заяви, дата її отримання, номер справи, у якій видано виконавчий лист).Однак відповідач не повідомляє позивача про те, коли і яку конкретно заяву отримано ним, оскільки від дати отримання Казначейством таких заяв залежить визначений законодавством початок перебігу тримісячного строку на перерахування коштів стягувачу, а тому ці дані мають важливе значення для захисту стягувачем своїх прав у разі порушення Казначейством таких строків;
відповідач обмежився посиланням на надану йому Головним управлінням Державної казначейської служби України у Вінницькій області інформацію про те: заяви від яких дат, щодо виконання виконавчих листів у яких конкретно справах та листом від якого числа були направлені цим управлінням на адресу Державної казначейської служби України, але коли і яку конкретно заяву позивача Державна казначейська служба України у Вінницькій області отримала остання не повідомляє позивача, а лише доповнено новий лист інформацією про дати реєстрації заяв позивача, що не є тотожними поняттями. Разом з тим, зареєструвати поштову кореспонденцію можна пізніше ніж її отримати, при чому значно пізніше. Оскільки від дати отримання Казначейством таких заяв залежить визначений законодавством початок перебігу тримісячного строку на перерахування коштів стягувачу, а тому ці дані мають важливе значення для захисту стягувачем своїх прав у разі порушення Казначейством таких строків;
неповною є відповідь на питання 2 заяви, коли і які конкретно дії було вчинено відповідачем відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на виконання вказаних у заявах рішень з посиланням на дати та номери справ;
в заяві від 08.08.2019 року позивач просила повідомити про надходження та стан виконання всіх її заяв про безспірне списання коштів з державного бюджету на виконання рішень судів, при цьому не зазначала конкретних номерів справ, разом з тим, відповідачем не надано відповідь на жодне із поставлених питань щодо поданої заяви та виконавчого листа у справі №802/490/16-а.
Тобто, на думку позивача, відповідачем не надано відповіді на жодне із 4 поставлених питань у заяві від 08.08.2019 року, а тому судове рішення від 18.11.2019 року залишається невиконаним.
Позивач у судове засідання не з'явилася, хоча про дату, час та місце судового розгляду була повідомлена завчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи. При цьому нею подано заяву про розгляд справи у її відсутності.
З урахуванням викладеного, керуючись положеннями ч. 3 ст. 194 КАС України, на думку суду, наявні підстави для розгляду справи у відсутність позивача.
Дослідивши матеріали справи, звіт про виконання та листи від 26.02.2020 року №5-11-11/4036 та від 09.04.2020 року №5-11-11/6580, додані до нього, судом встановлено наступне.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 18.11.2019 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними дії та бездіяльність Державної казначейської служби України, допущені нею при розгляді заяви (звернення) ОСОБА_1 від 08.08.2019 року.
Зобов'язано Державну казначейську службу України надати обґрунтовану та повну відповідь на заяву (звернення) ОСОБА_1 від 08.08.2019 року відповідно до Закону України «Про звернення громадян».
Дане рішення набрало законної сили 19.12.2019 року.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
Згідно зі ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
В силу приписів ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Принцип обов'язковості судового рішення також закріплений у ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950. Зазначеною нормою визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Виконання судового рішення, ухваленого будь-яким судом, має розглядатися як невід'ємна частина судового розгляду у контексті ст.6 Конвенції. Провадження в суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадіями одного провадження.
«Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні Гарантії, що надаються сторонам цивільного судового процесу - у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, - і не передбачав при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов'язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції (Рішення у справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece) від 19.03.1997 заява № 18357/91, п. 40).
Вирішуючи питання про прийняття звіту Державної казначейської служби України та клопотання позивача про встановлення нового строку для подання звіту про виконання рішення суду та накладення штрафу на голову Державної казначейської служби України, суд враховує наступне.
Щодо тверджень позивача про ненадання їй інформації коли і яку конкретно її заяву було отримано відповідачем (дата заяви, дата її отримання, номер справи, у якій видано виконавчий лист) та зазначення відповідачем дати реєстрації заяв позивача, а не дати отримання, що не є тотожними поняттями, то суд звертає увагу, що в листі про надання інформації від 09.04.2020 року відповідачем зазначено дати надходжень заяв ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби у Вінницькій області, дату направлення заяв та виконавчих документів з Головного управління у Вінницькій області до Державної казначейської служби України, дату реєстрації відповідної заяви в Державній казначейській службі України та вхідний номер.
Відповідно до п.п.1 п.8 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників №845 (далі-Порядок №845) органи Казначейства після надходження документів, зазначених у пунктах 6 і 7 цього Порядку приймають їх до розгляду та реєструють відповідно до вимог організації діловодства. На заяві стягувача про виконання рішення про стягнення коштів (супровідному листі керівника відповідного органу державної виконавчої служби) зазначається дата надходження і вхідний номер.
Відповідно до п.170 Інструкції з діловодства у Державній казначейській службі України, затвердженої Наказом Державної казначейської служби України №398 від 19.12.2018 року документи реєструються лише один раз: вхідні-у день надходження або не пізніше наступного дня, якщо документ надійшов у неробочий час, створювані у день підписання або затвердження.
Із наведених норм слідує, що дата реєстрації заяви є відображенням дати її надходження до Державної казначейської служби, а тому суд не приймає доводи позивача про те, що відповідачем не надано інформації про дати надходження її заяв.
Щодо запитання коли і які конкретно дії було вчинено відповідачем відповідно до Порядку №845 на виконання вказаних у заявах рішень з посиланням на дати та номери справ та посилань позивача про те, що відповідачем не зазначено в повній мірі дії, які мали б бути ним вчиненні відповідно до п.38, 39 Порядку №845, загальне посилання відповідача на листи до Міністерства фінансів України, то в судовому засіданні представником відповідача у справі надано пояснення, що в листі від 09.04.2020 року позивачу надано інформацію щодо дій, які вчинялися для виконання вказаних у заявах рішень. Інших дій, крім зазначених у відповіді позивачу, Державною казначейською службою не вчинялося.
Суд звертає увагу, що такі пояснення представника відповідача свідчать про надання вичерпної інформації на запитання позивача, так як інших дій відповідачем не вчинялося. Зазначене може свідчити про те, що відповідачем не було вчинено всіх дій, які б він мав виконати відповідно до вимог Порядку №845 та про можливу бездіяльність відповідача щодо виконання таких заяв, а не про не надання інформації позивачу щодо вчинення таких дій, оскільки інших дій, крім тих, які зазначені у відповіді відповідачем не вчинялося.
Що стосується не надання відповіді на жодне із поставлених питань щодо поданої заяви та виконавчого листа у справі №802/490/16-а, то така інформація відсутня у листі направленому на виконання рішення суду від 09.04.2020 року, оскільки вказане судове рішення не надходило до Державної казначейської служби України.
Згідно усних та письмових пояснень представника відповідача, рішення у справі №802/490/16-а про стягнення з Головного управління Національної поліції у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 1000 грн. надійшло до Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області лише 21.04.2020 року, за яким Головне управління у Вінницькій області здійснило безспірне списання на користь стягувача у повному обсязі.
Що стосується питання коли і які суми на виконання яких саме рішень було перераховано на рахунок позивача, то інформацію на зазначене питання надано в листі на виконання рішення суду від 26.02.2020 року №5-11-11/4036.
Що стосується питання про причини, які перешкоджали вчасно перерахувати на користь позивача кошти, то у листі від 26.02.2020 року вказано, що безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється за черговістю надходжень рішень до органів Казначейства за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на зазначену мету та відбувається за умови належного фінансування бюджетної програми.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідачем листами від 26.02.2020 року №5-11-11/4036 та від 09.04.2020 року №5-11-11/6580 надано обґрунтовану та повну відповідь на заяву (звернення) ОСОБА_1 від 08.08.2019 року відповідно до Закону України «Про звернення громадян».
Доводи позивача щодо наданні відповіді є неповними та необгрунтованими суд сприймає критично та звертає увагу, що відсутність іншої інформації у відповідь на звернення може свідчити про допущену бездіяльність при виконанні рішень судів про стягнення коштів на користь ОСОБА_1 , що не було предметом спору у справі №120/3288/19, а не про ненадання вичерпної інформації, адже із письмових та усних пояснень відповідача в судовому засіданні випливає, що інших, крім зазначених у листах, заяв від ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України не надходило, дії вчинені на виконання таких заяв зазначені у відповіді, також зазначено про перераховані на користь позивача суми та залежність строків виконання рішень від бюджетного фінансування відповідної програми.
Таким чином, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про встановлення Державній казначейській службі України нового строку для подання звіту про виконання рішення суду та накладення штрафу на голову Державної казначейської служби України та прийняття звіту Державної казначейської служби України про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18.11.2019 року у справі № 120/3288/19-а.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 294, 295, 382 КАС України, суд -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про встановлення Державній казначейській службі України нового строку для подання звіту про виконання рішення суду та накладення штрафу на голову Державної казначейської служби України - відмовити.
Прийняти звіт Державної казначейської служби України про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18.11.2019 року у справі № 120/3288/19-а.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України окремо від рішення суду на підставі пункту 25 частини 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України
Повний текст ухвали складено та підписано суддею 29.05.2020
Суддя Шаповалова Тетяна Михайлівна